Главная RSS Реклама на сайте Контакты
Издательство МОРИОН Компендиум OnLine Украинский Медицинский Часопис Фармэнциклопедия Геоаптека

Артеріальна гіпертензія і ми — хто поборе?

[ #338 (17) 29.04.2002 ]

На відміну від вітчизняної медицини, що змушена рухатися нелегким шляхом постійного пошуку грошей, світова медична наука продовжує розвиватись у двох напрямках: інтенсивному (розроблення нових методів лікування та лікарських засобів) і екстенсивному (більш глибоке дослідження існуючих лікарських засобів та методик лікування, інформування лікарів практичної ланки про нові дані доказових досліджень). Українська медична громадськість частіше задовольняється помірно щедрими потоками інформації, що ллються з джерел медичних представництв іноземних фармацевтичних компаній.

Ситуація насправді була б невтішною, якби не могутній (хоча й приспаний) інтелектуальний та науковий потенціал нашої країни. Незважаючи на очевидну недостатність фінансування, багато інших негараздів і навіть відчутну інформаційну спрагу вітчизняні вчені перебувають у стані активного пошуку нових шляхів вирішення існуючих проблем. І це доводить науково-практична конференція з міжнародною участю «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації Національної програми», присвячена проблемам артеріальної гіпертензії, що відбулася 15–17 квітня 2002 р. в Інституті кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України.

Організаторами конференції були АМН України, МОЗ України, Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, генеральним спонсором — фармацевтична компанія «Servier» (Франція). Під час проведення конференції в холі конференц-залу проходила виставка фармацевтичної продукції та медичної апаратури провідних світових виробників.

У роботі конференції взяли участь провідні вітчизняні науковці: академік АМН і НАН України, РАМН, професор О.О. Шалімов; академік АМН України, професор Г.В. Дзяк; академік НАН і АМН України, професор Л.Т. Мала; професор В.М. Коваленко; академік АМН України, професор Є.М. Нейко; професор Є.П. Свіщенко; виконавчий директор Національної програми «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії», професор Ю.М. Сіренко та ін.

Вирішення проблеми лікування та профілактики артеріальної гіпертензії (АГ) — одне з найактуальніших питань системи охорони здоров’я України, як і решти країн світу. Представницький міжнародний форум зібрав велику кількість практичних лікарів і науковців.

Конференц-зал був ущерть заповнений, що свідчить про високу зацікавленість української медичної спільноти питаннями лікування і профілактики АГ.

Важливість проблеми АГ для суспільства підтверджується створенням Національної програми профілактики та лікування АГ, яку затверджено Указом Президента України від 4 лютого 1999 р. № 117/99. Мета Програми — зниження захворюваності населення на АГ, ішемічну хворобу серця (ІХС), судинні ураження мозку, смертності від ускладнень АГ, збільшення тривалості і підвищення якості життя пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ АГ В УКРАЇНІ

Відповідь на це питання можна знайти у доповіді В.М. Коваленка «Національна програма профілактики і лікування АГ: стан виконання та напрямки подальшої реалізації в Україні».

В.М. Коваленко зазначив, що поширеність АГ — один з основних показників стану здоров’я населення, що лідирує серед інших хвороб і, за останніми даними державної статистичної звітності, становить 60,9% у структурі загальної смертності (937,1 на 100 тис. дорослого населення). Тільки протягом 2000 р. смертність через хвороби системи кровообігу (ХСК) підвищилася з 900,6 до 937 на 100 тис. населення. Якщо в країнах Західної Європи смертність, спричинена ХСК, динамічно знижується, то в Україні спостерігається тенденція загрозливого підвищення цього показника. Протягом 1975–2000 рр. смертність, спричинена ХСК, підвищилася на 68,4%.

Аналіз причин розвитку ускладнень та смертності внаслідок ХСК свідчить про те, що інфаркт міокарда у хворих на ІХС, яка супроводжується АГ, виникає у 3–4 рази частіше, а серед померлих від цереброваскулярної патології або мозкових інсультів АГ зареєстровано у 27,8%, у тому числі серед осіб працездатного віку — у 43,4%.

За даними 2001 р., серед дорослого населення України зареєстровано 7 645 306 (18,8%) хворих на АГ. Спеціалістами Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України та Інституту терапії АМН України (Харків) проведено епідеміологічні дослідження, результати яких свідчать, що, згідно з визначеним в останніх рекомендаціях ВООЗ рівнем, підвищений АТ (> 140/90 мм. рт. ст.) реєструють майже у 40% випадків. Отже, підвищений тиск має приблизно 15 млн населення України. Це потребує подальшої активної роботи, спрямованої на виявлення АГ.

Основні пріоритети Національної програми з профілактики та лікування АГ в Україні:

  • пропаганда здорового способу життя;

  • систематичний контроль АТ;

  • обмеження впливу факторів ризику;

  • кваліфіковане та ефективне лікування АГ;

  • обов’язкове досягнення цільового рівня АТ.

Стратегія боротьби з АГ аргументується такими обставинами: серед популяції України про наявність у них підвищеного АТ знають тільки 47% сільських і 69% міських мешканців. Лікуються відповідно 12,4 і 28,5%, а ефективно — лише 6,2% сільського і 16% міського населення.

Виходячи з трирічного досвіду реалізації Національної програми профілактики та лікування АГ в Україні, можна зробити певні висновки. Поетапне виконання Програми здійснюється на всіх рівнях: місцевому (районному), обласному, державному.

Для активного виявлення АГ необхідно:

  • інформувати населення за допомогою ЗМІ;

  • підвищувати кваліфікацію лікарів у системі післядипломної освіти, школах, на симпозіумах, засіданнях наукових товариств, конференціях тощо;

  • запровадити освітні програми в рамках Національних кардіологічних конгресів, пленумів, конференцій;

  • брати участь у міжнародному співробітництві; систематично проводити організаційно-методичні та підсумкові наради за участю представників АМН України та МОЗ України і головних терапевтів, кардіологів, а також лікарів суміжних спеціальностей щодо виконання основних розділів Національної програми;

  • запроваджувати наукові програми з профілактики та лікування АГ (7 з них фінансуються Національною програмою).

Артеріальна гіпертензія і ми — хто поборе?

Біля стенду компанії «Servier» завжди людно: лікарі цікавляться результатами нових багатоцентрових досліджень препарату ПРЕСТАРІУМ (периндоприл)

Аналіз результатів роботи, спрямованої на виявлення АГ серед населення України, дав змогу не лише оптимізувати цю діяльність у системі охорони здоров’я, але певним чином вплинути на ментальність населення. Діяльність, спрямована на активне виявлення хворих на АГ, втілення нових методів лікування, а надто інформаційне забезпечення лікарів дають позитивні результати.

Серед інших проблем варто відзначити неадекватність представлення регіонами статистичних даних щодо хворих на АГ. Наприклад, низький показник поширеності АГ у 2000 р. зареєстровано в Харківській області, причому він протирічить високим показникам смертності, спричиненої ХСК, ІХС та судинними ураженнями мозку.

Важливим напрямком Програми є адекватна профілактика та лікування пацієнтів з АГ та факторами ризику. В Інституті кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України розроблено прогностичний підхід з виділенням груп пацієнтів помірного, середнього та високого ризику розвитку мозкових інсультів з терміном прогнозування 3–5 років і розроблено алгоритм їх лікування в амбулаторно-поліклінічних умовах.

До пріоритетних напрямків подальшої реалізації Національної програми профілактики та лікування АГ в Україні належать:

  • подальше виявлення хворих на АГ;

  • стратифікація груп ризику щодо виникнення АГ;

  • диспансеризація хворих на АГ;

  • належне інформаційне забезпечення населення щодо АГ та її наслідків;

  • активне дотримання здорового способу життя та виключення факторів ризику;

  • забезпечення ефективного лікування хворих на АГ;

  • запровадження нових технологій лікуваня хворих на АГ;

  • наукові дослідження, спрямовані на виявлення механізмів розвитку АГ, запобігання ускладненням та поліпшення якості життя;

  • навчання та підвищення кваліфікації медичних працівників.

Інші доповіді на конференції доповнили картину щодо стану діагностики та лікування хворих на АГ. Зокрема були наведені фактори, що перешкоджають активному виявленню та ефективному лікуванню хворих на АГ. За даними С.М. Коваля (Інститут терапії АМН України, Харків), 58% пацієнтів користуються апаратом для вимірювання АТ, 82% — вміють вимірювати АТ, 5% — роблять це регулярно. Цей парадокс виникає внаслідок недостатнього рівня просвітницької роботи серед населення з питань АГ. Не виключено, що проблема полягає в низькому рівні мотивації (а можливо, й інформованості) медичних працівників, і як результат — в недостатній санітарно-просвітницькій роботі серед населення (за даними доповідача, 28% лікарів сумніваються в можливості ефективного лікування АГ).

Інший бік цієї проблеми — недооцінка практичними лікарями факторів, які мають значення в лікуванні хворих на АГ:

  • необхідність зниження АТ до цільового рівня;

  • необхідність використання немедикаментозних методів;

  • активний вплив на фактори ризику;

  • необхідність урахування добового профілю АТ;

  • необхідність активного (навіть агресивного) лікування хворих на АГ груп високого ризику;

  • необхідність індивідуального добору схем лікування.

Дотримання пацієнтами схем призначеного лікування, а також поінформованість їх щодо ефективності лікування стало темою дослідження, проведеного спеціалістами Дніпропетровської медичної академії, про яке доповів Г.В. Дзяк. За результатами масового анонімного анкетування хворих на АГ, встановлено, що пацієнти не здійснювали контроль АТ через те, що:

  • не знають про необхідність зниження АТ до цільового рівня;

  • вважають лікування надто дорогим;

  • не вірять в ефективність препаратів для лікування АГ.

Джерелами інформації щодо лікування АГ для пацієнтів були лікарі — у 57% випадків, ЗМІ — у 21%, близькі та родичі — у 18%, інші — у 4%.

ДОСЛІДЖЕННЯ PROGRESS

У рамках конференції відбулася наукова сесія фармацевтичної компанії «Servier». З доповіддю про результати першого у світі міжнародного багатоцентрового дослідження препарату групи інгібіторів АПФ Престаріуму (периндоприлу) для вторинної профілактики мозкового інсульту виступила Є.П. Свіщенко.

У дослідженні PROGRESS (Perindopril pROtection aGainst REcurrent Stroke Study), проведеному в 172 центрах 10 країн, був застосований периндоприл як базисний препарат для лікування хворих на АГ.

Результати дослідження переконливо доводять, що протягом 4–4,5 року спостереження за хворими, які отримують як базисну антигіпертензивну терапію препарат периндоприл, ризик розвитку повторних інсультів та тяжких кардіоваскулярних станів знижується на 25–50%, у тому числі повторних інсультів — на 28%. Необхідно зазначити, що під час цього дослідження отримано дані, які поки що не можна детально пояснити, проте які мають бути взяті до уваги практичними лікарями. Зокрема, йдеться про той факт, що периндоприл ефективно знижує частоту виникнення інсульту навіть у пацієнтів з нормальним АТ.

Однією з переваг застосування периндоприлу є висока гемодинамічна церебральна толерантність — препарат не зменшує кровотік у внутрішній сонній артерії та середній мозковій артерії, зокрема у пацієнтів з АГ, які перенесли інсульт. Стосовно впливу препарату на функцію нирок у пацієнтів із серцевою недостатністю, то результати дослідження свідчать, що під час лікування периндоприлом рівень креатиніну в крові достовірно знижувався. Крім того, в дослідах на тваринах було доведено, що застосування периндоприлу знижує співвідношення товщини серединної оболонки артерії до її просвіту (впливає на кардіоваскулярне ремоделювання).

Необхідно зазначити також зручність прийому периндоприлу (що безпосередньо впливає на комплаєнтність). Застосування периндоприлу порівняно з іншими препаратами групи інгібіторів АПФ практично не спричиняє ефекту першої дози, тобто початок терапії характеризується м’яким поступовим зниженням АТ. Зручна також схема дозування — 1 раз на добу; титрування дози до досягнення оптимального терапевтичного ефекту здійснюють у два етапи (оптимальна терапевтична доза 4 мг/добу була ефективною у 90% пацієнтів).

Несподіванкою на конференції стала доповідь Д.О. Федірка (Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України) щодо нейрохірургічного лікування есенційної гіпертензії. Він відзначив зв’язок, встановлений між судинною компресією вентральної частини довгастого мозку і наявністю есенційної гіпертензії. За даними таких досліджень, як МРТ та ангіографія, у більшості випадків есенційної нейрогенної гіпертензії виявляють інвагінацію судин у зону RVL-медули та деформацію IX–X пар черепно-мозкових нервів зліва.

У дослідженні брали участь 12 хворих з діагнозом, верифікованим за допомогою МРТ, двоє з них прооперовані із задовільним результатом. Автор пропонує нейрохірургічне лікування нейрогенної есенційної гіпертензії як метод вибору для пацієнтів з тяжкою АГ.

Отже, на основі доповідей та матеріалів науково-практичної конференції «Профілактика і лікування АГ в Україні в рамках реалізації Національної програми», можна зробити висновок, що в охороні здоров’я України достатньо дієвих чинників для поліпшення становища з профілактикою та лікуванням АГ, питання тільки в тому, як вони будуть реалізовані.

Денис Сухінін
Фото Євгена Кривші


Комментариев нет » Добавить свой

Другие статьи раздела

[2014-07-28 19:00]
Защита глаз в летний период

[2014-07-24 19:00]
Витамин D снижает риск возникновения шизофрении

[2014-07-23 19:30]
Влияние алкоголизма на подростков

[2014-07-23 19:00]
Новый метод диагностирования рака молочной железы

[2014-07-19 14:00]
Статины могут продлить жизнь диабетикам

[2014-07-19 13:00]
От пассивного курения не спрятаться даже дома

[2014-07-19 12:00]
Средиземноморская диета влияет на работу мозга

[2014-07-18 20:30]
Употребление постной говядины полезно для сердечно-сосудистой системы

[2014-07-18 19:30]
Поможет ли акупунктура в период менопаузы?

[2014-07-18 19:00]
Как повысить интерес пациентов к участию в клинических исследованиях?

Последние новости и статьи

[2014-07-29 17:45]
Медичне забезпечення Збройних сил України в зоні АТО: проблемні питання

[2014-07-29 17:44]
Державний контроль за якістю медичних імунобіологічних препаратів: Держлікслужбою України доопрацьовано відповідний проект

[2014-07-29 17:43]
Проект наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за якістю медичних імунобіологічних препаратів»

[2014-07-29 16:55]
Найти лекарства стало сложнее и покупают их меньше

[2014-07-29 15:40]
Підтвердження якості лікарського засобу: додаткові випробування не проводитимуться у разі його перереєстрації

[2014-07-29 15:39]
Наказ МОЗ України від 07.07.2014 р. № 470

[2014-07-29 15:37]
Реалізація пілотного проекту: затверджено план заходів на 2014 р. стосовно його удосконалення

[2014-07-29 15:36]
Наказ МОЗ України від 14.07.2014 р. № 488

[2014-07-29 15:36]
Незареєстровані медична техніка та вироби медичного призначення для потреб АТО: розроблено проект змін до Порядку їх ввезення

[2014-07-29 15:35]
Проект змін до Порядку ввезення на територію України незареєстрованих медичної техніки та виробів медичного призначення

Производство лекарств, производство лекарственных препаратов и фармацевтическое производство Все новости

Подписка на новости


№ 17 (338) 29 апреля 2002 г.
PDF-версия номера


Календарь событий


Средневзвешенная розничная стоимость лекарственных средств в Украине на июнь 2014



Мы в социальных сетях:

Еженедельник Аптека в Твиттере Еженедельник Аптека в Вконтакте Еженедельник Аптека на Facebook Еженедельник Аптека в Google+