Громадська рада при МОЗ України. Міністр Олександр Квіташвілі: «Я зацікавлений, щоб Україна жила не лише у доброму майбутті, але й у гідному сьогоденні»

Як вже повідомлялося, 7 липня 2015 р. у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України відбулося чергове засідання Громадської ради при МОЗ України, на порядку денному якого стояли важливі організаційні питання, зокрема щодо схвалення Положення про Громадську раду при МОЗ України та затвердження її структури тощо. Але, безперечно, основна увага учасників засідання була прикута до подій, пов’язаних із близькою перспективою чергових кадрових пертурбацій у керівництві галузі, а саме можливою відставкою чинного керманича відомства. Тож за нагоди почути подробиці відповідних обставин з перших вуст, спілкування представників галузевого осередку інститутів громадянського суспільства з міністром виявилося цікавим, конструктивним і насиченим. А забігаючи дещо наперед, зазначимо, що по слідах цього спілкування було розпочато процес підготовки клопотання на підтримку міністра охорони здоров’я О. Квіташвілі на рівні не лише окремих членів, але й усієї Громадської ради при МОЗ України. Адже постійно збільшується кількість звернень інститутів громадянського суспільства до Громадської ради при МОЗ України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, у яких висловлюється підтримка діяльності на своєму посту чинного міністра, пропонується винести питання його відставки на широке публічне обговорення, а також звернутися до керівництва держави з проханням залишити О. Квіташвілі на займаній посаді.

При відкритті засідання голова Громадської ради при МОЗ України Максим Іонов зауважив, що попри відпуск­ний сезон для участі в засіданні зареєструвалося більше ста представників інститутів громадянського суспільства, що не тільки забезпечило кворум, а й стало черговим свідченням зацікавленості представників громадських організацій у роботі цього консультативно-дорадчого органу.

Звертаючись із вітальним словом до членів Громадської ради при МОЗ України, міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі насамперед повідомив про підписання прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком для подання до Верховної Ради України пакету законопроектів щодо реформування національної системи охорони здоров’я. Зокрема, йдеться про законопроекти, які були ініційовані та напрацьовані МОЗ України і передбачають внесення змін до низки законів, зокрема, визначають автономізацію закладів охорони здоров’я, а також зміни у підходах до фінансування медичних послуг:

Також — як у форматі монологу, так і відповідаючи на численні запитання із зали, — посадовець прокоментував обставини своєї можливої відставки, відзвітував про основні досягнення та проблеми у роботі відомства за час його керівництва, охарактеризував зроблене й окреслив можливі подальші перспективи галузі. Наведемо деякі основні тези промови міністра.

Щодо моєї відставки — я людина не образлива, і думаю, що для країни важливіші не конкретні персоналії, а єдність та гідність, адже на нас як під мікроскопом дивиться увесь світ. Я з самого початку усвідомлював свою відповідальність. Розумів, куди йду, і розумів, як буде важко, коли таке чужорідне (в доброму розумінні) тіло потрапляє в такий складний організм, як українська система охорони здоров’я. У нас справді був хороший план дій. Єдине — я дійсно недооцінив ситуацію в Україні і важкий тягар бюрократії. Я до цього не дуже звик: адже те, що за часів моєї роботи в уряді Грузії нам вдавалося зробити за 2 тижні, в Україні дай боже зробити за квартал. Однак я впевнений, що така ситуація зміниться, будуть розширені повноваження як Кабінету Міністрів загалом, так і Міністерства зокрема — без таких змін ефективно втілювати рішення, що приймаються, буде вкрай важко. Тому якщо нині у парламентської фракції, яка рекомендувала мене на цю посаду, з’являються сумніви щодо якості моєї роботи — це треба розглядати не як привід для «перетягування канату» чи з’ясування, хто правий, а хто ще правіший, а як нормальний процес. Я не тримаюся за крісло. Але ми підготували належний базис, і зараз я б дуже хотів, щоб мені надали шанс повноцінно, спокійно і ретельно передати справи своєму наступникові. Щоб не втратити ті напрацювання, яких вдалося досягти. Адже за умови наступності (коли одна людина продовжує те, що почала попередня), ротація — це дуже добре, — підкреслив О. Квіташвілі. — Мені нерідко закидали недостатню агресивність. Але, відверто, я не розумію такого підходу. Я вважаю, навпаки, треба консолідувати суспільство. Всі ці місяці ми працювали у форматі діалогу. Ми почали конструктивний діалог з фармацевтичною галуззю, дуже інтенсивно працювали над зміною законів, підзаконних та нормативно-правових актів у цій царині. Стояла задача зібрати й залучити всіх, хто може працювати на благо цієї країни шляхом досягнення позитивних змін у системі охорони здоров’я. І ця задача виконувалася — насамперед шляхом якомога повнішої реалізації потенціалу МОЗ України: було створено нову структуру, розроблено нові цілеспрямовані функції, мобілізовано нових талановитих людей на керівні посади. Вважаю, що ця нова модель вже встигла ефективно запрацювати, продемонструвати перші здобутки — і буде прикро, якщо врешті ці зусилля виявляться марними.

Щодо закупівель лікарських засобів за державними програмами — тут я завжди вбачав і вбачаю проблеми не лише на початку процесу (власне закупівля, тендерні торги), але й у кінці (розподіл та використання). Біда в тому, що протягом останніх 5–6 років в Україні державні закупівлі здійснювалися, виходячи з наявності коштів, а не з реальних потреб. За ці роки ніхто реально не підраховував цієї потреби. І це нонсенс. Адже в жодній країні світу ліки не закуповуються лише державою: навіть для бюджетів заможних країн на кшталт США, Німеччини це був би непідсильний тягар — тому поруч із державними видатками існують страхові фонди, міжнародні організації тощо, які на певних умовах перебирають на себе частку фінансово навантаження. На жаль, в Україні така система ніколи не працювала. Натомість працювали схеми, які мені досі важко зрозуміти. Наприклад, за одним активним фармацевтичним інгредієнтом закуповувалися оригінальні і генеричні препарати у співвідношенні 50:50, — щоб потім за досі мені не зрозумілими критеріями розподілятися між тими чи іншими пацієнтами. В інших випадках декілька різних препаратів різних виробників об’єднувалися в один лот: мовляв, вони входять до схем комплексного лікування одного захворювання, тому можуть закуповуватися «комплексно» — і одразу ж з’являється посередник, який на 15–20% завищує ціну. Інколи за фальсифікованими скаргами до Антимонопольного комітету України штучно блокувалися тендерні закупівлі життєво необхідних ліків, на які марно очікували хворі, тощо. Таких прикладів можна наводити багато — і з такими явищами ми боролися відчайдушно, — зазначив посадовець.

Міністр подякував Верховній Раді України, яка підтримала ініціативи МОЗ України і прийняла відповідний закон, що створює можливості для закупівлі ліків через міжнародні організації (Закон України від 19.03.2015 р. № 269-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» — прим. ред.). Оратор переконаний: у тому числі завдяки цьому, сьогодні організації-донори отримують підстави активніше працювати з Україною, а пацієнти — надію своєчасно отримувати необхідне лікування. На перехідний період (протягом 2015 р.) планується застосовувати змішану схему як національних державних закупівель, так і закупівель через міжнародні організації. При цьому, щоб швидко та ефективно забезпечити людей необхідними ліками, застосовуватимуться усі належні механізми, насамперед — усуваються бар’єри, які заважали добросовісним зарубіжним компаніям і українським виробникам брати участь у тендерах. Зокрема, для максимального пришвидшення процесу закупівель буде спрощено процедури оформлення документації; для прискорення декларування цін планується мінімізувати участь Держфінінспекції; з метою забезпечення справедливості і прозорості процесу державних закупівель лікарських засобів здійснюватимуться упереджувальні заходи проти створення формальних підстав для відхилення пропозицій учасників. Завдяки суттєвому зменшенню кількості документів, які мають подавати учасники конкурсних торгів, очікується зменшення кількості скарг учасників на фоні збільшення числа учасників процедур (що буде сприяти обранню мінімальної ціни на конкурентному ринку). До того ж, з метою роз’яснення та розгляду будь-яких звернень (і, відповідно, уникнення оскаржень), у щотижневому режимі проводитимуться зустрічі з учасниками процедур закупівель. Для додаткового спрощення умов підготовки для участі у торгах дозволятиметься альтернативне підтвердження відповідності вимогам статтей 16 та 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель» за декларативним принципом, буде вилучено вимогу щодо надання у складі пропозиції конкурсних торгів гарантійних листів від виробників та представників тощо. Також форсованими темпами здійснюється розробка системи електронних торгів.

На закінчення промови О. Квіташвілі повернувся до «теми дня», докладніше прокоментувавши зміст і мету, дух і літеру пакету законопроектів щодо реформи системи охорони здоров’я (див. вище), направленого на розгляд Парламенту:

Сьогодні Урядом затверджено пакет законодавчих ініціатив, які змінять українську медицину назавжди. Оскільки вони відкриють шлях медичній реформі, створять можливості для приватних інвестицій, забезпечать повноцінне впровадження страхових механізмів та набуття інших рис, притаманних європейській моделі. Вони повністю змінять систему управління закладами охорони здоров’я і дадуть можливість головним лікарям ефективно управляти фінансами для кращого задоволення медичних потреб пацієнтів. Від фінансування ліжко-місць (а фактично утримання старих структур, які розпадаються, і ніщо їх не врятує від цього розпаду) ми перейдемо до фінансування якісної медичної послуги. Держава, яка вірить у свою соціальну орієнтованість, повин­на сплачувати за послуги, надані тим, хто їх більш за все потребує. Можливості для цього — як фінансові, так і організаційні, — в України є. Я впевнений, що народні депутати не залишаться осторонь цієї великої справи і підтримають наші ініціативи. І з дня ухвалення Парламентом цих законопроектів ми почнемо відлік побудови нової української системи охорони здоров’я європейського зразка. Я кажу «ми» — тому що маю намір брати участь у цих процесах: якщо не в ранзі міністра, то в якості досвідченого фахівця і людини, яка зацікавлена, щоб Україна жила не лише у доброму майбутті, але й у гідному сьогоденні. Для мене це важливо, я нікуди не йду, я буду з вами, працюватимемо разом, — запевнив очільник МОЗ України.

Заслухавши міністра, присутні на засіданні перейшли до розгляду інших питань порядку денного, адже він був вельми насиченим і стосувався важливих моментів діяльності цього колегіального органу. Зокрема, було затверджено структуру Громадської ради при МОЗ України, до якої увійшли комітети за 5 напрямами: правовим, пацієнтським, волонтерсько-благодійним, а також напрямами реформування охорони здоров’я і громадського здоров’я.

Присутні схвалили проект Положення про Громадську раду при МОЗ України. Як відзначила заступник голови Громадської ради — куратор правового напряму Радмила Гревцова, розроблене Положення має відповідати постанові КМУ від 3.11.2010 р. № 996 (із змінами, що були внесені до Типового положення про громадські ради постановою КМУ від 08.04.2015 р. № 234) і уможливлювати їх належну роботу. На переконання членів Громадської ради, робочій групі вдалося впоратися з цим викликом. Згідно з чинною редакцією постанови КМУ № 996, Положення про Громадську раду при МОЗ України підлягає затвердженню МОЗ України, тож розроблене і схвалене Громадською радою Положення передається на затвердження очільнику Міністерства.

Далі члени Громадської ради звернули увагу ще на декілька питань свої діяльності. Зокрема, присутнім було представлено пропозиції Правління до плану роботи Громадської ради, які мають бути доповнені її членами і після затвердження втілені в життя. Заступник голови Громадської ради — куратор благодійницько-волонтерського напряму Ганна Шевчук розповіла про міжнародний проект «Від війни — до миру». Також присутні на засіданні члени Громадської ради мали змогу почути пропозиції щодо сприяння удосконаленню нормативно-правового забезпечення реформи охорони здоров’я та дій у царині громадського контролю за екологічною ситуацією в Україні та її впливу на громадське здоров’я. Найближчим часом члени Громадської ради мають розпочати працювати у комітетах, і з огляду на зацікавленість професійної громадськості, навіть сезон відпусток не стане перешкодою для активної роботи.

Додамо, що протягом засідання в декількох виступах пролунали схвальні відгуки щодо діяльності міністра О. Квіташвілі, також з президії було повідомлено про низку письмових звернень на підтримку нинішнього міністра, поданих окремими інститутами громадянського суспільства, що є членами Громадської ради при МОЗ України. А по слідах засідання, — коментуючи для нашого видання інформацію, що з’явилася з цього приводу в ряді ЗМІ, — голова Громадської ради при МОЗ України Максим Іонов уточнив, що процедурно питання про висловлення довіри або недовіри міністру Громадською радою не розглядалося, голосування щодо нього не було. Натомість розпочато процес підготовки клопотання на підтримку міністра охорони здоров’я О. Квіташвілі на рівні не тільки окремих членів, але й усієї Громадської ради при МОЗ України.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті