Сучасний погляд на людський капітал: доповідь ПРООН

Доповідь за 2015 р. присвячена темі «Робота задля людського розвитку», у якій міститься заклик до країн враховувати нові реалії праці, обумовлені глобалізацією та цифровою революцією, формуючи політику, яка охоплюватиме оплачувану роботу, неоплачувану роботу з догляду та іншу роботу для забезпечення прогресу в розвитку людства. Адже з точки зору людського розвитку поняття «робота» є ширшим, ніж «робочі місця» та «зайнятість».

З вітальним словом виступив Янтомас Хімстра, директор представництва ПРООН в Україні. У світі, що змінюється, посилення людського розвитку за допомогою роботи вимагає політичного втручання. Якщо не вжити заходів, то суспільство та економіка не отримають бажаного результату. Він навів деякі факти, що містить доповідь ПРООН:

• лише 27% населення світу охоплено всебічним соціальним захистом;
• посилюється нерівність багатих та бідних верств населення. Так, у 2014 р. 1% людей володів 48% світового багатства, а у 2016 р., за прогнозами ПРООН, ця частка досягне більше 50%;
• мільярд людей зайнято роботою в первинних галузях (сільське господарство, рибальство, лісове господарство), і вони живуть на межі бідності;
• у світі жінки заробляють на 24% менше чоловіків, проте в сфері роботи, що не оплачується (домашня, волонтерська), жінки виконують утричі більше роботи, ніж чоловіки (31 та 10% відповідно).

Сергій Пирожков, віце-президент НАН України, наголосив на фундаментальному значенні доповіді з людського розвитку ПРООН. Це погляд на сучасний світ, розвиток людського капіталу, технічний та соціальний прогрес. Дані світового досвіду має використовувати українська влада, будуючи стратегії розвитку країни та проводячи реформи в різних галузях. Це виведе нашу державу на прогресивні рубежі соціально-економічного розвитку.

Маркус Бранд, радник з питань демократичного врядування Програми розвитку ООН в Україні, представив основні висновки доповіді про людський розвиток у 2015 р. В їх основі лежить ІЛР, який оцінює прогрес за 3 основними показниками: очікувана тривалість життя, доступ до знань (очікувана тривалість навчання дітей шкільного віку) та гідний рівень життя (валовий національний дохід на душу населення). У 2014 р. ІЛР для України склав 0,747, із яким вона займає 81-у позицію серед 188 країн. Це дещо нижче середнього значення для країн Європи та Центральної Азії (0,748).

Протягом останніх років у доповідь про людський розвиток було введено нові індекси: гендерного розвитку, гендерної нерівності, багатовимірної бідності. Зупиняючись на ролі роботи в людському розвитку, доповідач наголосив, що концепція робочих місць не охоплює багатьох видів роботи, що є важливими. Це робота з догляду, добровільна, творча робота (література чи живопис). 3,2 млрд людей із 7,3 млрд населення світу зайнято не на робочих місцях, а саме такою діяльністю. Зокрема, тільки волонтерською діяльністю щорічно займаються більш ніж 970 млн людей. Кількість безробітних у 2015 р. склала 204 млн осіб. Більш ніж 1,5 млрд працівників країн, що розвиваються, працюють в умовах нестабільної зайнятості. У цих державах 830 млн працівників досі живуть менше ніж на 2 дол. США на день.

Гендерна нерівність

Як зазначено в доповіді, чоловіки домінують у сфері оплачуваної роботи. Жінки, як правило, недостатньо представлені у вищому керівництві, що загострює їх нерівне становище. У царині неоплачуваної роботи на жінок припадає основний тягар — вони доглядають за дітьми, літніми людьми та інвалідами, що обмежує їх вибір роботи, вільний час та доступ до соціальних пенсій. Враховуючи старіння населення, уже незабаром потреби в догляді за літніми особами негативно впливатимуть на час та ресурси домогосподарств. Державам необхідно підготуватися до цього.

Прогрес людства прискориться, якщо оплачувана робота буде доступною для переважної більшості людей. Доповідь закликає країни зменшити тягар неоплачуваної роботи: запровадити гнучкі графіки роботи, посилити соціальний захист населення, ввести батьківські відпустки, усунути соціальні норми, що позбавляють жінок можливості працювати.

Цифрова революція

Глобалізація та цифрова революція відкривають можливості збагатити життя людей, але в той же час містять і ризики — дедалі більша кількість робочих місць передбачає короткострокову зайнятість або зайнятість на неповний час. У той же час висококваліфікованим працівникам і тим, хто має доступ до технологій та інтернету, доступні розширені можливості як щодо вибору роботи, так і щодо способу її виконання. Цифрові технології — це потенціал для об’єднання виробників зі споживачами на глобальних ринках із розширенням ринку товарів, послуг, фінансів, технологій та ідей.

Сьогодні у світі існує понад 7 млрд абонентів мобільного зв’язку. 2,3 млрд осіб користуються смартфонами, у той же час існує нерівномірність доступу до інформаційних комп’ютерних технологій. У регіонах, що розвиваються, лише 34% домогосподарств мають доступ до інтернету (у розвинених країнах цей показник становить 81%). Якщо б доступ до мережі Інтернет у світі був на рівні розвинених країн, це б дозволило створити 149 млн нових робочих місць.

М. Бранд наголосив: суспільство в змозі перетворити виклики, спричинені змінами на світовому рину праці, на можливості, які посилять людський розвиток. Для цього потрібна державна політика, спрямована на збільшення кількості робочих місць, забезпечення гідної заробітної плати, захист безпеки та прав працівників, гарантування всім рівних можливостей, спільного процвітання та прискореного людського розвитку.

Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН, представила доповідь, присвячену стану людського розвитку в Україні. Виходячи з показника ІЛР можна сказати, що наша держава просувається в цьому шляху, але прогрес дуже повільний у порівнянні з іншими країнами.

На її думку, середня очікувана тривалість життя при народженні — найважливіший показник ІЛР. Сьогодні Україна за цим показником посідає 133-є місце (71 рік). Традиційно високі позиції країна займає за рівнем освіти населення, проте в останні роки цей процес уповільнився. Так, очікувана тривалість навчання в 2014 р. становила 15,1 рік, за цим показником Україна зайняла 45-е місце. За часткою населення з принаймні середньою освітою (93,6%) Україна посідає 22-е місце серед 188 країн світу. Ситуація з економічною складовою людського розвитку в Україні є складною — держава посідає 104-е місце в світі за рівнем валового національного доходу.

Доповідач висвітлила основні негаразди українського ринку праці, серед яких: низькі рівні економічної активності, на яку впливає економічна криза, високий рівень тінізації економіки та малий пенсійний вік. Спостерігається висока зайнятість у сільському господарстві (17%) через брак робочих місць в інших галузях у сільській місцевості, жорстка локалізація ринків праці. Відсутність сучасних технологій та погана мотивація працівників призводить до низької ефективності праці, а низькі зарплати не дають змоги викорінити бідність.

Підводячи підсумки, Е. Лібанова зазначила: кризи (економічні, політичні, демографічні і т.д.) будуть завжди, за будь-якої політики. Але держави мають готуватися до них, вміти долати наслідки. Формування соціальної відповідальності (влади, бізнесу, населення) є важливою складовою розвитку країни. Це передбачає побудову довгострокових та середньострокових стратегій розвитку з урахуванням ризиків, децентралізацію влади та розбудову громадянського суспільства, визнання пріоритетними інвестицій в освіту, науку, культуру, медицину.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!