Державна реєстрація лікарських засобів: що нового?

Модератор семінару Наталя Сергієнко, виконавчий директор Комітету з охорони здоров’я ЄБА, нагадала, що наразі процедура реєстрації лікарських засобів в Україні змінилася у зв’язку з набуттям чинності наказів МОЗ України від 23.07.2015 р. № 460 щодо експертизи реєстраційних матеріалів та від 30.10.2015 р. № 707 стосовно Регламенту взаємодії профільного міністерства та ДЕЦ щодо підготовки наказів МОЗ України про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін до реєстраційних матеріалів, оформлення та видачі реєстраційних посвідчень.

Н. Сергієнко подякувала експертам МОЗ України та ДЕЦ, які брали участь у розробці та сприяли ухваленню цих нормативно-правових актів. Особисту подяку ЄБА висловлює керівництву МОЗ України та ДЕЦ, а також уповноваженим представникам цих органів, які оперативно відреагували на прохання ЄБА і погодилися взяти участь у конференції та роз’яснити виробникам, продукція яких представлена на фармацевтичному ринку України, основні зміни у схемі державної реєстрації лікарських засобів.

«Український фармринок тривалий час очікував на скасування процедури повторної перереєстрації лікарських засобів, яку дотепер проходили усі власники реєстраційних посвідчень кожні 5 років. На сьогодні завдяки спільним зусиллям професійної спільноти, експертів та регуляторів зроблений останній крок – цю процедуру скасовано на рівні нормативно-правових актів. Сподіваємося, що перспектива отримання безстрокових реєстраційних посвідчень на лікарські засоби наразі вже стала реальністю , починаючи з 30 жовтня 2015 р.», — зауважила Н. Сергієнко.

Тарас Лясковський звернув увагу, що зміни у процедурі реєстрації ліків в України передбачені законами України:

• від 12 серпня 2014 р. № 1637-VII «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо удосконалення порядку забезпечення населення лікарськими засобами, призначеними для лікування соціально небезпечних і тяжких хвороб» (спрощена реєстрація препаратів для лікування туберкульозу, ВІЛ/СНІД, вірусних гепатитів, онкологічних та орфанних захворювань, які зареєстровані компетентними органами Сполучених Штатів Америки, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади або Європейського Союзу як лікарські засоби).
• від 20 жовтня 2014 р. № 1707-VII «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо обігу лікарських засобів та державного контролю якості ввезених на митну територію України лікарських засобів» (після перереєстрації строк застосування в Україні лікарського засобу не обмежується, тобто заявнику видається безстрокове реєстраційне посвідчення).

Згадані зміни до Закону України «Про лікарські засоби» відображені у постанові КМУ від 26 травня 2005 р.№ 376 щодо затвердження Порядку державної реєстрації.

З метою розширення доступу українських пацієнтів до оригінальних препаратів, Уряд постановою від 18.03.2015 р. № 125 також вніс зміни до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів.

Відповідно до зазначених змін законодавства МОЗ України ухвалило накази:

• від 23.07.2015 р. № 460 «Про внесення змін до Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення та затвердження порядку перевірки матеріалів, доданих до заяви про державну реєстрацію окремих лікарських засобів, щодо їх обсягу»;
• від 30.10.2015 р. № 707 «Про внесення змін до регламенту взаємодії Міністерства охорони здоров’я України та ДП «Державний експертний центр МОЗ України» щодо підготовки наказів МОЗ України про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів, оформлення та видачі реєстраційних посвідчень» (далі — Регламент взаємодії МОЗ України та ДЕЦ).

Т. Лясковський нагадав, що проекти цих документів опрацьовувалися робочою групою з дерегуляції фармринку, яка щотижнево працює в МОЗ України. За словами доповідача, можливо, деякі положення згаданих наказів МОЗ України потребуватимуть доопрацювання, але це стане зрозумілим в процесі їх застосування на практиці. Доповідач висловив впевненість у тому, що завдяки конструктивній співпраці операторів ринку та регуляторних органів можливо створити досконалий механізм допуску препаратів на ринок України.

Отже, наказом МОЗ України № 460 Порядок експертизи викладно у новій редакції. Він стосується виключно експертизи реєстраційних матеріалів, яку здійснює ДЕЦ. Таким чином, новою редакцією Порядку визначено регламент взаємодії заявника та ДЕЦ.

У той же час Законом України «Про лікарські засоби» встановлено, що державна реєстрація лікарських засобів проводиться на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, тобто МОЗ України.

Тому наказом МОЗ України № 707 ухвалено зміни до Регламенту взаємодії МОЗ України та ДЕЦ. Фактично цим наказом затверджені відповідні форми заяв, з якими заявники мають звертатися до МОЗ України. Ці заяви міститимуть мінімальну основну інформацію щодо лікарського засобу, який подається на реєстрацію, або щодо змін до реєстраційних матеріалів.

На підставі цієї заяви МОЗ України надаватиме ДЕЦ лист-направлення щодо проведення експертизи реєстраційних матеріалів. До речі, форму листа-направлення затверджено тим же наказом МОЗ.

Алгоритм дій заявника, МОЗ та ДЕЦ надзвичайно простий. Заявник подає заяву до Центру адміністративних послуг МОЗ України «Єдине вікно». Після цього протягом 3 днів в МОЗ України готується лист-направлення, який передається в ДЕЦ.

На сьогодні у заявників виникає питання, яким чином вони дізнаватимуться про те, що лист-направлення передано в ДЕЦ. Т. Лясковський зазначив, що МОЗ України пропонує передавати лист-направлення на електронну адресу заявника. Найближчим часом це питання буде вирішено.

Після того, як ДЕЦ отримає лист-направлення від МОЗ України, заявник подає до цього центру реєстраційну форму лікарського засобу для проведення експертизи.

Після завершення експертизи оформлюється вмотивований висновок, на підставі якого МОЗ України протягом місяця приймає рішення щодо реєстрації/перереєстрації лікарського засобу або внесення змін до реєстраційних матеріалів.

Т. Лясковський звернув увагу на те, що інформація, яка зазначається у певному типі заяви про державну реєстрацію лікарського засобу, має співпадати із інформацією у реєстраційній формі. Тобто якщо у заяві вказуватиметься, що на реєстрацію подається генерик, то й реєстраційна форма має бути оформлена для генеричного препарату. Така сама інформація зазначається й у листі-направленні, який передається в ДЕЦ.

Доповідач також зауважив, що наказом МОЗ України № 460 затверджено Порядок перевірки матеріалів, доданих до заяви про державну реєстрацію окремих лікарських засобів (далі — Порядок перевірки матеріалів), щодо їх обсягу. Він поширюється на лікарські засоби зі спрощеною реєстрацією, а саме препаратів для лікування туберкульозу, ВІЛ/СНІД, вірусних гепатитів, онкологічних та орфанних захворювань, які зареєстровані компетентними органами Сполучених Штатів Америки, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади або Європейського Союзу як лікарські засоби.

Порядком перевірки матеріалів затверджено форму заяви, перелік матеріалів, що надаються для проведення перевірки, та висновок про результати перевірки матеріалів, доданих до заяви.

Алгоритм дій учасників процесу реєстрації згаданих лікарських засобів такий самий, як і в інших випадках. Різниця полягає у тому, що така експертиза здійснюється протягом 1 дня й рішення приймається впродовж 1 дня.

Доповідач також розповів про особливості реєстрації лікарських засобів, які закуповуватимуться міжнародними організаціями. Як відомо, нещодавні зміни до законодавства передбачають спрощену процедуру реєстрації для таких препаратів. Нагадаємо, що Перелік лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі письмових домовленостей щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, затверджений постановою КМУ від 8 жовтня 2015 р. № 787.

Для реєстрації таких препаратів МОЗ України розробило окремий Порядок проведення експертизи щодо автентичності реєстраційних матеріалів на препарат, який подається на державну реєстрацію з метою його закупівлі через міжнародні організації. Наразі цей документ погоджено Державною регуляторною службою України й він знаходиться на реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Процедура експертизи щодо автентичності реєстраційних матеріалів полягає у перевірці факту підтвердження заявником або його уповноваженою особою автентичності перекладу українською мовою інструкції для застосування лікарського засобу або інформації про застосування лікарського засобу, затвердженої згідно з вимогами країни-заявника/виробника або країни, регуляторний орган якої керується високими стандартами якості, що відповідають стандартам, рекомендованим ВООЗ, та/або згідно з результатами клінічних випробувань.

Т. Лясковський зауважив, що МОЗ України продовжує працювати над удосконаленням процедур державної реєстрації лікарських засобів. За словами доповідача, спрощення реєстрації для окремих лікарських засобів — це тимчасовий захід, котрий буде скасовано після стабілізації ситуації в системі охорони здоров’я, адже відповідно до європейських рекомендацій допуск лікарських засобів на ринок країни має здійснюватися за рівними умовами без винятків.

На завершення виступу доповідач повідомив, що на даний час у МОЗ України працюють експерти ЄС, які проводять аудит системи державної реєстрації та закупівель лікарських засобів в України. Усі необхідні документи їм передані. За результатами аудиту складатимуться висновки та надаватимуться рекомендації, які МОЗ України враховуватиме при удосконаленні відповідних процедур та їх гармонізації із вимогами законодавства ЄС.

Сергій Сур, доктор фармацевтичних наук, директор по взаємодії з регуляторними органами корпорації «Артеріум», запитав у представника МОЗ України, з якого моменту заявники отримуватимуть безстрокові реєстраційні посвідчення?

Відповідаючи на це питання, Т. Лясковський пояснив, що МОЗ України приймає рішення на основі вмотивованих висновків експертної установи, в тому числі щодо підтвердження позитивного співвідношення очікуваної користі до можливого ризику при застосуванні лікарського засобу.

У свою чергу, експерти ДЕЦ зауважили, якщо Міністерство визнаватиме висновок ДЕЦ, складений відповідно до Порядку реєстрації, затвердженого наказом МОЗ України № 460, як такий, що відповідає вимогам постанови КМУ № 376 (позитивне співвідношення користь/ризик) для отримання безстрокової перереєстрації, то безстрокові реєстраційні посвідчення видаватимуться незалежно від того, коли подавалися заяви. А ДЕЦ лише виконує вимоги наказу профільного міністерства щодо рекомендації або відмови.

Тетяна Талаєва, в.о. генерального директора ДЕЦ, пояснила, що експертиза заяв та реєстраційних матеріалів, які подавалися за старою процедурою, здійснюватиметься, відповідно, за старою процедурою. Але експертиза матеріалів на перереєстрацію лікарських засобів, заяви на які подані після 30 жовтня 2015 р. з новим пакетом реєстраційних документів, проводитиметься за новою процедурою. Якщо експертиза документів, поданих за старою процедурою, ще не розпочалася, то кошти, сплачені заявником, будуть перезалічені.

Також Т. Талаєва звернула увагу присутніх на те, що на сайті ДЕЦ працює розділ «візуалізація» (друга версія), який дозволяє заявнику детально відслідковувати етапи проведення експертизи реєстраційних матеріалів. Користувачі першої версії системи візуалізації автоматично стають користувачами другої версії. У майбутньому планується зробити сервіс ще більш зручним та прозорим для користувачів шляхом запровадження смс-повідомлень, відправлення на електронну пошту заявника повідомлень щодо певних процедур експертизи тощо.

Марина Валова, начальник відділу експертизи матеріалів на лікарські засоби, що подаються на реєстрацію, Управління експертної роботи Департаменту експертизи реєстраційних матеріалів ДЕЦ, повідомила про шлях документів, які подаються з метою державної реєстрації лікарського засобу та дії заявника й експертної установи.

Копія заяви разом с листом-направленням МОЗ України надходить до ДЕЦ через відділ діловодства до Департаменту експертизи реєстраційних матеріалів. Директор цього Департаменту у день надходження листа-направлення та копії заяви призначає експерта, котрий відповідатиме за розгляд наданих документів, та передає ці документи відповідальному співробітнику Департаменту.

Заявник заповнює реєстраційну форму та звертається до відповідального співробітника Департаменту. Години прийому залишаються незмінними — з понеділка по четвер з 9:30 до 12:30. Відповідальний співробітник знаходиться у кабінеті директора Департаменту та відповідно до реєстраційної форми надає заявнику лист-направлення МОЗ України разом із копією заяви.

Заявник з документами (реєстраційною формою, листом-направленням та копією заяви) звертається до експерта Департаменту, прізвище якого вже зазначено на листі-направленні. Експерт вносить інформацію, наведену у реєстраційній формі, у Єдину інформаційну аналітичну систему (ЄІАС) «Фармакорішення». Доповідач звернула увагу на те, що у разі невідповідності інформації, яка зазначена у заяві, реєстраційній формі та листі-направленні МОЗ України, експерт не вноситиме інформацію до системи «Фармакорішення».

Після внесення інформації до «Фармакорішення» експерт оформлює направлення на сплату вартості послуг з проведення експертизи реєстраційних матеріалів та збору за державну реєстрацію. У разі наявності зауважень щодо реєстраційної форми або інших документів, що унеможливлює формування направлення, готується відповідне повідомлення для заявника із зазначенням зауважень.

Після оплати рахунку заявник подає до ДЕЦ матеріали реєстраційного досьє. Далі експертиза здійснюється відповідно до положень наказу МОЗ № 460. У разі ненадання заявником матеріалів реєстраційного досьє протягом 3 міс з дати надходження до ДЕЦ листа-направлення МОЗ України відповідальна особа Департаменту передає лист-направлення разом із копією заяви до МОЗ України із супровідним листом.

Після цієї доповіді перша частина семінару перейшла у формат «питання — відповідь». Більшість питань аудиторії стосувалася відповідності типу заяви та вмотивованого висновку, адже може статися так, що вмотивований висновок не співпаде з типом заяви. Як зазначали спеціалісти з питань реєстрації лікарських засобів, коли триває експертиза, у заявників може виникати потреба вносити зміни до реєстраційних матеріалів. При цьому заявник сплачує вартість експертизи та збір. Раніше існувала кваліфікаційна комісія, яка здійснювала оцінку поданих матеріалів та надавала рекомендації щодо змін, які необхідно було б внести. Відповідно до вимог оновленого Порядку експертизи, затвердженого наказом МОЗ України № 460, такого не передбачено, оскільки відповідальність за подані дані несе заявник.

Експерти ДЕЦ з цього приводу зазначили, що вимоги щодо досьє ретельно викладені у наказі МОЗ України № 460.

У контексті цього питання відбулися дебати. Експертиза реєстраційних матеріалів здебільшого займає тривалий час, в межах якого заявники можуть подавати незначні зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу, наприклад, такі як оновлені сертифікати відповідності, назва лікарського засобу, назва виробника. На цьому етапі заявники стикаються з проблемами, адже питання щодо інформації у реєстраційній формі й у наданих реєстраційних матеріалах залишається неузгодженим.

Учасники семінару погодилися, що це питання потребує додаткового обговорення з уповноваженими представниками ДЕЦ у робочому режимі.

Олена Матвеєва, директор Департаменту післяреєстраційного нагляду ДЕЦ, відкрила другу частину семінару доповіддю щодо вимог у сфері фармаконагляду. Експерт зауважила, що заявник має певні зобов’язання. Одне з них — це післяреєстраційний моніторинг лікарського засобу з метою його подальшої оцінки у контексті користь/ризик.

Раніше, тобто до 30 жовтня 2015 р., при реєстрації препарату щодо фармаконагляду надавалася лише інформація про уповноважену особу, відповідальну за його здійснення. При перереєстрації надавалася інформація про уповноважену особу та регулярно оновлюваний звіт з безпеки лікарського засобу. При внесенні змін до реєстраційних матеріалів заявники надавали декларацію щодо змін та їх підґрунтя.

Експерт наголосила, що процедура перереєстрації не скасована. Проте змінився підхід до частоти її здійснення. Мова йде про те, що у переважній більшості випадків має залишитися одноразова перереєстрація.

А що відбувається з фармаконаглядом в країнах ЄС? Європейські підходи до фармаконагляду з плином часу змінилися, тому що професійна спільнота, яка опікується питаннями безпеки лікарських засобів, дійшла висновку, що краще управляти ризиками, ніж усувати наслідки побічних реакцій. Тому на сьогодні при реєстрації препарату заявник подає до регуляторного органу короткий опис системи фармаконагляду та план управління ризиками. При перереєстрації — короткий опис системи фармаконагляду, план управління ризиками або його оновлену версію, доповнення до клінічного огляду та заяву клінічного експерта.

О. Матвеєва пояснила, чому перереєстрація здійснюється через 5 років і у переважній більшості випадків 1 раз. 5 років надається заявнику для того, щоб він відшліфував усі процеси, які здійснюються при виробництві лікарського засобу. Мова йде про технологію виробництва, документи щодо якості та профілю безпеки препарату та ін. Експерт звернула увагу на те, що після реєстрації лікарського засобу оцінка профілю його безпеки ґрунтується лише на результатах клінічних досліджень. Але після широкого застосування цього препарату можна дізнатися про фактори ризику та їх вплив на ефективність і безпеку. Максимум інформації щодо препарату заявник отримує протягом перших 5 років. Інформація збирається й надалі, але пружність інформаційного потоку зменшується.

Експерт також зауважила, що зміни, які стосуються фармаконагляду, відповідають європейським вимогам, передбаченим у Директиві 2001/83/ЕС, Регламенті Європейського Парламенту та Ради № 726/2004, рекомендаціях ЕМА, настанові з належної практики фармаконагляду.

План управління ризиками подається з будь-яким типом лікарського засобу, за винятком гомеопатичних препаратів без клінічних показань та традиційних рослинних лікарських засобів. Цей документ супроводжує препарат весь життєвий цикл та постійно оновлюється. Основна його частина — це специфікація, яка відображає важливі ризики, тобто ті, які дійсно впливають на співвідношення користь/ризик. З урахуванням ризиків заявник планує власні активності у сфері фармаконагляду та заходи з мінімізації ризиків. Періодичність оновлення залежить від профілю безпеки препарату. Доповнення до клінічного огляду містить критичний аналіз поточного стану співвідношення користь/ризик. Цей документ створюється один раз після реєстрації препарату, але кожен раз в окремо взятій країні. Тобто окремо й для України з моменту реєстрації.

Регулярно оновлюваний звіт з безпеки лікарського засобу — це знайомий заявникам та експертам документ, в якому з певною періодичністю зазначаються усі несприятливі наслідки застосування лікарського засобу, які зафіксовані або отримані заявником за певний промі­жок часу. Експертів ДЕЦ цікавить оцінка заявника стосовно співвідношення користь/ризик, яка має міститися у регулярно оновлюваному звіті.

Реєстраційна форма лікарського засобу, що подається на державну реєстрацію, передбачає короткий опис системи фармаконагялду. Це, по-перше, інформація щодо уповноваженої особи, по-друге — гарантійний лист заявника про те, що в нього створена й належним чином функціонує система фармаконагляду для препарату, що подається на реєстрацію, в тому числі й в Україні. Щодо уповноваженої особи або його представника в заяві зазначається ПІБ, місце здійснення фармаконагляду, телефон, за яким ця особа має бути доступна цілодобово, факс інші засоби зв’язку.

План управління ризиками необхідно надавати при реєстрації лікарського засобу за винятком традиційних рослинних та гомеопатичних препаратів без клінічних показань; при змінах, які потребують нової реєстрації, а саме — нова лікарська форма, новий спосіб введення, новий процес виробництва біотехнологічних препаратів та інші суттєві зміни; при появі нових даних, що впливають на співвідношення користь/ризик; на вимогу центру протягом 60 днів з дати подання запиту. Створення плану управління ризиками — це дуже складне завдання, тому О. Матвеєва порадила спеціалістам з питань реєстрації консультуватися з цього приводу з експертами ДЕЦ та ін.

Після отримання реєстраційного посвідчення заявник має включити взяті на себе зобов’язання, які зазначені у п. 7 розділу ІV Порядку експертизи, у план управління ризиками. Також він повинен своєчасно вносити будь-які зміни у реєстраційні матеріали відповідно до положень розділу VІ Порядку експертизи, вносити зміни до інструкції для медичного застосування препарату, включаючи приведення інструкції генеричного препарату у відповідність з інструкцією оригінального (референтного) лікарського засобу. Заявник повинен гарантувати, що інформація про його лікарський засіб відповідає сучасним науковим знанням й він має надавати регулярно оновлюваний звіт з безпеки на вимогу ДЕЦ або з певною періодичністю.

Щодо змін до реєстраційних матеріалів у контексті фармаконагляду експерт пояснила, що заявник разом із заявою про внесення змін подає їх обґрунтування. Якщо мова йде про безпеку лікарського засобу, то зміни можуть стосуватися нових даних щодо безпеки. Вони також можуть стосуватися змін системи фармаконагляду, частоти або кількості подання регулярно оновлюваних звітів з безпеки тощо.

Подання регулярно оновлюваних звітів з безпеки для різних лікарських засобів здійснюється з різною періодичністю. Очевидно, що для добре вивченого препарату, який тривалий час застосовується для лікування, подавати регулярно оновлюваний звіт з безпеки необхідно рідше, ніж для нещодавно зареєстрованого, наприклад, імунобіологічного препарату. В ЄС раз на рік переглядається періодичність подання регулярно оновлюваних звітів з безпеки для різних лікарських засобів. Так само відбуватиметься й в Україні.

Регулярно оновлювані звіти подаються власниками реєстраційних посвідчень на лікарські засоби з однаковою діючою речовиною в один день. Завдяки цьому оптимізується робота експертів, які в певний день працюють з однотипними змінами до реєстраційних матеріалів. Крім того, це дозволяє уникнути невідповідності між інструкціями для медичного застосування лікарських засобів з однаковою діючою речовиною.

Стосовно перереєстрації О. Матвеєва повідомила, що заявник має подати інформацію щодо системи фармаконагляду, план управління ризиками або його оновлену версію та оцінку безпеки застосування лікарського засобу протягом перших 5 років після реєстрації.

Наразі наказом МОЗ № 460 передбачена безстрокова перереєстрація, але відповідно до результатів експертизи і згідно з критеріями, визначеними наказом МОЗ України №460, може бути здійснена повторна перереєстрація. Рекомендації щодо повторної перереєстрації препарату надаватимуться на підставі експертної оцінки оновлених даних щодо співвідношення користь/ризик.

Для перереєстрації заявник надає адміністративну інформацію, яка, серед іншого, містить дані щодо кваліфікації та досвіду роботи уповноваженої особи з фармаконагляду або контактної особи в Україні; зведені дані виробника/заявника про стан безпеки застосування лікарського засобу в Україні за період дії реєстраційного посвідчення; інформацію про незалежних експертів з клінічних питань, включаючи підписи та біографічні довідки; короткий опис системи фармаконагляду; план управління ризиками; доповнення до клінічних даних із висновком клінічного експерта.

На завершення виступу О. Матвеєва звернула увагу аудиторії на те, що нові документи, про які йдеться у наказі МОЗ України № 460, не вимагатимуться миттєво. Якщо на сьогодні певних документів у заявника немає, то він повинен почати працювати над ними. Через 2 роки після реєстрації або перереєстрації препарату план управління ризиками обов’язково має бути складений. Якщо заявник подає документи на перереєстрацію, але й нього немає додатку до клінічного огляду, то це не проблема. Проте через 2 роки після перереєстрації заявник повинен надати цей документ в ДЕЦ.

Після доповіді експерта учасники семінару мали можливість поставити низку нагальних питань експертам ДЕЦ та порадитися з ними щодо практичних аспектів реєстрації лікарських засобів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!