Охорона здоров’я та держзакупівлі: коли запрацюють реформи

Павло Ковтонюк зазначив, що модернізована система охорони здоров’я має відповідати реальним потребам людей щодо медичної допомоги, забезпечувати доступні якісні медичні послуги та фінансовий захист громадян при їх отриманні. Стратегічні цілі реформи наступні:

• забезпечення фізичної та економічної доступності якісних ліків та вакцин;
• надання якісних та ефективних медичних послуг, орієнтованих на пацієнта;
• забезпечення справедливої системи фінансування медичних послуг, що зменшить неофіційні платежі громадян;
• створення нової системи громадського здоров’я;
• перепрофілювання МОЗ з операційного управління до розробки політики в цій царині.

Щодо питання ефективного забезпечення населення ліками, то одним із шляхів його вирішення, на думку доповідача, стало прийняття Закону України від 19.03.2015 р. № 269-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі)». На сьогодні визначено: у процесі закупівель за 7 державними програмами Україна співпрацюватиме з такими організаціями, як ВООЗ, ООН, ЮНІСЕФ, міжнародною компанією з розвитку державно-приватного партнерства «Crown Agents». Наразі готується підписання договорів.

Прим. ред.: минулого тижня на урядовому порталі оприлюднено постанову КМУ від 8 жовтня 2015 р. № 787 «Про затвердження переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі письмових домовленостей щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі».

Експерт підкреслив: оскільки залучення цих організацій планується здійснювати тільки до 2019 р., за цей досить короткий час Україна має встигнути побудувати власну ефективну систему державних закупівель.

Дерегуляція фармацевтичного ринку — важлива складова реформи забезпечення лікарськими засобами. На думку П. Ковтонюка, даному питанню держава приділяє недостатньо уваги, у цьому напрямку зроблено мало, незважаючи на те, що в МОЗ створено окрему робочу групу.

Надання якісних та ефективних медичних послуг, орієнтованих на пацієнта, та забезпечення справедливої системи фінансування медичних послуг мають розпочатися із запровадження автономізації закладів охорони здоров’я. Відповідний пакет законопроектів розроблено міністерством та зареєстровано в Парламенті в липні 2015 р. Його було відхилено Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) у зв’язку з тим, що більшість народних депутатів вбачала в них корупційні ризики, незважаючи на позитивний висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України. У той же час на доопрацювання було відправлені альтернативний законопроект, запропонований заступником голови Комітету Олегом Мусієм.

П. Ковтонюк також розповів про розпочатий цього року проект Світового банку «Охорона здоров’я на службі людей», який має обсяг фінансування в 245,5 млн дол. США, з яких 214,7 млн — позика Світового банку. Більш детально з проектом можна ознайомитись за посиланням wb.moz.gov.ua.

Прим. ред.: перший компонент проекту має на меті реформування охорони здоров’я у 8 регіонах (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Львівська, Полтавська і Рівненська обл.). Зокрема, буде впроваджено новий фінансовий механізм для медичних закладів, удосконалення первинної медико-санітарної допомоги, поліпшення профілактичних заходів, раннє виявлення та лікування серцево-судинних і онкологічних захворювань. Другий компонент спрямований на поліпшення управління системою охорони здоров’я та впроваджується на рівні МОЗ України.

Стосовно створення нової системи громадського здоров’я доповідач нагадав, що розпорядженням КМУ від 02.09.2015 р. № 909-р Уряд дозволив МОЗ України утворити в сфері його управління Державну установу «Центр громадського здоров’я» для забезпечення здійснення функцій у сфері епідеміологічного нагляду.

Розглядаючи питання перепрофілювання міністерства, П. Ковтонюк наголосив, що наразі суттєвих змін не відбулося: «Реформ багато, вони складні, а по суті робити їх нікому. МОЗ намагається виправити ситуацію, залучаючи фахівців та експертів ззовні. Проте гальмування реформи — це не вина Міністерства. Змін потребує вся система державної служби в Україні».

Підводячи підсумки, експерт зазначив, що наразі жодна із запланованих медичних реформ повністю не відбулася. У наступному році МОЗ потрібно працювати значно активніше — завершити почате в напрямку змін державних закупівель, дерегуляції фармацевтичної галузі, визначення гарантованого пакету медичних послуг, реформи первинної медико-санітарної допомоги, автономізації лікарень. У той же час цей рік продемонстрував, що сидіти й чекати активних дій від МОЗ не слід. Міністерство може ефективно спрацювати не як розробник, а як провідник законодавчих ініціатив громадськості.

Надія Бігун розповіла про реформу в сфері державних закупівель та систему ProZorro. У 2014 р. ринок державних закупівель становив 250 млрд грн., а кількість тендерних комітетів дорівнювала 25 тис. Враховуючи такий потужний обсяг ринку, проблема корупції є надзвичайно актуальною. Це спричиняє зростання вартості продукції для держави, але, на думку експерта, у цьому винні не скільки відповідальні за процес особи, а ті умови, у яких вони працюють. Через стару паперову систему, корупційні схеми та складний процес подання пропозицій багато підприємців не мають бажання налагоджувати співпрацю с державними підприємствами.

Стратегічними цілями реформи стало забезпечення прозорості процесу (від планування до постачання товару), простоти доступу для бізнесу, доступності для аналізу та контролю громадськістю, оперативності та ефективності оскарження, професійності замовників.

Доповідач повідомила, що 28 вересня Президент України Петро Порошенко підписав Закон України № 679-VIII від 15.09.2015 р. «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції». Його основна мета — знизити ризики корупції у сфері державних закупівель та спростити бізнесу можливість участі в торгах. Серед масштабних нововведень було відзначено наступні:

• підвищення порогів закупівель зі 100 тис. грн. до 200 тис. грн. для товарів та послуг, та з 1 млн грн. до 1,5 млн грн. для робіт. Через інфляцію вартість товарів значно зросла, тому підприємства мусили вже навіть прості товари та поточні послуги закуповувати через процедуру торгів. Сьогодні пороги дозволяють спростити процес придбання товарів для учасників ринку — держави та підприємців;
• довідки та кваліфікаційні документи тепер надає тільки переможець. Це спростить для бізнесу доступ до державних закупівель та збільшить кількість постачальників і, як наслідок, — призведе до зниження цін та підвищення рівня якості пропозицій;
• замовник більше не може вимагати від підприємця довідки, які є у відкритому доступі, що зменшить бюрократичне навантаження та прискорить процес оформлення пропозицій;
• зменшення кількості контролюючих органів, які можуть втручатися в процес торгів, дозволить зменшити ризик саботажу та знизити можливість деяких учасників штучно впливати на замовників;
• результати оцінки пропозицій стануть загальнодоступними;
• відкриття змісту пропозиції відбудеться після того, як торги пройшли, що зменшить ризики маніпуляцій в торгах, дасть можливість усім постачальникам порівняти пропозиції та оскаржити в разі необхідності результати торгів, підвищить можливості громадського контролю.

Повертаючись до теми реформування, Н. Бігун підкреслила, що електронізація державних закупівель дозволить підвищити конкуренцію в системі та знизить корупційні ризики. З 1 січня 2016 р. планується поетапний перехід всіх державних установ на роботу в Prozorro. Сьогодні замовники можуть спробувати працювати в цій системі. Поки що онлайн відбуваються тільки допорогові торги (до 200 тис. грн. для товарів та послуг, до 1,5 млн грн. — для робіт). У пілотному проекті на 6 торгових майданчиках уже беруть участь 500 державних замовників та 2300 постачальників. Середня економія на завершених торгах становить близько 10%. Більш детально з системою можна ознайомитися на сайті http://www.prozorro.org.

Було зазначено, що в системі електронних закупівель невдовзі буде впроваджено спеціальний модуль бізнес-аналітики ВІ (Business Intelligence), який стане зручним інструментом для автоматичного аналізу даних про державні закупівлі. Він дозволить порівнювати між собою однотипні закупівлі, аналізувати закупівельні ціни, склад учасників, переможців процедур закупівель, можна виявити такі процедури, до яких контролюючим органам слід придивитися уважніше.

Як собою уявляє Prozorro? Це центральна база даних — віртуальний сервер, безпосередньо до якого підключитися не можна. Для того, щоб приєднатися до Prozorro, необхідно безкоштовно зареєструватися на одному з торговельних майданчиків. Наразі їх 6 — SmartTander, Pro.ua, Public Bid, E-Tender, Newtend, Держзакупівлі.онлайн, у найближчому майбутньому їх кількість буде збільшено. Замовник обирає той майданчик, який йому до вподоби і з яким легше працювати. Електронні закупівлі передбачають кілька етапів.

1. Оголошення закупівлі

На цьому етапі замовник створює оголошення про закупівлі, яке одразу публікується на всіх майданчиках, які входять до системи Prozorro. У цьому оголошенні замовник визначає свої вимоги до предмету закупівлі і учасників, а також прикріплює потрібну додаткову інформацію.

2. Період уточнень

Період уточнень триває з моменту оголошення закупівлі до дати і часу її завершення, яку визначив замовник під час створення оголошення. У цей період учасники можуть ставити запитання стосовно умов або предмету закупівлі. Замовник відповідає на запитання і може змінювати умови закупівлі до початку наступного етапу прийому пропозицій. Дата і час початку прийому пропозицій можуть відрізнятися у більшу сторону від дати і часу завершення періоду уточнень, щоб замовник мав час відповісти на питання, які надійшли в останній момент.

3. Прийом пропозицій

Цей період починається і закінчується датами і часом, визначеними замовником в оголошенні про закупівлю. З моменту початку прийому пропозицій він уже не може вносити зміни в оголошення. Також одразу після початку періоду прийому пропозицій система автоматично призначає дату і час аукціону. Під час цього періоду учасники можуть подавати та змінювати свої комерційні пропозиції. До початку аукціону факт подачі пропозиції учасником залишається абсолютно конфіденційним — замовник не знає ні деталей поданих пропозицій, ні назв учасників, ні кількості поданих пропозицій.

4. Аукціон

Четвертий етап — аукціон, під час якого учасники бачать вартість пропозицій один одного, але не бачать назв конкурентів. Після завершення аукціону автоматично відкриваються всі пропозиції.

5. Визначення переможця

Після завершення аукціону система автоматично відкриває всю інформацію про пропозиції, подані учасниками — назви компаній і всі файли-вкладення, які були завантажені учасниками разом із ціновою пропозицією. Система пропонує замовнику виконати кваліфікацію пропозиції з найнижчою ціною. Замовник має або визнати її переможцем, або відхилити, надавши обґрунтування цьому рішенню. Єдиною причиною відхилення пропозиції може бути лише її невідповідність вимогам закупівлі. Після визначення переможця замовник і учасник погоджують контракт, скановану копію якого замовник завантажує в систему. Текст цього контракту також доступний публічно. На цьому процес закупівлі закінчується.

Доповідач також зупинилася на причинах, через які закупівля може не відбутися:

• замовник відмінив закупівлю на будь-якому етапі процесу;
• на оголошення про закупівлю не було подано жодної пропозиції;
• усі подані пропозиції були відхилені замовником як такі, що не відповідали вимогам закупівлі.

Завдяки новій системі стає можливою проста процедура онлайн-оскарження. Так, у випадку виявлення порушень стосовно умов закупівлі користувач системи (у тому числі потенційний учасник) може звернутися до замовника з пропозицією усунути порушення, поставивши відповідне питання на майданчику. Проте не слід забувати, що замовник може вносити відповідні зміни в оголошені торги тільки в період уточнень.

У разі, якщо замовник відмовився вжити належних заходів для врегулювання питань, зазначених у зверненні та не надав об’єктивних пояснень щодо відмови, користувач системи може оскаржити порушення.

Крім того, у випадку виявлення порушень на етапі «Кваліфікація переможця» учасник може звернутися до замовника щодо усунення порушень стосовно: рішення про переможця, відхилення (дискваліфікації) пропозиції, неприйняття замовником рішення про переможця/відхилення пропозиції/відміну торгів.

Таким чином, взяти участь в електронних торгах можна наступним чином:

• на сайті Prozorro.org обрати онлайн-майданчик для реєстрації;
• зареєструватися та підписатися на оголошення торгів в обраних галузях;
• обрати цікаві торги та подати свою пропозицію;
• запропонувати найнижчу ціну на онлайн-аукціоні та виграти;
• подати необхідні документи, укласти договір, отримати оплату;
• торги вважаються успішними, навіть коли в них взяв участь 1 учасник. Для замовників та учасників процес закупівель безкоштовний, проте учасник сплачує 175 грн., якщо сума предмету закупівель перевищує 35 тис. грн.

Підсумовуючи свій виступ Н. Бігун зазначила, що завдяки системі електронних закупівель кожен постачальник тепер матиме легкий та прозорий доступ до великого ринку. Вона додала, що з метою вирішення питань щодо діяльності системи та приєднання до неї працює служба підтримки за тел.: (044) 537-85-96. Також створено Центр підтримки Департаменту регулювання державних закупівель за посиланням www.help.vdz.ua, де можна ознайомитися з корисною інформацією, поставити питання та отримати відповіді експертів та представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Крім того, офіційні роз’яснення з питань державних закупівель публікуються на сайті Міністерства в розділі «Діяльність — державні закупівлі».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!