Як впливати на прийняття рішень у системі охорони здоров’я: 18-й Європейський конгрес ISPOR

7–11 листопада 2015 р. у Мілані, Італія, відбувся 18-й Європейський конгрес Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (International society for рharmacoeconomics and outcomes research — ISPOR). На сучасному етапі ISPOR — це провідна науково-освітня світова організація, що займається питаннями досліджень економіки охорони здоров’я та використання їх результатів для прийняття управлінських рішень з метою покращення стану здоров’я населення країн світу. Схвалена на 20-й Міжнародній зустрічі ISPOR у Філадельфії (червень 2015 р.) концепція місії ISPOR на підставі 20-річної діяльності цієї організації містить 5 ключових елементів — це наукова й дослідна досконалість, активна робота членів ISPOR, навчання та тренінги, комунікації та співробітництво учасників ISPOR, цінності належної організації прийняття рішень в охороні здоров’я.

18-й Європейський конгрес ISPOR було присвячено темі «Як впливати на прийняття рішень у системі охорони здоров’я, використовуючи наявні дані результатів досліджень (наслідків лікування) та ліквідуючи деякі прогалини у цих показниках?». Участь у конгресі взяли близько 5 тис. делегатів з усіх країн Європи, США, Південної Америки, Азії.

Україну представляли 22 фахівці з вищих медичних (фармацевтичного навчальних закладів, Державного експертного центру МОЗ України (далі — ДЕЦ), студенти й молоді науковці, які поділилися результатами своїх досліджень під час форумів у формі усних і стендових доповідей.

На запрошення оргкомітету в заходах ISPOR постійно беруть участь представники Українського центру UСPOR, що діє на кафедрі організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та Українського відділу студентів і молодих науковців. Вони представляють результати фармакоекономічних досліджень, які проводяться на основі вітчизняних показників медичної й фармацевтичної допомоги. Це професор Ольга Заліська, завідувач кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, голова Українського центру фармакоекономічних досліджень ІSPOR, керівник Освітнього комітету Європейської мережі Центральних та Східноєвропейських країн (Central & Eastern Europe Network —CEENET); Ореста Піняжко, асистент кафедри, голова Українського відділу студентів і молодих науковців ІSPOR; Марія Лелека, доцент кафедри; Наталія Максимович, асистент кафедри; В’ячеслав Толубаєв, асистент кафедри, заступник голови Українського центру UСPOR. Захід також відвідали Юлія Вадзюк, асистент кафедри клініко-лабораторної діагностики Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, та Богдана Вонс — магістр кафедри. У 18-му Євроконгресі взяли участь представники ДЕЦ: Олена Ліщишина, завідувач відділу медичної стандартизації, та її заступник Євгенія Мельник. Учасниками заходу були Григорій Іринчин, науковий співробітник Українського центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України; професор Костянтин Косяченко, доктор фармацевтичних наук, (Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця); Сергій Соловйов, кандидат медичних наук, доцент (Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика); професори Алла Немченко та Лариса Яковлева; доценти Люсіне Сімонян та Оксана Ткачова (Національний фармацевтичний університет).

Як впливати на прийняття рішень у системі охорони здоров’я: 18-й Європейський конгрес ISPOR

Доповіді студентів та магістрів Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Христини Горбачевської, Олега Заліського та Софії Готь було відібрано європейськими рецензентами й включено до програми стендових презентацій, які було успішно представлено. Ці учасники отримали цінні поради від європейських фахівців щодо перспектив своїх досліджень.

Професор О. Заліська була модератором спеціального форуму Центральних та Східноєвропейських країн «Доступ на ринок нових лікарських засобів у країнах Центральної та Східної Європи: практичні рекомендації для успішної реімбурсації ліків», на якому доповідачі з Словаччини, Румунії, Хорватії та Російської Федерації поділилися досвідом функціонування системи реєстрації ліків та механізмами їх включення до переліків відшкодування при різних захворюваннях відповідно до діючого законодавства цих держав.

У програму 18-ого Європейського конгресу ISPOR було включено спеціальний форум Українського центру UСPOR та Студентського відділу ISPOR на тему «Активність Українського центру фармакоекономічних досліджень та напрями впровадження оцінки технологій охорони здоров’я в охорону здоров’я та освітні програми для фахівців в Україні». У форумі Українського центру взяли участь Директор ISPOR Ненсі Берг (Nancy S. Berg), Президент ISPOR 2015–2016 рр. Девід Малон (David Malone) та виконавчий менеджер з міжнародного розвитку в країнах Європи та Азії Надія Мальдонадо (Nadia Maldonado), які сердечно привітали учасників Українського форуму та подякували за багаторічну плідну співпрацю й розвиток напрямів фармакоекономіки та оцінки технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment — НТА) в Україні. Було представлено доповіді про стан і напрями впровадження НТА в наукових дослідженнях, освітню підготовку спеціалістів системи охорони здоров’я України. Обговорено проблемні аспекти реального впровадження методів фармакоекономічного аналізу та НТА в нормативний документах, наукових публікаціях та їх гармонізації з актами ЄС, а також подальшого розвитку навчальних програм, освітніх тренінгів з НТА, фармакоекономіки серед медичних, фармацевтичних спеціалістів та залучення студентів до наукової міжнародної співпраці.

Плідна співпраця української делегації з ISPOR була підтверджена численними постерними доповідями:

  • «Визначення прямих витрат для лікування грипу та гострих респіраторних захворювань для амбулаторних хворих в України» (М. Лелека, О. Заліська);
  • «Аналіз доказових даних про доцільність додавання сукцинатної кислоти до складу різних лікарських форм» (М. Лелека, О. Заліська, В. Папарига, Г. Козир, Б. Данилюк);
  • «Структура пов’язаних зі здоров’ям прямих витрат в Україні — перші кроки аналізу» (В. Толубаєв, О. Заліська, Ю. Солодковський, Г. Іринчин, О. Піняжко);
  • «Вивчення вартості допоміжних репродуктивних технологій в Україні» (Х. Горбачевська, О. Заліська, Н. Максимович);
  • «Аналіз профілактики прееклампсії в медичній практиці та необхідність удосконалення інформаційної підтримки лікарів» (Х. Горбачевська, О. Заліська, Н. Максимович);
  • «Аналіз витрат для діагностики та диференціальної діагностики пацієнтів з можливими скроневими порушеннями в Україні» (О. Піняжко, О. Телішевська, В. Макеєв, Ю. Телішевська, Л. Шибінський);
  • «Ціноутворення та політика реімбурсації в Туреччині та Україні» (К. Атікелер (Туреччина), О. Піняжко);
  • «Вплив соціальних мереж на здоров’я студентів» (О. Блавацька, Л. Лотоцька, І. Блавацький);
  • «Проблемні аспекти вдосконалення системи охорони здоров’я для хворих на гіпотиреоз в Україні (Ю. Вадзюк);
  • «Створення методів моделювання для розробки оптимальних стратегій скринінгу раку шийки матки: досвід України» (С. Соловйов, Г. Артемчук, О. Ковалюк, І. Джублик, І. Дутчак);
  • «Фармакоекономічний аналіз лікування пацієнтів з кардіоцереблальною травмою» (Н. Солобіукова, Л. Яковлєва, С. Сур, О. Макаров);
  • «Фармакоекономічних аналіз комбінації гомоцистеїну-зниження і стандартної терапії проти стандартної терапії пацієнтів з ІХС, трансдермальне коронарне втручання і В12 (О. Міщенко, Л. Яковлева, О. Кириченко, О. Герасимова, Н. Бездітко, О. Ткачова);
  • «Аналіз споживання і фармакоекономічна оцінка споживання різних форм альфа-ліпоєвої кислоти на фармацевтичному ринку України» (О. Кириченко, Л. Яковлева, О. Міщенко, Н. Бездітко, О. Герасимова);
  • «Аналіз вартості інгібіторів протонної помпи в лікуванні рефлюкс-езофагіту в Україні» (Л. Яковлєва, О. Герасимова, О. Міщенко, Н. Бездітко, О. Кириченко, І. Кузнецов) та інші доповіді.

Перше пленарне засідання 18-го Європейського конгресу ISPOR було присвячено темі «Стратегія в дії: сучасні та майбутні підходи у прийнятті рішень щодо технологій охорони здоров’я». Платники, регулятори, провідні експерти та лідери з НТА, пацієнти та представники фармацевтичної індустрії, ключові особи, які приймають управлінські рішення в сфері охорони здоров’я провели дискусію щодо регуляторних політик обігу медичних приладів у Європі, а також використання лікарських засобів з огляду на адаптивні стежки пацієнтів (аdaptive рathways). Панельна дискусія презентувала неупереджені та відверті позиції та погляди щодо адаптивних стежок як пріоритетного підходу в розробці, ліцензуванні, оцінці та оплаті нових лікарських засобів та схем терапії. Під час 1-го пленарного засідання було оцінено плани й стратегії Європейської комісії щодо системи НТА в Європі, а також успішну і ефективну діяльність Європейської мережі агентств з НТА — EUnetHTA, яка забезпечує постійний діалог як у Європі, так і в всьому світі між усіма зацікавленими сторонами.

Модератором виступив Франсуа Мейєр (Francois Meyer), радник президента Французького національного управління з охорони здоров’я. Cпікерами були Ганс-Джордж Ейхлер (Hans-Georg Eichler), старший лікар Європейського медичного агентства; Жером Боем (Jerome Boehm), генеральний директор департаменту охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування Європейської комісії; професор Фін Борлум Крістенсен (Finn Bоrlum Kristensen), директор Агентства НТА Університету Південної Данії, виконавчий директор Європейської мережі НТА — EUnetHTA; Мірелла Марлоу (Mirella Marlow), проектний менеджер з питань діагностичних систем та медичних приладів Національного інституту клінічної досконалості (Лондон, Великобританія).

У цьому році 18-й Європейський конгрес ISPOR забезпечив можливість обміну досвідом та наукового спілкування для 390 студентів зі всього світу, у тому числі 7 студентів та молодих вчених з України. Керівники студентської мережі ISPOR та студентський комітет з планування Європейського конгресу провели студентське наукове засідання «Роль результатів досліджень, що впливають на прийняття рішень в охороні здоров’я» з усними презентаціями, урочистий прийом та офіційний сніданок керівників студентських відділень та їх наукових радників та наставників. Урочистий прийом відвідав Президент ISPOR, який підтримав участь студентів у спільних проектах та програмах, що пропонує ISPOR молодим науковцям. Під час цього заходу відбулися вручення за результатами активності студентів і молодих науковців супер-призу — 4-ї редакції книги професора Йоркського університету (Великобританія) Майкла Драммонда «Методи економічної оцінки програм в охороні здоров’я». Серед призерів — О. Піняжко.

2-ге пленарне засідання мало назву «Результати досліджень: чи готові ми перейти від теорії до практики?» під головуванням Лоренцо Мантовані (Lorenzo G. Mantovani,), професора з охорони здоров’я суспільства дослідницького центру охорони здоров’я суспільства університету Мілану-Бікокка (Італія). Доповіді представили Вальтер Ріккіарді (Walter Ricciardi), президент Італійського національного інституту охорони здоров’я та екс-президент Європейської асоціації з охорони здоров’я суспільства; Серджіо Пекореллі (Sergio Pecorelli), голова правління Італійської медичної служби, професор кафедри акушерства і гінекології, канцлер університету Брешіа, Італія; Брайан О′Рурк (Brian O′Rourke), президент і голова Канадської агенції з лікарських засобів та технологій охорони здоров’я; Маріо Стразабоско (Mario Strazzabosco), заступник директора Йельського центру печінки та розладів травної системи відділення внутрішньої медицини Йельської університетської школи медицини, директор департаменту хірургії та міждисциплінарної медицини університету Мілану-Бікокка (Італія).

Доповідачами було розглянуто ряд питань, пов’язаних з історичними віхами охорони здоров’я та роллю лікаря й пацієнта в процесі лікування. Медицина (навчання фахівців, профілактика та лікування захворювань) — одна з найбільших галузей. У 1968–1969 рр. в Об’єднаному Королівстві Великобританії та Північної Ірландії витрати на охорону здоров’я становили 4,69% від валового внутрішнього продукту, у той час як США витрачали 6,71%. Незважаючи на потужність галузі, невирішеними залишаються питання щодо раціонального використання, організації надання медичної допомоги та розподілу ресурсів. Частково це пояснюється відсутністю деяких методів визначення ефективності: зокрема, міри здоров’я пацієнта до та після лікування.

Було представлено короткий огляд технологічних нововведень у медицині. Це МРТ-сканування, інгібітори ангіотензинпертворюючого ферменту, статини, мамографія, інгібітори протонної помпи та блокатори Н2-рецепторів, заміна кришталика ока, колінний реплейсмент, ендоскопія, протиастматичні інгалятори, лапароскопічні операції, нестероїдні протизапальні препарати та багато інших розробок, які знайшли широке застосування в лікуванні різноманітних захворювань. Новим кроком у розвитку медичних технологій є використання нанопродуктів для терапії, профілактики та діагностики ряду захворювань: наприклад, наномашини зможуть рухатися по венах та артеріях, очищуючи їх від холестерину та інших шкідливих нашарувань. Нанотехнології дадуть змогу досліджувати процес мислення на молекулярному рівні. Розвиток нових підходів у психології, дизайні розробки нових лікарських засобів та лікуванні болю — це також сьогодення медицини. Нейроімпланти зможуть протидіяти хворобі Паркінсона та тремору від багаточисельних склерозів, майка з сенсорами — моніторувати серцебиття, тиск та інші показники і негайно інформувати лікаря про результати.

Система охорони здоров’я потребує реорганізації, стабільності та чітко сформованих вимог до політики, планування та програмування. Якщо здоров’я громадян є її ціллю, то виграє від цього вся система. Вона включає профілактику та раннє втручання, відповідальність громадян, реорганізацію медичної допомоги.

Усі громадяни можуть стати пацієнтами в якийсь момент свого життя. «Не приймай рішення щодо мене без мене» — основна теза відповідальності в процесі лікування. Реструктуризація системи надання медичної допомоги базується на потребах пацієнта, громади та лікарів. Можна виділити таких 3 стратегічні віхи: пацієнторієнтована допомога, госпітальна ефективність та оптимізація втручання.

Про роботу Агенції з оцінки технологій охорони здоров’я Канади доповідав Брайан О′Рурк, президент і голова Канадської агенції з лікарських засобів та технологій охорони здоров’я. Всесвітня міжнародна мережа агенцій з НТА нараховує 54 члени з 33 країн світу. У Канаді це неприбуткова організація, первинним ресурсом заснування якої є державні органи влади та місцеві органи самоврядування. НТА — це знаходження балансу між результатами та цінністю, ключовими меседжами її є пацієнторієнтоване лікування; ранній діалог між виробником, платником та суспільством; доказовість та відображення реальної ситуації.

Також було проведено форум НТА-агентств, під час якого доповідь представив професор К. Косяченко.

18-й Європейський конгрес у Міланському конгрес-центрі МіСо запам’ятався учасникам з України конструктивними дискусіями, цікавими зустрічами й знайомствами із фахівцями з НТА та фармакоекономічного аналізу, а місто — літнім теплом, враженнями від Центрального собору Дуомо, пам’яток архітектури Римської імперії та душевністю італійців, які люблять свою країну.

Ольга Заліська, Марія Лелека,
Ореста Піняжко, Наталія Максимович,
В’ячеслав Толубаєв, Григорій Іринчин
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті