Ціноутворення на лікарські засоби опрацьовується в рамках Національної політики

У рамках підготовки Національної політики забезпечення лікарськими засобами (далі — Національна політика) 9 лютого в МОЗ України відбулося засідання підгрупи із забезпечення доступності лікарських засобів. Зокрема, за участю першого заступника міністра охорони здоров’я України Олександри Павленко, національного фахівця у справах фармацевтичного забезпечення Бюро ВООЗ в Україні Станіслава Князькова, учасників інших підгруп, а також незалежних експертів обговорено питання ціноутворення на лікарські засоби.

Асоціація виробників інноваційних ліків (АПРаД) підготувала пропозиції щодо регулювання цін, розроблені на основі програми стратегічного розвитку медичної галузі «Бачення–2020». Нагадаємо, що програму «Бачення–2020» створено Асоціацією «АПРаД» спільно з Американською торговельною палатою в Україні і презентовано медичній спільноті ще у листопаді 2014 р. Представлені пропозиції тісно переплітаються з іншими компонентами Національної політики, тому їх необхідно розглядати в комплексі.

Серед інструментів, закладених в проекті «Бачення–2020», які Асоціація «АПРаД» пропонує закласти в Національну політику, наступні:

• державне регулювання цін лише на лікарські засоби, що закуповуються за рахунок держави, — декларування зміни оптово-відпускної ціни на такі ліки;
• зовнішнє реферування ціни для імпортних препаратів;
• generic linkage — зниження ціни для кожного наступного генеричного препарату, який реєструється з тією ж міжнародною непатентованою назвою. Такий інструмент практикується в країнах, де запроваджена система реімбурсації;
• регулярний перегляд цін (або підвищення, або зниження), щоб забезпечити комерційну сталість виробництва ліків та ефективність витрат на забезпечення ними;
• звільнення від ПДВ лікарських засобів, що закуповуються за бюджетні кошти. На сьогодні від ПДВ звільнено операції з постачання та ввезення на митну територію України лікарських засобів, що закуповуються через міжнародні організації. Таким чином, створено дискримінаційні умови, в межах яких операції з постачання ліків, що закуповуються на регіональному рівні за кошти місцевих бюджетів, підлягають оподаткуванню ПДВ;
• система соpayment (солідарна оплата) — встановлення граничного рівня відшкодування вартості лікарських засобів. Така система повинна розглядатися в контексті запровадження реімбурсації вартості ліків.

Наголошено, що озвучені інструменти співпадають із баченням фахівців ДП «Державний експертний центр МОЗ України».

Станіслав Князьков, коментуючи питання обкладення ПДВ лікарських засобів, зазначив, що ВООЗ закликає всі країни відмовитися від оподаткування ліків, які класифіковані як основні. Друга складова позиції ВООЗ наступна: всі механізми, спрямовані на підвищення цінової доступності лікарських засобів, повинні чітко моніторуватися на предмет їх ефективності.

У рамках зустрічі підгрупи також обговорено ще один підрозділ напрямку — патентне право. З метою отримання методологічно-технічної підтримки ВООЗ Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук (НАПрН) України підготував проект листа щодо методології оцінки впливу жорсткості патентної охорони на ціноутворення. Оксана Кашинцева, співмодератор напрямку, кандидат юридичних наук, доцент, завіду­вач наукового відділу промислової власності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, повідомила, що підготовлено конкретний перелік питань стосовно узагальнення практики інших країн.

11–12 квітня запланована чергова робоча зустріч підгруп з місією ВООЗ для представлення напрацювань з підготовки Національної політики.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!