Дерегуляція господарської діяльності: що вдалося досягти у 2015 р.

21 січня 2016 р. у приміщенні Торгово-промислової палати України відбулося обговорення результатів реалізації державної регуляторної політики та дерегуляції у сфері господарської діяльності у 2015 р. У заході взяли участь Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України, Олександра Кужель, народний депутат України, Тамара Соляник, директор програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні», лідери громадських об’єднань підприємців та бізнесу з усіх регіонів, міжнародні та вітчизняні партнери, представники науково-експертного середовища, органів державної влади, ЗМІ. Організаторами заходу виступили Державна регуляторна служба України, Громадська рада при Державній регуляторній службі України, Проект агентства США з міжнародного розвитку USAID «Програма «Лідерство в економічному врядуванні».

Під час зустрічі було обговорено стан впровадження регуляторного законодавства органами влади; результати реформування дозвільної та ліцензійної систем; проблеми оптимізації контрольно-наглядової сфери; темпи дерегуляції в окремих галузях господарської діяльності.

Як зазначила Ксенія Ляпіна, саме малий бізнес є свідомим та активними замовником демократії, що прагне бачити державу розвиненою, та найбільше зацікавлений у стрімкому розвитку демократичних інститутів. Держава, в свою чергу, має створити для них правила гри, при яких конкурентні права будуть рівними, незважаючи на розмір бізнесу.

Вона презентувала аналітичний звіт діяльності Державної регуляторної служби України у 2015 р., який відзначився активним реформуванням, зокрема, у сфері регуляторної політики, що призвело до появи нових регулювань, не передбачених законодавством та планами. Завдання влади — знайти баланс між прискореним реформуванням та передбачуваністю політики, що є вкрай важливим для бізнесу та планування його діяльності.

Курс на дерегуляцію господарської діяльності, реформування дозвільної системи, ліцензування, органів державного нагляду (контролю) — все це можливо тільки за активної участі громадськості, підприємницької спільноти, бізнес-асоціацій. Співпраця з підприємницькою громадськістю — невід’ємна частина роботи державних органів у проведенні дерегуляційних процесів.

У 2015 р. дерегуляція відбувалася за двома організаційними формами. Державна регуляторна служба України координувала державні органи влади щодо виконання плану заходів з дерегуляції господарської діяльності, а також здійснювала координацію дій стосовно перегляду державними органами із залученням представників бізнесу нормативно-правових актів з метою скасування неактуальних актів або внесення необхідних змін до законодавства.

К. Ляпіна підкреслила, що перегляд регуляторних актів робочими групами при міністерствах виявилося найбільш ефективним способом проведення галузевої дерегуляції.

Державна регуляторна політика

Фахівці Державної регуляторної служби України проаналізували 1438 проектів регуляторних актів органів влади всіх рівнів на відповідність принципам державної регуляторної політики. Майже 99% проектів на центральному рівні супроводжувалися аналізом регуляторного впливу. Крім того, порівняно з минулим роком на 3% підвищився рівень дотримання процедур з оприлюднення проектів регуляторних актів (до 98%).

За результатами проведених консультацій, з метою усунення суперечностей розробниками проектів регуляторних актів доопрацьовано та приведено у відповідність із принципами державної регуляторної політики понад 110 проектів.

Регуляторними органами центрального рівня у 2015 р. збільшено обсяги розробки проектів регуляторних актів на 10%. Кількість проектів, щодо яких Державною регуляторною службою України приймалося рішення про відмову у погодженні, зменшилася з 30% від загальної кількості у 2014 р. до 20% у 2015 р.

Було залишено без розгляду 57 проектів регуляторних актів через порушення принципу прозорості та врахування громадської думки, тобто які не було оприлюднено з метою отримання зауважень і пропозицій від громадськості.

Що стосується місцевих органів виконавчої влади, то в минулому році розроблено та подано на погодження до Державної регуляторної служби України на 60% менше проектів, ніж у 2014 р. При цьому не відповідали принципам державної регуляторної політики майже 40% цих документів. Доопрацьовано та приведено у відповідність із принципами державної регуляторної політики понад 50 проектів.

Рівень дотримання принципу прозорості та врахування громадської думки при підготовці проектів регуляторних актів місцевими органами є достатньо високим. Більшість місцевих органів виконавчої влади дотримувалися вимог законодавства щодо їх обов’язкового оприлюднення з метою одержання зауважень та пропозицій від громадських організацій та суб’єктів господарювання. Виявлено лише 9 випадків порушення цього принципу.

Протягом 2015 р. прийнято 78 нормативних актів, які не подавалися у встановленому законодавством порядку на погодження до Державної регуляторної служби України (розробниками 52 документів виступали центральні органи виконавчої влади, 26 — місцеві).

У 2015 р. органами центрального рівня прийнято без такого погодження значно більше регуляторних актів, ніж у 2014 р. — 52 проти 9. Розширилося також коло розробників, в регуляторній діяльності яких виявлено відповідне порушення, серед них і МОЗ України. З боку місцевих органів влади зменшилася кількість порушень вимог законодавства щодо обов’язковості погодження проектів регуляторних актів з уповноваженим органом: з 39 у 2014 р. до 26 у 2015 р.

Стосовно принципу передбачуваності регуляторної діяльності К. Ляпіна повідомила, що 28 з 31 органу центрального рівня та 22 з 25 обласних державних адміністрацій затвердили плани діяльності з підготовки регуляторних актів на 2015 р. з дотриманням усіх вимог та термінів, проте підхід до планування регуляторної діяльності мав безсистемний, формальний характер. Кількість проектів нормативних актів, додатково включених до планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів (після їх затвердження), зросла більше ніж удвічі, а за окремими регуляторними органами — майже у 3 рази. У 40% випадків серед органів центрального рівня та у 19% — серед місцевого регуляторні акти, які подавалися на погодження до служби, взагалі не були передбачені планами.

«2016 р. має стати роком повноцінного впровадження європейського способу прийняття державних рішень. Їх слід приймати на підставі зрозумілих для суспільства розрахунків, вони мають бути економічно обґрунтованими та доцільними. Саме це — шлях побудови довіри бізнесу та суспільства до влади», — зазначила голова державної регуляторної служби України.

15 березня набуває чинності постанова КМУ від 16.12.2015 р. № 1151 «Про внесення змін до постанови КМУ від 11 березня 2004 р. № 308», відповідно до якої затверджено методику проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта з використанням М-тесту, який обчислює витрати малого бізнесу на виконання державного регулювання. При створенні проекту нормативного акта його розробник у доступній формі буде доводити економічну доцільність своєї ініціативи, що дозволить владі приймати економічно обґрунтовані та ефективні рішення.

Дерегуляція господарської діяльності

К. Ляпіна відзначила наступні позитивні зміни за підсумками 2015 р.: спрощено порядок отримання ліцензій та зменшено з 57 до 30 кількість видів господарської діяльності, які потребують ліцензування; удосконалено правила та умови здійснення державних закупівель, спрощено участь суб’єктів у тендерах; запроваджено видачу дозволів через центри надання адміністративних послуг; впроваджено можливість зміни відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців через інтернет; легалізовано електронну реєстрацію бізнесу через портал електронних сервісів, скасовано застосування реєстраторів розрахункових операцій для підприємців з річним доходом до 1 млн грн. та ін.

Доповідач підкреслила, що суть дерегуляції — усунення адміністративних бар’єрів та максимальне спрощення умов ведення господарської діяльності. Виходячи з цього, дерегуляція є процесом безперервним, що охоплює усі унормовані сфери господарювання, що обумовлює максимально широке коло учасників цього процесу.

Планування і професійна реалізація цього процесу разом з уникненням епізодичних і несистемних дій мають підвищити ефект дерегуляції. Водночас важливим є широке інформування суспільства про стан та результати дерегуляції з одночасним залученням зацікавлених бізнес-груп до цієї роботи.

Ліцензування та дозвільна система

Система ліцензування за останні роки зазнала суттєвих змін. Так, значно скорочено кількість ліцензованих видів діяльності з 81 (у 2009 р.) до 30 (у 2015 р.), проведено значну роботу із спрощення ліцензійних процедур. 28 червня 2015 р. набув чинності Закон України від 02.03.2015 р. № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності», відповідно до якого повинні бути затверджені постановою КМУ нові ліцензійні умови.

Інформуючи присутніх про стан впровадження проектів ліцензійних умов, К. Ляпіна повідомила, що на сьогодні до Державної регуляторної служби України надійшло 32 проекти, 20 з яких погоджено. Крім того, відповідно до нового закону при Державній регуляторній службі України сформовано Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування, до складу якої входять 60% представників громадськості (прим. ред. згідно зі старим законом «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» при Державній регуляторній службі України функціонувала Експертно-апеляційна рада). З моменту створення нею винесено 31 рішення, 70% з них — на користь суб’єктів господарювання.

Найближчі завдання для органів влади — завершення розробки проектів Ліцензійних умов. У перспективі передбачається подальше зменшення кількості дозвільних документів, перехід на декларативний принцип та електронні взаємовідносини та створення Реєстру документів дозвільного характеру (об’єднаного з Єдиним ліцензійним реєстром і Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців).

Державний нагляд та контроль

Державною регуляторною службою України проаналізовано стан проведення перевірок суб’єктів господарювання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Встановлено, що ряд державних органів нагляду ігнорували мораторій та продовжували перевірки. Серед найбільших порушників — МОЗ України, яким було проведено 1546 перевірок.

За словами К. Ляпіної, мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарювання — це тимчасовий захід, який повинен дозволити Уряду завершити реформування органів державного нагляду і контролю, вдосконалити процедури та порядок проведення заходів нагляду і контролю, а на час реформування — захистити суб’єкти господарювання від недобросовісних посадових осіб, які намагаються скористатися процесом реформування у власних інтересах.

До закінчення реформування необхідно переглянути не тільки кількість органів державного нагляду і контролю, а й нормативну базу, документи, які визначають порядок, на основі якого здійснюються державний нагляд та контроль, зокрема визначення ступеня ризику від провадження господарської діяльності.

Доповідач наголосила, що реформування системи державного контролю відбувається вкрай складно, адже ця система є однією з найбільш корумпованих і розгалужених, численних та багатовекторних. Здійснення реформ практично саботується. Вирішення ряду базових питань залежатиме від політичної волі вищих щаблів влади. При цьому Державна регуляторна служба України має стати координатором реформування контролюючих органів.

Пріоритети на 2016 р.

Як зазначила К. Ляпіна, цього року державна регуляторна політика та дерегуляція у сфері господарської діяльності будуть спрямовані на:

  • визначення на законодавчому рівні відповідальності посадових осіб за порушення регуляторного законодавства та посилення ролі Державної регуляторної служби України в цьому процесі;
  • прийняття та забезпечення неухильного дотримання оновленої Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, вимог законодавства, зокрема, в частині обов’язковості здійснення регуляторними органами оцінки витрат та економічної вигоди;
  • розробка проекту закону щодо вдосконалення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в частині вдосконалення термінологічних визначень, процедур підготовки регуляторних актів, а також механізмів виконання та оскарження рішень уповноваженого органу щодо реалізації державної регуляторної політики; мінімізації винятків щодо здійс­нення регуляторної діяльності поза межами правил та принципів, визначених законом, а також посилення ролі аналізу регуляторного впливу як основоположного документа при здійсненні регуляторної діяльності; посилення інституціональної спроможності уповноваженого органу в частині реалізації регуляторної політики та дерегуляції;
  • активізація роботи щодо інформування підприємницької громадськості про стан дерегуляції та активне залучення бізнес-спільноти до цієї роботи;
  • забезпечення координації та моніторингу виконання органами виконавчої влади плану дерегуляції;
  • усунення внутрішніх колізій та неузгодженостей у Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;
  • переведення частини документів дозвільного характеру на декларативний принцип;
  • мінімізація процедурних дій для отримання документів дозвільного характеру та ліцензій;
  • вжиття заходів для продовження мораторію на перевірки з метою обмеження діяльності нереформованих контролюючих органів;
  • максимальне поширення дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на всі відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду.

Більш детально з аналітичним звітом можна ознайомитися на сайті Державної регуляторної служби України за посиланням http://www.dkrp.gov.ua/info/4865.

Під час обговорення представники різних галузей підкреслювали, що гальмування реформування державного нагляду та контролю залишається найбільшою проблемою. Вони наголошували на необхідності подальшого зменшення кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрощення отримання дозволів. К. Ляпіна пообіцяла приділити цим питанням пильну увагу вже в цьому році, але також наголосила, що бізнес-асоціації повинні брати більш активну участь у цьому процесі.

Анна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті