Проект наказу МОЗ України «Про затвердження Методики визначення вартості медичних послуг»

На публічне обговорення виноситься проект наказу МОЗ України «Про затвердження Методики визначення вартості медичних послуг», який 6.08.2009 р. розміщено на офіційному сайті міністерства. Методика визначає єдиний підхід до розрахунку вартості медичних послуг, які можуть надаватися бюджетними закладами та установами охорони здоров’я.

Проект

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
від ___________ р. № ____
«ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ»

На виконання указу Президента України від 19.09.2007 р. № 895/2007 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.09.2007 р. (п. 5.4)

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику визначення вартості медичних послуг (додається).

2. Департаменту економіки, фінансів і бухгалтерської звітності забезпечити подання наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра охорони здоров’я — З.М. Митника.

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ МОЗ України
від _________ 2009 р. № _____

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
від _____________ р. № __________

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ
МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

1. Загальні положення

1.1. Методика визначення вартості медичних послуг (далі — Методика) визначає єдиний підхід до розрахунку вартості медичних послуг (процедур), які можуть надаватися бюджетними закладами та установами охорони здоров’я.

1.2. У цій Методиці наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

• вартість медичних послуг — сукупність планових витрат закладів та установ охорони здоров’я, пов’язаних з наданням медичних послуг з урахуванням планового рівня рентабельності;
• планові витрати — витрати, планування яких здійснюється з дотриманням вимог галузевих стандартів, нормативів, протоколів, умов оплати праці, норм витрат, діючих цін і тарифів та інших нормативно-правових актів;
• планова собівартість медичних послуг — економічно обґрунтовані планові витрати, пов’язані з наданням медичних послуг;
• повна планова собівартість медичних послуг — економічно обґрунтовані витрати, що включаються до планової собівартості, адміністративні та інші непрямі витрати.

2. Формування вартості медичних послуг

2.1. Вартість медичних послуг визначається на підставі планових витрат закладів і установ охорони здоров’я, визначених на підставі державних, галузевих нормативів витрат матеріалів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов’язкових платежів).

2.2. Планова собівартість медичних послуг складається з:

• прямих витрат на оплату праці;
• прямих матеріальних витрат;
• інших прямих витрат;
• адміністративних витрат;
• непрямих (загальновиробничих) витрат.

2.3. Витрати, об’єктивний розрахунок яких неможливий — визначаються, виходячи з фактичних показників попереднього звітного періоду з урахуванням індексу інфляції на плановий період.

2.4. До складу прямих витрат з оплати праці включаються витрати на виплату основної (ЗП_осн), і додаткової заробітної плати (ЗП_дод) та інших заохочувальних і компенсаційних виплат основного (лікарі і середній медичний персонал) і допоміжного (молодший медичний персонал) медичного персоналу, зайнятого наданням послуг.

Зазначені витрати визначаються, виходячи із штатної чисельності працівників, витрат робочого часу персоналу на надання послуги, річного фонду робочого часу згідно з категоріями медичного персоналу, установлених умов оплати праці.

Витрати з виплати додаткової заробітної плати основного персоналу, встановлені відповідно до законодавства.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати основному персоналу встановлені відповідно до законодавства.

2.5. Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків).

Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством (підвищення посадових окладів, визначених за тарифними розрядами, доплати, надбавки, оплату за роботу у нічний час, за роботу у святкові і вихідні дні, оплату планових щорічних і додаткових відпусток (компенсація за невикористану відпустку), премії, винагороди тощо.

2.6. Розрахунок витрат на оплату праці основного персоналу ЗП_осн щодо конкретної медичної послуги проводиться окремо по кожній категорії персоналу, зайнятого наданням послуг, або на основі середньої заробітної плати працівників по підрозділу відповідно до тарифної сітки і встановлених нормативів трудозатрат на виконання цієї послуги.

де:

ЗП_лік, ЗП_смп — фонд оплати праці відповідних категорій персоналу;

Ф_лік, Ф_смп — фонд робочого часу відповідної категорії персоналу;

t_лік, t_смп — час надання медичної послуги відповідної категорії персоналу.

2.7. Витрати на оплату праці допоміжного персоналу враховується через коефіцієнт заробітної плати допоміжного персоналу (К_дп), який визначається як відношення фонду оплати праці допоміжного персоналу (ФОПдп), до фонду оплати праці основного персоналу (ФОП_осн) в цілому по закладу охорони здоров’я:

2.8. Витрати на оплату праці за конкретну медичну послугу розраховують за формулою:

де:

К_дп — коефіцієнт заробітної плати допоміжного персоналу;

ЗП — загальні витрати на оплату праці за медичну послугу.

2.9. При розрахунку витрат на оплату праці застосовуються норми навантаження медичного персоналу на надання медичної послуги.

3. До складу прямих матеріальних витрат (М) включаються:

• вартість медикаментів, матеріалів, разового інструментарію, продуктів харчування (у разі надання послуг стаціонарними відділеннями лікувального закладу) тощо, які обраховуються відповідно до кількості необхідних лікарських засобів та виробів медичного призначення згідно затверджених стандартів надання медичної допомоги (протоколів лікування), норм витрат та їх вартості, а у разі відсутності затверджених норм — робочою групою, створеною керівником закладу, шляхом експерименту досліджуються та затверджуються норми, виходячи з фактичних витрат;
• витрати на продукти харчування у разі надання послуг стаціонарними відділеннями лікувального закладу, які визначаються згідно із встановленими нормами харчування та вартостю добових наборів продуктів за профілями ліжок.

4. До складу інших прямих витрат (ІПВ) входять усі інші виробничі витрати, які безпосередньо належать до конкретного виду послуг, а саме:

• відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників безпосередньо зайнятих наданням медичних послуг;
• амортизаційні відрахування (для бюджетних закладів — зношуваність) на основні засоби та нематеріальні активи;
• плата за оренду об’єктів виробничого призначення (за їх наявності).

4.1. Річна сума зношуваності обладнання (З_озр), яке використовується при наданні послуг, визначається за формулою:

де:

З_озр — сума зношуваності обладнання за рік;

Б_оз — балансова вартість основних засобів;

К_знос — норма зношуваності кожного виду обладнання.

Сума зношуваності обладнання при наданні однієї послуги становить:

де:

З_о — сума зношуваності обладнання, що використовується при наданні окремого виду послуги;

N_п — кількість посад персоналу, який надає послуги за допомогою даного обладнання;

Ф_р.ч — річний фонд робочого часу зазначеного персоналу;

t_i — тривалість надання медичної послуги.

4.2. У загальному вигляді сума зношуваності обладнання, що припадає на медичну послугу при використанні різних видів обладнання (З_заг) визначається за формулою:

де: і — кількість видів обладнання, що використовуються у відділенні;

N_лік, N_смп — кількість посад лікарів і середнього персоналу;

Ф_лік, Ф_смп — річний фонд робочого часу відповідної категорії персоналу;

t_лік, t_смп — час надання медичної допомоги (трудомісткість) відповідною категорією персоналу;

Б_оз — балансова вартість основних засобів;

К_знос — норма зношуваності кожного виду обладнання.

5. До складу непрямих (загальновиробничих) витрат включаються витрати пов’язані з:

• управлінням структурними підрозділами, що визначаються відповідно до законодавства, виходячи з чисельності працівників за штатним розкладом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління та встановлених умов оплати праці (основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, підготовка та перепідготовка кадрів);
• утриманням, експлуатацією, ремонтом, страхуванням, орендою основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення, пожежною і сторожовою охороною об’єктів виробничого призначення, наданням послуг спеціалізованими підприємствами, проведенням планової перевірки стану обладнання, виконання регламентних робіт, передбачених проектно-технічною документацією;
• опаленням, освітленням, дезінфекцією, дератизацією виробничих приміщень, вивезенням сміття, експлуатацією виробничих приміщень, які розраховуються, виходячи з обсягів зазначених робіт, послуг та цін на них;
• обслуговуванням (використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, забезпечення охорони праці, дотримання вимог техніки безпеки, обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, послуги зв’язку);
• розрахунком відповідно до законодавства амортизаційних відрахування (зношуваність) на основні засоби та нематеріальні активи загальновиробничого призначення;
• податками, зборами (обов’язкові платежі), що включаються до собівартості послуги.

5.1. У плановій собівартості послуги загальновиробничі витрати враховуються пропорційно прямим витратам на оплату праці через коефіцієнт, який визначається за формулою:

де:

К_зв — коефіцієнт загальновиробничих витрат структурних підрозділів;

В_зв — сума загальновиробничих витрат структурних підрозділів.

Сума загальновиробничих витрат, яка враховується у вартості окремої медичної послуги, визначається за формулою:

де:

С_зв — сума загальновиробничих витрат окремої медичної послуги.

6. Адміністративні витрати

6.1. До складу адміністративних витрат включаються витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням, зокрема з:

• утриманням апарату управління та працівників, зайнятих обслуговуванням адміністративної інфраструктури. Такі витрати складаються з основної і додаткової заробітної плати, заохочувальних та компенсаційних виплат, відрахувань на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, підготовки та перепідготовки кадрів;
• амортизаційними відрахуваннями (зношуваність) на основні засоби та нематеріальні активи адміністративного призначення;
• утриманням основних засобів, інших необоротних активів (оренда, страхування майна, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
• винагородою за професійні послуги (юридичні, аудиторські);
• оплатою послуг зв’язку;
• оплатою розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків, наданих відповідно до укладених договорів;
• сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), крім тих, що включаються у собівартість послуг;
• використанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, підготовки та перепідготовки кадрів, розв’язання спорів у судах, передплати періодичних професійних видань, створення архівних фондів, передбачених законодавством.

6.2. У вартість медичної послуги адміністративні витрати включаються пропорційно фонду оплати праці основного персоналу (ЗП_осн), зайнятого наданням послуги, через коефіцієнт (К_адм), який розраховується за формулою:

де:

К_нв — коефіцієнт непрямих витрат;

В_адм — сума адміністративних витрат закладу охорони здоров’я за відповідний період, які враховуються у вартості медичних послуг;

ФОП_оп — сума витрат закладу охорони здоров’я на оплату праці основного персоналу за відповідний звітний період;

С_адм — адміністративні витрати.

7. Визначення вартості медичних послуг

7.1. Собівартість (С) медичної послуги — це сума витрат за кожним видом затрат на послугу:

7.2. Вартість медичної послуги (Т) складається з планової собівартості послуги, визначеної на підставі економічно обґрунтованих планових витрат на одиницю калькулювання та витрати на розвиток закладу у межах граничного рівня рентабельності, встановленого органами виконавчої влади, і розраховується за формулою:

де Р — витрати на розвиток закладу, який визначається як добуток суми планової величини собівартості на норматив рентабельності, який встановлений уповноваженим органом з регулювання цін. На суму вартості медичних послуг, визначеною за цією Методикою, нараховується ПДВ у порядку і розмірах, встановлених Законом України «Про податок на додану вартість».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!