Всесвітній тиждень імунізації 2015 р.: ліквідувати прогалини в імунізації

Під час конференції було розглянуто ряд актуальних питань, зокрема епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, що контролюються засобами специфічної імунопрофілактики, в Україні та світі; активація боротьби з такими захворюваннями; роль працівників практичних закладів охорони здоров’я у виконанні Національної програми з імунізації; покращення організації планової імунізації з метою досягнення зростання рівня охоплення вакцинацією населення України тощо.

На початку конференції з вітальним словом до учасників звернулася Марина Максимчук, заступник голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України, яка зазначила, що імунізацію визнано одним з найбільш успішних та економічно ефективних заходів профілактики інфекційних хвороб. Проте останнім часом ситуація щодо інфекційних захворювань, що контролюються засобами специфічної профілактики (кір, краснуха, паротит тощо), є досить складною. Так, наприклад, формується негативна тенденція до зростання прошарку незахищених дітей внаслідок зниження рівня охоплення щепленням вакциною проти кору, паротиту та краснухи. Таким чином, без належної уваги до вакцинопрофілактики та найскорішого її відновлення в повному обсязі для України реальними перспективами можуть стати спалахи та епідемії тих інфекційних хвороб, що можуть бути попереджені вакцинацією.

Вікторія Задорожна, доктор медичних наук, професор, директор ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», у рамках доповіді «Поліомієліт: не дати шансів на повернення» зазначила, що за час, що минув з початку реалізації програми ерадикації поліомієліту у всьому світі, 4 із 6 регіонів ВООЗ сертифіковані як вільні від циркуляції дикого поліовірусу. Останній дикий поліовірус типу 3 було ізольовано 10.11.2012 р., проте поки що рано говорити про остаточне припинення його циркуляції. Така перемога над хворобою стала можливою завдяки глобальним зусиллям медичної спільноти, міжнародних організацій, урядів країн тощо.

В. Задорожна також підкреслила, що станом на 2015 р. ендемічними до поліомієліту залишилися 3 країни — Афганістан, Пакистан та Нігерія. Проте щорічно продовжують реєструватися випадки завезення дикого поліовірусу на території, що довгий час вважалися вільними від цієї хвороби. Так, у 2014 р. у 10 країнах світу відбувалася передача цього вірусу.

За наявності сприятливих умов (низький рівень охоплення вакцинацією, інтенсивні міграційні процеси, військові дії тощо) вірус може поширюватися серед населення і в разі потрапляння до сприятливого організму викликати паралітичний поліомієліт.

Катерина Булавінова, медичний експерт ЮНІСЕФ, розповіла про роль комунікації та ефективного консультування у підтримці статусу України як території, вільної від поліомієліту. Під час доповіді вона зазначила, що важливим є те, що за останні роки кількість людей із позитивним ставленням до вакцинації серед населення України збільшилася (2008 р. — 28% батьків, які підтримували вакцинацію дітей, 2014 р. — 72% таких батьків). У свою чергу, прогалини в імунізації, на її думку, пов’язані зі ставленням до вакцинації та знаннями про неї самих медичних працівників, які роблять щеплення, а також з відсутністю інформаційних кампаній щодо важливості її проведення. Одним з найбільш ефективних каналів під час реалізації стратегії щодо підвищення рівня охоплення вакцинацією, на думку К. Булавіної, є медичні працівники, які безпосередньо консультують тих, хто хоче провести імунізацію чи вагається з цього приводу, тому знання спеціалістів, які роблять щеплення, та їх вміння ефективного консультування є дуже важливим для реалізації цього завдання.

Валерія Шагінян, професор, доктор медичних наук ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», представила доповідь на тему «Вакцинопрофілактика гепатиту В: епідеміологічні основи стратегії і тактики» та зазначила, що вакцинопрофілактика вказаного захворювання має базуватися на об’єктивних фактичних даних, що характеризують розвиток епідеміологічного процесу цієї патології в нашій країні. У свою чергу, тактика вакцинопрофілактики гепатиту В повинна складатися з 2 етапів: перший — вакцинація новонароджених (у першу чергу з груп ризику), підлітків, медичних працівників; другий — вакцинація груп поведінкового ризику.

Також В. Шагінян підкреслила, що вакцинація підлітків разом з новонародженими має бути ключовою ланкою в системі вакцинопрофілактики гепатиту В в Україні. До того ж не виключено, що найближчим часом значно підвищиться показник захворюваності на дану патологію серед працівників медичних закладів у зв’язку з перенесенням їх вакцинації від гепатиту В з обов’язкового переліку профілактичних щеплень до рекомендованого з 1 січня 2015 р. згідно з новим Календарем профілактичних щеп­лень в Україні.

Людмила Чернишова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, головний позаштатний спеціа­ліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча імунологія», розповіла про важливість універсальної імунопрофілактики пневмококової інфекції та підкреслила, що за даними центрів з контро­лю і профілактики захворювань в США (Centers for Disease Control and Prevention), кожні 20 с у світі від пневмонії помирає 1 дитина. У свою чергу, кожні 3 дні ми втрачаємо дитину від пневмонії в Україні. Л. Чернишова зазначила, впровадження універсальної вакцинації проти пневмококової інфекції вакциною з широким складом серотипів дозволить реально знизити дитячу смертність у нашій країні.

Людмила Палатна, кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, у рамках доповіді на тему «Менінгококова інфекція у дітей на сучасному етапі: тягар інфекції та своєчасність профілактики» підкреслила, що кожного року в Україні від менінгококової інфекції помирає близько 20–40 дорослих та 50–80 дітей. Летальність при менінгококцемії серед дітей в Україні становить 15–17,5%, але в окремих областях цей показник може сягати навіть 50%.

Л. Палатна також зазначила, що серед вакцин для профілактики менінгококової інфекції виділяють прості капсулярні полісахаридні вакцини та кон’юговані полісахаридні вакцини. Перші рекомендовані для груп осіб, у яких наявний підвищений ризик захворюваності на менінгококову інфекцію, дітей та дорослих за епідемічними показниками та тих, хто збирається відвідати найближчим часом ендемічні за менінгококовою інфекцією регіони. У свою чергу, кон’юговані полісахаридні вакцини можуть застосовуватися для рутинної імунізації та серед дітей віком до 2 років. Вони індукують сильну імунну відповідь у дітей раннього віку, створюють тривалу імунологічну пам’ять, вважаються ефективними для зниження рівня носійства менінгококу.

У доповіді на тему «Проблеми вакцинопрофілактики кору в Україні» Ігор Маричев, кандидат медичних наук, професор, завідувач лабораторії імунології та імунопрофілактики ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», зазначив, що провокуючим фактором можливості загострення епідемічної ситуації в Україні щодо кору є зниження рівня охоплення щепленням, накопичення прошарку осіб, сприйнятливих до збудників інфекційних хвороб, міграція дітей біженців, вимушених переселенців, а також формування великої кількості груп осіб (діти, військовослужбовці тощо) різного віку з невизначеним вакцинальним статусом та вплив ряду факторів (стрес, переохолодження, військові дії тощо), що сприяють зниженню імунологічної реактивності і підвищенню сприйнятливості до інфекційних захворювань. Усе це у випадку появи вогнища інфекції може призвести до швидкого та масового розповсюдження інфекційних захворювань, необхідності проведення відповідних протиепідемічних заходів (ізоляція, карантин) тощо. Внаслідок цього Україна може нести загрозу з розповсюдження інфекційних захворювань не тільки для сусідніх держав, але й для інших країн світу.

«В Україні покращення епідемічної ситуації з подальшим її ефективним контролем може бути досягнуто тільки за умови підтримання рівня охоплення щепленням цільових груп населення більше 95%, у разі забезпечення регіонів вакцинами в повному обсязі, а в деяких випадках і шляхом проведення додаткових турів імунізації, а також строгого дотримання рекомендованих схем Календаря профілактичних щеплення», — зазначив І. Маричев.

Генадій Мохорт, кандидат медичних наук, доцент кафедри епідеміології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, представив доповідь на тему «Позиція ВООЗ щодо профілактики пневмококової інфекції: впровадження недостатньо використовуваних вакцин у Національний календар щеплень» та зазначив, що ВООЗ рекомендує широке включення вакцинації проти менінгококової інфекції в національні програми імунізації.

«Планову вакцинацію необхідно проводити полівалентними вакцинами, зважаючи при цьому на їх вартість, серогрупову структуру збудників менінгококової інфекції та загальну епідемічну ситуацію з менінгококовою інфекцією, — зазначив він. — Щонайменше, вакцину проти менінгококової інфекції в Україні необхідно використовувати для індивідуальної імунізації, вакцинування груп ризику у випадку виникнення спалахів інфекції». Серед перешкод для введення планової вакцинації проти менінгококової інфекції в Календар профілактичних щеплень в Україні Г. Мохорт зазначив брак бюджетних коштів.

Володимир Трихліб, доктор медичних наук, професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії, розповів про керовані інфекційні захворювання серед військовослужбовців та їх профілактику. Він зазначив, що актуальними інфекційними патологіями для військовослужбовців за кількістю хворих та можливістю появи спалахів є гострі респіраторні захворювання, пневмонії, гострий тонзиліт, вітряна віспа, краснуха, гострі кишкові інфекції, малярія (миротворці); за важкістю перебігу, можливістю летальних випадків — менінгококова інфекція, лептоспіроз, ботулізм, малярія; за проблемами діагностування, кількістю медикаментів для лікування — малярія, гострі та хронічні гепатити, герпетична інфекція, ботулізм, гельмінтози.

В. Трихліб також зазначив, що захворюваність на позалікарняну пневмонію у військово­службовців перевищує таку серед цивільного населення (70–80% хворих — військовослужбовці перших 3 міс строкової служби). Серед основних факторів, які впливають на захворюваність цієї категорії на інфекційні захворювання, він виділив ті, які впливають на зниження резистентності організму до інфекцій — низька температура повітря в казармах, переохолодження на відкритому повітрі, стреси, перевтома, недостатнє харчування та такі, що впливають на активацію механізму передачі інфекції — перемішування особового складу під час поповнення військовослужбовців, скупчення їх під час розміщення.

Федір Лапій, кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, головний дитячий імунолог м. Києва, розповів про особливості вакцинації осіб з імунодефіцитом в Україні згідно з Календарем профілактичних щеплень, затвердженим наказом МОЗ України від 11 серпня 2014 р. № 551, та зазначив, що прогрес у формуванні таких рекомендацій відповідно до світової практики очевидний, проте все ж таки існують деякі невисвітлені питання щодо вакцинації імуноскомпрометованих пацієнтів.

У рамках доповіді «Кашлюк у дітей: реалії сьогодення» Віталій Євтушенко, кандидат медичних наук, асистент кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, зазначив, що в Києві у 2014 р. було зареєстровано 211 випадків кашлюку (95 — у 2013 р.). Протягом 2010–2014 рр. у Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні проходили лікування 320 дітей з кашлюком. Серед ускладнень цієї хвороби лікарі зазначали апное (14,7%), пневмонію (4,7%), судоми/енцефалопатію (5,3%), синдром бронхообструкції (2,8%), субкон’юктивальний крововилив (0,6%), кардіопатію (0,3%).

З метою профілактики цієї хвороби застосовують цільноклітинні (інактивовані) та безклітинні (ацелюлярні) вакцини. Щеплення проводять за віком: у 2, 4, 6 та 18 міс. При цьому перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти цієї хвороби.

Оксана Виговська, кандидат медичних наук, асистент кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, розповіла про позалегеневі форми туберкульозу у дітей та зазначила, що на ранніх стадіях захворювання виникають деякі складності з діагностикою цих патологій, що призводить до їх пізнього виявлення. «Серед позалегеневих форм туберкульозу у дітей переважає ураження центральної нервової системи — туберкульозний менінгіт, але часто такий діагноз встановлюють досить пізно, у зв’язку з чим призначена протитуберкульозна терапія є не завжди ефективною», — зазначила О. Виговська. Вона підкреслила, що важливе значення має ретельно зібраний імунологічний анамнез щодо проведення профілактичних щеплень, зокрема вакциною БЦЖ у пологовому будинку та ревакцинації згідно з Календарем профілактичних щеплень.

Дмитро Самарін, доктор медичних наук, професор кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, розповів про сучасні технології створення вакцин та зазначив, що серед етапів розвитку вакцинології виділяють: емпіричний (традиційна вакцинологія) — створення вакцин проти збудників, що мають низку антигенну поліморфність та сучасний (реверсивна вакцинологія) — робота зі збудниками, що мають виражену антигенну поліморфність та високий рівень мінливості. У рамках доповіді він також розповів про технологію створення ДНК-вакцин.

Таким чином, слід зазначити, що епідемічна ситуація щодо контрольованих інфекційних захворювань в Україні залишається напруженою. Це, насамперед, пов’язано зі зниженням рівня охоплення щепленнями та складною соціально-економічною ситуацією. Тому загальні зусилля наукової та практичної медицини мають бути спрямовані на досягнення та подальше підтримання рівня охоплення щепленням цільових груп населення понад 95% та суворого дотримання схем, рекомендованих Календарем профілактичних щеплень (вік, кратність щеплень вакцинального комплексу, кількість ревакцинацій та терміни їх проведення).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!