ПОДАННЯ
проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб
Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб».
Доповідати зазначений законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Т. Бахтеєва.
Додатки:
- Проект Закону України на 5 арк.
- Пояснювальна записка на 4 арк.
- Порівняльна таблиця на 9 арк.
- Проект постанови Верховної Ради України на 1 арк.
- Електронна версія зазначених документів.
| Народний депутат України |
Бахтеєва Т.Д. Біловол О.М. Мусій О.С. Шипко А.Ф. Кириченко О.М. |
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Інфекційні хвороби залишаються небезпечними для людства, займають провідне місце в структурі захворюваності населення, призводять до зниження якості життя, тимчасової втрати працездатності, інвалідності та смертності населення в усіх країнах світу, в тому числі і в Україні.
Найбільш дієвим заходом боротьби з інфекційними хворобами в світі визнано імунопрофілактику. Вона є ключовим інструментом протидії виникненню спалахів та епідемій інфекційних хвороб.
Сьогодні профілактичні щеплення відіграють ключову роль у справі зниження смертності та захворюваності цілої низки інших інфекційних хвороб, керованих засобами імунопрофілактики (туберкульоз, кір, краснуха, гепатит В, кашлюк, правець, епідемічний паротит тощо).
Водночас, при рекомендованих ВООЗ обсягах охоплення дітей профілактичними щепленнями не менше 95%, рівні охоплення щепленнями в Україні протягом останніх років значно нижчі.
Так, наприклад, станом на 1 січня 2014 року обсяг вакцинації дітей проти гепатиту В становив 32%; кору, паротиту, краснухи — 55%; кашлюку, дифтерії, правцю — 69%; поліомієліту — 72%; гемофільної інфекції — 77%; туберкульозу — 87%. При цьому протягом поточного року рівень вакцинації знизився до критично низького. За даними МОЗ України, станом на 1 жовтня 2014 року в Україні щеплено проти гепатиту В 31%; кору, паротиту, краснухи — 46%; кашлюку, дифтерії, правцю — 36%; поліомієліту — 39%; гемофільної інфекції — 35%; туберкульозу — 41%.
Таке суттєве зниження показників імунізації обумовлене не лише тим, що протягом останніх років в Україні накопичилось багато проблем, пов’язаних з організацією імунопрофілактики, здійсненням медичного контролю за проведенням щеплень, дотриманням правил імунізації та моніторингом післявакцинальних реакцій та ускладнень, що негативно впливають на стан імунопрофілактики населення та призводить до зменшення довіри населення до вакцинації, а й недосконалістю законодавства у цій сфері.
Незважаючи на зміни, що відбулися у світі за останні 10 років в підходах до організації проведення профілактичних щеплень та розширення переліку інфекційних хвороб, проти яких вони проводяться, чинна законодавча база не зазнала змін.
Так, на сьогодні в трьох чинних законах України та нормативно-правовому акті центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я (відповідному наказі МОЗ України, яким затверджено Календар профілактичних щеплень) визначено різний перелік інфекційних хвороб, проти яких проводяться обов’язкові профілактичні щеплення. Так, законами України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (ст.12) та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст.27) визначено 6 інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов’язковими (туберкульоз, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець і кір), а Законом України «Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009 — 2015 р.» і Календарем профілактичних щеплень — 10 (туберкульоз, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець, кір, гепатит В, гемофільна інфекція, краснуха і паротит).
Досвід розвинутих країн світу свідчить про те, що кожна країна встановлює свій перелік профілактичних щеплень відповідно до стану захворюваності населення та епідемічної ситуації в країні та у світі. При цьому календарем щеплень визначається лише перелік профілактичних щеплень, що проводяться певним віковим групам населення та строки проведення вакцинації.
Слід також зазначити, що в останні роки епідеміологічна ситуація в світі зазнала суттєвих змін. Тільки протягом останніх 25 років з’явилося понад тридцять нових інфекційних хвороб. В той же час, практично кожного року реєструються й нові види вакцин. Це вимагає від країни оперативного та адекватного реагування на існуючі виклики громадському здоров’ю з метою недопущення виникнення та масового поширення інфекційних хвороб.
Окрім цього, багато років поспіль існує законодавча колізія щодо норми про обов’язковість профілактичних щеплень:
- по-перше, у статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» закладено дві взаємовиключні норми: про обов’язковість щеплень та можливість відмови від них, що не тягне за цим ніяких правових наслідків;
- по-друге, у Основах законодавства України про охорону здоров’я і в Цивільному кодексі України встановлено, що будь-яке медичне втручання/медична допомога проводиться за згодою громадянина, у тому числі це стосується і вакцинації, яка також є медичним втручанням — методом профілактики, пов’язаним із впливом на організм людини.
Потребує також врегулювання питання щодо недопущення звуження прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я та на освіту. При цьому є важливим забезпечення цивілізованого балансу між правами кожної людини і необхідністю захисту громадського здоров’я.
Така ситуація вимагає перегляду законодавства у сфері захисту населення від інфекційних хвороб в частині, що регулює правовідносини у сфері імунопрофілактики.
2. Цілі та завдання прийняття акта
Законопроект розроблено з метою вдосконаленню правової бази у сфері імунопрофілактики та впровадження системного та комплексного підходу у здійсненні вакцинації населення проти інфекційних хвороб.
Головним завданням проекту закону є комплексний перегляд чинних законів України, що регулюють правовідносини у сфері імунопрофілактики інфекційних хвороб, та внесення відповідних змін і доповнень до них з метою усунення наявних у них протиріч та удосконалення положень, що регулюють питання проведення профілактичних щеплень.
3. Загальна характеристика та основні положення проекту акта
Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст.27) та «Про захист населення від інфекційних хвороб» (статті 1,12, 13,15), якими передбачено:
- удосконалення та доповнення термінологічного апарату законодавства у сфері захисту населення від інфекційних хвороб;
- делегування повноважень щодо затвердження переліку профілактичних щеплень, що мають проводитись населенню Україні та порядку їх проведення центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
- встановлення загальних вимог до проведення профілактичних щеплень.
Також пропонується забезпечити щорічний перегляд календаря профілактичних щеплень з урахуванням епідемічної ситуації в Україні та у світі.
Крім того, законопроектом скасовується вимога чинної норми статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо заборони відвідування дитячих закладів, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, на заміну якої запроваджується норма щодо можливих тимчасових обмежень відвідування на період неблагополучної епідемічної ситуації.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Основними нормативно-правовими актами, які регулюють зазначене питання, є Конституція України, Основи законодавства України про охорону здоров’я, закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про затвердження загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 рр.».
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація запропонованого проекту Закону не призведе до додаткових витрат з Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
Впровадження законопроекту сприятиме вдосконаленню правової бази у сфері імунопрофілактики, впровадженню системного та комплексного підходу у здійсненні вакцинації населення проти інфекційних хвороб, посиленню захисту прав і законних інтересів дитини на охорону здоров‘я та на освіту та, як наслідок, поліпшенню епідеміологічного благополуччя населення.
| Народний депутат України |
Бахтеєва Т.Д. Біловол О.М. Мусій О.С. Шипко А.Ф. Кириченко О.М. |
Проект
Реєстр. № 1729 від 14.01.2015 р.
Вноситься народним депутатом України:
Т. Бахтеєвою
О.М. Біловолом
О.С. Мусієм
А.Ф. Шипком
О.М. Кириченком
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. Статтю 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5460-VI) викласти в такій редакції:
«Стаття 27. Профілактичні щеплення
Профілактичні щеплення проводяться в установленому законом порядку з метою забезпечення захисту здоров’я населення від інфекційних хвороб, запобігання їх виникненню та поширенню».
2. У Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 29, ст. 228; 2003 р., № 38, ст. 321; 2009 р., № 36–37, ст.511; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5460-VI):
1) у статті 1:
в абзацах восьмому, десятому та одинадцятому слово «захворювання» замінити словом «захворюваності»;
абзаци п’ятнадцятий та двадцять п’ятий викласти в такій редакції:
«календар профілактичних щеплень (далі — календар щеплень) — перелік профілактичних щеплень за віком, порядок та оптимальні строки їх проведення, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я»;
«післявакцинальні ускладнення — важкі та/або тривалі розлади здоров’я, що виникають внаслідок проведення профілактичного щеплення і характеризуються стійкими функціональними та морфологічними змінами в організмі»;
доповнити абзацами такого змісту:
«післявакцинальна реакція — тимчасові розлади здоров’я, що виникають внаслідок проведення профілактичного щеплення і характеризуються нестійкими патологічними (функціональними) змінами в організмі;
профілактичні щеплення за віком — щеплення, що проводяться для створення та підтримки імунітету проти певних інфекційних хвороб;
профілактичні щеплення за епідемічними показаннями — щеплення, що проводяться особам чи окремим групам осіб у разі загрози виникнення або поширення певної інфекційної хвороби на відповідних територіях чи об’єктах;
профілактичні щеплення за професійною діяльністю — щеплення, що проводяться особам, які піддаються підвищеному ризику зараження інфекційною хворобою внаслідок провадження професійної діяльності»;
2) статтю 12 викласти в такій редакції:
«Стаття 12. Профілактичні щеплення
Профілактичні щеплення проводяться в установленому законом порядку з метою забезпечення захисту здоров’я населення від інфекційних хвороб, запобігання їх виникненню та поширенню.
Профілактичні щеплення за віком проводяться відповідно до календаря профілактичних щеплень.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, щороку переглядає календар щеплень з урахуванням епідемічної ситуації в Україні і світі та за потреби вносить до нього відповідні зміни.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та/або поширення ними інфекційних хвороб, підлягають профілактичним щепленням за професійною діяльністю. У разі відмови або ухилення від проведення профілактичних щеплень за професійною діяльністю у порядку, встановленому законом, такі працівники відсторонюються від виконання робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають профілактичним щепленням за професійною діяльністю, а також перелік інфекційних хвороб, проти яких проводяться профілактичні щеплення за професійною діяльністю, та порядок проведення таких щеплень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Інші профілактичні щеплення проводяться за бажанням особи чи її законних представників.
У разі загрози виникнення або масового поширення певної інфекційної хвороби на відповідних територіях чи об’єктах може бути прийнято рішення про проведення профілактичних щеплень проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати спеціальну професійну підготовку з питань їх проведення та зобов’язані надати особі, якій проводиться профілактичне щеплення, або її законному представникові достовірну та повну інформацію щодо необхідності та ефективності профілактичних щеплень, наслідків відмови від них, а також про медичний імунобіологічний препарат, що використовуватиметься для щеплення, і можливі післявакцинальні реакції та ускладнення.
Профілактичні щеплення проводяться після обов’язкового проведення попереднього медичного огляду особи лікарем закладу охорони здоров’я, яким здійснюється організація та проведення профілактичних щеплень, за умови відсутності в неї відповідних медичних протипоказань та наявності відповідного запису лікаря у первинній медичній документації про дозвіл на проведення щеплення. Повнолітнім дієздатним особам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою. Особам, які не досягли чотирнадцятирічного віку чи визнані в установленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їхніх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою та за згодою їхніх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. У разі відмови від проведення профілактичних щеплень особа або її законні представники зобов’язані підтвердити своє рішення про відмову у письмовому вигляді за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Відомості про проведені профілактичні щеплення, післявакцинальні реакції і ускладнення та про відмову від профілактичних щеплень підлягають обов’язковій реєстрації і вносяться до відповідної медичної документації.
Перелік медичних протипоказань для проведення профілактичних щеплень, порядок організації та проведення медичного огляду перед профілактичним щепленням, порядок реєстрації післявакцинальних реакцій і ускладнень визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я»;
3) у частині п’ятій статті 13 слово «поствакцинального» замінити словом «післявакцинального»;
4) статтю 15 викласти в такій редакції:
«Стаття 15. Запобігання інфекційним хворобам у навчальних закладах і дитячих закладах оздоровлення та відпочинку
Прийом дітей до навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку всіх типів і форм власності проводиться за наявності медичної довідки встановленого зразка про стан здоров’я дитини та проведені їй профілактичні щеплення за віком, виданої закладом охорони здоров’я, що здійснює медичне спостереження за станом здоров’я дитини.
Форма довідки про стан здоров’я дитини для прийому до навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
У разі неблагополучної епідемічної ситуації у відповідному дитячому закладі дитина, у якої відсутні профілактичні щеплення за віком, тимчасово не допускається до його відвідування до завершення максимального інкубаційного періоду інфекційної хвороби, строк якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Працівники навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку зобов’язані:
- вести постійне спостереження за станом здоров’я дітей і в разі виявлення дитини з підозрою на інфекційну хворобу вжити заходів до її ізоляції від здорових дітей та негайно повідомити про цей випадок відповідний заклад охорони здоров’я;
- систематично проводити гігієнічне навчання та виховання дітей».
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через три місяці з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Кабінету Міністрів України:
- протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття, перегляд і приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
- забезпечити набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами одночасно з введенням в дію цього Закону.
| Голова Верховної Ради України |
Порівняльна таблиця
до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту населення від інфекційних хвороб)
| Зміст положення (норми) чинного законодавства | Зміст відповідного положення (норми) проекту акта |
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» |
|
| Стаття 27. Профілактичні щеплення Профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов’язковими. Обов’язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються. Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов’язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я. Контроль за відповідністю імунобіологічних препаратів, що застосовуються в медичній практиці, вимогам державних і міжнародних стандартів та забезпечення ними закладів охорони здоров’я здійснює центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров’я згідно з положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. |
Стаття 27. Профілактичні щеплення Профілактичні щеплення проводяться в установленому законом порядку з метою забезпечення захисту здоров’я населення від інфекційних хвороб, запобігання їх виникненню та поширенню. |
| Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» | |
| Стаття 1. Визначення термінів | Стаття 1. Визначення термінів |
| У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: інфекційні хвороби — розлади здоров’я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення; …………………… епідемічна ситуація — показник епідемічного благополуччя території (об’єкта) у певний час, що характеризується рівнем і динамікою захворювання людей на інфекційні хвороби, наявністю або відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб; …………………… нестійка епідемічна ситуація — рівень захворювання людей на інфекційні хвороби не перевищує середні багаторічні показники, проте є сприятливі умови для поширення цих хвороб; …………………… неблагополучна епідемічна ситуація — рівень захворювання людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні показники, реєструються спалахи інфекційних хвороб; ……………………….. календар профілактичних щеплень (далі — календар щеплень) — нормативно-правовий акт спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я, яким встановлюються перелік обов’язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення; …………………….. поствакцинальні ускладнення — важкі та (або) стійкі розлади здоров’я, викликані застосуванням медичних імунобіологічних препаратів; …………………….. фактори передачі збудників інфекційних хвороб (далі — фактори передачі інфекції) — забруднені збудниками інфекційних хвороб об’єкти середовища життєдіяльності людини (повітря, ґрунт, вода,харчові продукти, продовольча сировина, кров та інші біологічні препарати, медичні інструменти, предмети побуту тощо), а також заражені збудниками інфекційних хвороб живі організми, за участю яких відбувається перенесення збудників інфекційних хвороб від джерела інфекції до інших осіб. |
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: інфекційні хвороби — розлади здоров’я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення; ……………………… епідемічна ситуація — показник епідемічного благополуччя території (об’єкта) у певний час, що характеризується рівнем і динамікою захворюваності людей на інфекційні хвороби, наявністю або відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб; …………………… нестійка епідемічна ситуація — рівень захворюваності людей на інфекційні хвороби не перевищує середні багаторічні показники, проте є сприятливі умови для поширення цих хвороб; …………………… неблагополучна епідемічна ситуація — рівень захворюваності людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні показники, реєструються спалахи інфекційних хвороб; ………………………. календар профілактичних щеплень (далі — календар щеплень) — перелік профілактичних щеплень за віком, порядок та оптимальні строки їх проведення, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; …………………….. післявакцинальні ускладнення — важкі та/або тривалі розлади здоров’я, що виникають внаслідок проведення профілактичного щеплення і характеризуються стійкими функціональними та морфологічними змінами в організмі»; …………………….. фактори передачі збудників інфекційних хвороб (далі — фактори передачі інфекції) — забруднені збудниками інфекційних хвороб об’єкти середовища життєдіяльності людини (повітря, ґрунт, вода,харчові продукти, продовольча сировина, кров та інші біологічні препарати, медичні інструменти, предмети побуту тощо), а також заражені збудниками інфекційних хвороб живі організми, за участю яких відбувається перенесення збудників інфекційних хвороб від джерела інфекції до інших осіб. |
| післявакцинальна реакція — тимчасові розлади здоров’я, що виникають внаслідок проведення профілактичного щеплення і характеризуються нестійкими патологічними (функціональними) змінами в організмі;профілактичні щеплення за віком — щеплення, що проводяться для створення та підтримки імунітету проти певних інфекційних хвороб;профілактичні щеплення за епідемічними показаннями — щеплення, що проводяться особам чи окремим групам осіб у разі загрози виникнення або поширення певної інфекційної хвороби на відповідних територіях чи об’єктах;профілактичні щеплення за професійною діяльністю — щеплення, що проводяться особам, які піддаються підвищеному ризику зараження інфекційною хворобою внаслідок провадження професійної діяльності. | |
| Стаття 12. Профілактичні щеплення | Стаття 12. Профілактичні щеплення |
| Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов’язковими і включаються до календаря щеплень. | Профілактичні щеплення проводяться в установленому законом порядку з метою забезпечення захисту здоров’я населення від інфекційних хвороб, запобігання їх виникненню та поширенню. Профілактичні щеплення за віком проводяться відповідно до календаря профілактичних щеплень. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, щороку переглядає календар щеплень з урахуванням епідемічної ситуації в Україні і світі та за потреби вносить до нього відповідні зміни. |
| Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями. |
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та/або поширення ними інфекційних хвороб, підлягають профілактичним щепленням за професійною діяльністю. У разі відмови або ухилення від проведення профілактичних щеплень за професійною діяльністю у порядку, встановленому законом, такі працівники відсторонюються від виконання робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають профілактичним щепленням за професійною діяльністю, а також перелік інфекційних хвороб, проти яких проводяться профілактичні щеплення за професійною діяльністю, та порядок проведення таких щеплень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Інші профілактичні щеплення проводяться за бажанням особи чи її законних представників. У разі загрози виникнення або масового поширення певної інфекційної хвороби на відповідних територіях чи об’єктах може бути прийнято рішення про проведення профілактичних щеплень проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. |
| Рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об’єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України. | |
| Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов’язані надати об’єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення. Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення. Особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації та за згодою об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов’язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження — засвідчити це актом у присутності свідків. |
Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати спеціальну професійну підготовку з питань їх проведення та зобов’язані надати особі, якій проводиться профілактичне щеплення, або її законному представникові достовірну та повну інформацію щодо необхідності та ефективності профілактичних щеплень, наслідків відмови від них, а також про медичний імунобіологічний препарат, що використовуватиметься для щеплення, і можливі післявакцинальні реакції та ускладнення. Профілактичні щеплення проводяться після обов’язкового проведення попереднього медичного огляду особи лікарем закладу охорони здоров’я, яким здійснюється організація та проведення профілактичних щеплень, за умови відсутності в неї відповідних медичних протипоказань та наявності відповідного запису лікаря у первинній медичній документації про дозвіл на проведення щеплення. Повнолітнім дієздатним особам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою. Особам, які не досягли чотирнадцятирічного віку чи визнані в установленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їхніх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою та за згодою їхніх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. У разі відмови від проведення профілактичних щеплень особа або її законні представники зобов’язані підтвердити своє рішення про відмову у письмовому вигляді за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. |
| Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов’язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. | Відомості про проведені профілактичні щеплення, післявакцинальні реакції і ускладнення та про відмову від профілактичних щеплень підлягають обов’язковій реєстрації і вносяться до відповідної медичної документації. Перелік медичних протипоказань для проведення профілактичних щеплень, порядок організації та проведення медичного огляду перед профілактичним щепленням, порядок реєстрації післявакцинальних реакцій і ускладнень визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. |
| Стаття 13. Вимоги до медичних імунобіологічних препаратів, контроль за їх якістю та застосуванням | Стаття 13. Вимоги до медичних імунобіологічних препаратів, контроль за їх якістю та застосуванням |
| Для профілактичних щеплень застосовуються медичні імунобіологічні препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва, зареєстровані в Україні в установленому законодавством порядку. ………… Про кожний випадок поствакцинального ускладнення заклади та установи охорони здоров’я незалежно від форм власності зобов’язані терміново повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів. |
Для профілактичних щеплень застосовуються медичні імунобіологічні препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва, зареєстровані в Україні в установленому законодавством порядку. ………… Про кожний випадок післявакцинального ускладнення заклади та установи охорони здоров’я незалежно від форм власності зобов’язані терміново повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів. |
| Стаття 15. Запобігання інфекційним захворюванням у дитячих закладах | Стаття 15. Запобігання інфекційним хворобам у навчальних закладах і дитячих закладах оздоровлення та відпочинку |
| Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом.Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.Порядок проведення медичних оглядів дітей і форма довідки для прийому їх до дитячих закладів установлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я. Працівники дитячих закладів підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам з метою виявлення хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв у порядку, встановленому законодавством. Працівники дитячих закладів зобов’язані: вести постійне спостереження за станом здоров’я дітей, а в разі виявлення хворого на інфекційну хворобу — вжити заходів для його ізоляції від здорових дітей та негайно повідомити про цей випадок відповідний заклад охорони здоров’я; систематично проводити гігієнічне навчання та виховання дітей. |
Прийом дітей до навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку всіх типів і форм власності проводиться за наявності медичної довідки встановленого зразка про стан здоров’я дитини та проведені їй профілактичні щеплення за віком, виданої закладом охорони здоров’я, що здійснює медичне спостереження за станом здоров’я дитини. Форма довідки про стан здоров’я дитини для прийому до навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. У разі неблагополучної епідемічної ситуації у відповідному дитячому закладі дитина, у якої відсутні профілактичні щеплення за віком, тимчасово не допускається до його відвідування до завершення максимального інкубаційного періоду інфекційної хвороби, строк якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Працівники навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку зобов’язані:вести постійне спостереження за станом здоров’я дітей і в разі виявлення дитини з підозрою на інфекційну хворобу вжити заходів до її ізоляції від здорових дітей та негайно повідомити про цей випадок відповідний заклад охорони здоров’я; систематично проводити гігієнічне навчання та виховання дітей. |
| Народний депутат України |
Бахтеєва Т.Д. Біловол О.М. Мусій О.С. Шипко А.Ф. Кириченко О.М. |
ВИСНОВОК
Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб»(реєстр. № 1729 від 14.10.2015 р.)
від 06.02.2015
У законопроекті пропонується внести зміни до законів України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», що спрямовані на вдосконалення організаційно-правових основ проведення профілактичних щеплень.
Зокрема, оновлюється термінологія Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», розширюються повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я (передбачається, зокрема, встановити, що «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, переглядає календар щеплень з урахуванням епідемічної ситуації в Україні і світі та за потреби вносить до нього відповідні зміни, визначає порядок реєстрації післявакцінальних реакцій і ускладнень»), та інше.
Підтримуючи необхідність вдосконалення законодавства у сфері запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, Головне управління, водночас, вважає за доцільне висловити щодо його змісту такі зауваження і пропозиції.
1. На думку Головного управління, у законопроекті не зовсім послідовно проводиться ідея скасування вимоги чинної норми статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо заборони відвідування дитячих закладів, які не отримали профілактичних щеплень (п. 3 Пояснювальної записки). Адже зі змісту її оновленої редакції, згідно з якою «прийом дітей до навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку всіх типів і форм власності проводиться за наявності медичної довідки встановленого зразка про стан здоров’я дитини та проведені їй профілактичні щеплення за віком», можна зробити висновок про те, що за відсутності вказаної довідки дитина може бути не прийнята до навчального закладу.
2. Потребує доопрацювання частина третя оновленої редакції статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», згідно з якою «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, щороку переглядає календар щеплень з урахуванням епідемічної ситуації в Україні і світі та за потреби вносить до нього відповідні зміни», оскільки вона не містить чітких критеріїв, за яких вказаний центральний орган виконавчої влади вносить до календаря профілактичних щеплень відповідні зімни.3. Викликає сумнів у доцільності вилучення із статті 15 Закону положення, згідно з яким «працівники дитячих закладів підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам з метою виявлення хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв у порядку, встановленому законодавством», що, на думку Головного управління, може створювати загрозу для здоров’я дітей.4. Окремі положення законопроекту характеризуються відсутністю належної юридичної визначеності. Зокрема, потребує уточнення абзац 3 частини четвертої 4 оновленої статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», згідно з яким «працівники навчальних закладів і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку зобов’язані: систематично…проводити гігієнічне навчання та виховання дітей». Зі цитованого припису не можна зробити висновку щодо його адресатів та встановити критерії «систематичності» виконання.
5. Потребують узгодження з ч. 2 ст. 242 ЦК України використані у частині восьмій оновленої редакції статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термінологічні вирази «об’єктивно інформовані батьки або інші законні представники осіб, віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаних судом обмежено дієздатними» не відповідають їх аналогам, передбаченим Цивільним кодексом України.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень.
| Керівник Головного управління | В. Борденюк |
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ВИСНОВОК
Народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я розглянули проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб», реєстр. № 1729, поданий народними депутатами України Т. Бахтеєвою, О. Біловолом, О. Мусієм, А. Шипком, О. Кириченком (протокол № 7 від 11.02.2015 р.).
Метою законопроекту є вдосконалення правової бази у сфері імунопрофілактики. Проект закону спрямований на врегулювання існуючих в законодавстві неузгодженостей між нормами Основ законодавства України про охорону здоров’я, Цивільного кодексу України, законів України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009 – 2015 р.» тощо.
Законопроектом передбачено надати право визначати перелік необхідних профілактичних щеплень населення та порядок їх проведення центральному органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
Слід зазначити, що нині закони України, положення яких регламентують питання вакцинації, містять різні норми, що регламентують перелік інфекційних хвороб, проти яких проводяться профілактичні щеплення, а також взаємовиключні підходи до їх обов’язковості.
Так, законами України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (ст.12) та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст.27) визначено 6 інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов’язковими (туберкульоз, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець і кір).
Водночас, Законом України «Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009 – 2015 р.» і Календарем профілактичних щеплень (затверджений наказом МОЗ України від 11.08.2014 р. № 551, зареєстрований Мін’юстом 13.10.2014 р. за № 1237/26014) визначено 10 інфекцій, проти яких проводяться профілактичні щеплення за віком (туберкульоз, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець, кір, гепатит В, гемофільна інфекція, краснуха і паротит).
Як зазначають автори законодавчої ініціативи, запропонований підхід щодо надання права саме центральному органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я визначати перелік необхідних профілактичних щеплень та порядок їх проведення усуне вищезазначені розбіжності в законодавстві та дозволить швидко реагувати на зміни епідемічної ситуації в Україні та світі і своєчасно приймати необхідні заходи по захисту населення від інфекційних хвороб. Такий підхід відповідає загальноприйнятій міжнародній практиці.
Крім того, законопроектом передбачено приведення положень статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо обов’язковості профілактичних щеплень у відповідність до норм Основ законодавства України про охорону здоров’я і Цивільного кодексу України, якими визначено, що будь-яке медичне втручання проводиться виключно за згодою громадянина. Це стосується і вакцинації, яка також є медичним втручанням.
Також слід зазначити, що з метою забезпечення дотримання прав і законних інтересів дитини на охорону здоров’я і освіту та досягнення балансу між правами кожної окремої дитини і необхідністю захисту громадського здоров’я авторами законопроекту запропоновані зміни до статті 15 «Про захист населення від інфекційних хвороб», якими передбачено скасування заборони відвідування дитячих закладів дітям, які не щеплені за Календарем щеплень, та заміна цієї норми положенням про тимчасову відмову у відвідуванні дитячого закладу на період неблагополучної епідситуації (за аналогією карантину).
За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, з урахуванням висловлених зауважень, законопроект може бути прийнятий за основу за результатами розгляду у першому читанні.
Комітет з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи зазначає, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
З огляду на викладене, Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб», реєстр. № 1729, поданий народними депутатами України Т. Бахтеєвою, О. Біловолом, О. Мусієм, А. Шипком, О. Кириченком.
Проект відповідної Постанови Верховної Ради України додається.
Співдоповідачем із зазначеного питання при розгляді його на пленарному засіданні Верховної Ради України пропонується визначити заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, народного депутата України Сисоєнко Ірину Володимирівну.
| Голова Комітету | О. Богомолець |
ВИСНОВОК
щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи проекту нормативно-правового акта
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб.
Реєстр. № 1729 від 14 січня 2014 року.
Суб’єкт права законодавчої ініціативи: народні депутати України Бахтеєва Т.Д., Біловол О.М. та інші.
Головний комітет з підготовки і попереднього розгляду – Комітет з питань охорони здоров’я.
У проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету від 11.02.2015 р., протокол №14).
| Голова Комітету | Є. Соболєв |
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим