|
?
|
Марія Гуліч, завідуюча лабораторією гігієни харчування Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва, у своєму виступі висвітлила питання актуальності оптимізації системи контролю не лише за якістю БАД, але й за системою їх поширення. Назріла необхідність у систематизації та централізації інформації про всі види СХП, зареєстровані в Україні, їх властивості та аспекти застосування і найголовніше — у забезпеченні вільного доступу до неї всіх суб’єктів фармацевтичному ринку та споживачів. З одного боку, це сприятиме тому, що ринок СХП стане більш відкритим та інформаційно насиченим, з іншого — споживачі зможуть зорієнтуватися в асортименті, вибираючи той чи інший продукт. Це стане можливим, відзначила М. Гуліч, після впровадження положень Постанови.
Крім того, на думку доповідача, необхідно найшвидше затвердити перелік категорій населення та юридичних осіб, які матимуть право займатися поширенням і реалізацією БАД. Так, доцільно вимагати, щоб особи, які безпосередньо займаються реалізацією БАД, мали медичну освіту чи пройшли відповідну підготовку, аби споживач мав змогу отримати від них вичерпну інформацію про запропоновану чи вибрану ним самим БАД. На думку М. Гуліч, ідеальним варіантом може бути надання права рекомендувати БАД лікарям-дієтологам і сімейним лікарям. На жаль, в державі поки що не створено відповідної нормативно-правової бази, а зазначені спеціальності досі не стали популярними. Одним із варіантів вирішення цих протиріч має стати закон про БАД, в якому можна знайти відповіді на всі ці запитання.
Сергій Гулий, президент Української асоціації виробників, дистриб’юторів та розробників БАД, виніс на обговорення одне із найактуальніших питань для суб’єктів фармацевтичного ринку, які працюють із СХП, — необхідність реєстрації цього виду продукції. Він «поклав на терези» можливі наслідки реалізації положень постанови (докладно — в інтерв’ю із С. Гулим — «Щотижневик АПТЕКА», № 35 (456) від 13 вересня 2004 р.). На завершення виступу С. Гулий вніс ряд пропозицій щодо мінімізації можливих негативних наслідків для ринку після запровадження цього нормативно-правового акту.
Радміла Гревцова, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Міжнародна адвокатська допомога», член правління Спілки адвокатів України, докладно розповіла присутнім про «наріжні камені» сучасного галузевого законодавства і дала поради суб’єктам вітчизняного ринку, як налагодити їх роботу у рамках чинного законодавства. Р. Гревцова звернула увагу учасників семінару на деякі протиріччя у галузевому вітчизняному законодавстві. Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», БАД належать до категорії СХП і, згідно зі ст. 8 цього Закону, у рекламі харчових продуктів (крім СХП) забороняється використовувати інформацію щодо можливої лікувальної дії, усунення болю. Водночас, відповідно до ст. 21 Закону України «Про рекламу», у рекламі харчових продуктів, вітамінних та інших харчових добавок заборонено посилатися на те, що ці товари мають лікувальні властивості, якщо такі не підтверджені у встановленому законодавством порядку спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони здоров’я. Як повідомила Р. Гревцова, існує чимало проблем щодо законодавчого забезпечення правового регулювання виробництва, поширення та застосування БАД, які потребують невідкладного вирішення. Так, досі немає чіткого визначення природи і властивостей БАД (недосконалість законодавчої дефініції БАД, відсутність законодавчого визначення лікарських домішок до харчових продуктів як виду лікарських засобів, різні дані про властивості БАД у різних нормативно-правових актах); законодавчо не визначені види інгредієнтів (вітаміни, мінеральні речовини тощо) та форми виготовлення (капсули, таблетки тощо) БАД; недостатньо чітко сформульовані умови включення компонентів до складу БАД та не зазначені максимально допустимі безпечні дози; недосконалі механізми підтвердження ефективності БАД; нечітко визначені суб’єкти та методи реалізації БАД; не налагоджена система інформування споживачів про властивості БАД. Ці протиріччя негативно впливають на роботу вітчизняного ринку СХП і БАД, спричинюючи формування негативного ставлення споживачів до цієї продукції, тому зусилля всіх заінтересованих сторін мають бути спрямовані на подолання цих проблем шляхом тісної співпраці та активної участі у розробці та прийнятті відповідних нормативно-правових актів.
Р. Гревцова надала практичні поради щодо процедури укладання договорів на поставки БАД. Так, рекомендовано до змісту цих документів включати такі пункти: зазначати обов’язковість надання товаросупровідних документів із переліком цих документів, включаючи сертифікат відповідності та висновок санітарно-епідеміологічної експертизи; необхідність надання повної та достовірної інформації про БАД із зазначенням форми її надання; зазначати дані, які мають бути нанесені при маркуванні (у разі імпорту БАД); обов’язковість забезпечення наявності документів, що підтверджують ефективність БАД; обумовлення розміру і порядку відшкодування збитків.
Семінар надав можливість суб’єктам вітчизняного ринку СХП обговорити проблеми, пов’язані з його функціонуванням і внести конструктивні пропозиції щодо їх вирішення. n?
Олександр Сіроштан, фото автора
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим