У 2016 р. всі державні закупівлі може бути передано міжнародним агенціям

4 листопада 2015 р. відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) під головуванням народного депутата Ольги Богомолець, під час якого було розглянуто декілька питань. Так, члени Комітету одноголосно відхилили проекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення сільського населення медичним та аптечним обслуговуванням в умовах децентралізації влади» (реєстраційний № 2104а, ініціатори — народні депутати В. Барвіненко, О. Герега, Р. Князевич, А. Шинькович) та «Про внесення змін до деяких законів України щодо продажу лікарських засобів» (реєстраційний № 2147а, ініціатори — народні депутати І. Мирний, І.Фурсін).

У той же час було прийнято рішення рекомендувати Парламенту прийняти в першому читанні низку документів. Зокрема, за основу та в цілому пропонується підтримати законопроект «Про внесення змін до статті 244-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення» (реєстраційний № 2040а, КМУ), розроблений з метою недопущення дублювання повноважень зазначених центральних органів виконавчої влади та конкретизації повноважень Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба) в частині розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень. Відповідно до вищезазначеного Кодексу, справи про адміністративні правопорушення за ст. 1682 (якою передбачено відповідальність за випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів) розглядаються Держлікслужбою та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. Проектом Закону пропонується виключити повноваження Держлікслужби щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 1682.

Також Комітетом прийнято рішення підтримати в першому читанні законопроект «Про внесення змін до статті 229 Податкового кодексу України (щодо питання дерегуляції виробництва лікарських засобів) (реєстраційний № 2167а, ініціатор — народний депутат України А. Шипко), яким передбачено скасування:

  • додаткової процедури щорічного встановлення та визначення КМУ обсягів квот на відвантаження спирту етилового за ставкою 0 грн. за 1 літр 100% спирту виробникам лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;
  • норми щодо визначення Урядом Переліку лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий та пропонується, що до такого Переліку може бути віднесено лише зареєстровані в установленому порядку в Україні препарати вітчизняного виробництва, які включено до Державного реєстру лікарських засобів;

Члени Комітету рекомендували Верховній Раді прийняти в першому читанні законопроекти «Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України» (реєстраційний № 2206а) та «Про внесення зміни до статті 282 Митного кодексу України» (щодо сприяння розвитку виробництва виробів медичного призначення) (реєстраційний № 2207а), ініціаторами яких виступили ряд народних депутатів на чолі з Олександрою Кужель. Відповідно до першого законопроекту Податковий кодекс України пропонується доповнити новою нормою щодо звільнення від оподаткування операцій із ввезення на митну територію України стерилізаторів медичних, хірургічних або лабораторних, а також обладнання для обробки гуми чи пластмаси або для виробництва медичних виробів з цих матеріалів (цілісні об’єкти, технологічні лінії, заводи для виробництва одноразових медичних виробів, стерильних або нестерильних кімнат, включаючи окремі складові частини та обладнання, призначене для будівництва (складання) зазначених об’єктів). Вони звільнятимуться від оподаткування, якщо застосовуватимуться платником податку для власного виробництва медичних виробів, зокрема, таких як фістульна голка, вироби з пластмасових матеріалів, апаратура для переливання крові і т.д., та якщо ідентичні ввезеним товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.

Крім того, пропонується доповнити новою нормою і Митний кодекс України, відповідно до якої звільнятимуться від оподаткування митом вищезазначене обладнання за умови, що використовуватиметься для власного виробництва медичних виробів. На думку авторів, прийняття даних норм сприятиме розвитку виробництва в Україні широкого спектру виробів медичного призначення із застосуванням новітніх іноземних технологій. Проте зазначимо, що, на думку Асоціації «Оператори ринку медичних виробів», законопроект № 2206а має бути відкликано, оскільки багато його положень є дискусійними та викликають двояке тлумачення.

Також у рамках засідання Комітету було розглянуто питання щодо організації державних закупівель, що мають здійснюватися МОЗ України на виконання Закону України від 19.03.2015 р. № 269-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі». У дискусії взяли участь Янтомас Хіємстра, директор ПРООН в Україні, Крістін Джексон, старший консультант британського закупівельного агентства Crown Agents, Джованна Барберіс, голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Як повідомив Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я, із залученням міжнародних організацій планується закупити ліків загальною вартістю біля 2,2 млрд грн. На сьогодні вітчизняна нормативна база дозволяє укладання договорів із закупівельними агенціями, і вже невдовзі МОЗ перейде безпосередньо до процедури закупівель. І. Перегінець повідомив: «На стадії погодження із центральними органами виконавчої влади знаходяться проект постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (щодо спрощення процедур державної реєстрації і оцінки відповідності вимогам технічних регламентів в сфері обігу медичних виробів, які підлягають закупівлі через спеціалізовані організації)» та проект наказу МОЗ «Про затвердження Порядку проведення експертизи щодо автентичності реєстраційних матеріалів на лікарський засіб, який подається на державну реєстрацію з метою його закупівлі спеціалізованою організаціє­ю». Ці документи буде прийнято в ході реалізації та доопрацювання договорів, і у нас не залишиться ніяких перешкод, щоб отримати закуплену продукцію. Паралельно йде робота над розробкою постанов, які убезпечать нас від можливих ризиків під час поставки товару, його реєстрації та застосування».

На початку минулого місяця було підписано Меморандум між МОЗ України та ЮНІСЕФ щодо надання послуг із закупівлі вакцин та антиретровірусних препаратів (827 млн грн.). 27 жовтня міністерство підписало договір з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні про надання послуг із закупівлі лікарських засобів на суму 620 млн грн., 3 листопада ці кошти вже перераховано ПРООН. На фінальній стадії знаходиться погодження договору з агентством Crown Agents, яке буде закуповувати препарати для дорослих та дітей з онкологічними захворюваннями (750 млн грн.). Заступник міністра підкреслив, що фахівцями МОЗ проведено унікальну роботу, яку до них в країні ніколи не проводили. Кожна з 3 агенцій має свої особливості щодо умов співпраці, тому цей процес зайняв багато часу. «Кінцевим результатом нашої взаємодії буде закупівля якісних ліків за найкращою ціною, що дозволить збільшити охоплення ліками», — підкреслив доповідач.

Загалом з використанням нового механізму буде закуплено наступну продукцію:

  • імунобіологічні препарати (571 млн грн.);
  • термоіндикатори (1,5 млн грн.);
  • препарати для лікування туберкульозу (200 млн грн.);
  • тестові матеріали для діагностики туберкульозу (12 млн грн.);
  • антиретровірусні препарати (253 млн грн);
  • тест-системи для діагностики ВІЛ (96 млн грн.);
  • препарати для лікування дітей, хворих на онкологічні захворювання (353 млн грн.), та для дорослих (397 млн грн.);
  • лікарські засоби для дітей, хворих на гемофілію (162 млн грн.);
  • ліки для дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит (8 млн грн.);
  • ліки та продукти харчування для дітей з орфанними захворюваннями (20 млн грн.);
  • ліки для дорослих, хворих на вірусний гепатит В та С (121 млн грн.).

Крістін Джексон повідомила, що одразу після підписання угоди з МОЗ (яке прогнозується 6 листопада) агентство одразу розмістить оголошення про початок відкритих міжнародних тендерів за кожною позицією, які буде проведено за скороченою процедурою та триватимуть 2 тиж. «У пріоритеті будуть ті компанії, що мають потрібні препарати в наявності і можуть їх швидко поставити в Україну. З моменту визначення переможця і підписання з ним контракту постачання ліків має відбутися протягом короткого часу. Думаю, що перші поставки відбудуться ще в цьому році», — зазначила вона, запропонувавши всім виробникам та постачальникам, на складах яких є потрібні ліки, уже сьогодні надавати свої пропозиції до агенції.

Джованна Барберіс зазначила, що підписаний з МОЗ Меморандум описує всю процедуру закупівлі, яка відбуватиметься через відділ постачань ЮНІСЕФ у Копенгагені: «На підставі надісланого від МОЗ запиту щодо найменувань, кількості вакцин та антиретровірусних препаратів ми розпочали пошук цих продуктів на світовому ринку. Уже надіслано до МОЗ офіційну цінову пропозицію щодо тих позицій, які можуть бути закуплені сьогодні. У наявності є тільки 4 вакцини, які можна буде поставити в Україну одразу після отримання коштів у валюті. Така мала кількість обумовлена тим, що можуть закуповуватися тільки зареєстровані в України препарати. Якщо б у країні було зареєстровано більше вакцин, цей процес був би набагато простішим. На жаль, уже кінець року, і світовий фармринок дещо виснажений. Але, на щастя, це не стосується препаратів для антиретровірусної терапії. Бажано вже зараз формувати заявки на закупівлі на наступний рік, аби надалі процедури відбувалася швидше», — зазначила Д. Барберіс.

Ольга Богомолець запропонувала голові представництва ЮНІСЕФ надати Комітету у найближчий термін повний перелік вакцин, які, на їх думку, треба зареєструвати в Україні. Звертаючись до представників міжнародних організацій, вона також попросила останніх надати членам профільного Комітету інформацію, за якими цінами вони будуть закуповувати препарати та обладнання для українців у порівнянні з такими ж закупівлями, що здійснюють дані організації для інших країн.

Янтомас Хіємстра привітав Парламент, Уряд та МОЗ із запровадженням нової процедури державних закупівель: «Це достатньо мужній крок з боку української влади. Багато країн світу ще не дійшли у своєму розвитку до таких змін». ПРООН вже має перелік необхідних медикаментів та список потенційних постачальників. Надходження деяких препаратів в Україну можна очікувати вже до кінця цього року. Задля пришвидшення процесу оплата приймається в гривні. Він нагадав, що новостворена процедура є тимчасовою. До закінчення цього процесу ПРООН рекомендує Україні переглянути систему закупівель та реєстрації лікарських засобів.

Світлана Буніна, виконавчий директор Об’єднання роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ООРММПУ), наголосила, що кожен 3-й препарат з переліку ліків, що закуповуватимуться міжнародними організаціями у 2015 р., виробляється вітчизняними фармацевтичними підприємствами, які працюють за стандартами GMP ще з 2009 р. Ситуація, що склалася на сьогодні, це по суті дискримінація українських виробників, які не можуть взяти участь в закупівлях за кошти державного бюджету. Вона запитала присутніх, чи можуть вітчизняні виробники взяти участь у закупівлях через міжнародні організації, не маючи прекваліфікації ВООЗ.

Проте питання так і залишилося без відповіді з боку представників міжнародних агенцій.

Прим. ред.: нагадаємо, що з метою привернення уваги керівництва країни до проблем галузі ООРММПУ прийнято рішення провести 25 листопада поточного року біля будинку Уряду та МОЗ України мирну акцію на підтримку вітчизняних фармвиробників.

Під час обговорення було піднято питання, на якому етапі знаходиться виконання доручення КМУ щодо створення Національного агентства із закупівель ліків, яке було надано МОЗ 28 жовтня під час засідання Уряду. І. Перегінець повідомив: «Такий орган не може бути створений за тиждень. Ми розробили проект урядового розпорядження, відповідно до якого пропонується передати 100% закупівель у 2016 р. міжнародним організаціям для того, щоб мати час для реформування системи державних закупівель». Питання національних закупівель буде розглянуто на наступному засіданні Комітету 11 листопада.

І. Перегінець також проінформував присутніх про хід кампанії з вакцинації проти поліомієліту в Україні. Цього тижня буде завершено перший тур додаткової імунізації. Так, станом на 3 листопада щепленням охоплено 33,24% дітей, що потребують вакцинації від поліомієліту. Найактивніше дітей вакцинують у Кіровоградській та Харківській обл. (64%). «Ми будемо просити ЮНІСЕФ надати ще 4,4 млн доз ОПВ, так як нам загалом потрібно для 3 турів 11 млн доз вакцини», — повідомив він. Що стосується вакцини «Опверо», яка була повторно заморожена, МОЗ звернулося до виробника з проханням взяти зразки цих серій на додатковий лабораторний аналіз, і «Санофі Пастер» погодилась це зробити. Крім того, паралельне дослідження проведе лабораторія ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України». На підставі отриманих результатів буде прийнято рішення про подальшу долю вакцини.

О. Богомолець висловила обурення тим, що через ЗМІ поширюється інформація про відсутність спалаху поліомієліту в Україні: «Прес-служба МОЗ повинна проаналізувати такі заяви, які шкодили країні, та подати в суд на посадових осіб та ЗМІ, які роблять подібні твердження. Вони мають відповідати за підрив довіри до МОЗ та міжнародних організацій. Також прошу надати результати аналізу таких заяв до Комітету».

У рамках засідання народні депутати заслухали інформацію від Віктора Шафранського, заступника міністра охорони здоров’я, щодо стану організації та надання необхідної медичної допомоги населенню на територіях, що знаходяться в безпосередній близькості до зони бойових дій, на підставі якої рекомендовано керівництву Міністерства, плануючи бюджет на наступний рік, під час визначення розміру субвенцій для областей враховувати кількість переселенців, що проживають на певних територіях.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті