У столиці планується відродити аптечне виготовлення ліків

На сьогодні на фармацевтичному ринку України близько 70% у грошовому вираженні становлять імпортні лікарські засоби. Через складну політичну та економічну ситуацію в державі за останній час суттєво підвищилась вартість медикаментів. Тому перед значною кількістю пацієнтів постало питання доступності препаратів. Лікарі стверджують, що через високу ціну обмежується проведення ефективного лікування. Як забезпечити доступність відповідної терапії та застосування якісних ліків для соціально незахищених верств населення в Україні?

Група фахівців медичної галузі висунула пропозицію змінити підхід до призначення лікарями препаратів. Зокрема, спеціалісти у сфері дерматовенерології пропонують поновити забуту практику використання лікарських засобів, виготовлених в умовах аптечних закладів за індивідуальними прописами.

Олександр Літус, зазначив, що сьогодні в Україні дерматовенерологічною службою охоплюється низка нозологій. «Кожного року в Україні за дерматовенерологічною допомогою звертається близько 2,5 млн осіб. Стаціонарного лікування потребують понад 5%. При цьому терапія за допомогою лікарських засобів для зовнішнього застосування в стаціонарі відбувається за рахунок державного бюджету. У Києві до дерматолога щорічно звертається 521 тис. осіб. Із них 18% — має постійно отримувати терапію препаратами для зовнішнього застосування», — повідомив доповідач.

За його словами, середня тривалість лікування хворого в стаціонарі становить 13–18 днів. При цьому в середньому одному пацієнту на курс терапії необхідно близько 15 тюбиків по 50 мг лікарського засобу для зовнішнього застосування. «Якщо використовувати препарати, виготовлені в умовах аптеки за індивідуальним замовленням, то хворий може заощадити від 50 до 1 тис. грн. на одному засобі. У цілому населення України в середньому зможе за рік заощадити 93 млн грн.», — наголосив О. Літус.

«Я як практикуючий лікар можу запевнити, що дешевший лікарський засіб не означає гірший за дією. Навпаки, вважаю, що виготовлений препарат за індивідуальним прописом у багатьох випадках значно кращий за аналог, навіть іноземного виробництва», — зауважив спікер.

Він зазначив, що на сьогодні спеціалістами МОЗ України спільно з фахівцями Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика підготовано методичні рекомендації для лікарів з переліком готових лікарських форм та їх аналогів, які виробляються екстемпорально.

За словами Віктора Сердюка, у розвинених країнах аптечні заклади виготовляють ліки на замовлення пацієнтів за індивідуальним рецептом лікаря. Слід зазначити, що ліцензія кожної аптеки в Польщі серед іншого передбачає виготовлення екстемпоральної рецептури.

На думку доповідача, використовуючи препарати, виготовлені в умовах аптек, пацієнти зможуть суттєво скоротити витрати на лікування. «Деякі лікарські засоби, виготовлені індивідуально, у 20 разів дешевші, ніж вироблені на промислових потужностях. Ми вважаємо, що цей крок буде проривом на шляху до покращення доступу до отримання медичної допомоги та якісних ліків», — зазначив В. Сердюк.

За його словами, в Україні варто відновити таку практику. Крім цього, система індивідуального виготовлення препаратів персоналізує медичну послугу й підвищує відповідальність лікарів та фармацевтичних фахівців перед пацієнтом.

На думку В. Сердюка, у сучасній вітчизняній медицині майже втрачено індивідуальний підхід до хворого. «Екстемпоральне виробництво дозволить лікарю персонально поставитися до лікування пацієнта. А саме виписати лікарський засіб з необхідним складом та дозуванням діючої речовини», — підкреслив він. Спікер навів приклад: мазь іноземного виробництва для лікування свербежу, атопічної екземи та псоріазу в середньому в аптеках Києва коштує понад 300 грн., а її аналог, виготовлений в аптеці, — до 60 грн. «Відомий швейцарський протигрибковий лікарський засіб коштує понад 1 тис. грн., а його екстемпоральний аналог — близько 50 грн.», — підкреслив В. Сердюк.

Він також зазначив, що заміна імпортних і вітчизняних дороговартісних препаратів на екстемпоральні ліки можлива також в пульмонології, офтальмології, а також у педіатрії. «Якщо в Києві наш проект буде успішним, ми будемо поширювати його в інших регіонах», — зауважив доповідач.

У свою чергу, Руслан Світлий зазначив, що столичне КП «Фармація» зберегло професійні кадри для забезпечення такого виробництва. «У Києві на сьогодні тільки заклади КП «Фармація» мають ліцензію на виготовлення лікарських засобів в аптечних умовах. Зокрема, 48 столичних аптек виготовляють прості й складні лікарські засоби для зовнішнього та внутрішнього застосування», — зауважив він. За його словами, у 2014 р. в аптечних закладах КП «Фармація» було виготовлено понад 900 тис. індивідуальних препаратів. «Така діяльність не вимагає окремої реєстрації лікарського засобу, але аптеці необхідно мати ліцензію на виготовлення екстемпоральних ліків, наявність відповідного обладнання та кваліфікованих фахівців. На даний момент у столиці існують проблеми відносно забезпечення сировиною, проте наразі ведеться активна діяльність для вирішення цього питання», — зазначив Р. Світлий.

За словами директора КП «Фармація», екстемпоральне виготовлення препаратів на 100% виключає підробку. Крім того, у таких лікарських засобах максимально знижено кількість консервантів, а разом з тим канцерогенів, які зазвичай можуть викликати алергічну реакцію. Також перевагами ліків, виготовлених в аптеці, директором КП «Фармація» було визначено індивідуальне дозування, відсутність націнки й, відповідно, ціну. «Собівартість такого лікарського засобу досить низька. Адже воно не вимагає додаткових витрат на його реєстрацію, рекламу, маркетингові дослідження, дороговартісну упаковку, логістику тощо, що в кінцевому підсумку сильно впливає на ціну препарату», — підкреслив Р. Світлий.

Під час брифінгу фахівці зазначили, що для ефективного втілення в життя ідеї щодо відновлення аптечного виготовлення ліків задля заощадження витрат населення на препарати, необхідно провести низку семінарів з питань взаємодії лікарів з провізорами аптек, розповсюдити методичні рекомендації для спеціалістів щодо призначення й виписування рецептурних форм лікарських засобів.

Також, за словами О. Літуса, кілька днів тому ГО «Українська академія дерматовенерології» підготувала звернення до Прем’єр-міністра України, голови Верховної Ради України, голови Комітету з питань охорони здоров’я, міністра охорони здоров’я, київського міського голови з пропозиціями стосовно запровадження підходу у використанні екстемпоральних ліків задля покращення забезпечення відповідною медичною допомогою населення України.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!