Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської благодійної організації «Рада захисту прав та безпеки пацієнтів», підняв питання щодо гуманістичного підходу до формування бюджету охорони здоров’я згідно з міжнародними стандартами та вимогами Європейської соціальної хартії, рекомендацій Ради Європи, ВООЗ та інших організацій. Також звернув увагу на економічні та етичні аспекти доступності лікування та державних програм на прикладі лікування гемофілії, гепатиту С та онкологічних захворювань.
В. Сердюк нагадав, що 14 вересня 2006 р. Україна ратифікувала Європейську соціальну хартію та взяла зобов’язання вважати обов’язковими до виконання статті цього документа, у тому числі ст. 11 «Право на охорону здоров’я». Положення Європейської соціальної хартії говорять про те, що з метою забезпечення ефективної реалізації права на охорону здоров’я сторони зобов’язуються самостійно або у співробітництві з громадськими чи приватними організаціями вживати відповідних заходів для того, аби усунути, по можливості, причини слабкого здоров’я громадян; забезпечити діяльність консультативно-просвітницьких служб, які сприяли б поліпшенню здоров’я і підвищенню особистої відповідальності громадян у питаннях, які його стосуються.
«Ключовим є те, що держава не в змозі самостійно забезпечити право громадян на здоров’я. Вона має це визнати і звернутися за допомогою до суспільства, приватних організацій», — прокоментував В. Сердюк. За його словами, в Україні один з найвищих показників смертності населення. «В чому причина? Пояснення Уряду зводиться до того, що бракує коштів», — зазначив він.
Так, на систему охорони здоров’я в Україні щороку виділяється близько 3–4% внутрішнього валового продукту (ВВП). У той же час ВООЗ та Європейським Союзом рекомендовано фінансування цієї сфери на рівні не менше 7% ВВП. «Для прикладу, у Швеції, де збираються податки практично 50% з кожного, на охорону здоров’я виділяється близько 10% ВВП», — навів позитивний приклад В. Сердюк.
Згідно з дослідженнями в Україні до 8% населення інфіковано гепатитом С. 22 тис. пацієнтів з цією патологією потребують лікування вже сьогодні, щоб запобігти тій фазі захворювання, яка вже невиліковна. «Після довгої боротьби з державного бюджету виділено кошти на лікування тільки 1 хворого гепатитом С з 10 таких пацієнтів. Тобто 9 хворих змушені купувати необхідні ліки за власні кошти», — констатував В. Сердюк.
Критична ситуація з фінансуванням лікування онкологічних захворювань. «Тільки в цьому році захворіло близько 11 тис. киян. За різними підрахунками на лікування цього захворювання в Києві необхідно від 500 млн до 1 млрд грн., тобто 100 тис. грн. на одного пацієнта», — зазначив доповідач.
Вищезазначені проблеми обговорювалися під час засідання Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у 2013 р. За результатами зустрічі було прийнято Декларацію № 544 про порушення прав людини в українській системі охорони здоров’я, з якою ПАРЄ звернулося до української влади із закликом справедливого перерозподілу бюджету для фінансування охорони здоров’я.
Декларація № 544 посилюється Резолюцією 1946 та Рекомендацією 2020 щодо рівного доступу до охорони здоров’я. ПАРЄ наголошує, що право на здоров’я є фундаментальним правом людини, а захист здоров’я є базовою умовою для суспільної згуртованості, економічної стабільності та невід’ємною запорукою розвитку. Доступ до охорони здоров’я — ключовий аспект права на здоров’я.
Дану ініціативу підтримали 21 євродепутат з 11 країн світу, у тому числі й українські представники у ПАРЄ, народні депутати України Володимир Ар’єв, голова постійної делегації у ПАРЄ, Ірина Геращенко, голова Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції, Олена Кондратюк, заступник члена постійної делегації у ПАРЄ, і Сергій Соболєв, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, заступник голови постійної делегації у ПАРЄ.
Ольга Скорина, керівник юридичної служби Всеукраїнської благодійної організації «Рада захисту прав та безпеки пацієнтів», національний експерт Комітету захисту здоров’я споживачів Ради Європи, зазначила, що консолідація суспільства також необхідна для вирішення питання щодо практики виживання за рахунок так званих благодійних внесків, яка сягнула загальнодержавного масштабу. Уряд спільно з МОЗ України повинні публічно визнати, що без додаткових внесків громадян існування системи охорони здоров’я неможливе. Політика замовчування цієї проблеми призвела до створення потужних тіньових і корупційних схем, неконтрольованих поборів з населення, обмеження доступу громадян до медичної допомоги.
Олександр Шміло, голова правління Всеукраїнського товариства гемофілії, повідомив, що лікування гемофілії за рахунок державних коштів забезпечено лише на 10% від потреби. У той же час у країнах Європи ситуація з гемофілією є так званим індикатором ставлення держави до соціальних проблем. «Там люди не відчувають наслідків цієї тяжкої хвороби. У нашій країні це не просто захворювання, яке призводить до тяжкої форми інвалідності, воно ставить під загрозу життя пацієнта», — зазначив О. Шміло.
Ольга Голубовська, доктор медичних наук, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Інфекційні хвороби», зазначила, що реформи, яких очікують в Україні, не можуть запроваджуватися без фінансового забезпечення. «Я також хотіла би розділити поняття екстреної медичної допомоги, до якого належить і гостра інфекційна патологія. У всьому світі екстрена медична допомога, у тому числі й у нашій країні, має забезпечуватися за рахунок держави з метою запобігання миттєвій смерті пацієнта», — повідомила О. Голубовська.
Доповідач зазначила, що хронічні інфекційні захворювання, такі як гепатити В і С, належать до глобальних проблем медицини. «Ми не знаємо точну цифру інфікованих і тих, що потребують безпосереднього лікування. Всі цифри є орієнтовними. Ми розуміємо, що хворих з цією патологією набагато більше, але жодна держава в світі не забезпечує лікування таких пацієнтів виключно за рахунок бюджетних коштів», — зазначила О. Голубовська. На її думку, необхідно запроваджувати систему реімбурсації, страхової медицини, до якої була б довіра з боку населення, що, у свою чергу, також потребує значних фінансових ресурсів.
Наразі Уряд має підготувати відповідь України на негативні висновки Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї щодо організації охорони здоров’я в нашій країні.
Начальник відділу економіки охорони здоров’я Департаменту економіки соціальної та гуманітарної сфери Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олена Чумакова зазначила, що «слабким місцем» є стратегічне і тактичне планування в сфері охорони здоров’я. «Для планування мають бути стандарти медичної допомоги, на основі яких можна розрахувати вартість і обґрунтувати її. Має бути реєстр пацієнтів, щоб визначити потребу і закладати відповідні кошти в бюджет», — прокоментувала фахівець.
Наостанок О. Скорина запросила присутніх до співпраці та активного обговорення нагальних проблем системи охорони здоров’я. Планується ще одне засідання круглого столу, у якому, як мають надію організатори заходу, візьмуть участь і парламентарі — члени постійної делегації у ПАРЄ.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим