Фармацевтична галузь України потребує консолідації фахівців

На початку зустрічі Вік­тор Хоменко, завідувач кафедри управління та економіки фармації Донецького національного медичного університету ім. Максима Горького, нагадав, що в ході минулої зустрічі, присвяченої дню пам’яті відомого фахівця серед професійної спільноти України — Віталія Григоровича Варченка, було запропоновано створити громадське об’єднання з орієнтовною назвою «Фармацевтична рада імені В.Г. Варченка». Отже, метою поточної зустрічі є обговорення організаційних питань стосовно створення такої організації.

В. Хоменко зазначив, що наразі фармацевтична галузь України переживає не найкращі часи. Саме задля забезпечення регулярних зустрічей фахівців, обговорення шляхів покращення ситуації на фармацевтичному ринку та відновлення розвитку галузі, на думку спікера, необхідно об’єднати професійних діячів з багатим досвідом роботи в громадську організацію.

Він підкреслив, що створення єдиного регуляторного органу з метою поліпшення контролю якості лікарських засобів необхідно. Але у зв’язку з відсутністю завершеності рішень та дій Уряду процес реформування регуляторних органів спровокував появу значних труднощів у роботі фармацевтичної галузі.

Спікер повідомив, що основною метою проведення зустрічей є створення громадської організації та консолідація досвідчених фахівців фармацевтичної галузі, які стояли біля витоків становлення української фармації. «Успішним результатом наших зустрічей стане реєстрація громадської організації. Необхідно допомогти нашій державі відновити колишню славу фармації України. Ви пам’ятаєте, що в минулому діяльність Державної служби України з лікарських засобів не передбачала наявності контрафактних лікарських засобів в аптечних мережах. За офіційними даними, до 2012 р. в українських аптеках було зафіксовано таких медикаментів до 1%», — наголосив В. Хоменко. На його думку, не слід було приймати рішення відносно запровадження мораторію на перевірку аптечних закладів.

Крім цього, за словами спікера, в країнах Європи досить популярна й успішна участь громадських організацій у державних процесах. Отже, необхідно переймати досвід наших зарубіжних колег та долучати професійну громадськість до встановлення відповідних норм і в нашій державі.

Завершуючи виступ, В. Хоменко запропонував по закінченню зустрічі створити організаційний комітет з присутніх представників фармацевтичної галузі України.

Михайло Пасічник зазначив, що будь-яка громадська спілка, організація чи асоціація буде захищати інтереси тих, хто її створює. «При створенні нової організації слід враховувати, що доведеться вирішувати проблемні питання і аптечних працівників, і виробників, і споживачів тощо», — зауважив він.

На думку доповідача, однією з важливих функцій українського фармринку є забезпечення населення якісними лікарськими засобами та медичними виробами. «Захист інтересів фармації України має стати головним завданням громадської організації. Крім цього, необхідно відновити регуляторну службу та забезпечити якісну підготовку фахівців, їх атестацію та наявність висококваліфікованих спеціалістів на керівних посадах фармацевтичного сектору», — підкреслив М. Пасічник.

Алла Немченко повідомила, що за останні роки фармацевтична галузь, на жаль, втратила державні та суспільні важелі в управлінні. Крім того, більшість існуючих в Україні громадських організацій лобіюють власні інтереси. «Відсутність професійного спілкування дуже шкодить розвитку фармації в цілому. Отже, необхідно створити таку організацію, де об’єднаються інтереси усіх її учасників», — підкреслила А. Немченко.

На її думку, неважливо, як вона буде називатися, найголовніше — здійснення дорадчої функції, яку будуть виконувати рада старійшин, та координація діяльності в процесі прийняття рішень на рівні законодавства.

Вона навела приклад нещодавно створеної громадської організації медиків «Медичний експерт», яка складається в більшості з академіків, членів-кореспондентів Національної академії медичних наук України, заслужених лікарів України та інших представників медичної галузі. (Прим. ред.: «Щотижневик АПТЕКА» повідомляв про перше засідання ГО «Медичний експерт» у № 14 (985) від 13.04.2015 р.). «Основною метою такої організації є проведення експертної оцінки нормативно-правових актів медичної галузі або їх підготовка», — зауважила А. Немченко.

Крім цього, за словами спікера, необхідно рівнятися на Королівське фармацевтичне товариство Великобританії (The Royal Pharmaceutical Society of Great Britain). Це професійна організація фармацевтів і фармацевтичних техніків, яка регулюється статутом. За словами А. Нем­ченко, така організація затверджує кандидатури на посаду спеціалістів до державної служби в галузі фармації. Так, без наявності рекомендації фахівці не приймаються на роботу. «Можливо, і в Україні необхідно створити таку організацію задля виключення можливості призначення на управлінські посади людей без відповідної кваліфікації?» — припустила доповідач.

Загалом А. Немченко погодилася з ідеєю створення громадської організації та додала, що гарантує підтримку з боку науково-викладацького складу університету і підкреслила необхідність у налагодженні міжнародних зв’язків з відповідними профільними організаціями.

На думку Михайла Сятині, при створенні громадської організації необхідно, щоб така спілка була цікавою і корисною для спеціалістів. Він наголосив, що слід забезпечити державне регулювання такої організації, а також розробити та впровадити програму налагодження вітчизняного виробництва життєво необхідних лікарських засобів. Крім цього, спікер запропонував створити державну аптечну мережу на базі обласних та районних лікарень та, за необхідністю, поліклінік. «Якщо запровадити програму, при якій держава буде конт­ролювати ліки, то представники соціально незахищених верств населення, що становлять 70–90% від загальної кількості, будуть мати доступні лікарські засоби, починаючи від виробництва до реалізації. Я вважаю, що це дозволить в рази знизити собівартість лікарських засобів та виробів медичного призначення», — підсумував М. Сятиня.

Таку думку підтримала А. Немченко, зазначивши, що імпортозаміщення лікарських засобів дійсно в декілька разів дозволяє знизити вартість лікарського засобу. Крім цього, вона зауважила, що перед впровадженням такої програми необхідно врахувати досвід країн, де успішно працює така система, наприклад, Казахстан та Туркменія.

Разом з тим Юрій Підпружников, професор, сертифікований експертами ЄС фахівець, аудитор, викладач GMP, не підтримав ідею створення державних фармацевтичних заводів з «нуля». «На сьогодні 76% номенклатури забезпечується вітчизняними виробниками — близько 35% в грошовому вираженні».

Він зазначив, що деякі країни на упаковці лікарського засобу зазначають суму, вище якої не може бути встановлена ціна під час реалізації. Слід зазначити, що це вимога безпосередньо держави. Крім цього, спікер навів приклад Китаю, де для внутрішнього ринку обов’язковим є встановлення межі вартості лікарського засобу, незалежно від торгової марки, додавши, що ціна на деякі медикаменти у 5 разів нижча, ніж в Україні. А всі фармацевтичні заводи в цій країні рентабельні та постійно знаходяться в процесі розвитку.

Стосовно створення громадської організації Ю. Підпружников висловив свою підтримку та наголосив на необхідності наявності не менше ніж 50% представників такої організації в складі атестаційної комісії, установ, які займаються ліцензуванням, та інших органів, які виносять доленосні рішення. Також, на думку доповідача, не слід втрачати Україні важливі напрацювання і продовжувати співпрацю з Системою співробітництва фармацевтичних інспекцій (РІС/S), куди входять країни ЄС, а також вирішити питання стосовно 2-го видавництва Державної Фармакопеї України.

Володимир Борищук підкреслив, що створювати необхідно таку громадську організацію, яка мала би вплив на діяльність нинішніх політичних діячів. «Я не розумію, як держава може заборонити службі перевіряти діяльність аптек — це нонсенс! На майбутнє, вважаю, що експерти нової громадської організації повинні надавати рекомендації або коментарі задля зменшення або виключення прийняття управлінцями хибних рішень», — наголосив В. Борищук, додавши, що організація має складатися виключно з високопрофесійних спеціалістів, які мають багаторічний досвід роботи у фармацевтичній галузі.

Також особисту думку висловив Іван Венгринюк, керівник товариства з обмеженою відповідальністю «ІВА-ФАРМ» (м. Івано-Франківськ). За його словами, без реформування системи охорони здоров’я в цілому не слід очікувати на зміни або вирішення критичної ситуації, що склалася у фармацевтичній галузі. «Чому Молдавії вдалося запровадити страхову медицину за півроку, а у нас прогнозують не менше 20 років? На жаль, в нашій державі керівники не здійснюють відповідних заходів. Адже необхідно, щоб діяли формуляри, реєстри хворих, референтні ціни і т.д.», — зауважив І. Венгринюк, додавши, що державне виробництво кардинально не вирішить питання з вартістю лікарських засобів, оскільки субстанції в основному зарубіжного виробництва.

Стосовно створення громадської організації спікер зазначив, що Польська аптечна палата розпочала свою діяльність з 50-х років минулого сторіччя. «Треба з чогось починати. Неважливо, скільки буде в Україні громадських організацій чи асоціацій, головне, щоб вони спрямовували свою діяльність на користь становлення та розвитку фармацевтичного сектору України», — підсумував доповідач. За його словами, очолювати таку організацію має виключно фахівець з відповідною фармацевтичною освітою.

Завершуючи зустріч, учасники висловили пропозицію обговорити детально питання створення громадського об’єднання вже у складі організаційного комітету 30 вересня поточного року. Слід зазначити, що після завершення зус­трічі учасники мали змогу насолодитися природною красою закарпатського краю, зокрема відвідати озеро Синевир.

Історична довідка

Озеро Синевир справедливо визнано одним із семи чудес України у зв’язку з унікальними природними комплексами і найбільшим озером в українських Карпатах. Ось чому Синевир — це одна з візитних карток українських Карпат. Озеро розташоване в долонях гори Озірна на висоті 989 м над рівнем моря. Слід зазначити, що воно утворилося близько 10 тис. років тому внаслідок потужного обвалу-зсуву з південного схилу гори Красної і перекрило прадавню долину Синевирського потоку.

Живлять водойму декілька гірських струмків та підземні джерела. Рівень води в озері постійно змінюється залежно від атмосферних опадів та їх кількості, площа водного плеса становить близько 5 гектарів, максимальна глибина сягає 22 м. Вода в озері прозора, багата киснем.

Краєвиди навколо Синевиру відомі своєю надзвичайною мальовничістю й величністю. Адже стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, спадають прямо до водної поверхні. Крім цього, посередині озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і його народна назва — «Морське око».

Існує легенда, згідно з якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь на місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито кам’яною глибою за наказом підступного графа. Тому на одному півострові височіє вирізана із червоного дерева скульптурна композиція «Синь і Вир» заввишки 13 м. Відображаючись у воді, вона сприймається таємниче, як чудова казка про безсмертне кохання.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!