Запропонована МОЗ реформа призведе до привласнення медичних закладів: Олег Мусій

22 липня в Українському кризовому медіа-центрі відбулася прес-конференція «Медична реформа від МОЗ як засіб розкрадання закладів охорони здоров’я» за участю О. Мусія, Костянтина Надутого, члена правління Всеукраїнського лікарського товариства, Ігоря Найди, члена Громадської ради при МОЗ України.

Як підкреслив Олег Мусій, до проведення цього заходу його спонукали безпідставні звинувачення в зриві реформи, які лунають на його адресу з боку міністра охорони здоров’я України. Профільний комітет 7 міс очікував реформ від МОЗ. Пакет законопроектів 13 липня надано на його розгляд та поспіхом внесено на порядок денний засідання, яке відбулося вже через 3 дні. «Усі ми є свідками до чого призводять прийняті похапцем рішення, коли народні депутати навіть не мають змоги ознайомитися із запропонованими документами. Так само могло статися й із законопроектами щодо реформи охорони здоров’я», — зазначив О. Мусій, додавши, що урядові проекти важко назвати реформаторськими, адже вони змінюють лише десяток статей Основ законодавства України про охорону здоров’я, а також декілька речень в інших законодавчих актах.

Відповідно до чинного законодавства народний депутат має право внести альтернативний законопроект. Вивчивши подані урядом пропозиції та зрозумівши, яка небезпека в них криється, О. Мусій вирішив скористатися цим правом. «Дійсно, система охорони здоров’я потребує нагального реформування, вона перебуває в жахливому стані. Нечисті на руку політики скористалися цим довгим очікуванням, незнанням українського законодавства, нерозумінням поточного стану речей в медичній галузі. В урядових законопроектах закладено розкрадання та привласнення за безцінь закладів охорони здоров’я, їх майна та землі, на якій вони розміщуються. Швидкі рішення призведуть до того, що в українського народу все це буде вкрадено. Сьогодні медичні заклади є бюджетними, вони не мають свободи в прийнятті фінансових та кадрових рішень, і це потрібно змінити. Таку можливість дає Господарський кодекс. Це переведення з бюджетних закладів у державні або комунальні некомерційні підприємства. Здавалося б, запишіть цю фразу — і все вирішено. Проте в поданих законопроектах ми бачимо можливість переведення їх в товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, комерційні чи казенні підприємства. І як тільки вони змінять форму власності, можливе їх банкрутство та продаж. Дякувати Богу, що Верховна Рада не проголосувала минулого тижня за ці проекти», — наголосив О. Мусій.

За його словами, поданий до Парламенту альтернативний законопроект відрізняється на 15–20% від урядового, і не передбачає жодної можливості для розкрадання майна та землі.

Костянтин Надутий додав, що автономізація закладів — це лише перший крок на шляху реформ охорони здоров’я. В умовах обмеженого фінансування дати волю лікувальним закладам — означає довести їх до банкрутства або примусити їх по-хижацьки, у будь-який спосіб заробляти гроші на хворих людях. Якщо сьогодні за це можна притягти до відповідальності, то зав­тра це може стати законним правом.

На сьогодні не визначений гарантований обсяг безоплатної медичної допомоги і тарифи на медичні послуги. «Обвальна автономізація без завчасного створення системи противаг у вигляді сильного замовника медичних послуг, професійного самоврядування та громадського нагляду, а також відпрацьованих тарифів на медичні послуги призведе лише до зростання цін на медичні послуги, зниження рівня їх доступності і, відповідно, зростання соціальної нестабільності в державі», — переконаний він.

«Працюючи над альтернативним законопроектом, ми ставили 2 мети: по-перше, усунути загрозу приватизації, по-друге, — дати можливість та свободу активним керівникам медичних закладів самим заробляти й розпоряджатися коштами. Але ж є регіони (Херсонщина, Волинь, Рівненщина), у яких у разі автономізації завтра просто не буде лікарень. Чи можна ризикувати здоров’ям людей у віддалених куточках України? Розробники урядових законопроектів — це люди, які живуть у Києві, і, можливо, ніколи не бачили, що собою являє Україна взагалі», — підкреслив К. Надутий. В альтернативних законопроектах увага зосереджується на такому пріоритетному напрямку, як первинна ланка надання медичної допомоги, на яку не звернуло увагу МОЗ. Зокрема, передбачається чітка сегментація бюджетних видатків на первинну ланку, вторинну і третинну допомогу. Доповідач повідомив, що триває робота над законопроектом «Про заклади охорони здоров’я та медичне обслуговування», розпочата ще за часів каденції О. Мусія на посаді міністра охорони здоров’я. Він комплексно охоплює регулювання діяльності закладів охорони здоров’я, у тому числі запровадження лікарського самоврядування.

Ігор Найда заявив, що шкодує з приводу того, що О. Квіташвілі не продовжив логічні дії попереднього міністра, за часів каденції якого було розроблено проект Національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я в Україні на період 2015–2025 рр. «Натомість відбуваються спорадичні судомні рухи керівництва МОЗ хоча б щось зробити. Для якісної роботи потрібна взаємодія між Комітетом, МОЗ, КМУ, Адміністрацією Президента. Ми готові до спільних дій задля прискорення реальних кроків з реформування», — підкреслив він. Пріоритетом політики в охороні здоров’я має бути людина, її здоров’я і благополуччя. Фінансово-економічна ефективність закладів охорони здоров’я — це лише засіб, а не мета. Саме тому О. Мусій і його команда працюють над відповідними законодавчими ініціативами, які мають пов’язати і скоординувати зміни в системі охорони здоров’я в інтересах кожної окремої людини, в інтересах громад, професійної спільноти і держави загалом.

На завершення прес-конференції О. Мусій зазначив, що готовий до позачергового засідання Комітету, де буде розглянуто обидва пакети документів: «Мої законопроекти стоять на боці народу, а не комерції. Народні депутати — члени Комітету мають змогу порівняти обидві пропозиції і зробити вибір, за що вони голосуватимуть: за розкрадання чи за реальну автономізацію закладів без ризиків зробити медицину недоступною для людей».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!