РРО vs малий та середній бізнес: хто переможе?

Незабаром настане 1 липня 2015 р. Саме з цієї дати відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) платниками єдиного податку III групи. Редакція «Щотижневика АПТЕКА» неодноразово висвітлювала зустрічі підприємців з представниками влади, на яких активно обговорювалися проблемні питання, пов’язані із запровадженням касових апаратів. Черговими такими заходами стали перший Всеукраїнський форум «Майбутнє ринку готівкового обігу в Україні: прозорість, рівність, відповідальність» та круглий стіл Державної регуляторної служби України.

РРО vs малий та середній бізнес: хто переможе?

22 червня 2015 р. у Києві відбувся перший Всеукраїнський форум «Майбутнє ринку готівкового обігу в Україні: прозорість, рівність, відповідальність». Організатором форуму виступила Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів за підтримки Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України та Торгово-промислової палати України. Слід зазначити, що захід зібрав понад 3 тис. учасників.

За словами організаторів заходу, такий масштабний форум для підприємців — платників єдиного податку ІІ та ІІІ груп, був проведений з метою роз’яснення нагальних питань, пов’язаних із розширеним застосуванням РРО.

Олена Макеєва, заступник міністра фінансів України, розповіла про досвід різних країн у проведенні податкових реформ. «Посилення конт­ролю за обігом готівки було частиною радикальних реформ у Польщі, Словаччині, Литві, Грузії. Безумовно, Україна не може стояти осторонь цих процесів, де головним ворогом нашої економіки є тіньовий ринок», — зазначила О. Макеєва.

За її словами, введення касових апаратів сприятиме боротьбі з тіньовою економікою: «Ми не переслідуємо мету збільшити податковий тягар для підприємців, не змінюємо ставки оподаткування, але хочемо контролювати обіг готівки з тим, щоб всі представники бізнесу були рівними перед законами України», — наголосила заступник міністра.

Вона нагадала, що у Верховній Раді України до другого читання підготовлений законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (щодо державних гарантій суб’єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторів)» (реєстр. № 1088), ініціатором якого виступила Оксана Продан, народного депутата України, першого заступника голови Комітету з питань податкової та митної політики,. Ним передбачається спрощення документообігу при використанні касових апаратів, зниження штрафних санкцій та інші нововведення. «Відповідно до законопроекту планується зменшити розмір штрафу за друге і подальші випадки виявлення порушень з 5-кратного розміру до 100% вартості реалізованого з порушенням товару. Очевидно, що штраф у розмірі 1 грн. за перше порушення касової дисципліни є швидше стимулюючим, ніж караючим інструментом», — зауважила О. Макеєва.

У свою чергу, Андрій Журжій, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, зазначив, що цей документ підтримують представники як законодавчої, так і виконавчої гілок влади, адже в ньому враховані побажання представників бізнесу, які брали участь у розробці законопроекту.

Народний депутат підкреслив, що наразі не приймається рішення про введення касових апаратів — воно було прийнято наприкінці минулого року. «Законопроект 1088 усуває 99% всіх питань щодо введення РРО. Ми повинні зробити так, щоб підприємець малого бізнесу не відчував втручання держави в свою діяльність. А з іншого боку — створити рівні умови для всіх, щоб великі компанії, що мають тисячі співробітників, не подрібнювали свій бізнес, оформляючи їх приватними підприємцями», — підкреслив А. Журжій.

У своєму виступі Роман Насіров, голова Державної фіскальної служби України, зазначив, що запровадження РРО — це спільний з бізнесом крок до європейських стандартів.

«Ми рухаємося в ЄС і маємо перейняти нові правила. Так, деякі з них важкі, але потрібно спільно рухатися в установленому напрямку. Наша мета — зробити всі послуги електронними. Максимально спростити та здешевити їхню вартість», — підкреслив голова Державної фіскальної служби України.

Стосовно еквайрингу Р. Насіров повідомив, що має на меті реалізувати проект, який у подальшому спростить та зменшить плату за послуги еквайєра. «З Національним банком України досягнута домовленість про співпрацю. А саме, компетентні фахівці допоможуть нам у розробці та впровадженні сервісу еквайрингу для користувачів РРО безпосередньо від Державної фіскальної служби України. Ми хотіли б впровадити сервіс безпосередньо від фіскальної служби, щоб підприємці могли обирати, який шлях для них кращий, який провайдер, який сервіс кращий і скільки вони бажають платити», — зазначив спікер.

Також він зазначив, що застосування касових апаратів — це, перш за все, контроль за економікою та протидія «сірому» імпорту. «Переваги такого кроку відчують незабаром всі — і бюджет, і самі підприємці. Для власників бізнесу використання касових апаратів полегшить облік готівки і товару, збільшить прибуток. Також розширення використання РРО значно підвищить рівень захисту прав споживачів, створить надійні умови для функціонування прозорого ринку в Україні та залучення іноземних інвестицій», — підсумував Р. Насіров.

На думку Ганни Дерев’янко, виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації, необхідно всім підприємцям без винятку застосовувати РРО, оскільки така ініціатива стимулює бізнес до прозорості та дотримання рівних і справедливих правил гри. Вона підкреслила, що обов’язкове використання касових апаратів — одна з вимог Міжнародного валютного фонду, висунутих до України.

«Ми вивчили досвід різних країн, серед яких Польща, Литва, Словаччина, Греція, Грузія, не кажучи вже про розвинені західноєвропейські країни. І всюди присутня касова дисципліна. Так, у Польщі багато підприємців виходили на акції протесту, а зараз вважається нормальним той факт, що навіть у таксі в цій країні видають фіскальний чек. У Литві, в якій у 2011 р. РРО встановили скрізь, де здійснюється торгівля продуктами харчування, і на всіх ринках, малий бізнес також протестував, але норма успішно працює», — зазначила Г. Дерев’янко, додавши, що цей механізм не тільки допоможе розвитку економіки, а й забезпечить захист прав споживача.

Як зазначив Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, для того, щоб навчити людей оптимізувати податки, потрібно максимум 3 міс, а для повернення бізнесу в цивілізоване русло — 30 років. «З бізнесменами слід щодня спілкуватися, тому що мова йде про гроші, які вони заробили кров’ю і потом. І сьогоднішній форум — це засіб боротьби зі страхом. Бізнес завжди думає, що держава в черговий раз вирішила зробити щось за рахунок бізнесу. Треба вести діалог, працювати безперервно до тих пір, поки українська економіка не стане цивілізованою, привабливою для інвестицій», — запевнив Г. Чижиков.

На його думку, уникнути такого діалогу неможливо, оскільки 99,8% української економіки — це малий і середній бізнес. «Він дає 50% податкових надходжень, забезпечує 70% зайнятості в економіці. Малий бізнес багатоплановий. Зрозуміло, що інтереси таксиста і власника інтернет-магазину різні. Щоб підприємці повірили, що держава їх підтримує, необхідно враховувати особливості кожного з видів бізнесу і оперативно вирішувати спірні питання», — зауважив Г. Чижиков.

У свою чергу, Наталя Рубан, директор Департаменту податкового та митного аудиту Державної фіскальної служби України, зазначила, що реальна чисельність платників єдиного податку в ІІІ групі, які зобов’язані застосовувати касові апарати з 1 липня цього року, значно менша, ніж вважалося раніше. «Спеціалісти Державної фіскальної служби України проаналізували статистичні дані і визначили кількість тих, хто повинен встановити РРО з 1 липня цього року. Зараз до ІІІ групи віднесені 284 тис. суб’єктів господарювання. З них повинні застосовувати РРО з 1 липня лише 55 тис. підприємців. Роздрібною торгівлею займаються 8 тис., 9 тис. — ритейлери, які здійснюють операції з нерухомим майном, майже 7 тис. — надають послуги з комп’ютерного програмування та консультують з адміністративних питань, 3 тис. — оперують у сфері права та бухгалтерської діяльності», — повідомила Н. Рубан. За її словами, крім роздрібної торгівлі, інші представники названих категорій можуть використовувати безготівкову форму розрахунків, тобто працювати без касових апаратів.

Н. Рубан нагадала присутнім, в яких випадках використовується РРО. При цьому вона за­уважила, що особи, які страйкують проти запровадження касових апаратів, просто не обізнані та не ознайомлені з нормативно-правовими актами. Вона повідомила також про доступність касових апаратів для придбання підприємцями. «На ринку зараз є 128 моделей РРО, які представили вже офіційно зареєстровані в податковій службі 17 вітчизняних виробників. Розроблено типовий договір між суб’єктом, зобов’язаним використовувати РРО, і постачальником апарату. У цьому договорі передбачена оплата поставки РРО в розстрочку на 4 міс», — зазначила спікер.

На підтримку впровадження РРО також виступили представники бізнесу, запевняючи, що підприємець може отримати користь від застосування касового апарату. Так, Георгій Шалдірван, операційний директор мережі магазинів «Butlers», поділився своїм досвідом 15-річного використання касових апаратів. «Це не тільки дозволяє державі контролювати доходи платників податків, але й самому підприємцю контролювати й аналізувати грошові потоки в розрізі товарних позицій, щоб планувати подальші закупівлі, виключить можливість зловживання з боку персоналу, відповідального за готівкові розрахунки, а також є інструментом захисту прав споживачів», — зазначив Г. Шалдірван.

За його словами, застосування касового апарату — найдієвіший метод контролю, в першу чергу, для власника бізнесу. «Власник малого магазину знає, скільки у нього грошей у касі, тільки якщо сам стоїть за касою. Паперовий, тобто «зошитовий» облік, застосовується лише в одному кіоску за умови, коли власник сам відпускає та купує/замовляє товар для реалізації. Тоді ясно: скільки реалізовано, скільки залишилося і зіпсовано, скільки реальних грошей від реалізації отримано. Але, якщо у власника 3 і більше кіоски, в «зошитовому» обліку рух товару та коштів відстежити важко. З кіосків, де власник не присутній, він може отримувати повідомлення про «псування ковбаси через мишей і кішок». А цим, як правило, прикривають злодійство», — зазначив підприємець.

Ігор Ланда, голова Комітету з роздрібної торгівлі Європейської Бізнес Асоціації, висловив подяку всім сторонам законотворчого процесу за те, що скасування нововведення не буде. «Усі суб’єкти господарювання будуть знаходитися в єдиному конкурентному середовищі. Крім цього, покупці, які отримують чеки, будуть відчувати себе захищеними. І нарешті, при належній організації обліку і контролю зникне таке явище, як банальне злодійство товарів найманими працівниками у господарів бізнесу», — зазначив І. Ланда, додавши, що в торговельних мережах «NOVUS Україна» та «Фокстрот» запроваджено безкоштовне навчання підприємців з касової дисципліни.

Слід зазначити, що протягом заходу тривала активна та емоційна дискусія. Крім цього, до спікерів форуму постійно надходили листівки із запитаннями від присутніх представників малого та середнього бізнесу. Після закінчення форуму таких листівок назбиралася така велика кількість, що організатори запевнили, що спікери протягом тижня нададуть вичерпні відповіді на всі отримані питання від підприємців щодо умов введення касових апаратів.

Варто відмітити, що 23 червня 2015 р. під час круглого столу Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України, презентувала результати аналізу витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання норм застосування РРО. В обговоренні проблемних питань застосування РРО взяли участь народні депутати України Олександра Кужель, Тетяна Острікова, Андрій Журжій, представники бізнесу, асоціацій, громадських об’єднань та експерти.

За словами голови Державної регуляторної служби України, розрахунки проводилися за допомогою європейської методики — SME-test та стосувалися витрат підприємців за перший рік впровадження РРО на один касовий апарат. Для збору даних використовували опитування суб’єктів малого та середнього підприємництва (більше 20 респондентів), висновки експертів та статистичні дані. Розрахунок кожної витрати проведено у грошовій формі за принципом мінімальних затрат (таблиця).

Таблиця Таблиця витрат суб’єкта господарювання за умови застосування РРО
№/№ Витрати Вартість витрат (в середньому на рік) при запровадженні РРО (грн.)
1. Придбання РРО 7500 грн.
2. Вартість витраченого на придбання РРО часу 92 грн. (2 особи/дні1 (2·46 грн.)
3. Вартість реєстрації РРО 368 грн. (8 робочих днів (8·46 грн./день))
4. Введення РРО та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування ЦСО, ремонт, опломбування та підключення до еквайрингу 1920 грн. (у разі введення РРО з початку року, то 160 грн./міс·12 міс)2
5. Отримання реєстраційного посвідчення РРО/отримання реєстраційного посвідчення поштою 46 грн./48,51 грн.1 робочий день (46 грн.)3
6. Аванс при підключенні до пакета GPRS Монітор 49 грн.
7. Вартість пакету GPRS Монітор 5 грн.4
8. Вартість передачі інформації по дротових каналах зв’язку/по бездротових каналах зв’язку 2160 грн./рік
Трафік, необхідний для передачі інформації на центральний сервер, — 60 Мб/день (20 Мб/день — інформація про роздруківки касових чеків та 40 Мб/день — інформація про подання щоденного звіту (до 50 МБ — 6 грн./день = 180 грн./міс.))
9. Придбання обладнання для користування пакетом GPRS Монітор 6200 грн.
10. Придбання касової стрічки 410,40 грн./рік (5,70 грн./рул.(6 рул./міс·5,70 грн./рул.·12))5
11. Навчання (перенавчання) персоналу 800 грн.400 грн./особу (2 особи)
12. Витрати на переобладнання (створення, переоснащення) місця для РРО 6200 грн.
13. Витрати на формування та ведення номенклатури товарів/послуг 3171 грн./рік
(за наявності відповідного фахівця 2–3 дні — для формування та у разі додаткового навантаження на працюючого фахівця — 2–3 тижні — для формування та 1 год на день для ведення — для суб’єктів, у яких номенклатура не перевищує 50 одиниць номенклатури товарів)
14. Витрати на звітування/найм бухгалтера для подання періодичної звітності 42 000 грн. (в середньому від 3000 до 4000 грн.)
16. Отримання резервного номеру для РРО 46 грн.
Загальна сума 70 967 грн. на запровадження 1 касового апарата
1Розрахунок вартості особи/день зроблено, виходячи з мінімальної зарплати (на 01.01.2015 р. — 1378 грн.).
2Вартість послуг ЦСО по регіонах України становить від 120 до 210 грн. на місяць.
3Вартість поштових послуг в середньому по Україні — 48,51 грн., у тому числі ПДВ 6,67 грн.
4Обсяг пакетного GPRS-інтернету, 5 МБ/міс. Передача інформації: по дротових каналах зв’язку в середньому становить 20 МБ/день; по бездротових каналах зв’язку — 40 МБ/день, відповідно додатково сплачується вартість 1 МБ переданої та отриманої інформації GPRS-інтернету понад пакетні МБ. Вартість тарифного плану залежить від провайдера інтернет-послуг.
5Залежно від виду діяльності та обсягу реалізації товарів (робіт, послуг) суб’єкту господарювання потрібно на місяць від 2 до 10 рулонів.

Оцінка результатів аналізу витрат на виконання регуляторних вимог щодо запровадження РРО свідчить про суттєве збільшення фінансового навантаження на суб’єктів господарської діяльності — від 4,7% до річного обсягу доходу для платників єдиного податку ІІ групи. «За результатами розрахунків встановлено, що вартість впровадження РРО для підприємців ІІІ групи становитиме 4 млрд грн., а для ІІ — 37 млрд грн.», — заявила К. Ляпіна.

За її словами, запровадження РРО не дасть позитивного фіскального ефекту, а навпаки може збільшити вартість адміністрування бізнесу, що не сприятиме детінізації економіки. «Це створить нерівні конкурентні умови для ведення підприємницької діяльності суб’єктами господарювання, бо чим дрібніший суб’єкт підприємництва, тим дорожче йому обходитиметься застосування РРО, сприятиме додатковим корупційним ризикам (вибіркові перевірки, додаткові штрафи), не призведе до обмеження контрабанди та контрафакту, не виключає приховування готівки і знівелює суть спрощеної системи оподаткування», — зазначила К. Ляпіна.

Вона також звернула увагу, що підприємці ІІІ групи платників єдиного податку, за перший рік застосування касових апаратів витратять 71 тис. грн. «Така сума становить приблизно 3–4% доходу. У бюджет при цьому вони сплачують 4% доходу. Отже, фактично вони сплатять на заходи з впровадження та адміністрування касового апарата стільки, скільки сплатять у бюджет», — за­уважила спікер.

При цьому, за словами К. Ляпіної, підприємцям, дохід яких сягає максимальної межі цієї категорії (до 20 млн грн. на рік), витрати на РРО становитимуть лише 0,35%, що свідчить про нерівні конкурентні умови. «Чим дрібніший суб’єкт підприємництва, тим дорожче йому обходитиметься застосування РРО», — підсумувала К. Ляпіна. Вона також зазначила, що мова не може йти про відміну дії закону, але необхідно спільно знайти рішення, які допоможуть уникнути підприємцям труднощів, пов’язаних із запровадженням РРО. Так, після досить активного обговорення, були висловлені такі пропозиції:

  • необхідно прийняти політичне рішення стосовно відтермінування запровадження касових апаратів до 1.01.2016 р. як для ІІ, так і для ІІІ груп;
  • прискорити прийняття у Парламенті законопроектів № 1088 та № 1718 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України» (щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій), яким серед іншого пропонується скасувати вимогу щодо обов’язкового застосування РРО платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп;
  • розрахунки, які були представлені К. Ляпіною на засіданні круглого столу, терміново надати до профільного комітету Верховної Ради України, Уряду та Міжнародного валютного фонду;
  • запропонувати Уряду запровадити РРО за рахунок інвестицій з боку держави.

Слід зазначити, що відповідно до Податкового кодексу України до ІІ групи відносяться фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1,5 млн грн. До ІІІ групи — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 млн грн. Отже, як вирішити: 70 тис. грн. (тільки в перший рік використання РРО) для підприємця — це багато чи мало?

Необхідно також розуміти, що запровадження касової дисципліни, контроль обігу готівки давно вже стали трендом європейських країн. На думку багатьох експертів, посилений конт­роль, тобто запровадження РРО для підприємців малого та середнього бізнесу в Україні, необхідний сьогодні для того, щоб стабілізувати готівковий обіг. Разом з тим, значна кількість представників бізнесу заявляють, що впровадження касових апаратів стане причиною занепаду бізнесу. Як запрацює малий і середній бізнес після впровадження РРО? Відповідь на це питання чекати вже недовго.

Євгенія Бочерикова,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*