Розширене засідання робочої групи
Нагальність проведення даних заходів пов’язана із стурбованістю підприємницької спільноти щодо обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) для платників єдиного податку ІІ та ІІІ груп.
Основною темою для обговорення стали законопроекти «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (щодо державних гарантій суб’єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторів)» (реєстр. № 1088) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій)» (реєстр. № 1718), ініціатором яких виступила Оксана Продан.
Законопроект № 1718 передбачає звільнення від обов’язкового застосування РРО платників єдиного податку І–ІІІ груп.
18 березня поточного року законопроект № 1088 був прийнятий у першому читанні і наразі готується до розгляду у другому читанні. Ним пропонується:
- звільнити суб’єктів господарювання від обов’язку щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій у разі подання контрольної стрічки в електронному вигляді;
- врегулювати відносини між суб’єктами господарювання та сервісними центрами під час обслуговування або поточного ремонту РРО;
- скасувати вимоги щодо обов’язкової наявності цінника на товар у грошовій формі;
- вилучити норми щодо обліку товарних запасів;
- визначити відповідальність виробників, постачальників та сервісних центрів за порушення вимог законодавства у сфері застосування РРО;
- запровадити компенсатори суб’єктам господарювання за придбання модемів або РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі;
- заборонити вимагати посвідчення особи для купівлі-продажу іноземної валюти.
Під час розширеного засідання робочої групи Ксенія Ляпіна зазначила, що Державна регуляторна служба України готова підтримувати і впроваджувати підприємницькі ініціативи в частині дерегулювання, усунення застарілих законодавчих норм у сфері поводження з РРО та обтяжливого адміністрування при їх застосуванні.
«Бізнес треба цивілізувати. Але питання «коли?». Чи є об’єктивним навантажувати додатковими витратами підприємців на фоні зниження споживчого попиту? Зараз додаткові фінансові навантаження можуть призвести до посиленої тінізації бізнесу», — прокоментувала К. Ляпіна ініціативу запровадження РРО для спрощенців II–III груп.
За словами О. Продан, сьогодні у прибічників ідеї скасування обов’язкового застосування РРО спрощенцями II–III груп стоїть завдання відстояти свою позицію і довести її до Уряду та Верховної Ради України.
Народний депутат повідомила, що вона звернулася до міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса з проханням залучити гроші в межах грантів, що виділяються на розвиток малого і середнього бізнесу в Україні, на компенсацію вартості РРО у разі запровадження їх обов’язкового застосування спрощенцями. У відповіді міністр економічного розвитку і торгівлі повідомив, що підтримує дану ініціативу, але також потрібна офіційна позиція з даного приводу Державної фіскальної служби України, до виконуючого обов’язки голови якої вже звернулася О. Продан.
Під час заходу присутні висловили свої пропозиції до обговорюваних законопроектів. Зокрема, запропоновано скасувати ряд штрафних санкцій за порушення вимог законодавства у сфері РРО, залишивши єдину — за нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Законопроектом № 1088 пропонується виключити ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка зазначає, що Перелік окремих форм та умов здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим, встановлюються Урядом. Тобто фактично пропонується скасувати постанову КМУ від 23.08.2000 р. № 1336, якою визначено такий перелік. Присутні вважають, що таким чином підприємців хочуть позбавити можливості не використовувати РРО, наприклад, при роздрібній торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та наданні медичних і ветеринарних послуг на території села.
«Ви вважаєте, що Уряд повинен визначати, кому застосовувати РРО, а кому — ні? Я вважаю, що це повинен визначати закон. Якщо законом визначено перелік випадків, в яких не застосовуються РРО, навіщо тоді стаття, яка дає право Кабміну як відміняти, так і вводити якісь нові норми?», — прокоментувала О. Продан.
У ході дискусії сторони дійшли консенсусу відобразити положення постанови КМУ № 1336, яку пропонується скасувати, у ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка визначає перелік випадків, при яких не застосовується РРО.
За словами присутніх, постачальники РРО наполягають на проведенні їх щомісячного технічного обслуговування, яке кожного разу обходиться підприємцям у близько 200 грн. Така вимога регламентується інструкцією виробника РРО. Зважаючи на додаткове фінансове навантаження на підприємців та з метою врегулювання цього питання запропоновано також переглянути постанову КМУ від 12.05.2004 р. № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій», яка вказує, що періодичність виконання робіт з технічного обслуговування РРО не може перевищувати строк, зазначений в експлуатаційних документах.
Представник виробника РРО повідомила, що обсяг ринку виробництва фіскальної техніки в Україні — близько 20 тис. штук на місяць. Це говорить про те, що виробники РРО не зможуть у повному обсязі забезпечити касовими апаратами спрощенців II–III груп, яких на сьогодні зареєстровано близько 380 тис. Проблема також полягає в адміністративних бар’єрах: придбавши РРО, підприємець зобов’язаний зареєструвати його в органах Державної фіскальної служби України, виконати персоналізацію РРО, опломбувати його та перевести у фіскальний режим роботи.
У рамках обговорення питання щодо надання можливості підприємцям брати РРО в оренду, О. Продан повідомила, що відповідні положення передбачені у законопроекті № 1088. Фахівці Державної фіскальної служби України погодилися з такою пропозицією. Ця практика, за словами присутніх, також використовується і в Європі.
Загалом всі присутні висловили підтримку законопроектів із урахуванням їх пропозицій. У свою чергу, К. Ляпіна та О. Продан зазначили, що всі ці пропозиції будуть розглянуті 1 квітня 2015 р. на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту № 1088 для другого читання.
Круглий стіл
1 квітня поточного року обговорення законопроектів продовжилося в рамках круглого столу, який відбувся за ініціативою Оксани Продан.
Щодо зазначених проектів документів висловилися представники Державної фіскальної служби та Міністерства фінансів України.
Вони повідомили, що ці відомства підтримують зазначені документи, але із зауваженнями. Так, наприклад, згадані регуляторні органи не схвалюють положення законопроекту № 1088 щодо зарахування вартості РРО, придбаних суб’єктом господарювання, в якості сплати чинних чи майбутніх податкових зобов’язань цього суб’єкта.
Крім того, представники Державної фіскальної служби зазначили, що не погоджуються з положенням, запропонованим законопроектом № 1718, стосовно надання права платникам єдиного податку (фізичним особам підприємцям — ФОП) І–ІІІ групи не застосовувати РРО. На їх думку, можна обговорювати відтермінування настання відповідальності за порушення, особливості перевірок таких суб’єктів, але дозволити суб’єктам, які мають обсяг доходу протягом календарного року 20 млн грн. (ІІІ група), вважають недоцільним.
Відповідаючи на запитання, навіщо встановлювати РРО платникам єдиного податку ІІ групи, представники Міністерства фінансів пояснили, що така вимога передбачена з метою контролю обсягу доходів підприємців. Тобто за наявності у суб’єкта РРО фіскальні органи матимуть можливість контролювати, чи не перевищує підприємець, що належить до певної групи, обсягу доходу, передбаченого законодавством.
Також представники органів влади повідомили, що Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ вже надав право не використовувати РРО певним категоріям підприємців. Тому, на їх думку, інші зміни у цьому контексті наразі недоцільні.
Зі свого боку, підприємці наголошували, що встановлення РРО фізичними особами — підприємцями ІІ та ІІІ групи суттєво не вплине на рівень тінізації економіки. На думку бізнес-спільноти, держава мала б розпочати з детінізації діяльності митних органів та ефективної податкової реформи, а вже після цього вирішувати питання щодо встановлення РРО на підприємствах малого та середнього бізнесу.
Крім того, учасники круглого столу підкреслили, що рівень підготовки та впровадження нових нормативно-правових та законодавчих актів не витримує критики. Органи влади розробляють проекти нормативних документів без залучення широкого кола фахівців з бізнес-середовища. Документи ухвалюються без належного громадського обговорення, як наслідок — їх якість дуже низька, замість врегулювання питань вони створюють додаткові проблеми для бізнесу. Тому присутні закликали представників Державної фіскальної служби та Міністерства фінансів України бути відкритими до співпраці з підприємцями.
Серед проблем, пов’язаних із встановленням та застосуванням РРО, підприємці звертали увагу на те, що перелік РРО, що затверджується Державною фіскальною службою, регулярно оновлюється. При цьому буває так, що окремі моделі виключаються з переліку. Для підприємців це несе додаткові витрати на придбання нових РРО. Крім того, вартість РРО останнім часом суттєво підвищилася, а це в теперішніх кризових умовах — додаткове навантаження на суб’єктів малого та середнього бізнесу.
Зазначимо, що участь в круглому столі взяли й представники аптечних асоціацій. Так, позицію Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) висловив Володимир Руденко, її виконавчий директор.
Щодо законопроекту № 1718 В. Руденко повідомив, що АПАУ вважає цей документ таким, що буде мати негативний вплив на роздрібний ринок лікарських засобів. Зокрема, він надає можливість для виведення бізнесу у тінь. Його ухвалення у запропонованій редакції призведе до відсутності контролю за реальним обігом ФОП та виконанням норм відповідно до законодавства. Крім того, виникне велика ймовірність потрапляння на ринок фальсифікованого товару та порушення прав споживачів. В. Руденко підкреслив, що Законом України № 71-VIII встановлено рівні умови ведення бізнесу для ФОП та юридичних осіб, а законопроект № 1718 від 13.01.2015 р. фактично знівелює це досягнення/ Детально з позицією АПАУ щодо питання РРО можна ознайомитися у «Щотижневику АПТЕКА» № 9 (980) від 09.03.2015 р.
У свою чергу, Олена Пруднікова, голова громадської організації «Всеукраїнське об’єднання Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада», заперечила проти твердження, що аптеки ФОП є провідними розповсюджувачами фальсифікату й недоброякісної продукції. За її словами, це не відповідає дійсності та спростовується офіційними відповідями Держлікслужби України за 2010–2014 рр.
У той же час представники аптечних асоціацій, які представляють суб’єктів різних форм власності, налаштовані на конструктивний діалог та пошук спільних рішень.
Коментарі