Народився Віталій Григорович 27.06.1950 р. в с. Красногорівка Великобагачанського району Полтавської обл. Свою трудову діяльність розпочав у 1972 р. після закінчення Харківського фармацевтичного інституту заступником завідуючого відділом Бориспільської центральної республіканської аптечної бази Головного аптечного управління, пізніше був заступником завідуючого відділом Центрального аптечного складу Київського обласного аптечного управління.
В 1974–1991 рр. займав посаду товарознавця, інспектора-провізора, старшого інспектора, головного інспектора Головного аптечного управління Міністерства охорони здоров’я України. За час роботи зарекомендував себе здібним організатором, приділяв значну увагу розширенню аптечної мережі не тільки в столиці, а й по всій Україні. Основний напрямок його діяльності — забезпечення лікувальних і аптечних закладів необхідними лікарськими засобами та медичними виробами.
Упродовж 1991–1993 рр. Віталій Григорович очолював Український державно-акціонерний консорціум «Укрфітотерапія», вміло застосовуючи свої знання для розвитку основного напрямку діяльності підприємства — виробництво лікарської рослинної сировини та забезпечення населення продукцією, виготовленою на її основі.
З 1993 р. В. Варченко займає посаду начальника управління медичної промисловості Міністерства охорони здоров’я, а з 1995 р. — заступника голови Державного комітету України з медичної та мікробіологічної промисловості. Крім того, з 1996 р. одночасно очолював Міждержавну комісію з питань сертифікації, стандартизації та контролю якості лікарських засобів, виробів медичного призначення та медичної техніки країн — учасниць СНД (за сумісництвом). З січня 2000 р. відповідно до наказу МОЗ України призначений на посаду першого заступника Головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів.
Віталій Григорович приділяв значну увагу створенню нормативної бази щодо організації медикаментозного забезпечення в Україні, виробництва та реалізації готових лікарських засобів. Брав безпосередню участь у розробці Закону України «Про лікарські засоби», створенні контрольно-дозвільних органів фармацевтичної галузі на території України, гармонізованих вимог до виробництва та реалізації вітчизняних ліків у країнах СНД.
Серед інших фахових здобутків В. Варченка слід відзначити: активне сприяння розробці національної лікарської політики, створення нормативної бази в сфері обігу лікарських засобів, впровадження раціонального використання ліків.
Віталій Григорович вважав, що необхідно інформувати всю фармацевтичну громадськість про препарати, термін реєстрації яких закінчився. Тому саме за його ініціативою та безпосередньою участю в Україні було започатковано публікацію в спеціалізованих виданнях інформації щодо забракованих серій лікарського засобу. Також до законодавства у сфері обігу фармацевтичної продукції саме ним внесено поняття «фальсифікований лікарський засіб» з урахуванням рекомендацій ВООЗ, створено інститут уповноважених осіб та систему вилучення з обігу фальсифікованих препаратів. Слід зазначити, що із введення терміна «уповноважена особа» розпочалося перенесення акценту відповідальності за якість лікарського засобу, що знаходиться в обігу, на суб’єкта господарської діяльності. Саме за допомогою уповноважених осіб на сьогодні вилучається з обігу значна частина фальсифікованих та субстандартних препаратів.
Крім того, Віталій Григорович був переконаний у важливості встановлення системи жорсткого контролю якості лікарського засобу на етапі виробництва, ініціатором впровадження якої став у подальшому. Також він надавав велике значення проблемі доступності ліків для населення та зміцненню ролі провізорів, які мають рекомендувати пацієнтам недорогі якісні препарати. У свій час Віталій Григорович підтримав ініціативи щодо встановлення пільгових цін на високовартісні лікарські засоби, зокрема для лікування туберкульозу та ВІЛ/СНІДу.
Слід зазначити, що Віталій Григорович був нагороджений орденом «Знак Пошани», Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, знаком «Відмінник охорони здоров’я».
Колеги, друзі та близькі пам’ятають його як висококваліфікованого спеціаліста, цілеспрямованого організатора, досвідченого та авторитетного керівника, чуйну й порядну людину. Тільки теплі слова лунали на дні, присвяченому світлій пам’яті В. Варченка.
Згадуючи роки спільної співпраці з Віталієм Григоровичем, Дмитро Волох, професор кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, зазначив, що В. Варченко був звичайною скромною та високоінтелігентною людиною, без прояву зверхності або зарозумілості. На думку Д. Волоха, саме такими якостями має володіти керівник. Він був одним з тих фахівців, які можуть грамотно написати проект документа, збалансувавши в ньому інтереси учасників фармацевтичного ринку, у першу чергу пацієнта, законодавства. Велику увагу при цьому звертав на реальну ситуацію й наслідки впровадження будь-якого нововведення. «Не можу згадати, коли б він відверто пишався якоюсь нагородою чи відзнакою. Навіть займаючи високу посаду, яка передбачала надзвичайну зайнятість, він жодного разу не відмовив у проведенні лекції для студентів фармацевтичного факультету. На думку В. Варченка, для успішної роботи колективу необхідно вибирати таких людей, які можуть виконувати різні завдання й комплексно підходити до вирішення питань. Для мене період часу, який я провів з Віталієм Григоровичем. асоціюється з відчуттям свята, тепла і шани. Єдине, за чим відчуваю сум, що не встиг висловити всі теплі слова Віталію Григоровичу за життя, які залишаться в моєму серці назавжди. Дякую долі, що був знайомий з такою видатною людиною», — підкреслив професор, додавши, що не слід шкодувати добрих слів для тих, хто з нами.
У свою чергу Олександр Гудзенко, доктор фармацевтичних наук, декан фармацевтичного факультету ДЗ «Луганський державний медичний університет», повідомив, що з Віталієм Григоровичем життя поєднало його ще в студентський період. І вже тоді з ним було дуже легко та цікаво спілкуватися. На той час мало кому вдавалося стати ленінським стипендіатом, але В. Варченко був одним із них. Це свідчило про його всебічну розвиненість, талант, світлий розум та неординарність. За словами О. Гудзенка, такі якості допомагали Віталію Григоровичу перед прийняттям будь-якого важливого організаційного рішення. В. Варченко ретельно аналізував відповідну нормативну базу, і вже потім робив висновок про доцільність впровадження нововведень. В його особі галузь охорони здоров’я втратила ефективного дипломатичного організатора, який володів глибокими знаннями в сфері регулювання обороту фармацевтичної продукції в Україні.
«Це була неймовірна та неординарна особистість. Він володів такими якостями як врівноваженість, інтелігентність, порядність і щиросердність. Його відрізняли серед інших керівників високий професіоналізм, коректність, чуйність до співробітника та вміння спілкуватися як з однією людиною, так і з великою аудиторією. Незалежно від займаної посади, В. Варченко завжди відверто, чесно і щиро реагував на звернення або зауваження. І дотепер в мене збереглися найсвітліші та найтепліші спогади від спілкування з ним. Крім того, більшість його напрацювань введені в роботу й продовжують успішно підтримувати фармацевтичну галузь на належному рівні. Адже ще на початку 2000-х років він був переконаний у тому, що вітчизняне законодавство про лікарські засоби (не тільки в області контролю) слід поступово приводити у відповідність з міжнародним, зокрема гармонізувати з європейським законодавством», — згадує О. Гудзенко. На його думку, Віталій Григорович занадто рано пішов з життя і міг ще багато зробити на користь розвитку фармації в Україні.
Михайло Пасічник, екс-голова Державної служби України з лікарських засобів, зазначив, що українська фармація завдячує Віталію Григоровичу професійною підготовкою кадрів, які розпочинали свою трудову діяльність під його керівництвом. Саме він зміг сформувати ефективний кадровий потенціал для роботи у територіальних інспекціях. М. Пасічник також відзначив, що для української фармації й досі актуальні майже всі розробки та напрацювання Віталія Григоровича. Його неоціненний внесок та яскравий відбиток в історії фармації залишаться в нашій пам’яті назавжди.
На думку Михайла Сятині, завідувача кафедри економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, для фахівців, які шанують традиції своєї школи, свого професійного співтовариства, пам’ятати про видатних діячів — надзвичайно важливо. «Завдяки діяльності таких особистостей, як Віталій Григорович, можливе зростання кількості високопрофесійних спеціалістів, які цінують та люблять свою професію. У період будь-яких змін Віталій Григорович залишався професіоналом, енергійним діячем, який робив все можливе на благо населення», — підкреслив М. Сятиня.
Він запропонував зробити зустрічі представників фармацевтичної галузі регулярними. «Такі заходи часто проводив Віталій Григорович, бо він розумів, що вони є кращою альтернативою розсилці офіційних листів. Адже безпосереднє спілкування допомагає краще зрозуміти потреби галузі та поліпшити взаємини спеціалістів з різних напрямків роботи та областей країни», — зазначив М. Сятиня.
Теплі спогади про Віталія Григоровича своїх колег підтримала Людмила Бондарева, старший викладач кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, наголосивши, що саме йому вона завдячує своїм шанобливим ставленням до фармації. «Він зумів прищепити відчуття цілковитої відданості фармацевтичній професії та порядність по відношенню до колег по роботі. Так, консультуючи спеціалістів служби контролю якості напередодні здійснення перевірки закладу, Віталій Григорович рекомендував не тільки вказувати на наявність порушень, а й у разі можливості надавати практичну допомогу задля усунення таких недоліків у майбутньому. Таких професійних порад було безліч, і всі фармацевтичні спеціалісти, кому пощастило працювати з Віталієм Григоровичем, пам’ятають їх і продовжують ними користуватися», — зазначила Л. Бондарева, згадуючи співпрацю з Віталієм Григоровичем.
Вона підкреслила, що навіть після отримання високої посади в МОЗ України до Віталія Григоровича можна було вільно потрапити на прийом. При цьому він міг як допомогти вирішити проблему, так і порадіти успіхам від щирого серця.
За словами Л. Бондаревої, безпосередньо Віталій Григорович створив команду фармацевтичних фахівців та навчив спілкуватися, розуміти та поважати один одного. Саме він був прикладом професійного фахівця у сфері фармації. «Високий професіоналізм спеціалістів Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів дуже поважали не тільки в Україні, а й за її межами. Скільки раз про це чула робоча група на чолі з Віталієм Григоровичем під час виїзних засідань або міжнародних конференцій», — підкреслила доповідач.
Згадуючи особисті якості Віталія Григоровича, Л. Бондарева зазначила, що з ним було дуже легко та цікаво працювати. «Було таке відчуття, що спілкуєшся не з начальником, а з другом, який завжди з терпінням та розумінням вислухає та зважено порадить варіанти вирішення поточних завдань», — відзначила Л. Бондарева, додавши, що в пам’яті багатьох спеціалістів фармації залишиться добра, приємна та заспокійлива посмішка В. Варченка.
Віктор Хоменко, доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри управління та економіки фармації Донецького національного медичного університету ім. Максима Горького зазначив, що пам’ять про Віталія Григоровича буде жити в серцях людей, яким пощастило познайомитися й працювати з такою чудовою людиною. З його ім’ям пов’язаний значний прогрес у розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі. «Він зміг не тільки піднести фармацевтичну сферу України на вищу ступінь розвитку, а й передати нащадкам такі напрацювання, завдяки яким розвивається наша галузь і надалі. Наше головне завдання — зберегти та пам’ятати спадщину Віталія Григоровича, яка представляє величезну цінність для сучасників і майбутніх поколінь», — зауважив В. Хоменко.
Завершуючи зустріч, учасники висловили пропозицію створити громадське об’єднання з орієнтовною назвою «Фармацевтична рада імені В.Г. Варченка». Таку пропозицію фармацевтична спільнота вирішила обміркувати до наступної зустрічі, яку запланували на кінець липня поточного року, вона стане слушною нагодою для неформального спілкування та надасть можливість фармацевтичній громадськості вирішити нагальні питання фармацевтичної галузі.
Коментарі