Проект податкового кодексу від Міністерства фінансів. Що передбачено для фармринку?

«Усе по 20»

Відкриваючи захід, Наталія Сергієнко, виконавчий директор Комітету з охорони здоров’я ЄБА, зазначила, що зарубіжні фармацевтичні компанії, які представлені на ринку України, мають розуміти, що їх очікує в контексті податкової реформи. Зокрема, це стосується ПДВ на ліки та іншу фармацевтичну продукцію, у тому числі й ту, яка ввозиться в Україну з некомерційною метою, наприклад, для безкоштовного надання госпіталям або пацієнтам, клінічних досліджень тощо. «Ми розуміємо, що будь-яке підвищення ставки ПДВ на лікарські засоби призведе до їх подорожчання, адже за суттю — це споживчий податок» — зауважила Н. Сергієнко.

Щодо проекту податкового кодексу Олена Макеєва повідомила, що, готуючи цей документ, Міністерство фінансів України провело обговорення на різних індустріальних платформах, у тому числі й фармацевтичній. «Ми мали з’ясувати, які існують проблеми в різних галузях економіки, пов’язані з неефективним оподаткуванням, для того щоб підготувати відповідні зміни та прорахувати їх наслідки для країни. Ми достатньо довго працювали з проектом податкового кодексу та вивчали різні податкові моделі. Ідея податкової реформи, яку було презентовано міністром фінансів у вересні поточного року на Національній раді реформ, — це застосування пласкої лінійної ставки 20%. Мова йде про 20% податок на доходи фізичних осіб, 20% єдиний соціальний внесок (ЄСВ), 20% ПДВ, 20% податок на прибуток. Тобто пропонується зниження податкового навантаження на фонд заробітної плати для роботодавця», — зазначила заступник міністра.

За словами О. Макеєвої, під час обговорення концепції податкової реформи з індустрією, бізнес скаржився на непрозоре адміністрування податків, проблеми з відшкодуванням ПДВ, велике податкове навантаження на фонд заробітної плати. Для Міністерства фінансів важливим є зменшення податкового навантаження на фонд заробітної плати. Тому наразі пропонується знизити ставку ЄСВ удвічі. На думку розробників податкового кодексу, це сприятиме детінізації заробітних плат та зниженню податкового навантаження на заробітну платню робітника.

20% податку на прибуток пропонується застосовувати в рамках запровадження пласкої лінійної ставки. «У той же час ми пропонуємо інвестиційний податковий кредит для платників податку на прибуток. Тобто ті компанії, які з 1 січня 2016 р. інвестуватимуть в матеріальні оборотні активи, зможуть списати податок на прибуток, але не більше ніж 30% від загальної кількості інвестицій протягом 3 років», — повідомила О. Макеєва.

Крім того, за словами заступника міністра, важливим кроком на шляху забезпечення спрощення системи оподаткування є об’єднання кодів бюджетної класифікації з податку на прибуток підприємств. На її думку, встановлення 20% податку на прибуток на фоні інвестиційного кредиту та об’єднання кодів бюджетної класифікації — це несуттєве збільшення ставки.

Стосовно ПДВ заступник міністра зазначила наступне: «Ми пропонуємо залишити загальну ставку ПДВ 20%, але скасувати всі пільги. З одного боку, ми маємо виконати вимоги Міжнародного валютного фонду щодо скасування спеціального режиму обкладення ПДВ, з іншого боку — забрати всі пільги, які наразі передбачені Податковим кодексом України». Тому Міністерство фінансів вирішило скасувати 7% ставку ПДВ на лікарські засоби, встановити 20%, але створити спеціальний фонд, до якого надходитимуть кошти, отримані бюджетом від ПДВ на фармацевтичну продукцію.

«Ми спілкувалися з вітчизняними виробниками ліків та імпортерами й встановили, що вітчизняні виробники підтримують підвищення ставки ПДВ на лікарські засоби, а імпортери — ні. Ми розуміємо, що останні імпортують товар в Україну за найвищою ціною. Потім вони надають знижки дистриб’юторам й роздрібній мережі у вигляді ретробонусів. Але ці знижки не доходять до кінцевого споживача. Ретробонуси бувають доволі великі, й можуть досягати 50%. У зв’язку з цим ми вирішили, що фармацевтичні компанії зможуть перебудувати свої маркетингові стратегії й не підвищувати ціни для кінцевого споживача в разі запровадження 20% ставки ПДВ на лікарські засоби», — повідомила О. Макеєва.

За словами заступника міністра, скасування пільгової ставки ПДВ на лікарські засоби — це тимчасова норма. Існує Директива Ради ЄС 2007/74/ЄС від 20.12.2007 р. У ній визначено галузі, в яких може застосовуватися пільгова ставка ПДВ. О. Макеєва зазначила, що в країнах ЄС застосовуються різні ставки вказаного податку на лікарські засоби — пільгові й непільгові. За її словами, сьогодні в Україні відзначається економічна та політична нестабільність. «Ми маємо здійснювати заходи для подолання негативних явищ в економіці країни, тому тимчасово пропонується скасування пільгових ставок ПДВ. Ми розуміємо, що всім надати пільги неможливо, а якщо надати таку пільгу окремим галузям, то підприємства інших галузей сприйматимуть це як несправедливість», — зазначила доповідач. Вона також додала, що після стабілізації економіки та її детінізації податкові пільги для фармацевтичної продукції буде поновлено.

Заступник міністра звернула увагу присутніх на те, що Міністерство фінансів пропонує створити спеціальний фонд для фармацевтичної галузі. За рахунок коштів цього фонду держава зможе забезпечити ліками найбільш вразливі верстви населення. «Від скасування пільгової ставки ПДВ на лікарські засоби ми очікуємо додаткових надходжень у розмірі близько 10 млрд грн. за рік», — зауважила О. Макеєва.

Досвід європейських країн

Перейшовши до дискусії щодо запровадження 20% ставки ПДВ на лікарські засоби, учасники круглого столу розглянули досвід європейських країн з цього питання. Так, за даними Європейської Комісії, станом на 1 вересня 2015 р. в більшості країн ЄС застосовується пільгова ставка ПДВ на ліки (див. таблицю).

Учасники круглого столу звертали увагу на те, що в країнах ЄС широко застосовуються компенсаторні механізми, які передбачають часткове або навіть повне відшкодування вартості лікарських засобів з боку держави. Завдяки цьому європейські споживачі мають доступ до не лише до соціально важливих препаратів та іншої фармацевтичної продукції, а й до сучасних ліків та технологій. Українські ж споживачі купують ліки за рахунок власних коштів, держава не гарантує громадянам економічну доступність лікарських засобів. Тому будь-яке підвищення ставки ПДВ на фармацевтичну продукцію призведе до подорожчання ліків для кінцевого споживача й зниження рівня їх економічної доступності.

Коментуючи надану інформацію, О. Макеєва зазначила, що Міністерство фінансів готове долучитися до обговорення питання щодо запровадження компенсаторних механізмів в Україні. На її думку, спеціальний фонд, який пропонується створити разом із скасуванням пільгової ставки ПДВ на лікарські засоби, може стати джерелом коштів, за рахунок яких можна частково відшкодовувати вартість соціально важливих препаратів.

У свою чергу, представники компаній — імпортерів лікарських засобів зазначили, що 20% ПДВ на ліки — це цілком реальна перспектива, а розробка програм реімбурсації знаходиться на початковій стадії, й цей процес просувається дуже повільно. Тому, на думку представників ЄБА та Американської торговельної палати в Україні, не варто запроваджувати максимальну ставку ПДВ для фармацевтичної продукції принаймні поки не запрацював ефективний механізм реімбурсації.

Іноземні виробники за доступність ліків для українців

Борис Даневич, співголова Комітету з питань охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні, підкреслив, що іноземні фармацевтичні компанії вітають кроки Міністерства фінансів України, спрямовані на підвищення прозорості адміністрування податків та ліквідацію корупції в оподаткуванні. «Важливо, щоб заходи, які декларуються, давали позитивні зміни, які відчуватиме суспільство», — зауважив експерт.

За словами доповідача, створення спеціального фонду, за рахунок якого фінансуватиметься лікарське забезпечення населення, дозволить збільшити участь держави в забезпеченні населення фармацевтичною продукцією. У той же час Б. Даневич нагадав, що такі ж обіцянки надавалися й тоді, коли запроваджувалася 7% ставка ПДВ на лікарські засоби у 2014 р. Проте після її запровадження минуло півтора року, але населення України так і не отримало компенсаторних механізмів, які б дозволили підвищити економічну доступність фармацевтичної продукції. У той же час вартість ліків за останні 1,5 року суттєво підвищилася внаслідок девальвації гривні та зростання податкового тиску.

«Усі розуміють, що розмір фінансування охорони здоров’я в Україні необхідно збільшити. Але до тих пір, поки це не відбулося, підвищення ставки ПДВ обов’язково відчують на собі українські пацієнти, які купують ліки з власної кишені. Підвищення ставки податку відчуватиме й госпітальний сегмент фармацевтичного ринку, де відбуваються тендерні закупівлі. Ідея, яку неодноразово озвучували імпортери, полягає в тому, що запровадження 20% ПДВ на ліки можливе, але тоді, коли запрацюють ефективні механізми відшкодування вартості лікарських засобів з боку держави. Тобто мова йде про те, що спеціальний фонд не лише має бути створений та ефективно наповнюватися, але й стане відчутним ефект його існування для споживачів», — підкреслив експерт.

В іншому випадку очевидно, що певний проміжок часу доступність лікування для українців буде ще гіршою, ніж сьогодні, й імпортери не розуміють, як цього уникнути в нинішніх умовах. У цьому контексті доповідач згадав про ретробонуси. За його словами, виробники надають їх дистриб’юторам, а вони транслюють їх в аптечну мережу. При цьому кінцевий споживач отримує зниження цін. Це особливо актуально в умовах суттєвої девальвації гривні, яка відбувалася протягом 2014 р. Ретробонуси забезпечили беззбитковість для дистриб’юторів та сприяли тому, що ціни на лікарські засоби зростали повільніше, ніж курс долара США.

Б. Даневич зауважив, що лікарські засоби — це не лише соціально значуща продукція. Від її наявності на ринку України та доступності для населення залежить національна безпека держави.

Геннадій Сергеєв, представник підкомітету з медичних виробів Європейської Бізнес Асоціації, також висловив думку про те, що негативні наслідки для системи охорони здоров’я у разі введення 20% ПДВ на усі медичні вироби будуть значно більші, ніж загальне розуміння, яке існує на сьогодні. Г. Сергеєв акцентував увагу на результатах світових досліджень для низки країн. Можна впевнено сказати, що відсутність підвищення ставки ПДВ для медичних виробів, зокрема, медичної техніки, дала б економіці України значно більші прибутки у часі за рахунок покращення здоров’я нації загалом і відповідних показників сфери охорони здоров’я, які це демонструють. Зокрема, мова йде про захворюваність та смертність.

Сергій Михайлов, голова підкомітету з клінічних випробувань ЄБА, зупинився на проблемах оподаткування лікарських засобів, щодо яких в Україні проводяться клінічні дослідження. Мова йде про надання пацієнтам, які нездатні оплатити терапію інноваційними ліками, можливості отримати ефективну терапію шляхом участі в клінічних дослідженнях. Протягом багатьох років фармацевтичні компанії, які проводять такі дослідження в Україні, імпортували ліки, сплачуючи 20% ПДВ. Близько року тому імпортери домоглися внесення змін до Податкового кодексу щодо зниження ставки ПДВ на препарати, які імпортуються з метою клінічних досліджень, до 7%. Ця норма набула чинності навесні поточного року. Хоча Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур передбачає звільнення від ввізних мит та податків продуктів, які ввезено для тестування, за умови, що їх кількість не перевищує ту, що однозначно є необхідною для тестування. Експерт звернув увагу на те, що препарати, призначені для клінічних досліджень, не підлягають продажу. Тому він закликав заступника міністра фінансів врахувати це й передбачити в новому податковому кодексі звільнення ліків, що призначені для клінічних досліджень, від оподаткування.

Кшиштоф Седлецкі,член правління ЄБА, з огляду на досвід реформування податкової системи Польщі зазначив, що чим простіше система оподаткування, тим краще. Тому експерт підтримав ініціативу щодо уніфікації ставок податків. На його думку, винятки із загальної системи оподаткування мають мінімізуватися.

Що стосується ПДВ на лікарські засоби, то за словами доповідача, Міністерство фінансів України має право приймати рішення щодо підвищення ставки податку, але обговорювати цю ініціативу варто не з бізнесом, а з суспільством, адже мова йде про споживчий податок. «Ви можете збільшити розмір податку, це право Уряду. Але ви маєте презентувати цю ініціативу суспільству, щоб воно розуміло, чого очікувати. Кінцевий споживач, який купуватиме лікарський засіб в аптеці, оплачуватиме ПДВ, й ціна продукту збільшиться саме для нього. Не очікуйте від бізнесу, що він візьме на себе збільшення податкового навантаження. За останні півтора року фармацевтичний бізнес в Україні вже виконав суттєві соціальні зобов’язання. Ми, як могли, стримували зростання цін на фармацевтичну продукцію в умовах значної девальвації гривні. Ми продовжуємо надавати Україні гуманітарну допомогу», — наголосив міжнародний експерт.

Також доповідач виступив проти створення в Україні спеціального фонду до тих пір, поки не буде здійснено реформу охорони здоров’я. Якщо створити цей фонд в існуючих умовах, то його кошти використовуватимуться неефективно, як це наразі відбувається в сегменті державних закупівель. Насамперед МОЗ України має розробити та втілити ефективну державну політику у сфері охорони здоров’я, а вже після цього можна вести розмови про фонди, де накопичуватимуться додаткові кошти, які витрачатимуться в рамках компенсаторних механізмів для підвищення економічної доступності лікування.

Наразі система охорони здоров’я України суттєво відстає за технологічними можливостями від систем країн ЄС, навіть тих, що розвиваються. За словами експерта, це суспільна катастрофа, яка призводить до скорочення тривалості життя, підвищення рівня захворюваності населення, поширення інвалідизації та інших негативних наслідків. З огляду на це доповідач ще раз підкреслив, що підвищення ставки ПДВ — це рішення Уряду, який має пояснити суспільству, навіщо це робиться, адже населення неодмінно одразу відчує погіршення якості життя.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!