Вступ до СОТ — нові можливості розвитку фармринку

Володимир Мітін

— Як Ви вважаєте, чи доцільно Україні вступати до СОТ?

— Я впевнений, що в довгостроковій перспективі членство України в СОТ дасть лише позитивні наслідки. Якщо говорити коротко, то вступ до СОТ — це приєднання до певної системи правил, яка на сьогодні є досить ефективною, що доведено багаторічною практикою існування цієї міжнародної організації.

Також це означає суттєве посилення конкуренції на внутрішньому ринку й отримання нових, зовнішніх, ринків збуту, що в подальшому безумовно позитивно відобразиться в цілому на економіці нашої країни. Звичайно, будуть певні негативні наслідки для вітчизняних підприємств у різних галузях промисловості через посилення конкуренції та необхідність підняття рівня виробництва до європейських стандартів, але вони матимуть вплив недовго.

— Яким чином цей крок може позначитися на виробничому секторі вітчизняної фармацевтичної галузі і чи готова вона до цієї події?

— Лише частково. Вступ до СОТ означає лібералізацію протекціоністської політики, і для фармгалузі в тому числі, зниження митних зборів і тарифів для імпортованої продукції. Ринок України стане доступнішим і відкритішим для іноземних компаній, що значно посилить конкуренцію. Наразі вітчизняні виробники реінвестують значні кошти для введення в дію систем GMP і ISO 9000 на своїх підприємствах. Це не дасть їм можливості гнучко реагувати на зміни цін на ринку та знижувати їх. Проте українські виробники отримають доступ на найбільші світові ринки для тих лікарських засобів, що виробляються за стандартами GMP. Хоча найбільший вплив на вітчизняні фармацевтичні компанії може мати TRIPS — Угода щодо торгових аспектів прав на інтелектуальну власність.

Ні для кого не секрет, що в Україні виробляється значна кількість копій патентованих лікарських препаратів, і, якщо угоду буде підписано, компанії не зможуть продовжувати їх випуск без згоди власника патенту. У випадку, якщо компанія отримає ліцензію на препарат, його ціна безумовно зросте. А якщо ж буде призупинено випуск препарату з метою дочекатися закінчення терміну дії патенту на оригінальний препарат, то компанії теж недоотримають прибутки.

— Доволі часто можна почути прогнози, що після вступу України до СОТ може бути серйозний перерозподіл сил на ринку дистрибуції. Причиною цього може бути прихід великого інвестора, який претендуватиме на  звання національного і роботу в масштабі всієї країни. Яка Ваша думка щодо цього?

— Ми вважаємо, що в країні вже діють кілька великих дистриб’юторських компаній, які займають значну частку фармацевтичного ринку. Якщо, припустімо, великий закордонний конкурент прийде на український фармацевтичний ринок, то йому доведеться або придбати одного з уже існуючих операторів, або розвивати власну мережу. В обох випадках це забере певний час і дасть можливість іншим компаніям підготуватися.

Потужні вітчизняні дистриб’ютори вже надають сервіс досить високого рівня: швидку доставку, виважений асортимент, налагоджену інфраструктуру. Я вважаю, що формування українського ринку дистрибуції перебуває на завершальному етапі, тому «відвоювати» на ньому свою частку буде нелегко. За будь-яких обставин підвищення стандартів роботи дистриб’юторів у цілому позитивно позначиться на розвитку ринку.

— Якими можуть бути негайні та віддалені наслідки (як позитивні, так і негативні) для української фармацевтичної галузі після вступу до СОТ?

— Частково про негативні наслідки я вже розповів, але всі вони будуть тимчасовими. У віддаленій перспективі вступ до СОТ сприятиме розвитку ринку і фармацевтичної галузі. До СОТ нині входить 145 країн, і членство в ній означає для України лібералізацію торговельного режиму й отримання доступу до нових масштабних ринків збуту.

Членство в СОТ — це підтвердження відповідності внутрішнього правового режиму міжнародним нормам. Це сигнал для міжнародних інвесторів і партнерів. Ми зможемо брати участь у розробці міжнародних правил торговельної політики, що теж є однозначною перевагою. Впровадження принципів і вимог СОТ у нашому законодавстві зробить його більш прозорим та усуне чимало протиріч, а в цьому безумовно зацікавлені національні виробники. Членство в СОТ дасть можливість нашим підприємствам захищати свої інтереси через спеціальні механізми та процедури при антидемпінгових розслідуваннях з боку торговельних партнерів. До того ж усі рекомендовані СОТ процедури апробовано на практиці в багатьох країнах, наприклад, митні процедури, оформлення вантажів тощо.

У цілому фармацевтичний ринок в Україні зміниться якісно, оскільки з приходом нових гравців з’являться високоякісні та доступні препарати. Лібералізація ринку та посилення конкуренції змусять фармацевтичні компанії працювати ефективніше, прискорювати впровадження системи GMP, шукати шляхи для зменшення собівартості продукції та залучати сторонні інвестиції для власного розвитку.

— Як ви вважаєте, спираючись на  власний досвід роботи у вітчизняній і в  іноземній компанії, чи має змінитися виробнича політика українських фармацевтичних підприємств?

— Виробнича політика повинна змінюватися відповідно до змін стратегії розвитку компанії, її пріоритетних завдань. Чи працюватиме вона лише на внутрішньому ринку, чи й на зовнішньому також, чи планується розширення портфелю продуктів, чи вистачає власних коштів на подальший розвиток тощо.

З позицій досвіду компанії «Актавіс» скажу одне — немає нічого неможливого. За шість років «Актавіс» перетворився з невеликого оптово-роздрібного підприємства на одного з лідерів світового ринку генеричних препаратів. Просто компанія зрозуміла, що ринок Ісландії замалий для неї, і почала шукати шляхи розширення як ринків збуту, так і власних виробничих потужностей. Так з’явилися заводи в Болгарії, Мальті, Сербії, Туреччині, Англії, Норвегії, Індонезії та Китаї, і, нарешті, у США.

Ми ще не маємо виробництва в Україні, але принципово не виключаємо таку можливість. Зміна виробничої політики стає лише наслідком комплексної стратегії поведінки на ринку, пристосовування до обставин, що швидко змінюються. Через усе це потрібно пройти українським виробникам, і у випадку неможливості адаптації до нового конкурентного середовища, оптимізації усієї політики компанії, а не лише виробничої, їх місце займе хтось сильніший та гнучкіший. n

Олександр Сіроштан, Вікторія Матвеєва, фото Ігоря Кривінського