Реформування та децентралізація медичної галузі: досвід Італії

Італійська Республіка розташована на півдні Європи, оточена морями басейну Середземного моря і займає увесь Апеннінський півострів, великі острови Сицилія, Сардинія, 7 населених островів Тосканського архіпелагу, найбільшим з яких є острів Ельба, Понціанські острови, острови Іск’я, Капрі, Прочіда, острови Еолійського (Ліпарського) архіпелагу, острів Устіка, Еґадські острови, архіпелаг Маддалена, острови Таволара, Молара, л’Асінара, Сант-Антіоко і Сан-П’єтро поблизу Сардинії, острів Пантеллерія й Пелаґійські острови в Сицилійському морі, острови Треміті в затоці Ґарґано.

Географічно Італія знаходиться у помірному і субтропічному кліматичних поясах. Через достатньо велику протяжність Апеннінського півострова клімат відрізняється на півночі, що належить до Європейського континенту, та півдні, що оточений Середземним морем.

Саме ця країна стала черговим місцем, де учасники PHARMA TOUR досліджували систему охорони здоров’я Італії в цілому та питання господарської діяльності на фармацевтичному ринку зокрема.

Організаторами заходу традиційно виступили компанія «УкрКомЕскпо», Полтавська обласна громадська організація «Асоціація працівників фармацевтичної галузі» за інформаційної підтримки «Щотижневика АПТЕКА».

Італія займає 2-ге місце у світі після Франції за рівнем розвитку медичного страхування.

У ході реалізації реформ 1998 р. система охорони здоров’я Італії була децентралізована і розділена на три рівні: національний, регіональний, локальний.

Національний рівень представлений Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) Італійської Республіки, яке здійснює організацію охорони здоров’я в країні та виконання глобальних цілей — дотримання прав громадян на доступ до медичної допомоги та її уніфікацію. МОЗ Італії контролює також фармацевтичний ринок, дослідження в галузі медицини, національні профілактичні програми (інформування, вакцинація), ветеринарну медицину.

На регіональному рівні органи влади конт­ролюють діяльність закладів охорони здоров’я, оцінюють ефективність і якість послуг, що надаються державними та приватними закладами охорони здоров’я.

Київ — Рим — Неаполь — Помпеї — острів Іск’я: PHARMA TOUR

В Італії всім громадянам країни і країн Євросоюзу гарантовано надання медичних послуг, що включають діагностичне обстеження, терапевтичне лікування, хірургічні втручання під час госпіталізації, відвідування лікарів на дому, педіатричну й акушерсько-гінекологічну допомогу. Частково, а іноді й повністю, оплачуються лікарські засоби, амбулаторно-поліклінічні і стоматологічні послуги.

Держава забезпечує безкоштовною стоматологічною допомогою такі категорії населення: діти віком до 16 років, соціально незахищені групи населення (особи з обмеженою дієздатністю, ВІЛ-інфіковані, пацієнти з рідкісними захворюваннями) і ті, кому необхідна екстрена стоматологічна допомога. Інші категорії населення повин­ні оплачувати стоматологічну допомогу за власний рахунок. Тарифи на стоматологічні послуги встановлюються централізовано в національному формулярі.

При цьому громадяни інших країн — членів ЄС отримують медичну допомогу на основі європейської Карти страхування здоров’я.

Усі лікарські засоби в Італії підрозділяються на три категорії. Засоби категорії А хворі отримують за рецептами лікаря безкоштовно, до категорії С належать лікарські засоби безрецептурного відпуску, їх вартість хворі оплачують повністю, та лікарські засоби, які пацієнти отримують у лікарнях при стаціонарному лікуванні безоплатно. Крім того, право на безкоштовне амбулаторне лікарське забезпечення в Італії мають особи віком старше 65 років, діти віком до 6 років, інваліди та безробітні.

Контроль за витрачанням бюджетних кош­тів на лікарські засоби здійснює Фармацевтичне управління МОЗ Італії, яке отримало особ­ливі повноваження щодо процедури закупівель лікарських засобів категорії А у фармацевтичних виробників за цінами, які воно і встановлює без застосування процедури конкурсних торгів.

При цьому у структурі загальних витрат на охорону здоров’я витрати на лікарські засоби не перевищують 13%. У разі перевищення витрат відповідні органи влади можуть оголосити про зниження закупівельних цін на лікарські засоби. А щоб компенсувати втрати, пов’язані із зниженням цін на лікарські засоби категорій А і В, фармацевтичні підприємства підвищують ціни на препарати категорії С.

Саме тому в Італії одні з найвищих цін в Європі на лікарські засоби безрецептурного відпуску. Навіть дитячі сухі молочні суміші в 3 рази дорожчі, ніж аналогічні продукти в сусідніх країнах*.

Необхідно відзначити, що в Італії один з найнижчих у Європі та світі показників застосування генеричних препаратів — близько 5%.

Це стосується і лікарських засобів, що реалізуються без рецепта лікаря, і реалізованих за рецептом. Вартість генериків в Італії на 30–35% нижча такої оригінальних препаратів.

Реалізація лікарських засобів, за винятком безрецептурних, здійснюється виключно через аптеки, а безрецептурні ліки можна придбати в загальній торговельній мережі, зокрема в супермаркетах. Кількість аптек регулюється державою.

Лікарські препарати продаються в державних і приватних аптеках, які отримали акредитацію. Приватні аптеки (92% всіх аптек) належать фармацевтам, рештою аптек (8%) керують фармацевти, які є муніципальними службовцями. Усі аптеки наділено правом продажу не тільки рецептурних засобів, а й комерційних товарів, включаючи бандажі, протизаплідні засоби, предмети особистої гігієни, парфумерно-косметичну продукцію і товари для дітей (підгузки та дитяче харчування). У деяких аптеках також можна придбати гомеопатичні засоби.

Цікавим є те, що в Італії володіння аптекою дозволено лише фармацевтам, однак фармацевт може стати власником не більше 2 аптек. Для цього він повинен мати не менше 2 років стажу роботи в аптеці і пройти конкурсний відбір.

Тобто особа, що має вищу фармацевтичну освіту, повинна здати ліцензійний іспит при Фармацевтичній раді, отримати реєстрацію в Ордені фармацевтів і лише після цього отримати мати право займатися фармацевтичною діяльністю.

У цьому питанні італійці повністю дотримуються вимог Директиви Ради 85/432/ЕЕС від 16 вересня 1985 р. про координацію положень, закріплених у законі, розпорядчих та адміністративних щодо певних видів діяльності в галузі фармації, а також Директиви Ради 85/433/ЕЕС від 16 вересня 1985 р. про взаємне визнання дипломів, сертифікатів та інших офіційних свідоцтв кваліфікації в аптеці.

Значна кількість лікарських засобів для потреб пацієнтів в Італії виробляється вітчизняними підприємствами. Фармацевтичні підприємства створили асоціацію «Фарміндустрія». Велику увагу італійські фармацевтичні компанії приділяють нововведенням, вкладаючи в інновації значні кошти. Крім того, Італія має найбільш поширену в Європі дистриб’юторську мережу — близько 130 дистриб’юторів і 260 аптечних складів.

Саме ця інформація і стала предметом обговорення на семінарі PHARMA TOUR, основна частина якого була проведена на острові Іск’я.

З привітанням від організаторів до учасників семінару звернулася Ольга Хмельницька, голова правління ПОГО «Асоціація працівників фармацевтичної галузі».

Наталія Останіна, завідувач лабораторії Інституту гігієни та медичної екології імені А.М. Марзєєва НАМН України, виступила з доповіддю на тему «Сфери діяльності уповноваженої лабораторії з контролю якості лікарських засобів на сьогодні», в якій представила детальний аналіз діяльності вітчизняних уповноважених лабораторій з контрою якості лікарських засобів та відповідних лабораторій країн ЄС, зокрема Італійської Республіки. У ході обговорення доповідач звернула увагу на те, що Італія на теренах Європи є державою з розвиненою фармацевтичною індустрією та великим сегментом фармринку, що і визначає особливості діяльності уповноважених лабораторій в обох країнах. Однак особливістю Італії є значний експортний потенціал в інші розвинені країни ЄС.

Кандидат фармацевтичних наук О. Хмельницька в доповіді на тему «Вимоги до фахового та кваліфікаційного рівня фармацевтичних працівників в умовах впровадження стандартів належної практики дистрибуції» порівняла вимоги до персоналу в Італії та Україні загалом. Акцентуючи увагу на тому, що для всіх країн — членів ЄС, в тому числі Італії, основним документом, що визначає вимоги до кваліфікації поряд з Директивою 85/432/ЕЕС від 16.09.1985 р., Директивою 85/433/ЕЕС від 16.09.1985 р., є також Директива 2001/83/ЕС від 06.11.2001 р.

Саме ця Директива, на її думку, повинна стати основоположною при підготовці нової редакції законодавства України про лікарські засоби. Доповідач також нагадала, що останньою інстанцією щодо допуску до професії фармацевтів є не лише їх реєстрація у відповідній самоврядній організації, а й підтвердження своєї кваліфікації та отримання спеціального дозволу в цій організації.

Кандидат медичних наук Юрій Худяк, директор фармацевтичної компанії «ПРОВІЗОР» — мережі аптек «Ваша Аптека», у доповіді «Деонтологічна характеристика фармацевтичного ринку» представив власне бачення проблем фармацевтичної деонтології. На його думку, фармацевту слід знати, прийняти і враховувати той факт, що поведінка пацієнта стає критичнішою, ніж раніше; він частіше запитує про призначення і недоліки пропонованих ліків; виявляє велику недовірливість, порівнюючи кілька пропонованих варіантів; задає більше запитань; вивчає достовірні критерії; більше враховує фактори, що впливають на здоров’я, менше довіряє запевненням реклами. Багато хто з пацієнтів стали більш чутливими, ніж раніше, до перебільшень, взаємозамінності ліків, до цін. У зв’язку з цим фармацевт повинен вміти поєднувати «боротьбу» за свою частку ринку, яка стає все більш «жорсткою», з вимогами фармацевтичної етики і деонтології. Основ­на відмінність між конкуруючими аптечними закладами полягатиме в тому, які вони пропонують послуги своїм відвідувачам і як з ними спілкуються. Конкретно ця розбіжність може виражатися у таких характеристиках: додаткові фармацевтичні послуги, що надаються пацієнту; кваліфікація співробітників, а саме знання, досвід, майстерність, здатність, компетентність тощо; поведінка співробітників при спілкуванні з пацієнтами, колегами, партнерами, а саме дружелюбність, ввічливість, надійність, обов’язковість, відповідальність, пунктуальність та інше; настрій і загальна атмосфера, що панує у компанії. Адже в аптеку приходять люди, стурбовані своїми проблемами, можливо, з почуттям невпевненості, що іноді бояться справити невигідне враження або стати незрозумілими, схильні до перепадів настрою. Як наслідок, фахівець, що працює за першим столом, повинен знати, якими можуть бути з урахуванням психології потенціальні пацієнти, до кожного знайти свій підхід. На думку доповідача, результати відвідування італійських аптек свідчать про високий етичний та деонтологічний рівень фахової підготовки.

Доктор юридичних наук Віталій Пашков у доповіді на тему «Законопроекти щодо діяльності фармацевтичного ринку» проінформував про останні законодавчі зміни на фармацевтичному ринку України, порівнюючи їх із законодавством країн — членів ЄС, зокрема, Італійської Республіки. Повідомив про законодавчі ініціативи як органів державної виконавчої влади, так і з боку народних обранців. Ним було про­аналізовано законопроекти про лікарські засоби, про фармацевтичне самоврядування та уповноважену особу з прав пацієнтів, а також помилки окремих розробників законопроектів.

Доктор юридичних наук Дмитро Задихайло в ході обговорення висловив свою позицію щодо державної політики на фармацевтичному ринку України в контексті правового господарського порядку. Він представив власні дослідження, пов’язані з розвитком фармацевтичної індустрії як в Україні, так і в розвинених країнах. На його думку, серед факторів, що стримують зростання фармринку в Україні, можна виділити потужну фрагментарність, дисбаланс у зростанні ринку в грошовому та натуральному вираженні, перевищення пропозиції над попитом, недостатність використання ресурсного потенціалу.

Крім теоретичної частини, учасники семінару багато часу приділяли відвідуванням фармацевтичних закладів і поряд з цим знайомилися з історією та ландшафтами Італійської Республіки.

Не залишив байдужими учасників заходу мальовничий острів Іск’я у Тірренському морі біля західного узбережжя Італії, недалеко від Неаполя. Перші поселення на острові Іск’я були засновані греками в VIII ст. до н.е. Греки використовували острів як сторожовий пост у Середземному морі. Пізніше, в Римський період, на Іск’ї будували вілли знать і багаті громадяни. За часів Стародавнього Риму Іск’я вже був популярним курортом. Це місце називають островом молодості і краси завдяки термальним джерелам, цілющі властивості яких широко використовуються в SPA-центрах. Клімат на острові середземноморський, тут найбільша кількість сонячних днів у році на території узбережжя Тірренського моря. Крім того, Іск’я — це красива природа, термальні джерела, гарні пляжі і різні архітектурні пам’ятки, це вулканічний острів, на ньому є три вулкани: у центрі — Епомео і Тработті, а на південному сході Монте-Веззі. Останнє виверження було в 1301 р., однак вулкани постаріли і заснули. Завдяки особливій вулканічній природі Іск’ї на поверхню острова пробивається безліч лікувальних термальних джерел. Особ­ливо запам’яталися Сад Посейдона, Негомбо, Терми Кастільйоне і Сади Аполлона й Афродіти. Пам’ятка архітектури середньовіччя Арагонський замок вразив своєю величністю. Він зведений на виступаючій з моря скелі. Колись на ній стояла антична фортеця. У 1441 р. замок вдосконалили і з’єднали з островом за допомогою моста.

Наступним місцем відвідування став острів Капрі, що розташований у південній частині Неаполітанської затоки, відомий мешканцям країн СНД як улюблене місце проживання одного з більшовицьких письменників.

Неаполь, місто в Італії, центр регіону Кампанія, покровитель — Святий Януарій. Італійці кажуть: якщо хочете побачити справжню південну Італію, вирушайте в Неаполь, місто, в якому Дієго Марадону шанують не менше ніж Папу Римського.

Місто античної культури та середньовічного і сучасного мистецтва, протягом століть Неаполь піддавався впливу культур різних держав, і його пам’ятки — яскраве тому підтвердження. Катакомби Неаполя заслуговують на окрему увагу, це «царство Аїда», що є повною протилежністю невблаганному стрімкому руху сучасного Неаполя. Тут знаходиться царство тиші світу загадок і таємниць. Під неаполітанськими вулицями і будинками розташоване ціле місто катакомб, в якому є більше ніж 700 печер і довгих галерей і тунелів, звідки жителі століттями добували туф, використовуючи його для будівництва.

Із задоволенням відвідали учасники заходу мальовниче Амальфітанське узбережжя, райський куточок вічного літа. Таким було узбережжя для римлян-аристократів, таким воно залишається і сьогодні. Кожний знайшов свій райський куточок: чи то у скелястих горах між мандариновими деревами, чи то у прозоро-блакитному морі, чи на заквітчаній терасі за чарочкою лімончелло — місцевим лимоновим лікером.

Везувій — єдиний вулкан на території материкової частини Європи, який не впадав у дов­гу «сплячку» з далекої давнини до наших днів. Практично в кожному столітті цей вулкан нагадує про себе. Поблизу вулкана згадуєш і повстання Спартака, й античні легіони.

Найстрашніше виверження Везувія відбулося на зорі нашої ери — майже 2 тис. років тому. У результаті жахливої катастрофи з лиця землі зникли відразу 4 міста, поховані під товщею попелу і вулканічної лави. Загибель Помпей — відомий всім художній твір. Але дійсність вражає сильніше, ніж уявлення. Вражає не лише загибель великого міста, а сама стародавність. Лише там розумієш, що за останні тисячоліття людство не створило нічого принципово нового. Все надбання — це наслідки великої античної культури, які лише було удосконалено.

Рим — вічне місто, Священне місто, місто на семи пагорбах, Врата апостолів, Столиця світу і просто Місто з великої літери. Лише незнач­на частина стародавніх палаців і храмів була розкопана, а відреставрована і зовсім мала дещиця античних скарбів.

Сучасний Рим в прямому сенсі слова стоїть на декількох шарах стародавнього міста. За століття свого існування давньоримська цивілізація змінювалася від монархії до олігархічної республіки, а потім — до все більшою мірою автократичної імперії. Завдяки завоюванням та асиміляції вона згодом почала домінувати над усім Середземномор’ям. Вершини могутності Стародавній Рим досяг у ІІ ст. н.е., коли під його контро­лем опинилися території від сучасної Шотландії на півночі до Ефіопії на півдні та від Вірменії на сході до Португалії на заході.

Стародавній Рим зробив великий внесок у розвиток права, військової справи, мистецтва, архітектури, технологій та мови у західноєвропейській цивілізації. Сучасному світові Стародавній Рим подарував римське право, деякі архітектурні форми та рішення і безліч інших нововведень. Навіть християнство як релігія зародилося на території Римської імперії.

Отже, учасники заходу ознайомилися як із сучасними досягненнями Італійської Республіки, так і відчули стародавню величність колишньої імперії. Нові враження змусили багато про що задуматися та змінити своє уявлення про проблеми сьогодення.

Так, зникли цілі народи, нації, вже ніхто не пам’ятає етрусків, у яких багато чого запозичали стародавні римляни, ніхто не задумується, чиї нащадки мешкають на території колишньої Римської імперії.

Також нам достеменно невідомо, хто буде мешкати, наприклад, в Криму, і чиї нащадки будуть проживати там. Чи залишать сучасні імперії після себе пам’ятки історії цивілізації та культури? Хто сьогодні, крім фахівців, може згадати про існування Трапезундської імперії або імперії Сасанідів. Проте всі пам’ятають Римську імперію завдяки її внеску у розвиток цивілізації.

Віталій Пашков

________________
*Кугач В.В. Здравоохранение и фармация в Италии/ В.В. Кугач//Рецепт: научно-практический журнал для фармацевтов и врачей. — 2009. — № 1. — С. 18–25.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті