Зміни в процедурі закупівель не означають витіснення вітчизняних компаній: Олександр Квіташвілі

Розпочинаючи брифінг, міністр підкреслив, що пілотні проекти з реформування медичної галузі підтвердили свою ефективність: їх результати демонструють зниження показника смертності населення, розширення доступу громадян до медичних послуг, покращення матеріально-технічної бази амбулаторій і лікарень, підвищення оплати праці медичного персоналу. Нагадаємо, що впродовж 2011–2014 рр. у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій обл. та Києві було розпочато формування нової моделі системи охорони здоров’я, запровадження нових організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів, необхідних для підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення.

У рамках реформи було розділено первинну й вторинну ланки надання медичної допомоги за структурно-функціональним принципом. У результаті в пілотних областях модернізовано службу екстреної медичної допомоги, збільшено кількість амбулаторій загальної практики — сімейної медицини, медичних працівників та автомобілів швидкої допомоги.

Серед досягнень міністр також назвав:

• централізацію акушерської допомоги та об’єднання фінансових ресурсів на рівні обласного бюджету, що дозволило реалізувати етапність надання перинатальної допомоги, а саме: створити мережу потужних міжрайонних пологових і перинатальних центрів і тим самим вдвічі знизити рівень показників малюкової смертності;
• переведення фінансування первинної ланки на Вінниччині з районного бюджету стимулювало вкладення коштів у матеріально-технічну базу сільських і селищних медичних закладів;
• фінансування закладів вторинної ланки медичної допомоги з обласного бюджету на Дніпропетровщині вдвічі збільшило обсяги видатків на медикаменти та харчування хворих у стаціонарі;
• об’єднання фінансових ресурсів у поєднанні з іншими управлінськими механізмами дозволило суттєво зменшити кількість виїздів санавіації для надання невідкладної допомоги, більш ніж у 5 разів зменшити кількість перетранспортувань хворих в інші заклади охорони здоров’я, знизити показник смертності при гострих хірургічних захворюваннях в 3,6 раза.

За словами О. Квіташвілі, у всіх районах пілотних областей введено програми місцевих стимулів, які передбачають додаткове фінансування та надання житла медикам (на Вінниччині — 15, на Дніпропетровщині — 26 медиків отримали житло).

З огляду на це, міністр охорони здоров’я наголосив на доцільності продовження й розширення започаткованих реформаторських практик. Реформа буде успішною за умови спадковості її подальшої реалізації і цілеспрямованого руху вперед, а строки впровадження залежать від оперативності законодавчого просування. Деякі законопроекти, необхідні для реформування галузі, вже знаходяться в Парламенті, деякі з’являться в березні. Таким чином, чим швидше депутати їх приймуть, тим швидше МОЗ реформує галузь.

Прим. ред. : риторика міністра відчутно змінилася після надання Світовим банком 215 млн дол. США для продовження реформування 8 пілотних регіонів (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 6 (977) від 16.02.2015 р.), але залишається незрозумілим, яке ж місце в планах МОЗ та КМУ посідатиме Національна стратегія побудови нової системи охорони здоров’я України на період 2015–2025 рр., проект якої знаходиться на громадському обговоренні з грудня 2014 р.

За словами очільника МОЗ, у Верховній Раді вже зареєстровано законопроекти, що дозволяють проводити державні закупівлі ліків через міжнародні організації (№ 2150 та № 2151). МОЗ буде відходити від процесу закупівель, затверджуючи лише перелік та обсяг потрібних препаратів, а безпосередньо процесом їх придбання займатиметься спеціально створене агентство. Самі закупівлі будуть проводитись своєчасно за чітко встановленим графіком.

Відповідаючи на питання, чи будуть враховуватися інтереси українських виробників у разі запровадження цих ініціатив, міністр зазначив, що закупівля препаратів міжнародними організаціями не означатиме витіснення вітчизняних компаній: «МОЗ розуміє важливість їх участі та виграшу в тендерах, адже, по-перше, вони створюють робочі місця, по-друге, це дозволить їм швидко розвиватися та виходити на нові ринки».

Проте система закупівель має бути прозорою, з однаковими для всіх виробників, і вітчизняних, і зарубіжних, правилами гри. Прим. ред : наразі вітчизняні виробники неодноразово наголошували, що ВООЗ та ЮНІСЕФ закуповують ліки відповідно до власних переліків. Для українських підприємств це є проблемою, адже вітчизняні ліки не включено до них, процедура прекваліфікації ВООЗ є складною.

Також МОЗ України внесло пропозиції щодо змін до Державного бюджету стосовно механізмів фінансування медичних закладів, триває робота над законопроектом, який спростить реєстрацію ліків, закуплених через міжнародні організації, та передбачатиме можливість їх ввезення в Україну в упаковках різних країн (без обов’язкового перекладу українською мовою).

Як підкреслив О. Квіташвілі, військові дії на території нашої країни викрили всі проблеми медичної галузі. З одного боку, це підганяє владу для їх найскорішого вирішення, з іншого — гальмує. Зрозуміло, що відкладати медичну реформу не можна, а провести її можливо лише за умови тісної співпраці виконавчої й законодавчої гілок влади.

За його словами, безкоштовної медицини в Україні не існує: «Сьогодні витрати на охорону здоров’я держави — третина. На дві третини медицина фінансується з інших джерел, які неформальні, і не показуються в бухгалтерських звітах лікарень. Якщо на третину фінансувати систему, вона просто б розвалилася, якби не було інших джерел. Сьогодні все на цьому тримається. Якщо бюджет МОЗ становить близько 3–4 млрд дол. на рік, то 8–10 млрд дол. — це неформальні кошти, які не повертаються в систему охорони здоров’я». Прим. ред. : відсутність посилань з боку міністра на будь-які експертні дослідження та висновки робить такі заяви сумнівними.

У 2015 р. МОЗ працюватиме над тим, щоб у лікарень була можливість легалізувати свої доходи (благодійні внески, фонди), які слід спрямувати на розвиток системи охорони здоров’я. «Ми будемо намагатися, щоб цього року до державного фінансування додалися й офіційно зароблені легальні гроші, які осядуть у лікарнях», — сказав О. Квіташвілі.

У свою чергу, у 2015 р. МОЗ вимагатиме в декількох десятків медичних установ звітність щодо наданих медичних послуг. Це дасть можливість вибудовувати систему медичної статистики, якої, по-суті, сьогодні не існує. Страхова медицина, за його словами, не є питанням найближчого майбутнього, адже спочатку потрібно розрахувати вартість медичних послуг відповідно до протоколів лікування.

Як наголосив доповідач, країна має бути соціально орієнтованою й оплачувати медичні послуги для тих, хто не може цього собі дозволити, тому ті державні програми, які працюватимуть, будуть орієнтовані на покриття майже всіх соціально незахищених груп.

Серед питань, розглянутих під час брифінгу, — надання медичної допомоги учасникам АТО. Військові дії викрили проблему відсутності координації між медичними закладами різних відомств, яка поступово вирішується. Крім того, на думку міністра, на Донбасі терористи випробовують нове озброєння, а також застосовують заборонену в усьому світі зброю, про що свідчить характер поранень, які не відомі хірургам-практикам.

Стандартне навчання хірургів для лікування осіб з кульовими пошкодженнями зараз неактуальне — поранення абсолютно інші. В основному це рани від вибухів, після роздроблення кісток, більше відновлювальної хірургії. МОЗ України планує організувати курси для українських хірургів за участю ізраїльських медиків, щоб реагувати на сучасні воєнні дії. Також він спростував чутки з приводу загальної мобілізації лікарів в Україні: «Мобілізувати всіх, хто працює в медицині, неможливо, і ніхто цього не робитиме. Треба не посилати лікарів в окопи, а навчати їх нових навичкам».

Крім того, міністр висловив переконання, що відновлення в медичних вищих навчальних закладах військових кафедр не вирішить питання підготовки лікарів для потреб у військовий час: «Хірургу важливіше знати, як оперувати пораненого в сучасній війні, а не як розбирати автомат Калашникова за 30 с».

Коментуючи запитання щодо призначення на посаду першого заступника міністра Олександри Павленко, О. Квіташвілі підкреслив, що обирати команду складно, адже практично будь-якого кандидата можна зв’язати з тією чи іншою групою зацікавлених осіб. Для міністра на першому місці стоїть вимога, щоб у людини були гарні менеджерські навички, вільне володіння англійської мовою. Крім того, О. Павленко є висококваліфікованим фахівцем з юридичних та фінансових питань, тому її кандидатура повністю задовольнила його.

О. Квіташвілі також повідомив, що найближчим часом у МОЗ України буде призначено особу, яка безпосередньо відповідатиме за реформи, і є вже конкретна кандидатура на цю посаду.

Під час брифінгу було піднято питання, чи буде запроваджено предметно-кількісний облік для кодеїновмісних препаратів, на яке відповіла Альона Терещенко, заступник міністра охорони здоров’я — керівник апарату. За її словами, найближчим часом МОЗ України опублікує Національний звіт з наркополітики в Україні, у тому числі він міститиме звіт щодо 28 речовин, які можуть впливати на наркополітику, серед яких є кодеїновмісні препарати, після цього міністерством буде вжито певних заходів з обмеження їх обігу.

Також у черговий раз під час брифінгу було піднято питання вакцинації, адже на сьогодні дітям практично не проводять щеплень. Як зазначив міністр, ситуація з імунізацією населення в Україні є катастрофічною: «Наприклад, якщо говорити про поліомієліт, то вакцинація охоплює лише 27% населення. Це катастрофа, бо відповідає рівню африканських країн».

За словами міністра, зараз в Україні працюють представники ЮНІСЕФ, які проводять розрахунки щодо типу та обсягів вакцин, які потрібно закупити. У той же час він не зміг назвати точні терміни, коли вакцини надійдуть в регіони.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!