Профільний Комітет рекомендує Парламенту розглянути постанову щодо звільнення Олександра Квіташвілі

Проект постанови представив один з його авторів, народний депутат Андрій Шипко, за словами якого, незважаючи на численні сподівання та готовність надати допомогу з боку народних депутатів, за 7 міс роботи на посаді очільника МОЗ Олександр Квіташвілі не впорався ні з одним з поставлених перед ним завдань. В Україні досі не розпочато закупівлі ліків за державними програмами, не продовжено роботу пілотного проекту з реімбурсації вартості антигіпертензивних препаратів у 2015 р., не подано до Парламенту пакет законопроектів щодо реформування галузі охорони здоров’я, не зроблено реальних кроків у боротьбі з корупцією, не вжито заходів щодо здешевлення лікарських засобів. А. Шипко також зазначив, що МОЗ презентує напрацювання минулих років як свої досягнення. На думку автора проекту постанови, бездіяльність міністра могла спричинити катастрофу у галузі охорони здоров’я, адже пацієнти, лікарі, науковці так і не зрозуміли, в якому напрямку буде рухатися галузь. А. Шипко також підкреслив, що міністр не продемонстрував готовність до взаємодії з профільним комітетом. На його думку, потрібний такий очільник МОЗ, який буде чітко працювати з Комітетом та розуміти, що всі повинні діяти заодно задля порятунку галузі, яка має бути пріоритетом № 1 для державної політики.

Олег Мусій також звернувся до колег з проханням підтримати проект постанови № 2864. За словами народного депутата, треба чесно і мужньо визнати, що фракція «Блок Петра Порошенка» зробила помилку, призначивши О. Квіташвілі на пост міністра охорони здоров’я за квотою, і її слід виправити якнайшвидше. Крім того, необхідно одночасно з питанням по міністру розглянути у сесійній залі питання щодо бездіяльності всього керівництва медичного відомства. Він також висловив обурення, що за весь час перебування на посаді міністр охорони здоров’я лише тричі відвідав засідання, а його заступники, які відвідують Комітет, не мають права відповідати за політику Міністерства.

Ольга Богомолець, голова Комітету, звинуватила міністра охорони здоров’я у відсутності дій з реформування галузі й у браку концепції реформування. Відповіді на депутатські звернення Міністерство надає вкрай неефективно; до того ж з боку відомства на адресу депутатів лунає необґрунтована критика. Зокрема, в ЗМІ оприлюднені заяви керівництва щодо того, що Комітет заморозив і не розглядає ряд законопроектів, а насправді жодних законопроектів від Міністерства в Комітеті немає.

Народний депутат України Костянтин Яринич зауважив, що Комітет має запросити міністра охорони здоров’я на засідання та заслухати його аргументи та пояснення щодо невиконання реформ, і тільки після цього приймати рішення щодо проекту постанови. На його переконання, сьогодні відбувається велика боротьба між міністром і системою, і звільнення О. Квіташвілі, який рівновіддалений від багатьох мафіозних груп, свідчитиме про перемогу системи.

Цю пропозицію підтримала Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету. На її думку, перед тим як ухвалювати таке рішення, необхідно дочекатися результатів службового розслідування роботи МОЗ України, ініційованого Прем’єр-міністром України. 10 липня свої висновки щодо діяльності Міністерства охорони здоров’я має оприлюднити міжвідомча комісія, котра вивчає документи на предмет належного виконання службових обов’язків керівництвом. Питання звільнення відповідно до трудового законодавства повинні бути належно обґрунтовані. І. Сисоєнко також повідомила, що фракцією «Об’єднання «Самопоміч» прийнято рішення — будь-який міністр, якого пропонується звільнити або призначити, спочатку заслуховується на засіданні фракції. О. Квіташвілі також запрошений на цей захід, де планується обговорити питання діяльності Міністерства.

Олександрі Павленко, першому заступнику міністра охорони здоров’я, яка взяла участь у засіданні Комітету, народні депутати слова не надали, незважаючи на її прохання. Профільний комітет більшістю голосів підтримав винесення на розгляд Парламенту проекту постанови щодо звільнення О. Квіташвілі з посади міністра охорони здоров’я України (проти даного рішення проголосував К. Яринич, утрималась І. Сисоєнко).

Під час засідання також було прийнято ряд рішень. Так, одноголосно підтримано та рекомендовано Парламенту прийняти в першому читанні законопроект № 2194-1 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (щодо фінансування спеціалізованих медико-санітарних частин), ініційований народними депутатами В.П. Яніцьким, А.В. Шиньковичем, В.В. Бандуровим та ін.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», прийнятого 28 грудня 2014 р., спеціалізовані медико-санітарні частини було виключено з переліку видатків, які здійснюються з Державного бюджету України, та передано на фінансування місцевих бюджетів. На думку авторів законодавчої ініціативи, зміна порядку фінансування призводить до їх занепаду та ліквідації, адже місцеві бюджети не готові до додаткового фінансового навантаження. Звужуються функції спеціалізованих медико-санітарних частин до рівня звичайних територіальних закладів, що може призвести до різкого скорочення ліжкового фонду, а також руйнування кадрової інфраструктури, скорочення медичного персоналу та втрати спеціалізації. Законопроектом пропонується передати фінансування спеціалізованих медико-санітарних заклади назад до Державного бюджету.

Комітет також підтримав ініціативу І. Сисоєнко направити подання Прем’єр-міністру України щодо передбачення у проекті Державного бюджету України на 2016 р. видатків у розмірі 16 млн грн. на фінансування бюджетної програми «Заходи із реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч та дітей учасників АТО у Міжнародній клініці відновного лікування» для реабілітації дітей-сиріт з числа сиріт, напівсиріт, інвалідів, позбавлених батьківського піклування, дітей учасників АТО та з малозабезпечених сімей.

Зараз в Україні є всі умови для лікування дітей у Міжнародній клініці відновного лікування, визнаній у всьому світі, завдяки якій вилікувані велика кількість дітей з усього світу. Ця програма фінансується державою вже декілька років. Так, у 2015 р. для цього виділено 10 млн грн.

Також одноголосно члени Комітету підтримали рекомендації парламентських слухань на тему «Про військово-медичну доктрину України», які відбулися 20 травня 2015 р. у Верховній Раді України. Голова Комітету запропонувала внести в них ряд доповнень, зокрема, доручити КМУ провести ревізію наявних у державі бомбосховищ та проаналізувати стан, в якому вони знаходяться. Уряд також повинен розробити нормативні акти, щоб при будівництві метрополітенів враховувалася можливість використовувати підземні станції в якості бомбосховищ. О. Богомолець також запропонувала включити в документ доручення МОЗ створити спільно з Міністерством оборони незалежну лікарську комісію щодо перевірки діяльності військово-лікарських комісій, оскільки на діяльність останніх є чимало нарікань з боку громадян.

Що стосується рекомендацій загалом, то Президентові України рекомендовано розглянути на засіданні Ради національної безпеки і оборони України доопрацьований КМУ проект Воєнно-медичної доктрини з урахуванням положень нової Стратегії національної безпеки України. Парламенту рекомендовано прискорити розгляд проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання домедичної допомоги», а також законопроектів, спрямованих на формування в Україні єдиного медичного простору. У свою чергу, КМУ рекомендовано під час розроблення проекту Державного бюджету України на 2016 рік та наступні роки передбачати такі видатки:

• на здійснення заходів щодо створення єдиного медичного простору шляхом реформування системи охорони здоров’я України;
• впровадження положень Воєнно-медичної доктрини України;
• фінансування державних програм, спрямованих на медичне забезпечення та психологічну реабілітацію постраждалих учасників АТО;
• обов’язкове медичне обстеження стану здоров’я демобілізованих учасників АТО із залученням фахівців із психологічної та фізичної реабілітації, надання їм першочергового санаторно-курортного лікування, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації.

Уряду також рекомендовано забезпечити проходження курсу тактичної медицини за стандартами НАТО в усіх військових, юридичних та правоохоронних вузах; забезпечити проходження курсів патріотичного виховання, початкової військової, психологічної та медичної підготовки, психологічного тестування та первинного професійного відбору, основ цивільного захисту та цивільної оборони в усіх загальноосвітніх навчальних закладах, а також закладах професійно-технічної освіти; забезпечити відновлення військових кафедр та проходження початкової військової підготовки в усіх вищих навчальних закладах та ін.

Виконавчій владі буде доручено розпочати створення аварійного резерву лікарських засобів та виробів медичного призначення у відділеннях екстреної медичної допомоги багатопрофільних лікарень на випадок необхідності надання медичної допомоги великій кількості постраждалих; єдиної системи комунікацій та оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях та ситуаціях військового характеру; єдиного реєстру учасників бойових дій на базі управлінь праці та соціального захисту з метою постійного моніторингу своєчасності лікування і реабілітації поранених, постраждалих і хворих.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!