Імунопрофілактика в Україні: аналіз стану та шляхи удосконалення державної політики

2 грудня 2015 р. в Києві відбувся Вакцинний саміт, організатором якого виступили ГО «Імунний щит нації» та ГІ «Коаліція за вакцинацію», за підтримки ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та фармацевтичної компанії «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна». До участі в заході було запрошено міжнародних експертів, представників Міністерства охорони здоров’я України (далі — МОЗ України), Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, медичних, педагогічних та науково-дослідницьких установ, головних позаштатних спеціалістів МОЗ України, представників органів влади, громадських об’єднань, вищих навчальних закладів тощо.

Під час заходу учасники розглянули широке коло питань щодо імунопрофілактики інфекційних захворювань, зокрема проблеми постачання імунобіологічних препаратів в Україні, процес виробництва вакцин та їх шлях до пацієнтів, небезпеку інфекційних захворювань, які можна попередити шляхом вакцинації. Було розглянуто еволюцію Календаря профілактичних щеплень (далі — Календар) у різних країнах світу: які новації на сьогодні актуальні й чому. Але найголовніше питання, стосовно якого всі учасники дійшли згоди й порозуміння, — це створення довгострокової стратегії імунізації, що є запорукою національної безпеки кожної країни.

З привітальним словом до учасників на початку зустрічі звернулася Ольга Богомолець, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, яка підкреслила, що захід є вкрай актуальним і важливим. «Усі ми стали свідками кричущої події, яка сталася півроку тому. Мова йде про спалах поліомієліту на Закарпатті, якому передувало багаторічне недопрацювання МОЗ України, усієї професійної спільноти та громадськості щодо імунопрофілактики інфекційних захворювань», — зауважила вона.

Державна політика в Україні щодо імунопрофілактики: аналіз стану, шляхи удосконалення

О. Богомолець зазначила, що наразі є 3 регіони, які можна взяти за взірець щодо охоплення вакцинацією дітей під час І туру додаткової імунізації проти поліомієліту — це Кіровоградська, Хмельницька та Харківська обл., проте є 3 області, де відсоток охоплених вакцинацією дітей найнижчий, — це Закарпатська, Одеська та Київська обл. На її думку, саме антивакцинальна кампанія в ЗМІ та інтернеті стала причиною «зриву» вакцинації в І турі. «Сьогодні рівень охоплення вакцинацією — це не тільки здоров’я українських дітей, та не тільки свідомість українських медіа, це статус нашої країни в світі», — підкреслила голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

Василь Князевич, завідувач кафедри управління охороною суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України, доктор медичних наук, підкреслив актуальність теми зібрання та наголосив на важливості розроблення ефективної державної політики щодо імунопрофілактики в Україні.

Олена Недригайло, президент ГО « Імунний щит нації», зазначила, що так звана антивакцинальна кампанія, яка проводилася в 2008 р. у зв’язку з випадком смерті дитини, який пов’язали з використанням вакцини, зародила недовіру населення до проведення імунопрофілактики. У результаті багато людей, і в першу чергу дітей, залишилися незахищеними перед інфекційними захворюваннями внаслідок відмови їх батьків від проведення щеплення. Згодом ситуація щодо імунопрофілактики керованих інфекційних захворювань покращилася, проте сьогодні знову йде інформаційна війна щодо вакцинації проти поліомієліту. Саме тому вкрай важливо розробити ефективну державну політику щодо імунопрофілактики, щоб відновити довіру до неї серед населення нашої держави та створити ефективну систему запобігання виникненню та розповсюдженню керованих інфекційних захворювань задля покращення здоров’я дітей.

Марина Бучма, менеджер з зовнішньої комунікації компанії «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», підкреслила, що, тільки об’єднавши зусилля, можна виправити ту ситуацію, у якій знаходиться наша держава щодо імунопрофілактики інфекційних захворювань, та побажала учасникам плідної співпраці під час саміту.

Модератор заходу Наталія Винник, виконавчий директор ГО «Імунний щит нації», представила звернення Миколи Кулеби, уповноваженого Президента України з прав дитини, і наголосила, що імунізація є одним з найбільш ефективних та економічно доцільних заходів медичного втручання в епідемічний процес. Забезпечення права кожної дитини на здорове та повноцінне життя, у тому числі шляхом вчасної і якісної імунопрофілактики, належить до головних завдань держави.

Сергій Платов, заступник начальника відділу громадського здоров’я МОЗ України, провів попередній аналіз виконання Загальнодержавної програми імунізації та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 рр. та повідомив, що серед проблем, які потребують вирішення, можна виділити: багаторічне недофінансування програми імунопрофілактики, девальвацію гривні, яка призвела до здорожчання імунобіологічних препаратів та неможливості придбавати вакцини в необхідній кількості, неузгодженість дій на різних рівнях та структурних підрозділах влади, дефіцит кваліфікованих кадрів, обізнаних у питаннях імунопрофілактики, недостатня комунікація на рівні держави щодо важливості вакцинації, недосконалість статистичних даних щодо захворюваності та смертності від керованих інфекцій, необізнаність суспільства щодо важливості вакцинації від інфекційних захворювань.

Проте С. Платов підкреслив, що Календар та ті вакцини, які сьогодні використовуються в нашій державі для імунопрофілактики, є одними з найпрогресивніших серед країн СНГ. Так, у 2002 р. в Календар було введено ацелюлярну вакцину проти кашлюку, дифтерії та правця, що порівняно з цільноклітинною вакциною мала меншу кількість побічних реакцій після застосування. У 2006 р. в Календар було введено вакцину проти гемофільної інфекції типу b за схемою 3+1, змішану схему вакцинації проти поліомієліту (ІПВ+ОПВ), а також ревакцинацію проти кашлюку в 6 років. У 2007 р. запроваджено вакцинацію проти гепатиту В. Таким чином, сьогодні згідно з Календарем в Україні проводять вакцинацію проти 10 інфекційних захворювань: гепатит В, туберкульоз, кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція типу b, кір, паротит та краснуха, проте рівень охоплення вакцинацію в останні роки знижується, що пов’язано з ризиком спалаху керованих інфекційних захворювань.

Мехта Шайлеш, медичний лідер напрямку співпраці з Глобальним альянсом з вакцинації та національними організаціями компанії «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс», представив доповідь «Процес виробництва вакцин: тривалий шлях до пацієнта», під час якої підкреслив, що процес виробництва вакцин дуже відрізняється від такого інших лікарських засобів та є досить складним, у першу чергу тому, що вакцини — це імунобіологічні препарати. Контроль їх якості на різних етапах виробництва займає близько 70% усього часу, потрібного на виробництво. При цьому термін виробництва вакцин може тривати до 26 міс. Тому під час планування поставок вакцин до різних країн світу велику роль відіграють багаторічні угоди, які спрощують процедуру, а саме: дозволяють заздалегідь планувати обсяг виробництва, вартість вакцин, створюють можливість вчасно забезпечувати їх доставку до країни-замовника.

Сергій Крамарєв, головний позаштатний дитячий інфекціоніст МОЗ України, розповів про небезпеку інфекційних захворювань, що можна попередити вакцинацією, та надав інформацію щодо наслідків перенесення таких патологій. Так, за його словами, кір пов’язують з підвищеним ризиком розвитку розсіяного склерозу та шизофренії, автоімунними захворюваннями, вітряну віспу — з гломерулонефритом та іншими патологіями, паротит — з безпліддям, раком яєчок, цукровим діабетом тощо. У свою чергу, вірус гепатиту В є онкогенним та призводить до розвитку раку печінки, тому першу вакцину проти гепатиту В вважають першою протираковою вакциною. С. Крамарєв зазначив, що після введення вакцини проти гепатиту В до Календаря показники захворюваності на цю патологію різко знизилися, проте сьогодні відзначається збільшення кількості випадків захворюваності на гепатит В навіть серед дітей. У свою чергу, кір у нашій країни перебігає як некерована інфекція, підвищення захворюваності констатують кожні 4–6 років, що пов’язано з низьким рівнем охоплення вакцинацією дітей.Серед нових цілей сучасної вакцинації він виділив пневмококову, менінгококову, ротавірусну та папіломовірусну інфекції тощо. За його словами сьогодні в світі існують ефективні вакцини з сприятливим профілем безпеки проти 27 інфекційних захворювань.

Поларт Дірк, директор клінічного та медичного напрямку регіону Європа компанії «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс», розповів про еволюцію Календаря в різних країнах та окреслив аспекти, які є основою для його оновлень. За словами спікера, ідеального Календаря не існує. Є декілька факторів, які можуть грати важливу роль під час його формування: епідеміологія, досвід інших країн, дані про аналіз вартості лікування, пріоритети охорони охорони здоров’я, іноді потрібно вивчати біологію вірусу чи бактерії задля визначення груп ризику серед населення, також необхідно брати до уваги експертну думку тощо. Тому оптимальний Календар вимагає постійного докладання зусиль щодо його оновлення. До того ж вакцинація має бути державним пріоритетом, якщо країна бажає контролювати інфекційні захворювання.

Сердар Озтюрк, медичний директор регіону Близького Сходу та Північної Африки компанії «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс», розповів про довгострокову стратегію імунізації як питання національної безпеки, окресливши цінність і значення вакцинації, ситуацію щодо імунопрофілактики й захворюваність на керовані інфекційні захворювання в різних країнах світу тощо. Спікер також підкреслив економічну складову важливості програм з імунізації задля зниження витрат державних коштів на систему охорони здоров’я шляхом попередження інвалідизації, збільшення тривалості та якості життя людей.

Під час прес-брифінгу, який відбувся в рамках Вакцинного саміту, Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я України, зазначив, що вирішення проблеми планового забезпечення вакцинами згідно з Календарем в необхідній кількості є пріоритетом МОЗ України. За його словами, для найбільш прозорого й швидкого процесу закупівлі необхідних імунобіологічних препаратів цього року відповідні програми було передано міжнародним організаціям.

«З огляду на низький рівень охоплення вакцинацією населення і суперечливу інформацію, яка з’являється в ЗМІ щодо цієї теми, проведення Вакцинного саміту дуже на часі. Це чудова можливість отримати вичерпну інформацію щодо всіх пересторог із перших вуст від провідних фахівців, а також нагода для всіх зацікавлених сторін дізнатися про нові тенденції в цій сфері», — зауважив заступник міністра охорони здоров’я.

Слід зазначити, що в рамках Вакцинного саміту також пройшов круглий стіл, під час якого актуальні питання імунопрофілактики обговорили представники МОЗ України, Міністерства освіти і науки, Ради національної безпеки і оборони, міжнародні експерти, а також народні депутати України, лікарі та представники громадської організації «Імунний щит нації». У підсумку учасники Вакцинного саміту визначили декілька питань, які необхідно вирішити спільними зусиллями:

1) налагодження безперервного планового забезпечення вакцинами, згідно з Календарем щеплень, як реалізація важливої складової державної політики України;

2) визначення етико-правових моментів вакцинації в Україні;

3) захист військовослужбовців від керованих вакцинацією інфекційних захворювань;

4) підвищення рівня освіченості громадян щодо медичних питань. Виховання культури здоров’я у населення, що є основою громадського здоров’я.

Світлана Шелепко,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті