СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм»: Новації та спадкоємність

?

Приводом для зустрічі кореспондента «Щотижневика АПТЕКА» з головою представництва компанії «Гедеон Ріхтер» в Україні Михайлом Лукичем Сятинею (М.С.) стало призначення нового директора СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм». Ним став Андрій Анатолійович Бабський (А.Б.). Розмова, що відбулася, торкалась не тільки кадрових змін в компанії «Гедеон Ріхтер-Укрфарм», а й планів роботи компанії «Гедеон Ріхтер» на фармацевтичному ринку України, нової економічної політики представництва компанії «Гедеон Ріхтер» в  Україні, компанії «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» та інших фірм, які створені за участю капіталу відомої угорської компанії.

М.С. Кадрові зміни стали наслідком тієї програми перетворень, яку ми прийняли ще в 1998 р. Тоді компанія перейшла на абсолютно нові методи господарювання. З групи фахівців СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» було створено так званий економічний блок з діяльності в нових ринкових умовах. Завдання блоку: вироблення стратегії економічної політики підприємств; розроблення та впровадження економічних методів управління підприємствами; оцінка підприємницьких ризиків на фармацевтичному ринку України. До роботи ми підключили провідних економістів нашої країни. Саме за їхньої допомоги ми залучили нову економічну політику для фірм, які створено з участю капіталу компанії «Гедеон Ріхтер»: СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм», ТОВ «Фармімпекс», АТ «Київоблфармація». Суть нової економічної політики: створення госпрозрахункових підрозділів; оперативний контроль витратної частини діяльності підприємств; встановлення прямої залежності між об’ємом реалізації та всіма видами затрат; зміна тактики реалізації препаратів та проведення промоційної програми.

Ми почали впроваджувати цю політику в життя з початку 1998 р., економічна криза вересня 1998 р. примусила нас активізувати діяльність у цьому напрямі. На сьогодні ця робота майже завершена і її результати нас задовольняють.

Голова представництва компанії «Гедеон Ріхтер» в Україні Михайло Сятиня: «Ситуація, яка склалася на фармацевтичному ринку України, вимагає сісти за стіл переговорів і спільно шукати вихід із цього складного становища».

У компанії сталися кадрові зміни, оскільки значна кількість людей працювали «по-старому» і не змогли призвичаїтися до нових умов роботи. Генеральним директором СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» замість Ігоря Андрійовича Кацари став Андрій Анатолійович Бабський, котрий обіймав посаду радника президента у компанії «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» і був одним з учасників розроблення та впровадження нової економічної політики компанії.

Андрій Анатолійович пройшов всі щаблі в компанії «Гедеон Ріхтер-Укрфарм». Він знає, що і як треба зробити, щоб уникнути помилок, зроблених іншими, займається науковою роботою, працює над дисертацією.

— Андрій Анатолійович, як відбувалося Ваше становлення як фахівця у галузі фармації?

А.Б. Я закінчив фармацевтичний факультет Львівського медичного інституту в 1991 р., після цього працював у кількох відділах на Львівському обласному аптечному складі. Користуючись нагодою, хочу висловити подяку своїм учителям з медичного інституту, колегам з аптечного складу за добру науку та практичні навички, які я здобув за їхньої допомоги. З 1995 р. працював представником заводу «Гедеон Ріхтер» у Західному регіоні, три роки тому переїхав у Київ. Займався відкриттям регіональних відділень по Україні, аптек, згодом став радником президента СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм».

— Будь ласка, розкажіть більш докладно про основні принципи нової політики.

А.Б. В основу цієї програми покладено загальновідомі економічні принципи. Процес купівлі-продажу будь-якого товару — продуктів харчування, одягу, лікарських препаратів —визначається однаковими показниками. Звичайно, продаж фармацевтичної продукції має свої особливості, але й тут насамперед слід розраховувати економічну доцільність будь-якого кроку, будь-якої дії.

Для впровадження в життя цього принципу ми перевели підрозділи нашої компанії, починаючи з регіональних відділень, на госпрозрахунок. Тепер всі вони самостійно ведуть діяльність, кожна з них сама відповідає за всі свої дії.

Ми прийшли до суто економічних принципів управління і зацікавлення людей в кінцевому результаті за рахунок оплати праці, тобто люди отримують те, що вони заробили. За таким принципом будуть працювати всі підрозділи фірми. Для цього розроблено відповідні внутрішні документи для кожної ланки, планові показники. Реорганізація стала можливою завдяки копіткій роботі, що тривала майже 2 роки. Безперечно, на цьому шляху були і помилки, зараз вони виправлені. Але в цілому ми задоволені результатами перетворень.

Зміни за такими принципами відбуваються в усіх компаніях, що створені за участю фармацевтичного заводу «Гедеон Ріхтер». Можливо, в СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» їх впроваджували більш активно, зараз перші кроки на цьому шляху зроблено в «Київоблфармації» — наймолодшій структурі з капіталом компанії «Гедеон Ріхтер». Результати свідчать, що обрано вірний шлях, міняти який немає сенсу.

— Каталізатором змін стала економічна криза?

А.Б. Не є секретом, що після серпня 1998 р. більшість фармацевтичних фірм, що діють в Україні, опинилася в дуже скрутному фінансово-економічному положенні. Не є виключенням і наші фірми, в тому числі СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм». Загальновідомо, що чим вищий товарообіг фірми, тим більші збитки може завдати їй криза.

СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» протягом 1999 р. вдалося ліквідувати наслідки кризи. Сьогодні з упевненістю можна стверджувати, що компанія оговталася після досить відчутного удару. Товарообіг компаній в доларовому еквіваленті зменшився, але це сталося з усіма компаніями, бо після кризи 1998 р. обсяг фармацевтичного ринку України відчутно зменшився — з 450 млн до 290 млн доларів. Однак слід зазначити, що товарообіг нашої компанії скоротився менше, ніж обсяг ринку в цілому. Ми вважаємо, що саме нова система господарювання дала можливість компанії подолати фінансові труднощі. Зараз ми збільшуємо кількість дрібнооптових підрозділів, регіональних відділень, аптек, дилерів.

— Чи зазнала змін цінова політика компанії?

А.Б. Безперечно, ми переглянули цінову політику. Компанія не може займатися реалізацією неприбуткових препаратів, але й говорити про надприбутки не доводиться, ми чітко усвідомлюємо, що населення України, м’яко кажучи, не дуже багате.

Продукція заводу «Гедеон Ріхтер» знаходиться у середній ціновій ніші, її вартість вища, ніж препаратів українських виробників. Щоб вона стала більш доступною за ціною, ми встановили невелику націнку на препарати власного виробництва. Для отримання прибутку компанія «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» обрала інший шлях — скорочення своїх витрат. За 1999 р. їх об’єм зменшився на 40%.

Звичайно, нам довелося досить сильно «затягнути пояси», але практика засвідчила, що скорочення витрат було єдиною ефективною стратегією виживання для фірми. Підвищення цін не принесло би бажаних результатів. Воно могло спричинити лише одноденний ефект. Конкуренція на ринку дуже висока, і внаслідок підвищення цін ми могли втратити своїх клієнтів. Ще одним шляхом скорочення витрат нашої фірми став перехід до відпуску препаратів на умовах передоплати. Це нововведення було важко впроваджувати, бо майже всі великі постачальники фармацевтичної продукції в Україні пропонують відстрочку платежу. СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» — чи не єдина фірма, що працює лише на умовах попередньої оплати.

— Чи скоротився штат компанії?

А.Б. Звичайно, скорочення штату відбулося, але незначне. Заробітна плата персоналу — це невелика частка загальних витрат компанії. Скорочення суми, яка виділяється на оплату праці, не дасть бажаного економічного результату.

М.С. Після впровадження системи самофінансування зникло багато проблем. Зараз наші підрозділи самостійно вирішують питання скорочення штатів. Вже рік ми не втручаємося в питання, скільки людей повинно працювати, наприклад в регіональному відділенні СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм». Зараз підрозділи компанії самостійно визначають свої потреби. Якщо раніше у нас була черга на купівлю машин, то зараз ми продали їх близько 20. Це сталося не тому, що ми таким чином намагалися поліпшити своє фінансове становище. Справа у тім, що відділення компанії самостійно почали рахувати свої витрати, контролювати своє фінансове положення. Головному офісу почали повертати автомобілі, також виявилося, що багато підрозділів можуть працювати, користуючись меншою кількістю телефонних ліній тощо. Почався процес саморегулювання. Підрозділи компанії самостійно розробили свій штатний розклад, який повністю нас задовольняє. На нових засадах вже перебудована аптечна мережа компанії, завершується повний перехід усієї фірми до нової економічної політики.

Таким чином, зараз кількість працівників визначається економічною обгрунтованістю, зараз рентабельність, а не товарообіг, є основним показником діяльності фірми. У сьогоднішніх умовах ми вважаємо досягненням чисту рентабельність у розмірі 2–2,5%.

— Як сприйняли зміни іноземні партнери компаній СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм», ТОВ «Фармімпекс», АТ «Київоблфармація»?

М.С. Ми намагаємося пояснити фірмам-виробникам, в яких умовах довелося працювати провідним компаніям-реалізаторам фармацевтичної продукції внаслідок кризових явищ у вітчизняній економіці. Слід зрозуміти, що ні одна з українських компаній не має на меті привласнити гроші виробників. Ситуація, яка склалася на фармацевтичному ринку України, вимагає сісти за стіл переговорів і спільно шукати вихід із цього складного становища. Якщо перекладати весь тягар проблем та відповідальності лише на одні плечі — чи виробника, чи дистриб’ютора, — позитивного результату досягнуто не буде ніколи.

Хочу зазначити, що протягом останніх трьох місяців ми уклали контракти з 10 провідними фірмами-виробниками. У ці угоди закладено такий механізм співпраці, який дозволить нам плідно працювати навіть у дуже складних умовах.

За будь-яких економічних потрясінь нашим основним завданням є збереження грошей наших партнерів та наших грошей від можливих втрат. Вироблено механізм захисту від втрат внаслідок можливого коливання курсу гривні. Слід зазначити, що перші результати співпраці на нових засадах задовольнили як нас, так і наших партнерів.

А.Б. Новий механізм співпраці з нашими партнерами спрямовано на ліквідацію збитків, які ми понесли раніше, отримання прибутків в майбутньому та компенсації подальших втрат. Ми усвідомлюємо, що діяльність на українському ринку пов’язана з багатьма ризиками, інфляційні процеси тривають, напевне, будуть досить відчутними у майбутньому.

— Яку частку товарообігу компаній, створених за участю компанії «Гедеон Ріхтер», складають препарати саме заводу «Гедеон Ріхтер»?

А.Б. Цей показник залежить від сезону, в середньому він коливається від 25 до 30%, і неоднаковий у всіх компаніях, у СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» він становить приблизно 50% та у компанії ТОВ «Фармімпекс» — 15–20%.

Завод «Гедеон Ріхтер» є нашим стратегічним партнером, але це ні в якому разі не зменшує важливості добрих стосунків з іншими партнерами.

— Чи планується активне просування на ринок України нових препаратів виробництва заводу «Гедеон Ріхтер»?

М.С. Протягом кількох років ми щорічно вводимо на ринок один-два препарати. Чотири роки тому це був препарат КВАМАТЕЛ (фамотидин), потім ЕДНІТ (еналаприл), КУРІОЗИН (гіалуронат цинку), РЕГУЛОН та НОВІНЕТ (комбіновані гормональні протизаплідні засоби). Наступного року ми плануємо активно просувати 2–3 нових препарата, що є оригінальними розробленнями компанії «Гедеон Ріхтер».

Хочу зазначити, що в складі СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» є потужний підрозділ, який займається саме впровадженням на український ринок нової продукції заводу. Звичайно, добре відомі препарати дають більшу частку прибутку компанії «Гедеон Ріхтер», але в цьому році ми плануємо отримати від реалізації шести так званих промоційних препаратів 1200–1300 тис. доларів США. Звичайно, сьогодні просування препаратів ЕДНІТ та КВАМАТЕЛ не потребує таких значних зусиль, як, скажімо, РЕГУЛОН або НОВІНЕТ, які ми почали «розкручувати» лише у цьому році. Компанія вирішує не лише комерційні завдання, а й приділяє велику увагу науковому співробітництву. Ми активно співпрацюємо з головними спеціалістами Міністерства охорони здоров’я, провідними науковими та лікувальними установами Києва, Харкова, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Львова, Вінниці, Донецька, Запоріжжя.

А.Б. Одним з головних завдань СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» є забезпечення наявності промоційних препаратів на всій території України. Немає сенсу працювати з лікарями, витрачати кошти на просування препарату, якщо в аптеках він відсутній.

На сьогодні СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» має 19 регіональних відділень, які можуть забезпечити наявність препаратів у всіх регіонах України.

Директор СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» Андрій Бабський: «Ми вважаємо, що саме нова система господарювання дала можливість компанії подолати фінансові труднощі. Зараз ми збільшуємо кількість дрібнооптових підрозділів, регіональних відділень, аптек, дилерів».

М.С. Ми починаємо працювати з лікарями у регіоні лише після того, як препарат з’являється на прилавках принаймні 20 аптек, наприклад Харкова. Зазначу, що представництво заводу та СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» активно співпрацює з понад 3000 практичних лікарів по всій Україні.

— Кілька слів щодо перспективних планів компанії «Гедеон Ріхтер» в Україні. Чи залишаються реальними плани щодо будівництва заводу в Україні?

М.С. Компанія «Гедеон Ріхтер» не зробила жодних змін стосовно своїх інвестиційних планів в Україні. Торішня криза трохи загальмувала цей процес, але принципово не змінила його. В 1999 р. ми плануємо закінчити проектні роботи, почати поетапну валідацію проекту. Безпосередньо будівництво планується розпочати в 2000 р. на базі «Київоблфармації» у м. Вишневому під Києвом. Я сподіваюсь, що через 2 роки завод почне випускати першу продукцію згідно з вимогами GMP.

— Нещодавно відбувся V з’їзд фармацевтів України. Яким Ви бачите його вплив на сучасне становище фармації?

М.С. Свою точку зору я вже висловив на з’їзді. Вона полягає у тому, що треба приділяти першочергову увагу вирішенню проблем галузі.

Проведення з’їзду стало неординарною подією в житті фармацевтичної галузі, дало значний поштовх її розвитку, хоча й не вирішило існуючих проблем. Завданням з’їзду було висвітлення проблем, які накопичились у галузі, починаючи від виробництва і закінчуючи реалізацією лікарських препаратів. Безперечно, з’їзд виконав свою головну функцію — привернув увагу нашої держави до проблем фармації.

?

Сергій Павлович
Фото Євгена Кривші

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті