Колегія МОЗ України: підсумки підведено, плани визначено

Відкриваючи засідання колегії, міністр охорони здоров’я Юрій Поляченко зазначив, що однією з основних тем заходу має стати аналіз діяльності та розроблення напрямку подальшого розвитку вітчизняної медичної галузі в контексті прийнятих останнім часом нормативно-правових актів. Він наголосив, що особливу увагу слід звернути на шляхи реформування санітарно-гігієнічної служби та системи фармацевтичного забезпечення населення. Далі слово було надано першому заступнику міністра охорони здоров’я Віктору Весельському. На його думку, подальшими стратегічними напрямками роботи вітчизняної системи охорони здоров’я мають стати поліпшення якості та доступності медичної допомоги населенню. Позитивну роль у досягненні відповідних результатів мають відіграти розроблення та запровадження на державному рівні прогресивних стандартів надання медичної допомоги. Вкрай важливо також створити умови для здешевлення лікарських засобів для населення. Він наголосив, що позитивний ефект матиме збільшення питомої ваги вітчизняних препаратів на ринку. Ще одним питанням, яке має бути вирішене найближчим часом, є серйозні кроки, що має здійснити Україна на шляху подолання епідемій туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, онкопатології та хвороб серцево-судинної системи. Без виконання цієї умови Україна не зможе розраховувати на успішну інтеграцію в ЄС.

Продовжив висвітлення епідемічної ситуації в України Сергій Бережнов, перший заступник міністра охорони здоров’я, Головний державний санітарний лікар. Згідно з наданою ним інформацією, поки не вдалося досягти суттєвих позитивних результатів у боротьбі з епідеміями туберкульозу та ВІЛ/СНІДу в нашій державі. Останнім часом також відзначають підвищення захворюваності на гепатит, зокрема гепатит А. Головною причиною цього, на думку доповідача, є зношеність системи водопостачання та водовідведення в Україні та недосконала система контролю якості та обігу продовольчої продукції. Окремо С. Бережнов зупинився на необхідності удосконалення системи специфічної імунопрофілактики населення, зокрема більш жорсткого контролю якості та показань до застосування відповідних вакцин. Останнє набуло особливої актуальності після випадків незвичайної реакції в дітей на пробу Манту в деяких регіонах України.

Погляд держави на подальший напрямок розвитку та роботи системи охорони здоров’я оприлюднив прем’єр-міністр України Юрій Єхануров. Він зупинився на доцільності окремо визначити значимість реформування медичної галузі в програмі дій майбутньої парламентської коаліції. Це забезпечить законодавчу підтримку розвитку системи охорони здоров’я. Також прем’єр-міністр закликав її працівників брати активну участь у розробленні відповідних проектів нормативно-правових актів.

У засіданні колегії взяли участь представники уряду та МОЗ України, народні депутати, науковці та освітяни

За ініціативи прем’єр-міністра України, окремою темою для обговорення учасниками засідання колегії став факт призупинення Світовим банком реконструкції та розвитку кредитування програм з боротьби з епідемією ВІЛ/СНІДу в Україні. Відповідні коментарії міністерства надав заступник міністра охорони здоров’я Валерій Івасюк. Він повідомив, що рішення Світового банку пов’язане зі зверненням до нього МОЗ України з повідомленням про призупинення використання коштів кредиту в зв’язку з необхідністю перегляду його структури, умов надання, фінансово-правового режиму та процедури засвоєння, оскільки на сьогодні вони вже не дозволяють адекватно забезпечувати виконання необхідних профілактичних та лікувально-діагностичних заходів. З відповідними зауваженнями та пропозиціями посадових осіб МОЗ України погодилися і представники Світового банку.

Таким чином, на думку В. Івасюка, рішення останнього про призупинення виділення Україні коштів зумовлене, очевидно, процедурними аспектами, а не порушенням МОЗ контрактів та домовленостей. Водночас доповідач припустив, що кредитне фінансування буде скоро відновлено. У свою чергу, фахівці міністерства готують пропозиції щодо перегляду кількісно-якісного складу закупівель товарів та послуг за кошти кредиту, а також умов їх оплати. В. Івасюк також повідомив присутнім, що Україною завершено розгляд Міжнародної конвенції з біоетики та прав людини, тому можна сподіватися, що після ратифікації цього документа в нашій державі буде прийнято принципово нову законодавчу базу щодо донорства, трансплантації органів та тканин.

Також учасники засідання розглянули проблеми вітчизняної фармацевтичної галузі. Так, Валентин Снісарь, заступник міністра охорони здоров’я, оприлюднив дані про динаміку її розвитку. Так, за минулий рік, згідно даних Державного комітету статистики України, обсяг вітчизняного фармацевтичного ринку збільшився на 39,5% (обсяг вітчизняного фармринку в цінах виробника (імпорт, експорт, виробництво) — прим. авт.) та перевищив аналогічний показник 2004 р. на 31,8% («Щотижневик АПТЕКА» № 9 (530) від 6 березня 2005 р.).

На території нашої держави виготовленням лікарських засобів займаються 133 підприємства. Незважаючи на те що за останні 4 роки кількість найменувань препаратів, які виробляють в Україні зменшилася на третину, асортимент фармпродукції, представленої на нашому ринку, стабільно розширюється. Це відбувається також і завдяки збільшенню потужностей вітчизняних фармпідприємств, у тому числі й за рахунок акцентування діяльності на виготовленні генеричних препаратів. Взагалі, як зазначив В. Снісарь, збільшення використання останніх у медичній практиці є загальносвітовою тенденцією, і Україна не є винятком. Однак їх ефективність, безпечність та біоеквівалентність мають бути відповідним чином підтверджені. В Україні вже створені умови, щоб здійснювати такі дослідження: відкриті спеціальні лабораторії, підготовлені фахівці. Їх робота дозволить не лише підтверджувати властивості вітчизняних препаратів, але й запобігати розповсюдженню в нашій державі неякісних лікарських засобів чи фальсифікатів.

Завершуючи виступ, В. Снісарь окреслив пріоритетні завдання, які мають бути вирішені для покращання системи фармацевтичного забезпечення населення: прийняття нової редакції закону про лікарські засоби, переведення Державної інспекції контролю якості лікарських засобів виключно на державне фінансування, поліпшення оснащення її регіональних лабораторій, розроблення та запровадження формулярів з фармакотерапії, створення ефективних ринкових механізмів, які дозволятимуть державі впливати на процеси ціноутворення на лікарські засоби.

Докладніше про підсумки та подальші кроки вітчизняних регулюючих органів в реформуванні української фармацевтичної галузі читайте в інтерв’ю із першим заступником голови Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення Інною Демченко. n

Олександр Сіроштан, фото автора