Реформування системи захисту прав споживачів: ситуація в фармсекторі

За словами Олега Цільвіка, сьогодні реформування системи захисту прав споживачів України відбувається непрозоро та без широкого залучення громадськості та експертів, що представляють споживачів. З порушенням ст. 42 Конституції України, відповідно до якої обов’язок захисту прав споживачів та здійснення контролю за якістю й безпекою продукції та всіх видів послуг і робіт покладено на державу, прийнято постанову КМУ від 13 серпня 2014 р. № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», якою введено обмеження на перевірки бізнесу, а Законом України № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 р. дію мораторію на перевірки бізнесу контролюючими органами продовжено до 30 червня 2015 р. Доповідач підкреслив, що такими діями влада не тільки позбавила громадян України їх конституційних прав, але й створила підстави для розвитку недобросовісної конкуренції: «В умовах дії заборони щодо проведення перевірок бізнесу набули стрімкого розвитку негативні тенденції з наповнення споживчого ринку неякісними та небезпечними товарами. Відсутність контролю з боку держави сприяє розвитку недобросовісної конкуренції, яка ґрунтується саме на обмані споживачів шляхом реалізації їм продукції низької якості».

Окрім цього, постановою КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» передбачено створення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба).

Як зазначив О. Цільвік, навіть назва нового органу свідчить про відсутність у авторів елементарного розуміння самої суті захисту прав споживачів, адже питання безпеки харчових продуктів не може домінувати над системою захисту прав споживачів і є лише одним з її елементів: «Постає резонне питання: чому, а найголовніше, на користь кого питання безпеки харчових продуктів домінує над безпекою товарів і послуг, зокрема фармацевтичної галузі, транспорту, освіти, фінансових ринків, будівельних робіт і всіх інших секторів споживчого ринку?».

Від самого початку процес утворення Держпродспоживслужби відбувається кулуарно та з грубим порушенням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Суспільство так і не побачило проекту Положення про новий орган, не відбулися публічні громадські обговорення концепції його діяльності, не залучаються до роботи профільні громадські організації та громадські ради при органах, які реорганізуються. Відсутня інформація про посадових осіб, які відповідальні за створення цієї служби.

Численні звернення Союзу споживачів України та Громадської ради при Держспоживінспекції України до керівництва держави щодо необхідності забезпечення прозорості й гласності процесу утворення Держпродспоживслужби, а також з пропозиціями організувати публічні слухання серед претендентів на керівні посади в ній, аби запобігти кулуарному призначенню непрофесійних, непатріотичних або випадкових людей, на жаль, було проігноровано.

У громадськості є серйозні побоювання, що новостворений орган не тільки не зможе задовольнити очікування споживачів у сфері захисту гарантованих їм Конституцією України прав, але й поєднає в собі всі існуючі в органах, що об’єднуються, корупційні схеми.

Влада має зрозуміти, що в умовах відсутності зовнішніх джерел фінансування розвитку економіки України задоволення споживчих потреб населення може стати рушійною силою економічного розвитку. Саме економічний потенціал споживачів як найбільшого внутрішнього інвестора обумовлює пильну увагу провідних країн до удосконалення національних організаційно-правових моделей захисту прав споживачів.

Владислав Онищенко підкреслив, що державна політика у сфері лікарських засобів має спрямовуватися на гарантоване забезпечення рівного доступу населення до основних препаратів і їх помірної вартості, якості, безпеки та ефективності лікарських засобів, їх раціонального застосування. На сьогодні жоден із цих принципів в Україні не витримується, і влада нічого не робить, щоб змінити ситуацію.

Останні проекти нормативних документів та інформація МОЗ України щодо напрямків державної політики свідчать про відсутність в країні реальної програми з відновлення ефективного управління у фармацевтичному секторі. «У МОЗ України немає часу думати про реформи, оптимізацію, про громадян врешті-решт, адже потрібно стільки всього затверджувати, погоджувати, здійснювати, видавати — відповідно до положення міністерства це близько 300 пунктів. Переважна більшість цих функцій не властива МОЗ як органу, що має формувати державну політику в сфері охорони здоров’я», — наголосив спікер, додавши, що міністерству вже давно пора зайнятися формуванням правил гри для фармацевтичного сектору — національної політики у сфері обігу лікарських засобів, яка вже давно розроблена ВООЗ та впроваджена в понад 100 країнах — членах цієї організації.

В. Онищенко додав, що нині в нашій державі існує конфлікт інтересів, коли МОЗ України відає питаннями щодо допуску ліків на ринок та наглядає за їх безпекою. Крім того, міністерство закуповує за державні кошти препарати, які й зареєструвало, затверджує переліки ліків, які можна закуповувати за кошти місцевих бюджетів та виписувати лікарям, порядки контролю якості та безпеки лікарських засобів. Навіть діяльність центрального органу виконавчої влади з реалізації державної політики у фармацевтичному секторі спрямовується й координується через МОЗ.

Унаслідок цього корупція в системі реєстрації ліків є набагато небезпечнішою, ніж корупція в системі державних закупівель. Через завищення ціни під час тендерів крадуться народні гроші, а в разі реєстрації неефективних ліків, які не мають клінічного підтвердження ефективності та безпеки крадеться здоров’я, а в деяких випадках і життя наших співгромадян, а також викачуються значні кошти із сімейних бюджетів на придбання непотрібних та невивчених препаратів.

На думку В. Онищенка, доцільно створити єдиний регуляторний орган у сфері обігу лікарських засобів. Нещодавно на сайті МОЗ України оприлюднено проект закону, який передбачає передачу функцій, пов’язаних із реєстрацією ліків та наглядом за їх безпекою, від МОЗ України Державній службі України з лікарських засобів.

Подальша недобросовісна реклама на підставі псевдопоказань, прописаних в інструкції, і замовних псевдонаукових публікацій за відсутності ефективного контролю за цим створюють систему обману пацієнтів і лікарів, що суттєво вплине на вибір лікарських засобів. Так, лише 20% коштів, витрачених громадянами в аптеках, спрямовані на придбання препаратів для лікування основ­них захворювань ( прим. ред.: за даними дослідження «Національне страхування здоров’я. Позитивний вплив на ВВП», ініційованого холдингом «STADA CIS» у 2011 р.). Як наголосив доповідач, у такій ситуації потрібно заборонити рекламу лікарських засобів, що, до речі, передбачено Коаліційною угодою. Підводячи підсумки, він зазначив, що які б реформи не декларувалися, якими б досконалими не були протоколи лікування, їх неможливо впроваджувати без ефективних, доступних і безпечних ліків.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!