Ольга Богомолець констатувала, що державні закупівлі у сфері охорони здоров’я — це феноменальний анклав, де «рік за роком вбивці пацієнтів заробляють гроші, які сплачені людьми як податки і мають йти на закупівлю ліків і на забезпечення нагальних потреб». За її словами, за рахунок бюджетних коштів закуповується мінімум лікарських засобів вітчизняного виробництва. Крім цього, з минулого року профільним міністерством систематично не було зроблено жодного кроку для боротьби з корупцією.
У свою чергу, Ігор Перегінець повідомив присутніх про діяльність МОЗ України у сфері державних закупівель лікарських засобів. Так, починаючи з травня цього року, Міністерство спільно з проектом SIAPS (USAID) готує проект Національного переліку основних лікарських засобів, який застосовуватиметься у тому числі для цілей державних закупівель і формування номенклатур препаратів. «Цей перелік допоможе спростити і зробити прозорим процес формування номенклатур, це фундаментальна річ, яка необхідна для планування закупівель», — повідомив заступник міністра. Крім того, цього року визначення номенклатур здійснювала Експертно-технічна група МОЗ України, яка замінила численні номенклатурні комісії.
Для удосконалення системи державних закупівель в МОЗ України планується формування робочої групи, наразі готується відповідний наказ Міністерства про затвердження її складу. До складу робочої групи увійдуть міжнародні фахівці, чиї напрацювання буде покладено в основу нових підходів до планування, закупівель, управління, фармаконагляду.
На завершення заступник міністра висловив сподівання, що 4 млрд грн., 1,8 млрд грн. з яких буде залучено для здійснення закупівель ліків через міжнародні організації, будуть використані максимально ефективно, прозоро і швидко, щоб до кінця року населення було забезпечене закупленими ліками.
Переходячи безпосередньо до презентації Концепції, Д. Шерембей зазначив, що «Ідеальними умовами для того, щоб реформа відбувалася безболісно, є отримання так званого тимчасового коридору. Цей коридор ми бачимо у вигляді передачі закупівель лікарських засобів міжнародним організаціям», — прокоментував він.
За його словами, уже в 2017 р. закупівлі препаратів мають максимально здійснюватися через міжнародні організації (до 70% виділених з державного бюджету коштів), 20% — реімбурсація вартості лікарських засобів і лише 10% — регіональні закупівлі. Д. Шерембей сподівається, що у 2019 р. централізовані закупівлі займатимуть 20% обсягу від усіх закупівель ліків. 80% бюджетних коштів на закупівлі препаратів буде спрямовано на реімбурсацію їх вартості.
Присутнім було представлено основні моменти Концепції, яка передбачає комплекс змін, спрямованих на реформування порядку формування предмета закупівлі на централізованому та регіональному рівнях, а також зміни існуючих механізмів закупівель лікарських засобів.
Концепція передбачає реформування галузевих стандартів, тобто формулярів, стандартної медичної допомоги та протоколів. До 2020 р. також пропонується застосування механізму реімбурсації, тобто відшкодування вартості ліків, що охоплюватиме до 80% закупівель за державними програмами. Таким чином, розробники Концепції пропонують відкласти запровадження реімбурсації ще на 5 років.
Розроблену Концепцію обіцяють передати до МОЗ України, Антимонопольного комітету України та Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Як сподіваються розробники, після публічного обговорення вона стане основою для законопроекту «Про деякі питання визначення предмета закупівлі, що використовується у централізованих та регіональних державних закупівлях лікарських засобів та медичних виробів», а також ряду підзаконних нормативно-правових актів.
Зі свого боку, наше видання вважає, що цю Концепцію та відповідний законопроект необхідно передати на антикорупційну експертизу.
Віталій Гордієнко, співголова Комітету з питань охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні, висловив нерозуміння, що пропонується Концепцією: чи це реформа системи забезпечення лікарськими засобами, чи покращення системи державних закупівель. «Якщо це система покращення державних закупівель, то рекомендації мають бути сфокусовані саме на державних закупівлях», — прокоментував експерт. Оскільки, наприклад, у вступі до Концепції є багато речей, якими пропонується врегулювати відносини між виробниками лікарських засобів і фахівцями системи охорони здоров’я. «Це має бути врегульовано окремими етичними кодексами», — продовжив він. У цілому ж він висловив підтримку Концепції і готовність працювати над нею та ще раз наголосив, що перш за все необхідно змінювати систему забезпечення лікарськими засобами, а не тільки механізм державних закупівель.
Коментар редакції
Система централізованих державних закупівель за роки свого існування дискредитувала себе, оскільки містить низку корупційних ризиків. Затягування запровадження системи реімбурсації лікарських засобів та передача закупівель ліків міжнародним організаціям не вирішують проблеми корупції та доступності лікарських засобів для населення, адже відомо, що централізовані закупівлі за більшістю державних програм не покривають потребу у лікарських засобах на 100%.
Наразі Україна проголосила курс на децентралізацію, яка передбачає розширення повноважень на місцях, у тому числі в галузі охорони здоров’я. Крім того, МОЗ України ініціює реформування системи охорони здоров’я шляхом автономізації лікувальних закладів та зміни підходів до фінансування галузі. Тому, на нашу думку, сьогодні немає перешкод для того, щоб повністю відмовитися від централізованих закупівель та передати цю функцію у регіони. Це дозволить розблокувати процес закупівель та нарешті подолати корупцію у цій сфері.
У регіонах є розуміння потреб у ліках, й місцева влада або лікувально-профілактичні заклади, які планується автономізувати, здатні організувати процес закупівель. Так, наприклад, позитивний досвід у сфері забезпечення населення фармацевтичною продукцією здобули Полтавська, Житомирська обл., Волинь, Львівщина та інші регіони країни. Ми закликаємо МОЗ України проявити політичну волю і вже у поточному році передати функцію закупівель ліків у регіони.
Для мінімізації корупційних ризиків у системі наданя медичної допомоги та забезпечення населення ліками мають існувати замовник медичних послуг, їх надавач та арбітр. Завдання МОЗ — виступити виключно арбітром. Замість цього міністерство поєднує у собі всі три функції. Воно визначає потребу у лікарських засобах, тобто виступає замовником. Здійснює закупівлі та через свої підприємства здійснює забезпечення ліками закладів охорони здоров’я, тобто виступає надавачем лікарських засобів. Й нарешті МОЗ України визначає ефективність лікувального процесу, тобто виступає арбітром. Очевидно, що це шлях до корупції.
Таким чином пацієнтська організація, яку підтримує голова профільного комітету, намагається зберегти корумповану систему централізованих закупівель якомога довше.
Коментарі