Проблеми поводження з медичними і фармацевтичними відходами

Поводження з відходами фармацевтичної галузі в Україні регулюється низкою законів та підзаконних актів. У Законі України «Про лікарські засоби» зазначено, що неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню. МОЗ України своїм наказом від 08.07.2004 р. № 349 затвердило Правила проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів. Незважаючи на начебто законодавче врегулювання питання поводження з фармацевтичними відходами, ситуація в цій сфері складається загрозлива.

Лікарські засоби у переважній більшості є біо­логічно активними синтетичними сполуками, аналоги яких відсутні у природі, що утруднює процес їх безпечної природної утилізації.

Занепокоєння екологів стосовно наявності у довкіллі хімічних компонентів фармацевтичних відходів підвищується щороку. Останні дослідження ідентифікували фармацевтичні речовини в малих кількостях у поверхневих водах. Небезпека фармацевтичних відходів полягає в тому, що вони постійно надходять у ґрунт, поверхневі води, водойми; виявляють стійкість, негативно впливають на природні компоненти навіть у низьких концентраціях (особливо на водну фауну), у разі контакту з іншими фармацевтичними речовинами потенційно створюють синергічний та кумулятивний ефект.

Особливу стурбованість викликають небезпечні фармацевтичні відходи, у складі яких містяться цитотоксичні препарати, антибіотики, препарати з гормономодулювальною, психотропною й наркотичною дією та інші фізіологічно активні речовини. Їхнє неконтрольоване потрапляння у навколишнє середовище негативно впливає на живі організми та може призвести до непрогнозованих наслідків.

Проблема поводження з фармацевтичними відходами для України є новою і вирішеною лише частково. Сьогодні немає цілісної налагодженої системи, яка б забезпечувала всі етапи поводження з цими відходами. Налагоджена лише утилізація відходів фармацевтичних заводів і фабрик. Питання збору та знешкодження лікарських засобів, термін яких закінчився, або невикористаних ліків в Україні абсолютно не вирішене. Аптечні заклади та населення діють на власний розсуд та у напрямку найменших зусиль — викидають відходи у смітник або зливають у каналізацію.

Сучасні очисні споруди України, що побудовані у 60-х роках ХХ ст. не пристосовані до очистки стічних вод від фармацевтичних відходів. Тому залишки лікарських засобів безперешкодно потрапляють у природні води.

Велику загрозу для здоров’я мешканців України становлять залишки фармацевтичних препаратів у питній воді, адже водопостачання понад 75% населення здійснюють з поверхневих вод. Постійне споживання такої води спричинює звикання людського організму до певних ліків та їх накопичення. Тому у разі захворювання процес лікування ускладнюється, загострюються хронічні хвороби, виникають алергічні реакції тощо.

Окремою проблемою як України, так і світу в цілому є поводження з лікарськими засобами, термін придатності яких закінчився, та невикористаними препаратами, які потрапляють на сміттєзвалища. В європейській та світовій практиці розвинених країн єдине завдання населення при відповідальному поводженні зі специфічними відходами — прийти і здати такі ліки в пункт прийому або в аптеку, яка здійснює цю функцію в регіоні.

На жаль, в Україні, як свідчать опитування, населення дуже мало обізнане стосовно питань, як відповідально споживати лікарські засоби та як важливо приділяти увагу поводженню з непотрібними або протермінованими ліками. Як показують результати досліджень, щонайменше кожен десятий лікарський засіб серед тих, що знаходяться в домашніх аптечках, є протермінованим, а кожна п’ята особа готова за необхідності застосувати такі препарати.

З проблемою утилізації медичних та фармацевтичних відходів стикаються як заклади охорони здоров’я — лікарні, поліклініки, аптечні заклади, так і самі пацієнти.

Серед усіх медичних відходів 10–25% вважаються небезпечними та можуть нести ризик небезпеки для довкілля та здоров’я. Лікувальні заклади стикаються з проблемою утилізації біо­матеріалів, відходів, що містять патогенні мік­роорганізми, радіоактивні та хімічні відходи, гострі відходи — як то шприци, ампули тощо.

На практиці зазвичай усе відбувається так: використані лікарняні шприци, вату, інші відходи викидають разом з побутовими відходами у звичайні контейнери для сміття. На смітниках заражаються безпритульні люди і тварини, та й підземні води роблять своє, доносячи нам небезпеку додому… Туберкульозні лікарні дезінфікують відхаркувальний посуд, але розчини все одно зливають у каналізацію. Добре, якщо є очисні споруди, але здебільшого їх немає.

Не варто забувати, що специфічні медичні відходи можуть мати небезпечні токсичні, їдкі, вибухо- та вогненебезпечні, хімічні властивості.

Логічно було б лікарні звернутися до спеціалізованої приватної фірми, що має дозвіл на переробку небезпечних матеріалів, але то кошти бюджетом не передбачені, то бюрократичні перепони не дають змоги провести тендер. На додаток — ще й питання логістичного супроводження операцій зі збору, ідентифікації, відокремлення, зберігання та транспортування відходів досить складне та мало врегульоване вітчизняним законодавством.

Аптечна ланка також продукує значну кількість фармацевтичних відходів — лікарські засоби, термін придатності яких закінчився; неякісні лікарські засоби, які вилучені з обігу; лікарські засоби, що зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного, або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання; незареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених чинним законодавством України; лікарські засоби, щодо яких виявлені раніше невідомі небезпечні властивості, зафіксована серйозна побічна реакція або серйозне побічне явище; фальсифіковані лікарські засоби.

Особливу небезпеку становлять специфічні відходи — контрольовані препарати, дезінфікуючі засоби та антисептики, антибактеріальні препарати, генотоксичні препарати, ампули, шприци тощо.

Згідно з українським законодавством відходи лікарських засобів не підлягають переробці з метою приведення їх у відповідність із вимогами аналітично-нормативної документації. З одного боку, це попереджує повторний незаконний обіг виявлених неякісних лікарських засобів, що можуть потрапити до пацієнтів і стати загрозою їх здоров’ю чи життю, з іншого — створює проблему їх утилізації за відсутності в Україні належної технічної бази.

Здебільшого медичні та фармацевтичні відходи підлягають знищенню, бо правильна утилізація неякісних лікарських засобів (тобто використання як вторинних матеріалів чи енергетичних ресурсів) передбачає певну кількість різних за своєю суттю технологій. Переробці підлягають водні, водно-спиртові, спиртові розчини, речовини на основі нафтопродуктів (вазелінові), ліпідів (жири, віск), кислоти жирного ряду. Виходячи з цього, необхідно мати обладнання та проводити розчинення, екстракцію, фільтрацію, іонний обмін, випарювання тощо.

За законодавством аптека, яка вилучає з обігу відходи лікарських засобів, здійснює операції з їх утилізації або знищення за власний рахунок. Для знищення Правила пропонують декілька методів: інкапсуляція, інертизація, термічні методи, хімічна нейтралізація, автоклавування, метод розведення водою та злив до комунального колектора.

Варто зауважити, що ВООЗ рекомендує для знищення медичних та фармацевтичних відходів, окрім вказаних методів, також використовувати методи опромінення та біологічні методи.

Визначивши клас небезпеки та доступні методи знищення фармацевтичних відходів, відповідна комісія аптечного закладу може обрати один з варіантів поводження з відходами. При цьому самостійно визначити клас небезпеки відходів фахівцям аптеки може бути достатньо складно, тому необхідно залучати компетентну організацію на договірній основі. Отже, аптека може обрати один з трьох варіантів знищення відходів:

• найпростіший та економічно доцільний для аптеки — повернення лікарського засобу постачальнику або виробнику. На жаль, на практиці одиниці компаній-постачальників, які сповідують соціально-відповідальний бізнес, приймають лікарські засоби назад, щоб їх знищити. Тому можливість повернення лікарських засобів варто заздалегідь передбачити окремим пунктом в договорі (купівлі-продажу) поставки товарів, що укладається на початку року між оптовим постачальником (виробником) та аптекою;
• передача спеціалізованій організації з подальшою утилізацією або знищенням. Це єдиний варіант, якщо вилучені відходи визначено як небезпечні або вони містять підконтрольні речовини, дезінфікуючі засоби, антибактеріальні речовини тощо. Такі послуги надаються на договірній основі та коштують недешево;
• знищення власними ресурсами підприємства. Для знищення нетоксичних та безпечних для довкілля лікарських засобів аптечним закладом може бути застосований метод розведення водою з подальшим зливом у каналізацію або знищення разом з побутовими відходами. При цьому без обґрунтування вибору методу знищення та детальним описом всього процесу в документації не обійтися.

Зробити висновок нескладно — усі доступні аптеці методи знищення фармацевтичних відходів фінансово- та трудомісткі. В Україні створені усі умови для безвідповідального та неконт­рольованого поводження з медичними відходами.

Не меншої шкоди довкіллю наносять неконтрольовані викиди до сміттєвих контейнерів ліків та шприців із домашніх аптечок. В розвинених країнах не існує проблеми з утиліза­цією використаних шприців та ампул з домашніх аптечок — адже переважна більшість пацієнтів отримують ін’єкції при стаціонарному лікуванні. Важливо систематично проводити роз’яснювальну роботу та підвищувати рівень свідомості громадян, пацієнтів щодо правильного поводження з фармацевтичними відходами.

Єдиним виходом із загрозливої ситуації, що склалася в цій сфері, є негайна розробка та впровадження комплексу заходів по поводженню з медичними та фармацевтичними відходами. Особливо важливо зробити наступне:

• створити нову та розширити сучасну нормативну базу в сфері поводження з медичними та фармацевтичними відходами;
• розвивати сучасні аналітичні методи ідентифікації лікарських засобів, передусім у стічних та поверхневих водах, а також у ґрунтах;
• забезпечити лікарні принаймні утилізаторами для шприців;
• мінімізувати фармацевтичні відходи в закладах охорони здоров’я за допомогою застосування якісних методів управління запасами та ефективним моніторингом термінів придатності;
• визначити безпечний спосіб вилучення відходів лікарських засобів у населення через лікарні та/або аптеки, з їх подальшою утилізацією;
• заохочувати пацієнтів і громадськість повертати прострочені або непотрібні їм лікарські засоби і медичні пристрої;
• надавати відповідну інформацію пацієнтам про те, як слід безпечно утилізувати прострочені або непотрібні їм лікарські засоби.

Налагодження системи поводження з фармацевтичними відходами є дуже актуальною екологічною проблемою, вирішення якої можливе за умови підвищення уваги на рівні держави до цієї групи відходів та формування громадської екологічної свідомості.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!