Верховна Рада України
ПОДАННЯ
Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вноситься на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань фінансування закладів охорони здоров’я». Вважаємо цей законопроект альтернативним до проекту Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України з питань охорони здоров’я» за №2311а від 07.07.2015 року, внесеного на розгляд Кабінетом Міністрів України.
Доповідати проект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Мусій Олег Степанович.
| Народний депутат України |
О.С. Мусій |
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань фінансування закладів охорони здоров’я»
1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону
Національна система охорони здоров’я в Україні не задовольняє потреби населення у сфері охорони здоров’я та ігнорує міжнародні тенденції зміцнення систем охорони здоров’я, що в свою чергу, обмежує доступ усіх громадян до надання медичної допомоги належної якості. Домогосподарства витрачають частину коштів оплачуючи придбання ліків та медичні послуги. Все це створює фінансові бар’єри доступу населення до медичних послуг, особливо для малозабезпечених верств населення та часто призводить до фінансових катастроф та зубожіння. Основне навантаження за оплату медичних товарів/ліків та супутні товари також несуть домогосподарства.
Крім того, останні роки сфера охорони здоров’я несе тягар кризи української економіки, а також як і інші галузі відчула додатковий тягар військових витрат. При цьому, національна система охорони здоров’я потребує нагальних та швидких змін, особливо щодо створення стійкої і стабільної системи фінансування, пошуків додаткових стабільних джерел фінансування, раціонального використання наявних ресурсів.
Невідповідність системи охорони здоров’я потребам населення в значній мірі зумовлена структурною неефективністю та критичним станом її основного інституційного компонента — закладів охорони здоров’я.
На сьогодні більшість закладів охорони здоров’я, які існують у формі бюджетних установ, не мають достатнього рівня самостійності при прийнятті рішень з питань поточного управління та діяльності закладу. Заклади охорони здоров’я обмежені в можливості самостійного визначення цілей та пріоритетів для використання бюджетних ресурсів. Напрямки використання бюджетних коштів є жорстко регламентованими згідно з кошторисом. Навіть у разі екстреної необхідності, заклади охорони здоров’я не можуть перерозподіляти кошти з однієї статті бюджету до іншої (наприклад, придбати додаткові ліки за рахунок економії на комунальних послугах). Це не стимулює керівників закладів охорони здоров’я до економії та оптимізації процесу надання медичної допомоги населенню.
Первинна медична допомога, яка є одним із визнаних світовою і європейською спільнотою пріоритетів розвитку систем охорони здоров’я в Україні не має чіткого визначеного каналу і обсягів фінансування.
Заклади охорони здоров’я обмежені в можливості самостійного визначення цілей та пріоритетів для використання бюджетного фінансування. Напрямки використання бюджетних коштів є жорстко регламентованими згідно з кошторисом. Навіть у разі екстреної необхідності, заклади охорони здоров’я не можуть перерозподіляти кошти з однієї статті бюджету до іншої (наприклад, придбати додаткові ліки за рахунок економії на комунальних послугах). Це не стимулює керівників закладів охорони здоров’я до економії та оптимізації процесу надання медичної допомоги населенню.
Заклади охорони здоров’я мають обмеження для залучення додаткових коштів, наприклад від зацікавлених юридичних осіб, міжнародних установ або благодійних фондів. Для цього їм доводиться працювати через напівлегальні схеми, які на практиці дуже складно офіційно проконтролювати.
Все це в комплексі призводить до тінізацїї коштів у медичній сфері, створює передумови для корупційних схем.
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони передбачає посилення співпраці у сфері охорони здоров’я між Україною та ЄС з метою підвищення рівня його безпеки та захисту здоров’я людини як передумови сталого розвитку та економічного зростання (глава 22 «Громадське здоров’я»).
Таке співробітництво, зокрема, має охоплювати зміцнення системи охорони здоров’я України та її потенціалу, зокрема шляхом впровадження реформ з пріоритетом розвитку первинної медичної допомоги.
Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», затверджена Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015, також передбачає здійснення реформи системи охорони здоров’я. Так, пункт 7) розділу 3 передбачає, що метою державної політики у цій сфері є кардинальне, системне реформування, спрямоване на створення системи, орієнтованої на пацієнта, здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав. Орієнтиром у проведенні реформи є програма Європейського Союзу «Європейська стратегія здоров’я — 2020»;
Крім того, необхідність реформування сфери охорони здоров’я передбачена проектом Світового Банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі людей», Меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику, укладеним у зв’язку з підписанням чотирьохрічної розширеної угоди в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) Міжнародного валютного фонду (лютий-березень 2015 року), Угодою про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» від 27 листопада 2014 року (Розділ 16 «Реформа системи охорони здоров’я»), Національною стратегією побудови нової системи охорони здоров’я в Україні на період 2015-2020 років, іншими нормативно-правовими актами та програмними документами щодо реформування охорони здоров’я в Україні.
Однак, незважаючи на задекларовану державою важливість здійснення системного та комплексного реформування галузі охорони здоров’я, законодавче забезпечення таких реформ на сьогодні залишається недостатнім.
2. Мета і шляхи її досягнення
Основною метою та завданням цього законопроекту є створення сприятливих умов та стимулів у бюджетній сфері для реорганізації закладів охорони здоров’я — бюджетних установ у державні та комунальні підприємства в рамках комплексної реформи системи охорони здоров’я України.
Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» розроблено для реалізації положень проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я».
3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону
Законопроектом передбачається внесення змін до Бюджетного кодексу України з метою врегулювання окремих питань фінансування закладів охорони здоров’я в рамках комплексної реформи закладів охорони здоров’я.
Серед основних положень законопроекту варто виокремити такі:
- фінансування державних та комунальних закладів охорони здоров’я та оплата їх послуг за договорами про медичне обслуговування населення визначаються захищеними видатками бюджету;
- Кабінету Міністрів України доручено під час підготовки проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачити такий порядок розподілу медичної субвенції між місцевими бюджетами, який забезпечить надання відповідним місцевим бюджетам медичної субвенції у 2016 році у обсязі не меншому ніж у 2015 році, та видатки на адміністративні витрати, пов’язані з реорганізацією державних та комунальних закладів охорони здоров’я в державні та комунальні підприємства.
Реалізація реформи системи закладів охорони здоров’я та положень цього законопроекту потребуватиме також внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я, Господарського кодексу України, Законів України «Про управління об’єктами державної власності», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про здійснення державних закупівель», «Про екстрену медичну допомогу», Податкового кодексу України (окремі законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення законодавства України з питань охорони здоров’я» та «Про внесення зміни до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» також подано до Верховної Ради України).
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері бюджетного фінансування охорони здоров’я, є Конституція України, Бюджетний кодекс України, Закони України про Державний бюджет на відповідний рік.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття проекту Закону не потребує додаткових витрат з Державного та місцевих бюджетів України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проектів Закону.
Реалізація законопроекту повинна створити умови для розвитку якісної та ефективної системи державних та комунальних закладів охорони здоров’я в Україні, яка орієнтована на потреби населення в медичній допомозі, підвищення доступності і якості, що має привести до підвищення рівня охорони здоров’я, тривалості життя населення та зниження рівня захворюваності.
| Народний депутат України |
О.С. Мусій |
Проект
від 17.07.2015 р. реєстраційний № 2311а-1
Закон УкраЇни
Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України з питань фінансування закладів охорони здоров’я
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50—51, ст. 572) такі зміни:
1. Частину другу статті 55 доповнити абзацом такого змісту:
«оплата медичних послуг за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними розпорядниками бюджетних коштів з державними та комунальними закладами охорони здоров’я, реорганізованими згідно з пунктом 1 Розділу XІII «Прикінцеві та перехідні положення» Основ законодавства України про охорону здоров’я.».
2. У статті 1034 :
1) у частині першій:
абзац перший доповнити словами «з розподілом за видами медичної допомоги»;
абзац другий викласти у такій редакції:
«Зазначена субвенція може спрямовуватися на реалізацію заходів з оптимізації мережі закладів охорони здоров’я та забезпечення передбачених законодавством витрат, пов’язаних з реорганізацією державних та комунальних закладів охорони здоров’я згідно з пунктом 1 розділу XІII «Прикінцеві та перехідні положення» Основ законодавства України про охорону здоров’я.»;
2) частину другу після слів «обсяги медичної субвенції» доповнити словами «з розподілом за видами медичної допомоги»;
3) у частині третій:
абзац перший викласти у такій редакції:
«3. Медична субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державу політику у сфері охорони здоров’я, у розрізі видів медичної допомоги та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:»;
підпункт перший доповнити словами «та соціально-демографічні показники з урахуванням рівня захворюваності;»;
доповнити частину після підпункту 3 підпунктом 4 у такій редакції:
«4) кількість державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що планується реорганізувати згідно з пунктом 1 розділу XІII «Прикінцеві та перехідні положення» Основ законодавства України про охорону здоров’я.».
3. Доповнити розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 33 такого змісту:
«33. Абзац дев’ятнадцятий статті 55 цього Кодексу та передбачений у статті 1034 цього Кодексу розподіл медичної субвенції у розрізі видів медичної допомоги, визначених в Основах законодавства України про охорону здоров’я, та витрат, пов’язаних з реорганізацією державних та комунальних закладів охорони здоров’я згідно з пунктом 1 розділу XІII «Прикінцеві та перехідні положення» цих Основ, застосовуються, починаючи із складання проекту Державного бюджету України на 2016 рік.».
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.
| Голова Верховної Ради України |
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань фінансування закладів охорони здоров’я»
| Зміст положення (норми) чинного акта законодавства | Зміст відповідного положення (норми) проекту акта |
|---|---|
| Бюджетний кодекс України(Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50-51, ст.572) | |
| Стаття 55. Захищені видатки бюджету(…)2. Захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду на:(…)оплату послуг з охорони державних (комунальних) закладів культури. | Стаття 55. Захищені видатки бюджету(…)2. Захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду на:(…)оплату послуг з охорони державних (комунальних) закладів культури; |
| оплату медичних послуг за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними розпорядниками бюджетних коштів з державними та комунальними закладами охорони здоров’я, реорганізованими згідно з пунктом 1 Розділу XІII «Прикінцеві та перехідні положення» Основ законодавства України про охорону здоров’я. | |
| Стаття 103-4. Медична субвенція1. Видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, проводяться за рахунок медичної субвенції. | Стаття 103-4. Медична субвенція1. Видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, проводяться за рахунок медичної субвенції з розподілом за видами медичної допомоги. |
| Зазначена субвенція може спрямовуватися на реалізацію заходів з оптимізації мережі закладів охорони здоров’я. | Зазначена субвенція може спрямовуватися на реалізацію заходів з оптимізації мережі закладів охорони здоров’я та забезпечення передбачених законодавством витрат, пов’язаних з реорганізацією державних та комунальних закладів охорони здоров’я згідно з пунктом 1 розділу XІII «Прикінцеві та перехідні положення» Основ законодавства України про охорону здоров’я. |
| 2. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги медичної субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і районних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. | 2. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги медичної субвенції з розподілом за видами медичної допомоги окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і районних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. |
| 3. Медична субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:1) кількість населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці; | 3. Медична субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, у розрізі видів медичної допомоги та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:1) кількість населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці та соціально-демографічні показники з урахуванням рівня захворюваності; |
| 2) коригуючі коефіцієнти, що враховують відмінності у вартості надання медичної допомоги;3) особливості надання медичної допомоги у гірських населених пунктах.(…) | 2) коригуючі коефіцієнти, що враховують відмінності у вартості надання медичної допомоги;3) особливості надання медичної допомоги у гірських населених пунктах; |
| 4) кількість державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що планується реорганізувати у відповідному бюджетному періоді згідно з пунктом 1 розділу XІII «Прикінцеві та перехідні положення» Основ законодавства України про охорону здоров’я. | |
| При цьому у складі зазначеної субвенції передбачається резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенції, для здійснення видатків, що не могли бути враховані при застосуванні формули.(…) | При цьому у складі зазначеної субвенції передбачається резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенції, для здійснення видатків, що не могли бути враховані при застосуванні формули(…) |
| Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ(…) | Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ(…)33. Абзац дев’ятнадцятий статті 55 цього Кодексу та передбачений у статті 1034 цього Кодексу розподіл медичної субвенції у розрізі видів медичної допомоги, визначених в Основах законодавства України про охорону здоров’я, та витрат, пов’язаних з реорганізацією державних та комунальних закладів охорони здоров’я згідно з пунктом 1 розділу XІII «Прикінцеві та перехідні положення» цих Основ, застосовуються, починаючи із складання проекту Державного бюджету України на 2016 рік. |
| Народний депутат України |
О.С. Мусій |
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим