Крок до формулярів?

Костянтин Косяченко

— Костянтине Леонідовичу, яке було підгрунтя підготовки нового переліку для закупівлі ліків за бюджетні кошти?

— Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. № 1071 «Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету» був затверджений перелік препаратів, які могли закуповуватися за бюджетні кошти. Надалі в цей перелік вносилися зміни та доповнення. Зокрема, наказом Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) від 14.04.2003 р. № 169 «Про внесення змін до переліку лікарських засобів вітчизняного та імпортного виробництва, які можуть закуповувати заклади та установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів» (наказ № 169) був затверджений новий перелік.

Зважаючи на недосконалість нормативної бази, що регулює забезпечення лікарськими засобами, недостатній контроль за раціональним їх використанням, недофінансування системи охорони здоров’я, нераціональне використання лікарських засобів без оцінки показника ціна—ефективність, МОЗ підготовлено нову редакцію наказу № 169.

Необхідність її затвердження була викликана кількома важливими причинами.

Перша і найголовніша — те, що у новій редакції наказу перелік лікарських засобів викладено за міжнародними непатентованими назвами (МНН), що відповідає вимогам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Адже добре відомо, що на основі однієї діючої речовини різні виробники випускають по суті один і той самий лікарський препарат, з однаковими показаннями та, способом застосування, режимом дозування, тощо, але під різними торговими назвами та часто з досить суттєвою різницею в ціні. Наприклад, більше ста препаратів, зареєстрованих в Україні під різними торговими назвами, містять диклофенак натрію як основну діючу речовину. Тобто викладення переліку за МНН надасть можливість тендерному комітету обирати лікарські засоби для закупівлі за бюджетні кошти, враховуючи основний показник, що використовується в усьому світі, — співвідношення ціна—ефективність.

По-друге, перелік лікарських засобів, затверджений наказом № 169, за весь час існування майже не змінився, і нові, можливо ефективніші, потрібні пацієнтам препарати, які були зареєстровані в Україні після введення в дію цього наказу, залишилися недоступними для хворих у зв’язку з відсутністю правового механізму для їх закупівлі за бюджетні кошти.

По-третє, викладення переліку у старій редакції наказу № 169 за торговими назвами створювало на фармацевтичному ринку нерівні умови для участі у тендерах, що проводилися МОЗ. Адже введення в перелік назви препарату та виробника надавали певні переваги конкретним виробникам чи іноземним представництвам, відсікаючи від участі у тендері багатьох інших представників фармацевтичного бізнесу, які могли б запропонувати той чи інший лікарський засіб за значно нижчими цінами. Така ситуація могла сприяти корупційним діям, створювала перешкоди для економії бюджетних коштів і закупівлі найнеобхідніших для пацієнтів та найраціональніших з точки зору бюджетних витрат лікарських засобів.

— Але яке відношення має цей перелік до Національного переліку основних лікарських засобів?

— Безпосереднє. Затвердження у запропонованому вигляді переліку лікарських засобів є одним з перших кроків до затвердження Національного переліку основних лікарських засобів, – такого, який відповідно до рекомендацій ВООЗ, діє з урахуванням національних особливостей майже в усіх країнах світу.

Згідно з визначенням ВООЗ, основні лікарські засоби — це ті, що задовольняють потреби більшості населення та повинні бути доступні для нього у будь-який час, в адекватній кількості та у відповідних лікарських формах, а також мати вартість, яку можуть сплатити пацієнт і суспільство.

Необхідно зазначити, що обмеження кількості препаратів (близько 700 МНН із зареєстрованих близько 2000 МНН), ретельно відібраних на основі рекомендацій із клінічного застосування, може сприяти більш правильному їх призначенню, покращанню постачання та зниженню вартості лікування.

— Могли б Ви аргументувати це твердження?

— Звичайно. Основні лікарські засоби відібрані на основі клінічних рекомендацій з урахуванням їх безпечності, ефективності та рентабельності, що сприяє їх раціональному призначенню і, як наслідок, підвищенню якості надання медичної допомоги та економії коштів. Професійна підготовка медичних працівників та інформація про лікарські засоби стають цілеспрямованими. Використовуючи оптимальну кількість препаратів, лікарі швидко набувають цінного клінічного досвіду, їм простіше відслідковувати взаємодію лікарських засобів та розвиток побічних реакцій. При обмеженій кількості лікарських засобів спрощується забезпечення контролю якості, придбання й зберігання препаратів, їх дистриб’юція та розподіл. Крім того, придбання меншої кількості лікарських засобів у більшому обсязі сприятиме жорсткішій ціновій конкуренції та зменшенню загальних витрат.

Роль усіх цих факторів ще більше зростає в тих випадках, коли ресурси обмежені, а доступ до лікарських засобів у суспільстві недостатній. У такій ситуації забезпечення безперебійного постачання основних лікарських засобів дозволяє значно підвищити рівень надання медичної допомоги та зміцнити довіру населення до системи охорони здоров’я.

— На якому етапі зараз знаходиться формування Національного переліку?

— З метою впровадження в дію рекомендацій ВООЗ МОЗ було видано наказ від 24.05.2005 р. № 226 «Про затвердження Положення про Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення та Положення про Експертну раду з формування, внесення змін та доповнень до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення».

Протягом визначеного часу експертними групами, склад яких було затверджено наказом МОЗ України і до яких увійшли провідні фахівці з відповідних спеціальностей, було опрацьовано усі пропозиції щодо включення тих чи інших лікарських засобів до Національного переліку лікарських засобів і виробів медичного призначення. Складені протоколи рішень експертних груп були направлені на затвердження Експертною радою.

В даний час Експертною радою опрацьовано протоколи експертних груп та винесене узгоджене рішення. Національний перелік в цілому підготовлений для затвердження постановою Кабінету Міністрів України. Після прийняття саме він повинен стати основою для формування державних замовлень, у тому числі відповідно до державних цільових програм; схем компенсації витрат за безоплатними та пільговими рецептами, у тому числі за системою державного медичного соціального страхування; закупівель товарів за державні кошти; оснащення закладів охорони здоров’я; створення формулярів; організації системи моніторингу наявності основних лікарських засобів та ціноутворення.

Нова редакція наказу № 169, що затверджує перелік лікарських засобів для закупівлі за бюджетні кошти, створена на основі проекту Національного переліку лікарських засобів і виробів медичного призначення. А отже, введенню в дію нової редакції наказу № 169 передувала кропітка та складна робота професіоналів — провідних фахівців медичної та фармацевтичної галузей держави.

Наприкінці хотілося б підкреслити, що цей крок — лише початок великої та важливої роботи, метою якої є забезпечення соціальних гарантій для населення України, коли будь-який пацієнт зможе отримати гарантований рівень якісної медичної допомоги та лікуватися ефективними і доступними лікарськими засобами. n

Вікторія Матвєєва, фото Ігоря Кривінського