Державні закупівлі ліків: народні депутати визнали незадовільною роботу МОЗ

Перелік програм та заходів, за якими оголошено національні закупівлі:

1) Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини (централізована закупівля медикаментів для дітей, хворих на хворобу Гоше, мукополісахаридоз, муковісцидоз, церебральний параліч, аутизм, нанізм, закупівля реактивів для проведення скринінгу новонароджених на фенілкетонурію та муковісцидоз);

2) Державна програма «Репродуктивне здо­ров’я нації»;

3) Централізовані заходи із запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань;

4) Централізовані заходи з трансплантації;

5) Централізовані заходи розвитку донорства крові та її компонентів;

6) Централізовані заходи щодо розвитку системи надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю;

7) Централізована закупівля медикаментів для лікування дорослих, хворих на гемофілію;

8) Централізована закупівля медикаментів для лікування хворих на розсіяний склероз;

9) Централізована закупівля медикаментів та дрібного лабораторного інвентарю для забезпечення проведення лікування безплідності жінок методами допоміжних репродуктивних технологій;

10) Централізовані заходи з надання допомоги хворим на цукровий діабет;

11) Централізована закупівля бланків листків непрацездатності.

Як повідомив Віктор Шафранський, заступник міністра охорони здоров’я,станом на 11 листопада 2015 р. МОЗ України акцептовано пропозицій конкурсних торгів на суму біля 824 млн грн., за результатами державних закупівель укладено договори на суму 314 млн грн., на стадії укладання договори на суму 295 млн грн.

Завершено процедури закупівлі за такими програмами:

• Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини (централізована закупівля медикаментів для дітей, хворих на хворобу Гоше, мукополісахаридоз, муковісцидоз, аутизм, нанізм, закупівля реактивів для проведення скринінгу новонароджених на фенілкетонурію та муковісцидоз та харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію);
• Централізована закупівля медикаментів для лікування дорослих, хворих на гемофілію.

Комітет з конкурсних торгів МОЗ переоголосив процедури на суму 675 млн грн. через наступні причини:

• до участі подано 1 позицію або не запропоновано жодної;
• ціна пропозиції конкурсних торгів перевищує задекларовану ціну;
• подані пропозиції не відповідають документації конкурсних торгів.

В Антимонопольному комітеті України на сьогодні знаходиться 7 скарг, що призупиняють проведення процедур на суму 112 млн грн. В. Шафранський підкреслив, що МОЗ укладає договори з терміном поставки листопад–грудень 2015 р. і запевнив, що більшість закуплених препаратів буде доставлено в заклади охорони здоров’я цього року.

Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я, розповів про критерії відбору програм, препарати за якими буде закуплено за участю спеціалізованих організацій. Так, це рішення було прийнято Експертно-технічною групою з питань супроводу державних закупівель у 2015 р. Процес передачі закупівель міжнародним організаціям — нова для України практика, тому було запропоновано випробувати її для таких програм:

• які мають велике соціальне значення;
• за якими є залишки препаратів на складах (щоб убезпечити населення від можливого невиконання нового законодавства).

Передбачається, що наступного року вже всі закупівлі буде проведено міжнародними агенціями.

За словами народного депутата Тетяни Бахтеєвої, для МОЗ було створено всі умови, щоб ефективно провести закупівлі цього року. Проте робота Міністерства в цьому напрямку є незадовільною та ставить під загрозу життя та здоров’я мільйонів українців. Вона запропонувала написати відповідного листа до КМУ, і цю пропозицію підтримала більшість членів Комітету. Вони також вирішили звернутися до МОЗ із проханням переглянути термін поставки препаратів, скоротивши його до 90 днів.

Крім того, під час засідання було розглянуто ряд документів.Члени Комітету підтримали законопроект «Про внесення змін до статей 85 та 89 Бюджетного кодексу України (щодо фінансування окремих закладів охорони здоров’я, інших програм медичної та санітарної допомоги та закладів освіти)» (реєстраційний № 20360), який представив присутнім його автор — народний депутат Олександр Марченко.

Прийняття законопроекту забезпечить посилення гарантій надання багатопрофільної амбулаторно-стаціонарної медичної та іншої допомоги в Україні, доступ до багатопрофільних лікувальних закладів, у тому числі територіальних медичних об’єднань, закладів особливого типу (міські та районні патолого-анатомічні бюро), інших закладів (інформаційно-аналітичні центри медичної статистики) для громадян на всій території України, підвищення якості надання багатопрофільної амбулаторно-стаціонарної та іншої допомоги, посилення механізму реалізації конституційного права громадян на охорону здоров’я, медичну допомогу та освіту.

Жваве обговорення викликали зміни до законодавства щодо трансплантації донорських органів, представлені в законопроектах:

• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині» (реєстраційний № 2386а, ініціатори — народні депутати України О. Мусій, І. Сисоєнко, К. Яриніч, О. Кириченко);
• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині» (реєстраційний № 2386а-1, ініціатори — народні депутати України О. Богомолець, О. Корчинська).

Законопроекти мають єдину суттєву відмінність щодо того, згідно з якою презумпцією — згоди чи незгоди — буде в майбутньому відбуватися забір донорських органів.

Народні депутати погодилися, що в Україні існує гостра необхідність прийняття нової редакції Закону України. Як зазначила Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету, чинний закон було прийнято ще в 1999 р. Сьогодні він не вирішує нагальних проблем та потреб у трансплантації. Так, у 2014 р. в Україні було здійснено лише 134 трансплантації органів, у тому числі 16 пересадок нирок (у той час як щорічна потреба становить більше 2500); 17 пересадок печінки (при потребі 1000–1500). За останні 20 років в Україні проведено лише 8 трансплантацій серця (загальна потреба становить 1000–1500 на рік). Тому наші громадяни вимушені від’їжджати за кордон, зокрема до Білорусі.

Поява новітніх методів лікування потребує відображення в оновленому законі разом із введенням принципів прозорості та громадського контролю під час трансплантації, враховуючи досвід європейських країн. Також пропонується запровадити захищений реєстр донорів та реципієнтів.

Представляючи законопроект № 2386а (одним із авторів якого вона є), І. Сисоєнко підкреслила, що документ було розроблено разом із фахівцями МОЗ України, Міністерства внутрішніх справ, громадських організацій, а також лікарями. Законопроектом пропонується ввести в законодавство процесуальні уточнення та нові терміни, які необхідні для трансплантації та потребують негайного внесення. Дія закону поширюватиметься на діяльність, пов’язану зі взяттям, перевезенням органів, інших анатомічних матеріалів людини та їх трансплантацією, виготовленням біоімплантатів, отриманням і використанням таких матеріалів.

Народний депутат зазначила, що нині Україна належить до тих країн, національним законодавством яких встановлено презумпцію незгоди. Ст. 16 законопроекту № 2386а пропонується змінити цей принцип на альтернативний — так званий принцип ймовірної згоди (презумпцію згоди). Ця норма дозволяє здійснювати вилучення матеріалу з тіла померлої особи для трансплантації у випадку, коли померлий за життя не висловив свого заперечення проти вилучення органу, що має бути зафіксовано у встановленому порядку в офіційному документі та/або в Єдиній державній інформаційній системі.

Натомість в альтернативному законопроекті в основу покладено презумпцію незгоди, котра залишає за людиною право вибору, і не може призвести до вилучення органів без її згоди. За словами Ольги Богомолець, ситуація в Україні є такою, що презумпція згоди може призвести до зловживань. За нинішніх умов не виключено, що в лікаря може виникнути спокуса вчинити неправильну дію, і замість того, щоб врятувати життя, — отримати матеріал для трансплантації. У той же час вона не виключає, що через декілька років, коли становище країни стабілізується, лікарі отримуватимуть гідну оплату праці, кордони буде закрито, а на території України не відбуватимуться бойові дії і не зникатимуть люди, законодавство про трансплантацію можна буде переглянути знову.

І. Сисоєнко погодилася з тим, що зараз суспільство не готове до прийняття такої норми, адже поки що дійсно неможливо попередити зловживання та злочини навколо трансплантації. Питання можливості впровадження презумпції згоди потребує ґрунтовного обговорення в суспільстві для розуміння суті цієї ініціативи. І тільки після цього її можна буде запроваджувати на рівні закону.

З її думкою погодилися інші члени Комітету. За всіма іншими важливими питаннями ці 2 законопроекти співпадають один з одним. Тому члени Комітету більшістю голосів підтримали альтернативний законопроект № 2386 а-1, у якому збережено нині чинну презумпцію незгоди, рекомендувавши Парламенту прийняти його в першому читанні.

На порядку денному стояв розгляд законопроектів «Про внесення змін до Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» (щодо оподаткування ліків та медичних виробів)» (реєстраційний № 2827, ініціатор — народний депутат Т. Козак) та «Про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» (реєстраційний № 2325а, ініціатор — КМУ);

Законопроектом № 2827 пропонується віднести до життєво необхідних товарів, що звільняються від обкладання додатковим імпортним збором, препарати, дозволені для виробництва і застосування в Україні та внесені до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичні вироби за переліком, затвердженим КМУ.

Метою законопроекту № 2325а є звільнення від оподаткування додатковим імпортним збором лікарських засобів, технічних та інших засобів реабілітації для інвалідів та інших пільгових категорій населення, у тому числі постраждалих учасників антитерористичної операції, комплектувальних виробів і напівфабрикатів для виготовлення зазначених засобів реабілітації за переліком, встановленим КМУ.

Народні депутати одноголосно підтримали обидва законопроекти. Прим. ред.: Як повідомив Айварас Абромавичус, міністр економічного розвитку і торгівлі України, 21 жовтня під час засідання Уряду схвалено рішення щодо скасування додаткового імпортного збору з 1 січня 2016 р., наразі текст документа не оприлюднено.

Також було підтримано та рекомендовано Парламенту прийняти в першому читанні законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування матеріальної допомоги фізичним особам на лікування та реабілітацію) (реєстраційний № 1683, автор — народний депутат М. Бурбак) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо забезпечення надходжень до місцевих бюджетів та оптимізації надання медичної й освітньої субвенції)» (реєстраційний № 2520, ініціатор — народний депутат О. Дмитренко).

Члени Комітету підтримали пропозицію народного депутата Тетяни Донець щодо необхідності підготувати звернення в Генеральну прокуратуру України з проханням перевірити факти зловживань під час використання бюджетних коштів, виділених на будівництво Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» та законність проведення тендеру на добудову нового корпусу лікарні, у якому взяли участь тільки 2 компанії.

О. Богомолець також повідомила присутнім, що Комітетом з питань національної безпеки і оборони на засіданні 11 листопада було розглянуто ініційований нею проект Закону «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо проходження студентами вищих, фармацевтичних навчальних закладів військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби в обов’язковому порядку)» (реєстраційний № 2210а) та ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду проекту в першому читанні прийняти його за основу.

Метою прийняття змін до закону є відновлення підготовки офіцерів запасу медичної служби в обов’язковому порядку. Як зазначають автори законопроекту, протягом останніх років рівень підготовки медичних працівників не був розрахований на можливість військових дій на території України, і з огляду на події сьогодення це призводить до відповідних негативних наслідків. Реалізація положень зазначеного документа сприятиме створенню професійно підготовленого мобілізаційного ресурсу загальнодержавної системи медичного забезпечення на особливий період, а також мінімізації людських втрат, захисту й збереженню життя і здоров’я як військових, так і цивільних громадян у мирний і воєнний час та посиленню національної безпеки і оборони України.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!