 |
| Олег Клімов, голова правління Громадської організації «Всеукраїнська фармацевтична палата» |
З розпадом Радянського Союзу було зруйновано відбудовану систему медикаментозного забезпечення населення України. Система того часу давала змогу чітко розрахувати потребу у лікарських засобах населення тієї чи іншої області України, навіть кожного невеликого населеного пункту. Була достовірна статистична інформація щодо захворюваності населення на соціально небезпечні хвороби, наприклад, туберкульоз. Тобто була створена система дуже точного розрахунку потреб у лікарських засобах для населення, виходячи з реальної потреби у таких препаратах пацієнтів. До того ж велику кількість ліків хворі отримували безкоштовно або сплачуючи лише незначну частину їх вартості, тобто вже в ті часи існувала система реімбурсації.
Після розпаду Радянського Союзу медикаментозним забезпеченням населення та діяльністю аптечних закладів опікувалося науково-виробниче об’єднання «Укрфармація», до складу якого увійшли обласні аптечні управління «Фармація», центральні районні (міські) аптеки, а також фармацевтичні фабрики та обласні аптечні склади, республіканські аптечні бази. В цій системі медикаментозного забезпечення працювало близько 19 тис. осіб.
Знаковими подіями у фармацевтичній галузі вважаються створення Фармакологічного та Фармакопейного комітетів, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, що сприяло прискоренню розробки та впровадження у виробництво, а також реєстрації нових вітчизняних та зарубіжних ліків.
Проте основною проблемою у 1991–1993 рр. залишалася нестача валютних коштів на закупівлю імпортних лікарських засобів. Відчувався гострий дефіцит ліків. Критичне становище щодо забезпечення населення лікарськими засобами ускладнювалося відсутністю законодавчої бази в галузі розробки, виробництва, збуту лікарських засобів, яка б стимулювала виробників і захищала споживачів від неякісної фармацевтичної продукції.
Покращити ситуацію вдалося за рахунок зниження державного впливу на роздрібний сегмент фармацевтичного ринку, можливість отримання ліцензії на роздрібну реалізацію лікарських засобів була надана приватному сектору. Відкриття аптечних закладів приватної форми власності дозволялося лише особам з вищою фармацевтичною освітою. Таким чином, за рахунок державно-приватного партнерства у фармацевтичній галузі вдалося зняти «напругу» із забезпечення населення лікарськими засобами.
Сьогодні знаковою подією для фармацевтичної спільноти можна вважати процес впровадження в Україні фармацевтичного самоврядування та донесення до кожного фармацевта, провізора, працівника та власника аптечного закладу розуміння необхідності консолідації фармацевтичної спільноти України, активного інформування громадськості.
Наостанок, користуючись нагодою, хочу привітати колектив «Щотижневика АПТЕКА» та особисто Ігоря Крячка, директора компанії «МОРІОН», з виходом ювілейного 1000-го номера! «Щотижневик АПТЕКА» — це джерело актуальної інформації щодо ситуації на фармацевтичному ринку та необхідних знань для підвищення професіонального рівня фармацевтичної спільноти. Бажаю натхнення в роботі та подальшого розвитку!
Читайте также: Александр Бойко об изменениях на фармацевтическом рынке за последние 20 лет
Украинский фармрынок имеет огромный потенциал для роста и развития — Cтанислав Дьяченко
«Щотижневик АПТЕКА» — поводир фармацевтичного ринку
Дмитрий Спицын: правила работы на фармацевтическом рынке за последние 20 лет существенно изменились
АПАУ вітає колектив «Щотижневика АПТЕКА» з 20-річним ювілеєм
Украинский рынок лекарств эпохи перемен
20 лет истории фармрынка на страницах «Еженедельника АПТЕКА»
«Еженедельник АПТЕКА» — 20 лет только актуальная информация!
20-летняя трансформация фармрынка: воспоминания Раджива Гупты
Фармацевтичний ринок і «Щотижневик АПТЕКА»: 20 років разом
«Щотижневик АПТЕКА» — моє улюблене видання
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим