Конгрес FIP–2015. Частина 3. Обличчям до пацієнта, або Нариси соціально корисного життя європейської аптеки з фокусом на міждисциплінарну фармацевтичну допомогу

23525323526Знову повертаємося й надалі повертатимемося до теми 75-го (Сторічного) Всесвітнього конгресу з фармації та фармацевтичних наук Міжнародної фармацевтичної федерації (28 вересня — 3 жовтня, м. Дюссельдорф, Німеччина). Цей глобальний форум став доленосним для нашої країни: до лав Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP) було прийнято громадську організацію «Всеукраїнська фармацевтична палата» (див. «Щотижневик АПТЕКА» №№ 38 (1009) та 39 (1010) від 5 та 12 жовтня відповідно, а також № 20 (991) від 25 травня 2015 р.).

Як відомо, у ході роботи конгресу «Всеукраїнська фармацевтична палата» звернулася до керівництва FIP з проханням про фахову експертну допомогу (зокрема у доведенні до сучасних європейських вимог пропонованого законопроекту «Про фармацевтичне самоврядування», перші зауваження до якого від вищої світової фармацевтичної інстанції вже надійшли), а також до окремих національних фармацевтичних асоціацій — членів всесвітньої федерації, — про їх фаховий досвід: не лише у розбудові інституту фармацевтичного самоврядування, але й загалом щодо структуризації та принципів діяльності аптечних закладів у різних розвинених країнах світу і, насамперед, — щодо підвалин та напрямків роботи самих національних фахових об’єднань. У який спосіб та якими методами вони досягають своєї базової мети, яка закладена у суть фармацевтичної професії: як зробити людей здоровішими? І як правильно рухатися у цьому напрямку Україні, що переслідує мету адаптаційної імплементації діючих європейських стандартів практики, подальшого шліфування стандартних операційних процедур, врешті оновлення української фармації за європейським зразком. Адже серед засадничих принципів «Всеукраїнської фармацевтичної палати» проголошено перетворення українських аптек із здебільшого торгових точок на справжні заклади охорони здоров’я: тобто такі, у яких пацієнт може отримати не просто реальну кваліфіковану фармацевтичну (та навіть комплексно — фармако-медичну) допомогу з лікування певного захворювання, а навіть більше того — фахову відповідальну консультацію щодо того, як цього захворювання уникнути. Саме у такому контексті була побудована доповідь Бірт Сондергаард (Birthe Søndergaard), директора Департаменту фармацевтичної практики та стратегій охорони здоров’я Асоціації аптек Данії, Копенгаген, Данія (Director of Pharmacy Practice and Health Strategies, Danish Association of Pharmacies, Copenhagen, Denmark), — і сподіватимемося, що данський позитивний досвід просвітницько-профілактичної діяльності фармацевтичних фахових громад, вряди-годи і хоча б частково, приживеться й у нас в Україні

Аудиторії було представлено огляд діяльності Асоціації аптек Данії (Danish Association of Pharmacies — DAP) із впровадження новітніх підходів до навчання населення та його окремих цільових аудиторій щодо відповідального застосування лікарських засобів та низки інших актуальних питань, пов’язаних зі здоров’ям. Щоб зрозуміти межі охоплення та царину діяльності DAP (особливо з огляду на можливу потребу масштабування цього міжнародного досвіду), оратор дала стислий нарис фармацевтичного сектору Данії. У цій західноєвропейській країні з населенням 5,3 млн мешканців налічується 566 аптечних закладів: з них 345 — комунальні аптеки, і 221 — фармацевти-власники (причому згідно з націо­нальним законодавством фармацевт-власник не має права володіти більше ніж 8 аптеками). У середньому одна аптека обслуговує 15,4 тис. мешканців; в одній аптеці працюють 15 співробітників, причому співвідношення між провізорами (pharmacists) і фармацевтами (pharmacy technicians) становить близько 1:4.

У Данії на національному рівні системи охорони здоров’я здійснюється 4 основні просвітницькі ініціативи: забезпечення здорового харчування з протидією ожирінню, боротьба з палінням, протидія зловживанню алкоголем, а також пропаганда спорту. Натомість міністерство охорони здоров’я поширює пакет медико-соціальної освіти й на деякі інші сфери, зокрема психічне здоров’я, сексуальне здоров’я, а серед іншого — що найважливіше у нашому контексті, — відповідальне застосування ліків. В усіх цих загальнодержавних соціально-освітніх пакетах тісно задіяні аптечні працівники, причому незалежно від форми власності закладу. Звісно, головний акцент робиться саме на дисципліновану фармакотерапію, яку у данській аптеці підтримують шляхом консультування як біля прилавку, так і в режимі онлайн.

Тут панує розуміння того, що аптека — це саме ті стіни, у яких можна і треба говорити про якнайширше коло питань, пов’язаних зі здоров’ям. Більше того, саме в цих стінах пацієнт більше повірить отриманій інформації, а отже, буде більш мотивованим («зарядженим») на відповідальний прийом ліків, — розтлумачити і довести безпосередню кореляцію між останнім (відповідальним прийомом) та кінцевим результатом лікування пацієнтові і мусить уважний, кваліфікований та переконливий працівник першого столу.

Данська модель проведення оздоровчої кампанії в аптеці побудована просто і, власне кажучи, необтяжливо ні для фармацевтичного працівника, ні для пацієнта. На певний рік обирається 2–3 різні теми. Кожна кампанія триває в аптеці півроку і включає: 2 тиж — з фокусним консультуванням відвідувачів біля прилавку, 2–3 дні — з цільовим консультуванням пацієнтів, а також 1 широкий захід на базі кожної із залучених аптек за участю пацієнтської або іншої організації. Звісно, окрім цього щоденно відбувається перманентне консультування відвідувачів та розповсюдження працівниками першого столу відповідних просвітницьких матеріалів соціально-медичного змісту (зазначимо, повністю позбавлених комерційно-спонсорського підґрунтя): тематичних листівок, буклетів, банерів, контрольних тест-опитувальників, пам’яток, місцевих прес-релізів тощо.

Так, наприклад, взимку та навесні 2015 р. в аптеках Данії, звісно за активної участі DAP, пройшла хвиля соціально-медичних кампаній під об’єднувальною темою самолікування, що склалася з 3 напрямків: «Спорт і травматизм», «Оновіть свою аптечку», «Кроки на підтримку тижня чоловічого здоров’я».

Конгрес FIP–2015Частина 3. Обличчям до пацієнта, або Нариси соціально корисного життя європейської аптеки з фокусом на міждисциплінарну фармацевтичну допомогу

У рамках першої кампанії головна увага приділялася застосуванню знеболювальних лікарських препаратів, медичних виробів спортивно-медичного профілю (до речі, у цій царині особливо багато данських фармацевтів тісно співпрацюють з лікарями). DAP не просто проводить інформаційні кампанії, але й супроводжує їх ретельним моніторингом (для відстеження ефективності з можливою корекцією підходів) та вивченням цільової аудиторії (для налагодження з нею зворотного зв’язку). Так, за результатами вказаної кампанії було отримано інформацію від 5046 осіб, серед яких 3/4 займаються спортом не рідше 1 разу на тиждень, 4/5 — не рідше 1 разу на місяць, 1/5 — отримували спортивні травми протягом останніх 2 років. Характерно, що з числа травмованих 60% продовжували тренування після травми і 40% досі відчувають біль, а за медичною допомогою зверталися лише 57%. У ході кампанії вони отримали такі основні рекомендації, як фізіотерапія (третина з них не лікувалися), знеболювальні лікарські засоби (також третина не лікувалися), а також правило RECEM — Rest, Ice, Compression, Elevation, Mobilisation (спокій, холод, компресія, підняття кінцівки, мобілізація), якого не дотрималися 2/3 пацієнтів. За результатами кампанії виявилося, що серед пацієнтів, яким було рекомендовано фізіотерапію та прийом знеболювальних, третина не мали потреби в іншому лікуванні, а за допомогою правила RECEM вирішили проблему 2/3 травмованих фізкультурників. З наведених даних доповідач робить висновок щодо значного потенціалу соціально-медичного консультування в аптеках, зокрема у розрізі амбулаторного ведення спортивної травми.

Оновлення аптечки: ця цікава і корисна традиція існує в країнах Європи вже чимало років, базується на принципі так званої коричневої авоськи (Brown Bag) і полягає в тому, що пацієнт збирає в один пакунок усі — як рецептурні, так і безрецептурні — ліки зі своєї домашньої аптечки і приносить до своєї аптеки. Тут фармацевтичний спеціаліст разом із пацієнтом проводять ретельний диференційований перегляд вмісту «коричневої авоськи», протягом якого препарати із терміном придатності, що закінчився, вилучаються із застосування, а «чинні» препарати — розкладаються для пацієнта «по поличках»: що в яких умовах зберігати та що в якому режимі застосовувати, у чому медичної потреби більше немає, а що найближчим часом треба буде докупити, — причому, з обов’язковим розглядом та аргументацією можливостей генеричної заміни, — аби вистачило на призначений курс лікування. Робиться це безкоштовно: кожен пацієнт має право на 10–15 хв уваги провізора, який розтлумачить, як приймати і зберігати як актуальні препарати, так і ті, що зараз не входять до схеми лікування. Такі види соціальної фармацевтичної допомоги найбільшу користь приносять пацієнтам похилого віку, пенсіонерам: адже в усьому світі серед відвідувачів аптек вони складають один з основних контингентів, — а щодо довгострокового (пожиттєвого) прийому ліків впевнено утримують пальму першості.

Втім, інші приклади тематик санітарно-просвітницьких заходів у данських аптеках свідчать про значно більше розмаїття як пропонованих рекомендацій, так і цільових аудиторій. Так, у партнерстві з Товариством чоловічого здоров’я Данії у рамках відповідної інформаційної кампанії в аптеках пропонуються комплексне обстеження (з вимірюванням артеріального тиску та рівня глюкози у крові), консультування щодо можливостей фізичних навантажень, інструктаж щодо захисту від сонячного опромінення тощо. А впроваджувана нині інформаційна кампанія, орієнтована на молодь (осінь–2015), проходила за такими основними тематичними напрямками, як акне, менструальний біль, застосування контрацептивів, особливості ведення молодих пацієнтів із хронічними захворюваннями, — і водночас включала три окремих кампанії, організовані у партнерстві з міністерством охорони здоров’я та громадською організацією «Секс та суспільство» («Виключно з презервативом», «Початковий набір для молодих батьків» та «Фахові рекомендації щодо медикаментозного контролю за народжуваністю»).

Потужними силами і консолідованими заходами здійснюються у Данії цільові кампанії (targeted campaigns) з відповідального застосування ліків. Відбулося два тури загальнонаціональної кампанії «Медикаментозне ревю», а також кампанії «Пацієнт і поліпрагмазія» (квітень 2013 р.) та (у партнерстві з Данською діабетичною асоціацією) інформаційна кампанія, орієнтована на пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (лютий 2014 р.). Так, в соціально-інформаційній кампанії щодо поліпрагмазії брали участь 107 аптек різних форм власності та 519 пацієнтів, яким було призначено понад 5 рецептурних лікарських препаратів. У 94% цих пацієнтів було виявлено проблеми, пов’язані з ліками: неправильний вибір препарату (43%), побічні реакції (42%), порушення комплаєнсу (32%), відсутність показань (22%) або нез’ясоване показання (21%) для призначення препарату. Натомість у кампанії для хворих на цукровий діабет брали участь 115 аптек виключно комунальної форми власності і 616 пацієнтів із цукровим діабетом. У 91% з них у зафіксований період лікування виявлено проблеми, пов’язані з фармакотерапією: побічні реакції (47%), недотримання комплаєнсу, неправильний вибір препарату (29%), субтерапевтична доза (23%), передозування (17%).

Відповідаючи на висновкові запитання до своєї доповіді, Б. Сондергаард зазначила, що просвітницька та медико-соціальна роль фармацевтичного працівника з роками буде лише зростати. Адже пацієнтові годі й шукати більш затишного місця для своєї медичної сповіді, ніж в аптеці — «медичній сповідальні». І цій сповідальні варто надавати все більше функцій колектора і розповсюдника корисної медичної інформації для населення. Для цього аптека повинна:

  • бути невід’ємною ланкою національних та місцевих державних програм;
  • підтримувати місцеві ініціативи у галузі охорони здоров’я;
  • налагоджувати і підтримувати перманентний професійно-партнерський (або колегіально-міждисциплінарний) зв’язок, — згідно із спільно пропагованою ВООЗ та FIP ідео­логією єдиної медичної команди у тріумвіраті «лікар — фармацевт — пацієнт», — з професійними та пацієнтськими організаціями;
  • сприяти впровадженню сучасних міжнародних стандартів якості та різнобічності фармацевтичної допомоги;
  • активно використовувати медіаінструментарій: національну та місцеву пресу, соціальні мережі тощо.

Отже, як рекомендував безсмертний вітчизняний класик, «і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь».

Далі буде.

Пилип Снєгірьов,
фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті