Юридична консультацiя

Позвонив в редакцию «Еженедельника Аптека», вы можете спросить о том, что вас интересует. Ответы на наиболее актуальные вопросы будут напечатаны на страницах еженедельника. Вопросы можно также передать факсом или электронной почтой.

Тел./факс: (044) 569-44-60 (многоканальный),
e-mail: [email protected]

?

Продовжуючи розпочату в попередньому номері тему взаємин фармацевтів із контролюючими органами, сьогодні «Щотижневик АПТЕКА» та Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» пропонують вашій увазі публікацію щодо прав та обов’язків органів державної податкової служби у відносинах з платниками податків.

ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ: ЩО ЇМ ДОЗВОЛЕНО

Як зазначалося у попередній публікації, Основний Закон України зобов’язує органи державної влади та їх посадових осіб діяти «лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Закон України «Про державну податкову службу в Україні» встановлює, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень. Таким чином, масив нормативно-правових актів, що визначають права і обов’язки органів державної податкової служби *, є досить значним.

При цьому головним (так званим профільним) є закон України «Про державну податкову службу в Україні». Керуючись цим законом та наявністю різного кола повноважень у власне державної податкової служби та податкової міліції доцільно окремо зазначити повноваження цих органів.

Так, стаття 11 Закону надає органам державної податкової служби, зокрема, такі права:

здійснювати у суб’єктів підприємницької діяльності (як юридичних, так і фізичних осіб) перевірку документів незалежно від способу подання інформації, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також отримувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок. При цьому слід зважати на те, що періодичність таких перевірок і проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень встановлюється відповідно до законодавства (тобто згідно з Указом Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», це можуть бути лише планові та позапланові перевірки);

запрошувати громадян, в тому числі громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ними податків, інших платежів;

обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб’єкта підприємницької діяльності, та для отримання доходів;

вилучати у підприємств, установ та організацій документи, що свідчать про приховування об’єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів та вилучати у громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок заняття підприємницькою діяльністю, — реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) з подальшою передачею матеріалів про порушення органам, які видали ці документи;

застосовувати до юридичних та фізичних осіб фінансові санкції у порядку та розмірах, установлених законом;

накладати адміністративні штрафи (як на посадових осіб підприємств, установ і організацій, так і на громадян);

вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків; при проведенні адміністративного арешту опечатувати каси, касові приміщення, склади й архіви.

Крім зазначених вище прав, податківці також можуть давати доручення органам контрольно-ревізійної служби на проведення ревізій, отримувати від суб’єктів господарювання документи про фінансово-господарську діяльність, звертатися до суду, безперешкодно користуватися належними суб’єктам підприємницької діяльності засобами зв’язку.

Згідно з законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові органи є контролюючими щодо податків і зборів, окрім зборів та внесків до пенсійного фонду і фонду загальнообов’язкового соціального страхування, а також платежів, що сплачуються при переміщенні товарів і предметів через митний кордон України, а також органами стягнення щодо всіх загальнообов’язкових платежів. Це означає, що:

а) жоден інший державний орган не має права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (щодо тих податків і зборів, по відношенню до яких податкові органи є контролюючими), у тому числі за запитами правоохоронних органів;

б) податкові органи (а також у деяких випадках державна виконавча служба) уповноважені здійснювати заходи щодо стягнення податкового боргу (до податкового боргу належить і заборгованість перед державними цільовими фондами).

Податкова міліція є певним поєднанням власне податкової служби і міліції та наділена повноваженнями як однієї, так і іншої. Так, податкова міліція може у «податковій» частині своїх повноважень здійснювати перевірки суб’єктів господарювання і викликати громадян для надання пояснень, одержувати від суб’єктів підприємницької діяльності документи про фінансово-господарську діяльність, обстежувати будь-які приміщення (за винятком помешкань громадян) і вилучати документи, що свідчать про приховування об’єктів оподаткування. У «міліцейській» іпостасі податкова міліція має досить широке коло повноважень, основними з яких є права:

викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв’язку з матеріалами, що перебувають у її провадженні (фактично, у межах розслідування відкритих кримінальних справ, оскільки при здійсненні оперативно-розшукової діяльності співробітництво громадян з «органами» є справою добровільною);

затримувати та тримати у спеціально відведених для цього місцях:

а) осіб, підозрюваних у вчиненні злочину;

б) осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту;

в) осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції.

При цьому строки такого затримання та права затриманих є такими самими, як і у разі затримання «звичайною» міліцією;

складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів;

проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії (згідно з відповідними постановами зі складанням протоколів);

безперешкодно входити у будь-який час доби на територію та у приміщення підприємств, установ і організацій і оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставинах, а також перебувати на території та у приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням адміністрації та з дотриманням правил проведення податкових перевірок (тобто за умов наявності посвідчення на проведення перевірки);

вилучати (зі складанням протоколу) у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки; знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;

проводити з участю адміністрації підприємств, установ і організацій огляд виробничих, складських та інших службових приміщень і територій з метою перевірки охорони державного і колективного майна, дотримання правил продажу товарів і надання послуг населенню; вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб підприємств, установ і організацій відомості та пояснення за фактами порушення законодавства, проведення документальних і натуральних перевірок, інвентаризацій та ревізій виробничої і фінансово-господарської діяльності; витребувати і за необхідності вилучати документи, зразки сировини і продукції, опечатувати каси, приміщення та місця зберігання документів, грошей і товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, податкова міліція має найсуттєвіші з повноважень кримінальної («звичайної») міліції.

При виконанні своїх повноважень податкова міліція, як і будь-який інший державний орган, має суворо дотримуватися норм чинного законодавства. У разі порушення посадовою чи службовою особою податкової міліції прав і законних інтересів громадянина відповідний орган державної податкової служби зобов’язаний вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися. При цьому слід зважати на те, що посадова чи службова особа податкової міліції, яка виконує свої обов’язки згідно з наданими законодавством повноваженнями та у межах закону, не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави. Посадова ж чи службова особа податкової міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов’язки, несе відповідальність у встановленому порядку. Дії або рішення податкової міліції, її посадових і службових осіб можуть бути оскаржені в суді чи прокуратурі у встановленому законом порядку.

Чинними у відносинах податкової міліції з фармацевтами залишаються ті рекомендації, які були надані щодо відносин з міліцією кримінальною. Головне — зафіксувати порушення. Лише у тих випадках, коли накази чи розпорядження є явно злочинними (наприклад, якщо співробітник податкової міліції вимагає відпустити з порушенням встановленого порядку наркотичні засоби), є безпосередня можливість не допустити порушення. В іншому разі ви можете сподіватися на притягнення винних до відповідальності та компенсацію збитків лише у майбутньому. І не треба боятися: відносин з контролюючими органами уникнути неможливо, головне чітко знати, чого від вас можуть вимагати і що ви зобов’язані пред’явити. Якщо ж ви відчуваєте, що потрібна допомога, навіть під час перевірки ви можете викликати свого юридичного радника, присутність якого надасть вам впевненості й дозволить кваліфіковано оскаржити незаконні дії.

Юридична фірма «Ілляшев та Партнери»
Офіційний сайт www.attorneys.com.ua
Тел.: (044) 246-56-90, 245-56-91, (0572) 17-54-97

КОМЕНТАР ПРАКТИКА

Особливості здійснення контрольних повноважень, в тому числі стосовно аптечних закладів з боку Державної податкової служби, викладені в Законі України «Про державну податкову службу в Україні».

Основне завдання Державної податкової служби — здійснення функцій контролю за додержанням законодавства про податки та інші платежі до бюджету.

Для реалізації цих функцій підрозділам податкової служби надається право здійснювати у будь-яких суб’єктів господарювання перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, планів, кошторисів, декларацій та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, одержувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; обстежувати будь-які приміщення, що належать підприємствам, установам, організаціям та громадянам і використовуються для одержання доходів або пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування.

Крім того, зазначені органи мають право вилучати у підприємств, установ та організацій документи, що свідчать про приховування об’єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян — суб’єктів господарювання, які порушують порядок її здійснення, реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) з наступною передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи.

Підкреслюємо, у цьому пункті йдеться про вилучення не всіх документів, а тільки тих, що свідчать про порушення податкового законодавства. Вилучення, наприклад, первинних або статутних документів та печаток законодавством взагалі не передбачається. Однак печатку можуть вилучити під час виїмки або обшуку у разі порушення кримінальної справи. У таких випадках у документах зазначається номер кримінальної справи.

Якщо ж кримінальну справу не порушено, вилучення повинно відбуватися за Інструкцією, затвердженою наказом ДПАУ від 01.07.1998 року № 316. Відповідно до цієї Інструкції документи вилучаються лише за умови встановлення факту приховування об’єктів оподаткування, несплати податків та інших платежів, на підставі мотивованої постанови органу державної податкової служби у письмовому вигляді.

Посадова особа органу державної податкової служби, яка вилучає документи, одночасно повинна складати їх опис, а пунктом 13 зазначеної Інструкції передбачено, що замість вилучених документів у підприємства залишаються їхні копії та опис документів.

Тобто, враховуючи зазначене, при недотриманні діючого законодавства суб’єкти господарювання, права й інтереси яких порушені, повинні відразу оскаржити незаконні дії співробітників податкової служби, у тому числі працівників податкової міліції.

Право на оскарження дій органів і посадових осіб податкової служби підтверджено ст.14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Віталій Пашков

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті