Як зазначив Олександр Квіташвілі, міністр охорони здоров’я, активний процес реформування в системі охорони здоров’я вимагає серйозних структурних і кадрових змін і в самій системі МОЗ України, і в інших органах сфери охорони здоров’я. «Ми не можемо в один момент зруйнувати систему, яка будувалася роками. Неможливо закрити лікарні і наступного дня відкрити нові. Проводиться кропітка підготовча робота», — наголосив міністр. У цьому напрямку вже зроблено декілька важливих кроків, зокрема завершується реорганізація МОЗ України, розпочата в квітні. Реформовані всі департаменти та управління, і на сьогодні вже є зацікавлені особи, які бажають працювати в новій структурі.
«Ефективність здійснення цих функцій залежить від ряду чинників, але першочергово — від кадрового потенціалу. Наразі триває пошук спеціалістів, спроможних обіймати ті чи інші посади, кваліфікованих фахівців, управлінців, готових працювати на результат у непростих умовах сьогодення. Ми впевнені, що нова структура, і нові талановиті люди забезпечать нову якість управління», — відзначив міністр, додавши, що скорочувати штат Міністерства не планується.
Сьогодні в МОЗ України працює 260 осіб (Міністерство є одним з найменших за чисельністю фахівців), і така кількість є оптимальною за умови якісної роботи.
Триває реорганізація в системі Державного експертного центру МОЗ України, на стадії завершення знаходиться відкритий конкурс на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів (Держлікслужба України). Свої заявки подали декілька кандидатів, з усіма ними міністр особисто проведе співбесіду.
До МОЗ України передано частину функцій Державної санітарно-епідеміологічної служби України, зокрема щодо проведення епідемічного нагляду. Буде створено Центр громадського здоров’я, до якого входитиме мережа лабораторій і який не буде виконувати каральні функції, а працюватиме на попередження ризиків виникнення захворювань.
Міністр додав, що процес реформ відбувається повільно — не всі чиновники хочуть змін та саботують процес, захищаючи власні фінансові інтереси. Це негативно впливає на налагодження відкритих та прозорих відносин із фармацевтичним ринком.
2015 р. стане перехідним у реформуванні галузі. Щоб його розпочати, Міністерством охорони здоров’я України підготовлено великий пакет проектів законодавчих змін, що стануть фундаментом реформ, дозволивши впровадити новий механізм фінансування галузі, надавши свободу лікарням здійснювати фінансові та менеджерські дії, легалізувати прибутки від неформальних платежів мережі лікувальних закладів.
Усі громадяни України повинні мати доступ до якісної медицини, а держава повинна допомогти тим, хто не може це дозволити фінансово. Пакет документів (8 законопроектів) 15 травня представлений Прем’єр-міністру України та буде подано до Верховної Ради України наступного тижня. Прим. ред.: станом на 22 травня 3 законопроекти оприлюднено на сайті Міністерства та розміщено на www.apteka.uа.
Відповідаючи на запитання, чому це відбудеться лише зараз, хоча було анонсовано ще в середині лютого, міністр констатував, що вибудовувана роками бюрократична система не дає можливості провести швидкі зміни: «Я не звик, що одне питання обговорюється три місяці. Це неправильно, діяти необхідно швидше. А тут потрібно особисто контактувати з різними міністрами та просити їх, щоб вони прискорили розгляд документів. Закони не повинні регулювати все. Це рамкові документи, що дозволяють виконавчій владі приймати рішення. А сьогодні щоб внести незначні зміни, ми повинні ініціювати зміни до декількох законів, видати численні підзаконні акти».
Питання державних закупівель висвітлив Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я. Відповідно до наказу МОЗ України від 07.05.2015 р. № 266 затверджено Положення про експертно-технічну групу МОЗ України з питань супроводу державних закупівель у 2015 р. Основним завданням експертно-технічної групи, яка замінила численні номенклатурні комісії, є визначення номенклатури лікарських засобів, медичних виробів, медичної техніки та інших товарів, робіт і послуг, що закуповуватимуться на виконання державних цільових програм та комплексних заходів програмного характеру МОЗ України за державні кошти у 2015 р. Група працюватиме щоденно і публічно, а інформація про порядок денний та результати засідань оприлюднюватимуться на сайті МОЗ України. Під час обговорень вестиметься аудіо- та відеозапис засідань. Перше робоче засідання відбудеться 18 травня, під час якого розглядатимуться 5 позицій: «Аутизм», «ДЦП», «Дитяча гемофілія», «Нанізм» і «Лікарняні листки». Затверджені номенклатури будуть оприлюднені на офіційному сайті для громадського обговорення. Користуючись нагодою, І. Перегінець запросив на цю зустріч усі зацікавлені громадські організації, адже їх залучення до закупівель вже довело свою ефективність в минулому.
Паралельно з цим Міністерство збирає інформацію з регіонів про їх потребу у лікарських засобах, а також проводить переговори з виробниками, щоб саме вони, а не посередники, брали участь у тендерах. І. Перегінець зазначив, що перші закупівельні процедури (оголошення конкурсних торгів) відбудуться у другій половині червня.
Відповідаючи на запитання, чим буде відрізнятися процес визначення номенклатури нинішнього року від попередніх, він наголосив, що завдання групи — оптимізувати процес, зробити його більш керованим і зрозумілим, оперативніше реагувати на потреби. У процесі визначення номенклатури буде використано міжнародні клінічні протоколи. В даних часових та законодавчих параметрах це максимум, що може зробити МОЗ України. У перспективі даний механізм буде трансформуватися та удосконалюватися, щоб процес планування розпочинався якнайшвидше. На основі переліку ВООЗ буде сформовано єдиний Національний перелік основних лікарських засобів, враховуючи потреби пацієнтів та можливості державного фінансування. Цей документ стане єдиним переліком, на основі якого будуть здійснюватися державні закупівлі. Робота з його формування розпочнеться найближчим часом із створення відповідної експертної групи. У майбутньому також буде впроваджений електронний збір даних щодо потреб регіонів і моніторингу поставок.
Прим. ред.: 15 травня відбулося установче засідання експертно-технічної групи, під час якого досягнуто домовленостей про графік роботи та порядок участі в обговоренні усіх державних програм експертів, серед яких позаштатні фахівці МОЗ України і представники державних підприємств, установ, організацій, закладів охорони здоров’я, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних адміністрацій, Національної академії медичних наук України та громадських (пацієнтських) організацій. На установчому засіданні також було прийнято рішення розширити склад експертно-технічної групи, додавши по одному фахівцю від фінансово-економічного департаменту МОЗ України та Держлікслужби України.
Олександра Павленко, перший заступник міністра охорони здоров’я, зазначила, що триває робота з удосконалення вже існуючої процедури державних закупівель. Широко відомою стала постанова КМУ № 240 «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів». МОЗ України ретельно опрацювало всі зауваження представників фармацевтичного ринку щодо ускладнень, які виникли через дію цієї постанови. 22 квітня зміни до постанови схвалено КМУ за спрощеною процедурою. Наразі Міністерство очікує на її підписання. О. Павленко підкреслила, що МОЗ України реагує та видає законодавчі ініціативи максимально швидко, але проект нормативного акта після розробки потрапляє в бюрократичну машину, потребуючи проходження через цілу низку органів виконавчої влади, тому процес не настільки оперативний, як хотілося б.
Що стосується міжнародних закупівель, то сьогодні МОЗ України не можна звинувачувати в затримці підготовки підзаконних актів. Закон України від 19.03.2015 р. № 269-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі)» набув чинності 25 квітня 2015 р. Регулювання потребують досить багато положень, зазначених у законі. У першу чергу, це державна реєстрація препаратів, що будуть закуплені через міжнародні організації, та незареєстровані в Україні, їх ввезення, критерії вибору необхідних міжнародних організацій серед зазначеного в законі переліку. Крім того, в законі вказано, що кошти виділяються лише на закупівлю лікарських засобів, тому слід врегулювати питання, яким чином будуть оплачені послуги міжнародних організацій.
На сьогодні вже розроблено 4 проекти постанов КМУ, які передані до Уряду. Частину нормативно-правових актів МОЗ розробляє разом з іншими відомствами — Міністерством економіки та торгівлі, Державною фіскальною службою, Національним банком України. Загалом розробки потребують 13 нормативних актів.
І. Перегінець додав, що МОЗ України направило офіційні листи у всі міжнародні організації, які визначені у законодавстві, та вже отримало попередню інформацію щодо можливості закупівель та організації процесу. Найближчим часом українська делегація відвідає штаб-квартиру ЮНІСЕФ, щоб зрозуміти технічні механізми співпраці. Кожна міжнародна організація має свої особливості щодо вимог, запитів і формату співпраці, Україна має свої, а тому провести міжнародні закупівлі швидко неможливо.
Окремо І. Перегінець звернув увагу на дії МОЗ України щодо забезпечення нагальної потреби в ліках по тих програмах, де ситуація критична. «Завдячуючи перемовинам з окремими міжнародними організаціями та виробниками, ми отримуємо ці ліки в якості гуманітарної допомоги», — зазначив він. Зокрема, минулого тижня в Україну надійшов перший транш вакцини проти поліомієліту через ЮНІСЕФ за кошти уряду Канади (600 тис. доз інактивованої поліовакцини та 1102 тис. одноразових самоблокувальних шприців). Вартість допомоги становить 3 млн канадських доларів, а це дозволить забезпечити близько 3 млн дітей по всій Україні, включаючи щеплення дітей старшого віку, які не були вакциновані в попередні роки.
Також гуманітарна допомога (препарати для лікування онкогематологічних хворих) надійшла і від фармацевтичної компанії «Новартіс»: 3 тис. упаковок препарату Глівек та 13,3 тис. упаковок препарату Тасигна на суму понад 400 млн грн., що допоможе задовольнити потреби хворих на 4–7 міс. На сьогодні препарати уже доставлено в Україну, а з наступного тижня здійснюватимуться їх поставки у регіони. Окрім того, МОЗ постійно веде переговори із постачальниками ліків за закупівлями минулого року. Так, до кінця травня відбудеться розподіл в регіони 100 тис. доз вакцини БЦЖ.
«Ми провели велику роботу за короткий період для того, щоб закупівлі цього року відбулися максимально ефективно й оперативно, виходячи з тих даних, які мали на старті. Ми також працюємо над тим, щоб у майбутньому процес закупівель відбувався максимально ефективно, прозоро і своєчасно», — підсумував І. Перегінець.
фото Сергія Бека
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим