У профільному парламентському комітеті обговорено ряд важливих питань

23 квітня 2015 р. відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) під головуванням народного депутата Ольги Богомолець, у якому взяли участь представники МОЗ України. Зазначимо, що із 6 проектів нормативних актів, які було внесено до порядку денного, розглянуто лише 2 через відсутність авторів законодавчих ініціатив або їх делегатів.

Першим було обговорено проект Постанови «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України від 29.05.2014 р. № 1286-VII «Про забезпечення належним медичним обслуговуванням військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час проведення антитерористичної операції на сході України» (реєстраційний № 2414, далі — проект Постанови).

За словами Олени Масоріної, автора проекту, постанову № 1286-VII було прийнято Парламентом з метою забезпечення надання медичної допомоги учасникам АТО провідними закладами охорони здоров’я України, до яких віднесено Клінічну лікарню «Феофанія» Державного управління справами. Проте сьогодні цей нормативно-правовий акт потребує певних змін.

Від початку проведення АТО і до прийняття згаданої постанови 29.05.2014 р. поранених серед українських бійців було 65 осіб, але вже на початок березня 2015 р. — близько 6200. Їх кількість може збільшуватися в майбутньому, вони потребують і потребуватимуть надалі належного високопрофесійного та своєчасного медичного, а також профілактичного та реабілітаційного обслуговування, яке часом не в змозі забезпечити заклади, підпорядковані силовим відомствам України, у зв’язку з перевантаженістю хворими та подекуди браком фінансування.

До надання послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру військовим доцільно залучити також інші відповідні установи, підпорядковані Державному управлінню справами, зокрема Державну наукову установу «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини», Державний заклад «Поліклініка № 2», Санітарно-епідеміологічну станцію та ін.

Проектом Постанови пропонується розширити коло закладів, які надають зазначені послуги пораненим у зв’язку з проведенням АТО на Сході України військовослужбовцям та особам рядового й начальницького складу на безоплатній основі, включивши до нього, окрім Клінічної лікарні «Феофанія», усі відповідні установи Державного управління справами.

Враховуючи актуальність зазначеного питання, народні депутати — члени Комітету одноголосно підтримали даний законопроект, рекомендувавши Верховній Раді прийняти його за основу та в цілому.


Також вони схвалили проект Постанови Верховної Ради України «Про перегляд Кабінетом Міністрів України набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення (щодо перегляду вмісту споживчого кошика)» (реєстраційний № 2438, автори —народні депутати України Т. Кремінь, І. Бриченко, А. Гордєєв, І. Сисоєнко та ін.).

Народний депутат Ірина Сисоєнко зазначила, що сьогодні розміри мінімальних державних соціальних стандартів і гарантій є заниженими. Перш за все це стосується прожиткового мінімуму, який необхідно оновити з урахуванням сучасних потреб соціально-економічного розвитку. Він наразі не виконує функцію базового соціального стандарту для визначення достатнього рівня життя громадян та використовується лише в якості номінального показника для обрахунку інших соціальних гарантій (соціальної допомоги, мінімальної заробітної плати та пенсії, стипендій тощо). Базою для розрахунку прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення є вартість мінімальних наборів продуктів харчування, послуг та непродовольчих товарів, які зазвичай називають споживчим кошиком.

Як відомо, склад споживчого кошика було затверджено Постановою КМУ від 14 квітня 2000 р. № 656 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення», але, на жаль, жодного разу не переглядався. Хоча згідно з Законом України «Про прожитковий мінімум» набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення мають переглядатися не рідше 1 разу на 5 років. Цього не було зроблено жодного разу впродовж майже 15 років. Як наслідок, споживчий кошик є нелегітимним, а його склад не задовольняє мінімальні потреби людини. Оновлення його вмісту сприятиме перерахунку та збільшенню розміру прожиткового мінімуму. Фактично, це дасть можливість реалізувати ст. 46 Конституції України, згідно з якою прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії: мінімальний розмір пенсії, заробітної плати, розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.

Під час засідання члени Комітету підтримали ініціативу І. Сисоєнко очолити створену при Комітеті робочу групу, яка займатиметься питанням законодавчого забезпечення реабілітації осіб, які постраждали під час проведення АТО. Нагадаємо, що рішення про її створення було прийнято на засіданні Комітету 18 березня 2015 р. До складу цієї групи увійдуть волонтери, народні депутати, представники органів виконавчої влади. Результатом її діяльності має стати розроблення проекту Закону України «Про реабілітацію». І. Сисоєнко висловила впевненість, що діяльність групи дозволить системно вирішити питання реабілітації учасників АТО.

Народні депутати також прийняли рішення підготувати декілька комітетських звернень:

  • до МОЗ України з проханням розглянути питання щодо можливості передачі від Київської міської державної адміністрації у сферу підпорядкування МОЗ України Київського центру трансплантації кісткового мозку, оскільки столична влада не в змозі забезпечити належне фінансування установи;
  • до КМУ та МОЗ України щодо необхідності створення окремої бюджетної програми на наступний рік для забезпечення лікування хворих на легеневу гіпертензію, адже бюджетом 2015 р. видатки на цю категорію орфанних хворих не передбачено. На сьогодні, за даними фахівців, в Україні нараховується близько 70 таких пацієнтів, а річна вартість лікування для 1 особи становить від 100 тис. грн. до 1 млн.

Ольга Богомолець запропонувала присутнім звернутися до обласних державних адміністрацій стосовно організації діяльності підпорядкованих їм баз спеціального медичного постачання та з’ясувати їх забезпеченість лікарськими засобами та виробами медичного призначення для надання медичної допомоги населенню в особливий період.

Як зазначила голова профільного комітету, ще 9 вересня 2014 р. в Адміністрації Президента відбулася нарада щодо обговорення проблем військово-медичної освіти за участю представників МОЗ України та силових міністерств, відомств і служб. Під час даного заходу губернатори отримали протокольне доручення надати інформацію щодо діяльності підпорядкованих баз спеціального медичного постачання та їх забезпеченості препаратами.

Відповіді, надані обласними державними адміністраціями, виявили ряд серйозних проблем. На даних базах порушено механізм оновлення мобілізаційних запасів, прострочено допустимі терміни зберігання. Виявлено факти зберігання медикаментів, котрі підлягають списанню та утилізації, але потребують спеціального розпорядження Державного агентства з резерву щодо цих дій. Майже все медичне майно було закладено відповідно до старої номенклатури 1986 та 1999 р., а закладка нового майна не відбувається у зв’язку з тим, що на це не виділяються кошти з Державного бюджету України. Враховуючи дану ситуацію, члени Комітету підтримали пропозицію повторно звернутися до обласних державних адміністрацій з проханням надати оновлену інформацію стосовно організації діяльності підпорядкованих їм баз спеціального медичного постачання та їх забезпеченості лікарськими засобами та виробами медичного призначення для надання медичної допомоги населенню в особливий період, щоб зрозуміти, як змінився стан за останні півроку, та як проведення АТО на Сході України позначилося на їх функціонуванні. Також депутатів цікавить інформація, чи використовується зараз медичний резерв для задоволення потреб, пов’язаних з цими подіями. Депутати — члени парламентського Комітету підтримали ініціативу О. Богомолець

У рамках засідання Комітету депутати ухвалили рішення провести круглий стіл на тему «Автономізація закладів охорони здоров’я», на який запросити міністра охорони здоров’я України, представників обласних профільних департаментів та всі зацікавлені сторони. Орієнтовно даний захід відбудеться у червні 2015 р.

Також було підтримано пропозицію народного депутата Оксани Корчинської щодо створення робочої групи з перевірки законності реєстрації та перереєстрації лікарських засобів, до якої, окрім народних депутатів, буде долучено керівниц­тво МОЗ України, ДП «Державний експертний центр», представників громадських організацій.

Народні депутати також затвердили рекомендації слухань у Комітеті на тему «Про реформу охорони здоров’я в Україні». Нагадаємо, що цей захід відбувся 16 січня 2015 р. за участі народних депутатів України, представників Адміністрації Президента України, КМУ, МОЗ України, Міністерства соціальної політики України, Національної академії медичних наук, Військово-медичної академії України, Товариства Червоного Хреста України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а також інших зацікавлених міністерств і відомств, профспілок, громадських і волонтерських організацій. Відповідно до отриманої від учасників слухань інформації, а також беручи до уваги результати й досвід, набуті в ході реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій обл. та Києві, рекомендації представників ВООЗ, Світового банку, інших міжнародних організацій та громадськості, було розроблено відповідні рекомендації, які пропонуємо до уваги читачів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я:

1.1. Визнати роботу МОЗ України з розробки та впровадження заходів з реформування системи охорони здоров’я України недостатньою;

1.2. Посилити парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої пади та органів місцевого самоврядування у частині забезпечення конституційних гарантій охорони здоров’я населення та права особи на медичну допомогу та медичне обслуговування;

1.3. У разі надходження до Верховної Ради України в установленому порядку законопроектів, присвячених реформуванню галузі охорони здоров’я, впровадженню в Україні системи загальнообов’язкового державного медичного страхування та розвитку добровільного медичного страхування, забезпечувати їх першочерговий розгляд та супровід під час розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

2. Кабінету Міністрів України:

2.1. У термін до 1 червня 2015 р. затвердити Концепцію та Стратегію реформування системи охорони здоров’я України, розробка яких передбачена розпорядженням Уряду від 17 вересня 2014 р. № 847-р «Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», і детальний план їх практичної реалізації;

2.2. У термін до 1 червня 2015 р. розробити та подати на розгляд Верховної Ради України:

  • проекти законодавчих актів, необхідні для забезпечення практичної реалізації реформи охорони здоров’я України, зокрема щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України, спрямованих на забезпечення об’єднання фінансових ресурсів вторинної медичної допомоги на рівні обласних бюджетів та таких, що передбачають можливість використання видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів для фінансування місцевих програм охорони здоров’я та підтримки й розвитку місцевих медичних закладів;
  • пропозиції щодо механізмів фінансування закладів первинної медико-санітарної допомоги на основі подушного нормативу виконання послуг та пролікованого випадку, закладів II та III рівнів на підставі реальних показників роботи і використання ліжкового фонду;

2.3. Під час підготовки змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 р.» та розроблення проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки розглянути можливість збільшення видатків на охорону здоров’я, зокрема на закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення, необхідних для забезпечення профілактики й лікування хвороб, які є визначальними у формуванні загальної структури захворюваності та смертності населення України; медичного обладнання та устаткування, необхідних для належного забезпечення населення первинною медичною допомогою й підвищення рівня її якості й доступності, для належного забезпечення населення екстреною медичною допомогою;

2.4. Щорічно під час розробки проектів законів про Державний бюджет передбачати в необхідному обсязі фінансування пріоритетних фундаментальних та прикладних досліджень у сфері охорони здоров’я;

2.5. Доручити центральним органам виконавчої влади врегулювати питання про надання права державним і комунальним лікувальним закладам здійснювати бюджетні видатки за спрощеною схемою на основі 2 кодів економічної класифікації видатків, що передбачає розмежування поточних і капітальних видатків;

2.6. Підготувати та до 1 вересня 2015 р. подати до Парламенту опрацьовані за участю НАМН, медичних профспілок, громадських організацій пацієнтів та медиків законодавчі пропозиції щодо регулювання професійної діяльності медичних працівників та закладів охорони здоров’я, зокрема передбачивши в них:

  • порядок створення, припинення діяльності закладів охорони здоров’я, їх класифікацію та особливості діяльності, у тому числі щодо надання населенню медичних послуг;
  • особливості статусу та діяльності закладів охорони здоров’я різних видів, у тому числі клінік вищих навчальних закладів (університетських клінік);
  • організаційно-правові механізми управління якістю медичного обслуговування населення, що здійснюється закладами охорони здоров’я різних форм власності та медичними працівниками, у тому числі тими, що проводять приватну медичну практику;
  • організаційно-правові механізми використання фінансових, кадрових і матеріально-технічних ресурсів закладів охорони здоров’я;
  • завершення правового регулювання процесу запровадження договірних відносин між головними розпорядниками бюджетних коштів та закладами охорони здоров’я на основі договорів про медичне обслуговування населення з надання первинної, вторинної. третинної та екстреної медичної допомоги;

2.7. Підготувати до 1 вересня 2015 р. та подати опрацьовані за участю НАМН пропозиції щодо удосконалення законодавчої бази у сфері донорства крові та її компонентів з метою приведення цієї системи у відповідність з європейськими нормами та стандартами;

2.8. Розробити та подати в установленому порядку Верховній Раді України законодавчі пропозиції щодо відміни імпортного збору на лікарські засоби та вироби медичного призначення;

2.9. Запровадити механізм першочергового придбання суб’єктами господарювання, які ввозять лікарські засоби та вироби медичного призначення, як на один з видів товарів, що належать до товарів критичного імпорту, відповідної валюти;

2.10. Вжити заходів щодо заборони паралельного імпорту лікарських засобів;

2.11. Вжити заходів щодо завершення створення в регіонах міжрайонних перинатальних центрів та регіональних перинатальних центрів III рівня;

2.12. Забезпечити налагодження та підтримку ефективної взаємодії між міністерствами охорони здоров’я, оборони, праці та соціальної політики України, іншими сторонами, що мають бути задіяні в процесі надання медичних та реабілітаційних послуг населенню;

2.13. Забезпечити належне виконання Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги», відповідно до якого до 31 грудня 2019 р. первинну медичну допомогу надають лікарі-терапевти дільничні, лікарі-педіатри дільничні та інші медичні працівники, які працюють під їх керівництвом;

2.14. З метою забезпечення реалізації положень Основ законодавства України про охорону здоров’я в термін до 1 травня 2015р. забезпечити внесення на розгляд Верховної Ради України відповідного законопроекту щодо встановлення порядку забезпечення бланками листка непрацездатності закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та лікарів, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи — підприємці;

12.15. Забезпечити контроль за формуванням в Україні єдиного медичного простору;

2.16. Забезпечити створення при МОЗ України міжвідомчого Центру реформ у системі охорони здоров’я і залучити до його роботи представників громадськості та профспілок;

2.17. Розглянути питання щодо:

  • вилучення з переліку повноважень МОЗ функцій з проведення державних закупівель;
  • створення національної системи громадського здоров’я, у тому числі розвитку інституту парамедицини в Україні;
  • розроблення та затвердження Державної програми інформатизації системи охорони здоров’я;
  • запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування;
  • оновлення системи кадрового забезпечення, що має забезпечити підвищення якості до- та післядипломної підготовки кадрів, визнан­ня українських дипломів у світі;
  • забезпечення ефективної фармацевтичної політики;
  • забезпечення підвищення ефективності використання бюджетних коштів;
  • забезпечення ефективної профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань;

2.18. Забезпечити постійне проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань реформування системи охорони здоров’я.

2.19. Розробити та подати Верховній Раді України законодавчі пропозиції щодо самоврядування медичних професій з метою зміни системи управління охороною здоров’я, що передбачає створення системи противаг у вигляді професійного самоврядування (лікарі, медсестри, провізори) та саморегулівних організацій надавачів медичних послуг (саморегулювання ринків) з передачею на законодавчому рівні певних регуляторних та управлінських функції від МОЗ України до структур громадянського суспільства. Зокрема, самоврядним організаціям медичних працівників мають бути передані кваліфікаційна атестація та надання ліцензії на здійснення професійної діяльності, ведення реєстру працівників, страхування професійної відповідальності тощо;

2.20. У термін до 1 грудня 2015 р. розробити та подати на затвердження Парламенту проект закону про запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування, що передбачає утворення державного фонду медичного страхування;

2.21. Враховуючи кадровий дефіцит, що склався в галузі, збільшити у 2015 р. та наступних роках обсяги державного замовлення та фінансування МОЗ на підготовку лікарів, насамперед для потреб первинної ланки охорони здоров’я та служби екстреної медичної допомоги.

3. Міністерству охорони здоров’я України:

3.1. Для забезпечення формування в Україні єдиного медичного простору провести детальну інвентаризацію й паспортизацію усіх наявних в Україні медичних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності;

3.2. З метою реалізації реформи у сфері охорони здоров’я забезпечити своєчасний перегляд, розроблення та прийняття відповідних нормативно-правових актів та галузевих стандартів та приведення їх у відповідність із стандартами ЄС;

3.3. Забезпечити перегляд наявних клінічних протоколів у частині їх адаптації до реальних потреб населення у медичній допомозі на первинному рівні, у тому числі в умовах проведення бойових дій;

3.4. З метою забезпечення ефективного використання наявних ресурсів галузі та розмежу­вання повноважень закладів охорони здоров’я, що надають вторинну та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу населенню, розробити та затвердити перелік захворювань і станів, медична допомога при яких надається закладами третинного рівня;

3.5. Забезпечити розробку та затвердження уніфікованих показників вартості медичних послуг вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, що надаються за рахунок бюджетних коштів, у розрізі груп захворювань та критеріїв розрахунку обсягу бюджетних видатків для первинної та екстреної медичної допомоги;

3.6. Вжити заходів щодо підготовки та перепідготовки необхідної для забезпечення належного проведення реформи медичного обслуговування кількості лікарів загальної практики — сімейних лікарів, лікарів зі спеціальності «Медицина невідкладних станів», а також фахівців з управління та фінансування у сфері охорони здоров’я;

3.7. Прискорити перегляд навчальних програм додипломної та післядипломної підготовки лікарів загальної практики — сімейних лікарів та лікарів зі спеціальності «Медицина невідкладних станів» з урахуванням компетенцій, визначених Всесвітньою асоціацією сімейних лікарів та викладачів сімейної медицини, а також програми підготовки відповідних молодших спеціалістів з медичною освітою;

3.8. З метою забезпечення подальшої інтеграції працівників стоматологічної галузі в єдиний європейський медичний простір розробити та затвердити методичні програми для вищої та середньої стоматологічної освіти, забезпечивши їх приведення у відповідність з рекомендаціями Європейської асоціації стоматологічної освіти;

3.9. З метою підвищення рівня лабораторної медичної діагностики розглянути питання про створення відповідних підпорядкованих МОЗ України референс-лабораторій для здійснення контролю якості та достовірності лабораторних досліджень у державних, комунальних та приватних медичних лабораторіях.

3.10. Вжити заходів щодо приведення мережі системи епідеміологічного нагляду та контро­лю за поширенням інфекційних захворювань у відповідність з актами законодавства ЄС у цій сфері, зокрема рішеннями Європейського Парламенту та Ради від 24.09.1998 р. та від 19.03.2002 р. № 2119/98/ЄС і № 202/253/ЄС, а також Регламентом ЄС від 21 квітня 2004 р. № 851/2004/ЄС про утворення Європейського центру з профілактики та контролю за захворюваннями;

3.11. Забезпечити розробку Національного реєстру лікарів;

3.12. Вжити заходів для завершення створення та забезпечення функціонування Єдиного електронного реєстру пацієнтів, відповідно до вимог постанови КМУ від 6 червня 2012 р. № 546 «Про затвердження Положення про електронний реєстр пацієнтів».

3.13. Забезпечити невідкладний перегляд:

  • штатних нормативів та типових штатів закладів охорони здоров’я, затверджених наказом МОЗ України від 23 лютого 2000 р. № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я», у частині удосконалення кадрової політики під час здійснення заходів з реформування галузі охорони здоров’я;
  • наказу МОЗ України від 23 лютого 2012 р. № 132 «Про затвердження Примірного табеля оснащення лікувально-профілактичних підрозділів закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу», доповнивши його примірним табелем оснащення адміністративно-господарського підрозділу центру первинної медико-санітарної допомоги, необхідним для ведення електронного реєстру пацієнтів відповідно до постанови КМУ від 6 червня 2012 р. № 546 «Про затвердження Положення про електронний реєстр пацієнтів».

3.14. Розглянути питання про доцільність розробки, затвердження та запровадження відповідних форм статистичної звітності щодо направлення на консультацію та/або лікування хворих до медичних закладів третинного рівня для забезпечення оперативного контрою за якістю та своєчасністю надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню;

3.15. За сприяння профільного комітету вжити заходів щодо утворення з числа провідних медичних фахівців та науковців, представників громадськості та профспілок відповідних робочих груп з метою напрацювання конкретних кроків з реалізації реформи галузі охорони здоров’я за напрямами, визначеними у презентації проекту голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я О. Богомолець «Реформа охорони здоров’я: 25 кроків до щастя»;

3.16. Вжити заходів для забезпечення підготовки вітчизняної системи охорони здоров’я до запровадження обов’язкового державного медичного страхування.

4. Рахунковій палаті України:

перевірити ефективність використання бюджетних коштів, виділених на реалізацію Національного проекту «Вчасна допомога» для створення регіональних диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги.

5. Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування:

5.1. Забезпечити приведення системи надання первинної медичної допомоги населенню у відповідність з вимогами ст. 35-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, що набула чинності з 1 січня 2015 р., та вжити заходів щодо розвитку мережі закладів первинної медичної допомоги на відповідних територіях з урахуванням необхідності максимального забезпечення фізичної доступності населення до послуг з первинної медичної допомоги;

5.2. Вжити заходів для укомплектування закладів первинної медичної допомоги та закладів екстреної медичної допомоги відповідними медичними кадрами згідно з встановленими МОЗ нормативами;

5.3. Вжити заходів щодо активізації застосування стимулів та заохочень, спрямованих на підвищення престижності медичної та фармацевтичної діяльності у сільській місцевості, належного забезпечення кадровими ресурсами системи охорони здоров’я у сільських населених пунктах;

5.4. Посилити контроль за об’єктивністю застосування підвищувальних коефіцієнтів, включених до формули розрахунку надбавки за якість виконаної роботи відповідним категоріям медичних працівників згідно з порядком, затвердженим постановою КМУ від 30 грудня 2013 р. № 977, у тому числі за рахунок прискорення комп’ютеризації комунальних закладів охорони здоров’я та забезпечення їх відповідними програмними продуктами;

5.5. Забезпечити постійне проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо необхідності реформування системи охорони здоров’я, мети, змісту та очікуваних результатів, прозорість прийняття пов’язаних з реформою рішень та залучення громадськості до їх обговорення.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*