Автономізація закладів охорони здоров’я: погляд фахівців охорони здоров’я

28 серпня в офісі Реанімаційного Пакету Реформ відбувся круглий стіл на тему «Відкритий діалог щодо автономізації закладів охорони здоров’я». Участь у заході взяли члени Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет), фахівці МОЗ України, голови департаментів охорони здоров’я міських та обласних державних адміністрацій, головні лікарі та практикуючі лікарі, експерти, а також представники громадських організацій. Мета круглого столу — обмін думками та досвідом з приводу автономізації закладів охорони здоров’я.

Олександр ЯбчанкаОлександр Ябчанка, менеджер групи з реформи сфери охорони здоров’я в рамках Реанімаційного Пакету Реформ, коротко ознайомив присутніх з історією пакета законопроектів щодо автономізації лікувальних закладів та зміни підходів до фінансування системи охорони здоров’я, який був напрацьований взимку цього року і зареєстрований у Парламенті 7 липня, однак так і не розглядався профільним комітетом Верховної Ради України під час 2-ої сесії VIII скликання Парламенту. Також є альтернативний пакет законопроектів щодо автономізації закладів охорони здоров’я, ініційований народним депутатом України, членом профільного парламентського комітету Олегом Мусієм. «Суть обох пакетів законопроектів у тому, що автономізація потрібна», — прокоментував О. Ябчанка. Прим. ред.: 2 вересня відбулося засідання Комітету, під час якого було розглянуто пакет законопроектів, ініційований МОЗ України. Розгляд альтернативного пакета законопроектів заплановано на наступне засідання Комітету, яке має відбутися на пленарному тижні з 14 до 18 вересня, після чого буде прийнято відповідне рішення.

Під час першої частини круглого столу слово було надано головним лікарям, головам департаментів охорони здоров’я міських та обласних держадміністрацій, які в своїх презентаціях не лише підкреслили важливість автономізації, але й актуалізували ризики та острахи щодо реформи закладів охорони здоров’я. Також про можливі ризики фахово розповіли юристи, які розвінчали міфи, пов’язані з автономізацією закладів.

Директор Центру комп’ютерних медико-соціальних технологій м. Київ Анатолій Голунов представив аналітичну роботу «Звіт за результатами законодавчих можливостей для автономізації закладів охорони здоров’я». Він акцентував, що для подальшої оптимізації системи надання медичних послуг населенню необхідно застосовувати одну з моделей організації медичної допомоги — модель інтегрованої медичної допомоги, яка, за словами доповідача, на сьогодні є базовою і розробляється ВООЗ.

З 2016 р. цю модель буде запропоновано всім національним системам як базову. Вона дозволяє інтегрувати зусилля всіх рівнів допомоги — первинної, вторинної, третинної ланок за так званою вертикальною інтеграцією та інтегрувати роботу за горизонтальною інтеграцією в рамках клінічних протоколів.

«Інтегровану медичну допомогу визначають як максимально орієнтовану до потреб пацієнта, яка надається на основі координації між постачальниками первинної та спеціалізованої медичної допомоги з чітким розподілом обов’язків і загальної відповідальності за кінцевий результат, — зазначив А. Голунов. При цьому кожен пацієнт має отримати медичну допомогу в потрібний час, у належному місці і в необхідному обсязі.

Наостанок доповідач коротко зупинився на шляхах подолання кризи у сфері охорони здоров’я, виокремивши наступні:

  • розвиток амбулаторій сімейної медицини;
  • фінансова та юридична самостійність закладів охорони здоров’я, тобто автономізація;
  • розподіл виробників і замовників медичних послуг — перехід медичних закладів на договірні відносини із замовниками й відповідальність за кінцевий результат і фінансові ризики;
  • зміна мотивації й системи оплати праці фахівців охорони здоров’я тощо.

До відкритого діалогу запрошено народного депутата України, члена Комітету Ірину Сисоєнко, яка вкотре наголосила на необхідності прийняття пакета законопроектів про автономізацію і сподівається, що його буде підтримано в сесійній залі Верховної Ради України. «Влада не завжди знає та розуміє ситуацію в регіонах. Поки деякі депутати вигадують перепони на шляху до автономізації закладів охорони здоров’я, їх керівники самостійно знаходять можливості, аби вже сьогодні покращити стан галузі», — підкреслила доповідач.

Юлія Черкашина, старший юрист Адвокатської фірми «Паритет», помічник-консультант голови Комітету Ольги Богомолець, повідомила, що, безумовно, Комітет розуміє важливість тих реформ, які очікуються в системі охорони здоров’я. Секретаріатом Комітету опрацьовано численні пропозиції, зауваження та коментарі до законопроектів щодо автономізації закладів охорони здоров’я, які планувалося розглянути 2 вересня під час засідання Комітету, однак цього так і не відбулося.

Голова районної адміністрації Херсонської обл. Віктор Турик висловив декілька зауважень з точки зору практичного лікаря та адміністратора з приводу реформ, які відбуваються в медичній сфері.

Він нагадав присутнім, що та «непрорахована, необґрунтована реформа, яка призвела до розподілу медичних базових лікарень на первинну та вторинну допомогу, викликала такий хаос в організації надання медичної допомоги, що в деяких районах це стало проблемою № 1». На думку посадовця, автономізація лікарень, проведена на основі існуючого роз’єднання первинної та вторинної допомоги, призведе до нових проблем як у центрах первинної медико-санітарної допомоги, так і в районних лікарнях. Тому, за словами В. Турика, спочатку треба напрацювати механізми фінансового розподілу нормативу на душу населення, механізми управління фінансами, організації медичної допомоги.

Фахівець вважає, що під час запровадження реформи системи охорони здоров’я, передбаченої ініційованим МОЗ України пакетом законопроектів, необхідно врахувати 3 складові. Перша — фінансова. За словами доповідача, розподіл фінансів на районному рівні на сьогодні проходить в ручному режимі. «Деякі заклади первинної медико-санітарної допомоги мають 20% від консолідованого районного бюджету, деякі — 30%, деякі — 40%. Відповіді на запитання, чому так розподіляються кошти, ніхто дати не може. Це свідчить про те, що механізмів, які б дозволили управляти цими коштами, немає», — зауважив В. Турик.

Друга складова — це організація медичної допомоги. Так, є райони, де управлінців більше, ніж лікарів. У деяких районах відзначається брак фахівців педіатричного та терапевтичного профілю.

«Але звертаю увагу на відсутність фінансової зацікавленості у виконанні своїх обов’язків. Немає визначених функцій, за які вони відповідальні» — підкреслив спікер. Тому, на переконання фахівця, це треба також врахувати під час автономізації закладів охорони здоров’я.

Начальник управління охорони здоров’я Миколаївської обласної державної адміністрації Маргарита Капуста навела успішний досвід м. Вознесенськ, у якому завдяки грантовим коштам місцевій владі вдалося побудувати ефективну систему сімейної медицини та здобути довіру населення до сімейних лікарів. Сьогодні забезпеченість населення сімейними лікарями у м. Вознесенськ становить 72%. Завдяки прозорому наданню послуг та профілактиці знизилася захворюваність на туберкульоз, відповідно, і смертність від цієї патології.

Підводячи підсумок, управлінець наголосила, що доцільно запроваджувати й розвивати сімейну медицину (оптимальні витрати коштів), підвищувати витрати на лікарські засоби в умовах стаціонару, знижувати рівень відвідувань вдома, прагнути до оптимального співвідношення за рівнем надання медичної допомоги.

Партнер Юридичної фірми «Інюрполіс» Антон Зінчук презентував доповідь на тему «Автономізація установ охорони здоров’я: яких реформ не слід боятися». Юрист коротко проаналізував суть 2 пакетів законопроектів (ініційованого МОЗ України та альтернативного, поданого народним депутатом О. Мусієм) та окреслив основ­ні відмінності між ним. Він також зупинився на юридичних аспектах процесу автономізації в медицині і основних міфах медичної реформи — приватизації та банкрутстві лікарень.

За словами експерта, на сьогодні лікарня — це бюджетна установа з підконтрольною діяльністю. Автономізація розширить свободу в питаннях управління та фінансування, що дозволить державним і муніципальним клінікам на рівних конкурувати з приватним медичним бізнесом. Автономні лікарні зможуть самостійно залучати необхідних фахівців, впроваджувати нові технології, перерозподіляти кошти для фінансування поточних і стратегічних потреб закладу охорони здоров’я, а також легально продавати ті медичні послуги, які не увійдуть до затвердженого базового безкоштовного пакета.

Під час заходу учасники обговорення підняли ряд важливих тем та проблемних питань, які стосуються автономізації, а саме:

  • зміна статусу бюджетної установи, відхід від кошторису та казначейства;
  • проблема фінансових механізмів у нових умовах після впровадження автономізації. Нечітка взаємодія між первинним та вторинним рівнем медичної допомоги та незрозуміла система руху коштів між цими рівнями;
  • методика розрахунку вартості медичної послуги;
  • розробка стандартів надання медичної допомоги;
  • відсутність єдиного визначення терміна «медична послуга».

За результатами відкритого діалогу учасники заходу дійшли згоди щодо наступних кроків медичної реформи:

  • необхідність скасувати наказ МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я» та відійти від утримання лікарень за принципом ліжко-днів;
  • несистематичні нововведення можуть створити перешкоди у здійсненні основних реформ.

Автономні лікарні матимуть ряд переваг:

  • введення передових технологій у процес функціонування закладу;
  • залучення нових спеціалістів до лікарень;
  • економія та перерозподіл коштів;
  • усі трансформовані некомерційні та комунальні підприємства мають обов’язково отримати статус неприбуткових;
  • необхідність обрати оптимальну методику розрахунку вартості медичної послуги та прийняти її;
  • в умовах децентралізації проведення автономізації сприятиме приведенню системи закладів охорони здоров’я у відповідність з реальними потребами суспільства.
Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»


Читайте також: Реформа охорони здоров’я від Уряду: аргументи за та проти

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*