Перший національний конгрес з біоетики

«Наука без совісті спустошує душу»
Франсуа Рабле

Під таким девізом в Україні 17–20 вересня поточного року під егідою Національної академії наук України, Академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства екології та природних ресурсів України відбувся І Національний конгрес з біоетики з міжнародною участю.

Розробка лікарських засобів, впровадження новітніх біотехнологій, розшифрування геному людини, генна терапія, експерименти з клонування — ось неповний перелік визначних досягнень науки останніх років, які потребують пильної уваги з урахуванням біоетичних принципів. Проблема полягає у пошуку шляхів гармонізації досягнень медицини та біології з правами людини та її гідністю. Світова наукова спільнота та міжнародні організації, такі, як ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВООЗ та інші, вважають біоетику пріоритетним напрямком подальшого розвитку медицини та біології. Радою Європи прийнято «Конвенцію про захист прав та гідності людини з огляду на застосування досягнень біології та медицини». У зв’язку з цим Президії НАН та АМН України виступили зі спільною ініціативою проведення І Національного конгресу з біоетики, яку активно підтримали міністерства та відомства, університети, науково-дослідні інститути, медичні заклади та громадські організації, а також закордонні партнери.

Президент АМН України академік О.Ф. Возіанов (у центрі) оголосив І Національний конгрес з біоетики відкритим; зліва — міністр охорони здоров’я України В.Ф. Москаленко; справа — віце-президент НАН України академік І.Ф. Курас

У роботі Конгресу взяли участь сотні делегатів з різних куточків України, ближнього зарубіжжя, Західної Європи, Північної Америки та Японії. Серед них були відомі вчені, практичні лікарі, представники державних, громадських та релігійних організацій, стурбовані недостатнім етичним контролем можливих негативних наслідків науково-технічного прогресу. Урочисте відкриття Конгресу відбулося 17 вересня у приміщенні Національного академічного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка, під час якого представники Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Київської міської державної адміністрації звернулися до делегатів з офіційним привітанням. Президент АМН України академік О.Ф. Возіанов оголосив відкриття Конгресу.

На пленарних та секційних засіданнях пролунали десятки промов, присвячених біоетичним аспектам клінічних випробувань нових лікарських препаратів та медичних технологій, генетики та репродукції людини, деонтології в клінічній медицині, питанням трансплантології тощо. Багато з них носили полемічний характер.

Академік АМН України Любомир Пиріг виступив з проектом «Етичного кодексу українського лікаря», котрий делегати Конгресу запропонували подати на обговорення практичних лікарів України. Крім того, шляхом консенсусу були прийняті заключні документи Конгресу, такі, як «Захист людей та волонтерів у дослідженнях» та «Захист тварин у дослідженнях». Значної уваги на конгресі було приділено питанню структури та функції етичних комітетів. З огляду на високу інформаційну насиченість, різноманітну тематику Конгресу, неодностайність суджень високоповажних науковців стосовно біоетичних проблем сучасності, пропонуємо вашій увазі фрагменти виступів на І Національному конгресі з біоетики в Україні декотрих відомих українських та зарубіжних учених. У наступних числах «Щотижневика АПТЕКА» заплановане більш детальне висвітлення біоетичних проблем, обумовлених застосуванням лікарських засобів.

Академік НАН та АМН України, професор, доктор медичних наук Юрій Кундієв, Інститут медицини праці АМН України:

— Наприкінці ХХ сторіччя були досягнуті визначні успіхи в біології та медицині — розшифровано геном людини, розроблено принципи генної терапії, здійснено клонування тварин, звичайним стало лікування безплідності шляхом екстракорпорального запліднення. Декотрі науковці запропонували способи лікування низки захворювань за допомогою стовбурових клітин, отриманих з ембріональної тканини. Триває активна дискусія між прибічниками та противниками евтаназії, трансплантації органів тощо. У зв’язку з цим існує необхідність оцінити етичний аспект сучасних наукових досягнень з метою попередити впровадження тих технологій, що можуть зашкодити людині. Таким чином, біоетика — це не тільки сучасний етап розвитку медичної етики та деонтології, а й порівняння можливостей медицини і біології з правами людини та пошук шляхів гуманізації медицини, досягнення справедливості. Забезпечити дотримання біоетичних принципів можна завдяки відповідній правовій базі. У багатьох західних країнах вона досить розвинута. В Україні поки що її немає, але є можливість використовувати окремі статті «Основ законодавства про охорону здоров’я». Останнім часом створено етичні комітети, зобов’язані здійснювати біоетичну експертизу всіх проектів, які передбачають проведення досліджень з участю людей. Основний принцип діяльності Комітетів — це повага до життя, гідності людини (здорової чи хворої) та її прав. У всіх випадках її інтереси повинні бути вищі за інтереси науки чи суспільства. Цих принципів слід дотримуватися на всіх етапах життя людини — від народження й до смерті. Першочерговим завданням є розробка й затвердження біоетичного кодексу лікаря в Україні, кодексів, яких слід дотримуватися у проведенні експериментальних досліджень на тваринах, кодексу клінічних обстежень та випробувань нових медичних технологій та лікарських засобів.

Професор, доктор медичних наук Володимир Мальцев, ДП «Державний фармакологічний центр»

— Вивчення біоеквівалентності є однією з цілей клінічних випробовувань лікарських засобів. У плануванні і проведенні таких досліджень виникає низка проблем етичного характеру. Це передусім обумовлено тим, що суб’єктом дослідження у цьому випадку є здоровий доброволець, а дослідження не носить терапевтичного характеру. Етичні комітети беруть активну участь у процесі розгляду документації такого клінічного випробування. Вони повинні переконатися, що в наданому протоколі та іншій документації повноцінно відображено етичні аспекти, і вся документація укладена згідно з діючими нормативними вимогами до подібних клінічних досліджень. Етичний комітет має переконатися, що інформація, яка стосується матеріального винагородження осіб — учасників клінічного випробування, включаючи суми, методи та порядок їх виплати, повністю відображені у формі письмової згоди або в інших представлених матеріалах.

Професор, доктор медичних наук Олексій Вікторов, ДП «Державний фармакологічний центр»:

— Зараз в Україні триває активна робота зі створення системи фармакологічного нагляду. Ця система стосується питань збору даних про побічні реакції, що необхідно для здійснення нагляду за лікарськими засобами під час медичного застосування у людей, а також для наукової оцінки цієї інформації. Наказом МОЗ України затверджено Інструкцію про здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, у якій встановлено вимоги до порядку подання необхідної інформації про зафіксовані випадки побічних реакцій лікарських засобів. Необхідність впровадження системи фармакологічного нагляду за лікарськими засобами пов’язана з етичними проблемами, оскільки спрямована на виконання основного завдання — захисту здоров’я і прав людини.

Член-кореспондент НАН України, академік АМН України, професор, доктор медичних наук Ісаак Трахтенберг, Інститут медицини праці АМН України:

— На сьогоднішній день, виходячи з позицій біомедичної етики, існує серйозна проблема моралі та відповідальності суспільства за спекулятивні новації, пропаганду сумнівних засобів, поширення цілительства та різного роду окультних наук. У засобах масової інформації популяризуються екстрасенси, біоенергетики, ясновидці, чаклуни тощо. Однак методи їхнього «лікування» можуть мати жахливі наслідки для пацієнтів. Багато людей, які «лікувалися» в екстрасенсів, потерпають від стійкого безсоння, психічних та психосоматичних розладів. Через довіру хворих із злоякісними новоутвореннями в чудодійну силу цілительства вони запізно зверталися до фахівців традиційної медицини, коли їм практично вже не можна допомогти. Такому стану речей, на жаль, сприяє недосконалість нашого законодавства, яке допускає можливість лікувати пацієнтів особам, які не мають вищої медичної освіти, але «бажають займатися медичною діяльністю». Хоча «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачають можливість займатися народною медициною людям без спеціальної медичної освіти, а порядок отримання дозволу МОЗ України на проведення такої діяльності регламентовано, на жаль, на практиці не існує механізмів контролю за діяльністю «цілителів». Крім того, деякі формулювання наведеного вище Закону досить розпливчасті, що дає змогу вільно їх трактувати. Наприклад, даний Закон містить норму, що медичною та фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, але ця вимога також не конкретизована, не підкріплена чіткими об’єктивними критеріями. Сьогодні у сферу нетрадиційного «лікування» вриваються численні безпринципні «грошолюби», які не усвідомлюють свого морального обов’язку перед людиною та суспільством.

Принципи біоетики вимагають від лікаря особистої відповідальності за життя та здоров’я хворого, а також високого професіоналізму, розуміння та передбачення можливих наслідків лікування. На жаль, деякі засоби масової інформації поширюють сенсаційні повідомлення про цілющі властивості різноманітних фітоконцентратів, харчових добавок, трав’яних чаїв на інших «нових композицій», незареєстрованих як лікарські препарати і які відповідно не пройшли необхідних етапів дослідження ефективності та безпеки.

Академік АМН України, професор, доктор медичних наук Георгій Дзяк,  Дніпропетровська державна медична академія:

— Сьогодні існує необхідність розробити систему соціального, правового та етичного регулювання лікувально-діагностичного процесу. Ми вважаємо, що для забезпечення нормального лікувально-діагностичного процесу необхідні такі властивості лікаря, як професіоналізм, доброзичливість, чуйність. Однак значну роль у лікуванні відіграє поважне та довірливе ставлення пацієнтів до лікаря.

Водночас ми повинні розуміти, що технізація та спеціалізація сфери охорони здоров’я призводить до відходу від класичних способів діагностики захворювань з переоцінкою значущості інструментальних методів дослідження, появи спрощеного підходу до лікування та дегуманізації медицини. Необхідно усвідомити, що обов’язком лікаря перед пацієнтом є надання своєчасної та ефективної медичної допомоги, збереження та забезпечення належної якості його життя.

Професор Федір Дахно, директор Інституту репродуктивної медицини (Київ):

— Генна інженерія та клонування викликають багато дискусій прикладного та етичного характеру. Сьогодні будь-яка комерційно вигідна технологія запускається в обіг або офіційно, або в тіньовому секторі, або у військових програмах. Гадаю, що клонування та експерименти, спрямовані на зміну властивостей рослин і тварин, створять передумови для виробництва білків для лікування різноманітних захворювань, отримання клітин, здатних диференціюватися в різні тканини, створення трансгенних тварин (свиней), які можна буде використовувати як донорів органів, що їх згодом можна буде трансплантувати людині (серце, печінка, нирки), а також для проведення репродуктивного клонування з метою лікування безплідності. При цьому етичні питання репродукції повинні вирішуватися тільки майбутніми батьками та їх лікарями, а не законодавчими органами. На сьогодні єдина перешкода до клонування людини — це психологічна непідготовленість суспільства до подібних експериментів. Технологічно і практично клонування людини в 4 рази простіше, ніж клонування миші. Тільки в ході багатоцентрових досліджень та експериментів можна визначити, чи реально отримати клон людини.

Єпископ Еліо Згречча, Голова Папської Академії життя, Ватикан:

— У 1970 р. було опубліковано роботу В.Р. Поттера «Біоетика — наука виживання», яка дала поштовх розвитку сучасної біоетики. Інтенсивно ця галузь знання почала розвиватися у 80-ті роки, коли були започатковані принципи етики проведення досліджень з участю людей та тварин, трансплантації органів і тканин, контролю розмноження тощо. Паралельно з цим було створено етичні комітети та центри біоетики. З того часу біоетику викладають в університетах західних країн, а вчені активно дискутують з питань біоетики на сторінках наукових журналів. Засновані видання, які спеціалізуються на публікації статей, присвячених біоетичним проблемам.

Слід зазначити, що різні філософські школи розробляють різноманітні теорії біоетики. Незалежно від світогляду ми повинні усвідомлювати, що людина повинна знаходитися в центрі уваги медицини та суспільства, у зв’язку з чим життя кожного індивідуума необхідно вважати недоторканним. Іншими словами, суспільство має нести відповідальність за життя кожної людини, в тому числі й тієї, яка ще не народилася. Також має бути враховано право людини на вільний вибір медичної допомоги, який включає принцип інформованої згоди пацієнта.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Фото Євгена Кривші

ДОВІДКА «ЩОТИЖНЕВИКА АПТЕКА»?

Співорганізаторами та спонсорами Конгресу виступили Міністерство освіти та науки України, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Одеський державний медичний університет, Запорізький державний медичний університет, Львівський державний медичний університет, Дніпропетровська державна медична академія, Івано-Франківська державна медична академія, Державне підприємство «Державний фармакологічний центр», Національна фармацевтична академія України, Національний науковий центр з медико-біотехнологічних проблем при Президії НАН України, Інститут медицини праці АМН України, Інститут гігієни та медичної екології АМН України, Інститут екогігієни та токсикології МОЗ України, Центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії АМН України, клініка ISIDA IVF, Інститут репродуктивної медицини, Всеукраїнська асоціація виробників інфузійних розчинів, а також низка авторитетних міжнародних організацій — ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, USAID, Українсько-американська програма запобігання природженим вадам розвитку — Університет Південної Алабами, Генеральний директорат з наукових досліджень Європейської комісії, Wellcome Trust, Грант Фогарті Національного інституту здоров’я США, Іллінойський Університет, Чикаго (США), компанія «Монсанто Європа С.А.».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті