Фармацевти та провізори! Ми потрібні людям!

З давніх-давен фармація була складовою буття, розвитку і здоров’я людини. В усі часи благословенна фармація була місією милосердя і співчуття до ближнього. Перші аптеки в Європі з’явилися в 1100 р. нашої ери в монастирях. Монахи готували лікарські засоби і безкоштовно віддавали їх хворим.

Лариса ПросяникСаме тоді вперше з’явилися рецепти, які починалися зі слів «Cum Deo!» (лат. З Богом!). Наведу деякі факти з історії фармації. Символ «#» є стилізацією, складається з накладених одна на одну латинських літер «C» і «D», створюючи скорочення латинського вислову «Cum Deo!». Саме цією фразою, яка стала відомим символом, в усі часи закінчують свої рецепти лікарі.

Тисячі років професія фармацевта залишається однією із найшанованіших і найпрестижніших.

У наш складний і непростий час з важкою екологічною, економічною, соціальною ситуа­цією обійтися без ліків, як без води і хліба, неможливо, як би ми того не хотіли.

Немає наміру нехтувати значення лікаря. Без сумніву лікар — фахівець, якому здебільшого ми зобов’язані життям. Лікар, лікує, ліки — слова одного кореня. Лікар без ліків, як воїн без зброї.

Відірвати одне від другого неможливо, адже це одне ціле. Важливе місце в лікувальному процесі посідає фармацевт, і ключова роль у цілому морі ліків належить саме йому, він може надати висококваліфіковану допомогу і лікарю, і пацієнту.

Досвідчені працівники фармації пам’ятають, як наприкінці минулого століття ми стали свідками кардинальних змін не тільки в політиці, суспільстві, але і в фармації. В радянський період діяла система фармацевтичного забезпечення населення, яка відповідала тим реаліям.

Чітка структура, належний контроль за якістю лікарських засобів і організацією роботи аптек, центральні районні аптеки, виготовлення рецептурних ліків в умовах аптек і багато чого іншого було позитивного в фармації тих часів.

Після перебудови, яка практично зачепила усі сфери нашого життя та була пов’язана з переходом із одного століття в інше, зі зміною форм власності, економічних умов, впливу фінансових та маркетингових факторів змінилися погляд і підхід до організації фармацевтичного забезпечення населення.

Отримати високий прибуток стало одним з основних завдань діяльності аптеки, перетворивши її на торгову точку, що призвело до поступової втрати фармацевтом «професійного обличчя».

На жаль, за останні роки аптечний заклад в Україні більше став схожий на магазин з роздрібної торгівлі ліками й іншими медичними і немедичними товарами. Ми забули, що на першому місці має бути пацієнт, а не інтереси бізнесу.

Крім того, фармацевтичний працівник не є власністю господаря аптечного закладу, в якому він працює, фармацевтичний працівник — це партнер усіх учасників системи охорони здоров’я.

У свідомості людей протягом багатьох століть сформувався погляд на аптеку, як у віруючих людей на храм. Аптека — це місце, куди люди йдуть за надією, вірою, здоров’ям. Аптека — це храм здоров’я, її аура має бути, як у храмі, храмі здоров’я.

Сьогодні навколо аптеки концентруються соціальні, фінансові, професійні, маркетингові, інтелектуальні, інформаційні, психологічні, рекламні інтереси значної кількості суспільства.

Незважаючи на те що аптека нібито замикає товаропровідний ланцюг, вона фактично знаходиться на вершині складної багатоповерхової піраміди під назвою «Фармація», а саме аптеки, фармацевти, провізори, клінічні провізори є основою цієї піраміди і тримають на своїх плечах весь тягар фармацевтичних проблем, сприймають основний удар від споживача: це і ціна препарату, і якість лікарських засобів, і культура обслуговування, і інтер’єр аптеки, і наявність додаткових послуг, зручність аптечного закладу і т.п.

54251Майже чверть мільйона людей в Україні працюють в галузі фармації. Щоденно на фармацевтичну вахту здоров’я виходять сотні тисяч працівників аптек. Мільйони людей щоденно відвідують аптеки, а в аптеках відпускають тисячі найменувань ліків, яких в Європі зареєстровано більше 300 тис., а в Україні більше 12 тис., і тут не може мати місце помилка.

Доречно у цьому контексті згадати слова ректора Національного фармацевтичного університету (НФаУ), академіка В.П. Черних, який сказав: «До ліків повинні торкатися тільки досвідчені люди», та вислів з давньоіндійської священної книги «Аюрведа» (наука життя): «У руках невігласа ліки — отрута, і за своєю дією може бути порівняна з ножем, вогнем або світлом. У руках же людей знаючих вони уподіб­нюються напою безсмертя».

Саме фармацевтичний працівник першого столу залишається один на один з пацієнтом в аптеці, як пілот в кабіні літака з небом, і повинен гідно і грамотно вирішити питання кожного відвідувача. І тут провізор без сторонньої допомоги несе повну відповідальність за пацієнта і його подальші дії для збереження свого здоров’я.

Пройшовши складний шлях реформації, віт­чизняна фармація вийшла на новий етап свого розвитку та адаптується до міжнародних стандартів.

Сьогодні ми можемо зазначити про наявність суспільних змін в оцінці фармації, її ролі і місця в системі охорони здоров’я нації, національній системі охорони здоров’я і національній безпеці держави.

Є всі підстави стверджувати: «Фармацевт — звучить гордо!».

Враховуючи вищесказане, очевидно, що основним перспективним завданням аптеки є не реалізація лікарських засобів і товарів аптечного асортименту, а надання фармацевтичної допомоги.

Ми добре розуміємо, що в трикутнику «лікар — пацієнт — провізор» фармацевтичний працівник є активним учасником, а його професійний рівень впливає на якість лікування пацієнта і підтримку здоров’я в подальшому при проведенні профілактичних заходів.

Не випадково пацієнт і роботодавець перш за все опираються на професіоналізм фармацевта.

Сучасний професіоналізм включає комплекс універсальних знань, якостей і навичок своєї професії, неперервний процес і інтерес до вдосконалення, підвищення кваліфікації.

Кваліфікований фармацевт повинен розумітися на організаційно-економічних питаннях, орієнтуватися в нормативно-правовій базі, яка досить динамічно змінюється, знати тенденції, процеси, соціологію фармацевтичного ринку, розуміти цілі і завдання свого аптечного закладу, орієнтуватися в ціновій політиці, дотримуватися вимог до фармацевтичної діяльності і нести відповідальність за її рівень і якість, дотримуватися основних вимог етики фармацевта, підтримувати контакт зі своїми колегами, переймати кращі практики і досвід роботи.

У руках невігласа ліки — отрута …а в руках же людей знаючих вони уподібнюються напою безсмертя

У сучасному інформаційному світі пацієнт, не виходячи з дому, має можливість за допомогою мережі Інтернет, соціальних сайтів бути добре обізнаним, мати інформацію про нові лікарські препарати, їх призначення, спосіб застосування, позитивні і негативні наслідки лікування.

Тому фармацевт має бути на рівні перед такою категорією пацієнтів, постійно бути в курсі новинок, слідкувати за передовими методиками і новими препаратами, постійно «дружити» з комп’ютером. Тримаючи в руках ліки і дивлячись в очі пацієнту, фармацевт повинен бути впевненим професіоналом, гарантуючи якість і безпеку ліків, пам’ятаючи правило «не нашкодь!».

На жаль, усі економічні негаразди в державі, з якими пов’язані питання ціноутворення на лікарські засоби, сформували у більшості людей, особливо похилого віку та вразливих верств населення, негативну поведінку, настрої та емоції, що безпосередньо спрямовані на працівника аптеки. Робота з такими «проблемними» пацієнтами вимагає від фармацевта терпіння, витримки, врівноваженості, такту, розуміння.

Сучасні дослідження, які були проведені в НФаУ, засвідчили, що для провізора першого столу найбільш важливими якостями є емпатія — відчуття емоційного стану людини і готовність задовольнити потреби пацієнта у фармацевтичній допомозі.

За робочу зміну перед фармацевтом проходять сотні, тисячі людей, здебільшого це хворі особи з вразливою психікою, з неможливістю придбати необхідні, але дорогі ліки. Тисячі очей щодня з надією дивляться на фармацевта, очікують його співчуття, поради, консультації, слів підтримки.

Досвідчений фармацевт відчуває і знає, яке важливе його слово, і як аксіому розуміє: «Словом можна вилікувати, словом можна вбити».

Крім якісних ліків, в аптеці повинна бути позитивна аура, професійна, зцілююча, щира, співчуваюча мова фармацевта.

Зараз важко переоцінити в роботі провізора здатність самоконтролю, вміння стримувати власні емоції, керувати поведінкою при виникненні конфліктної ситуації, переконувати людей.

Адже не секрет, що саме наші аптеки стають для багатьох відвідувачів місцем, майданчиком для критики негараздів у нашій державі, високих цін на ліки, доступності та якості лікування.

Аптека була, є і повинна залишитися місцем чистоти, максимального порядку, санітарних стандартів, акуратності. Саме праця і старанність сотень тисяч працівників аптеки здобула ментальну оцінку «точно, як в аптеці».

Основне завдання аптеки — не лише реалізація лікарських засобів і товарів аптечного асортименту, а надання фармацевтичної допомоги

На наш погляд, для нас, фармацевтів, є безцінним прийнятий на VII Національному з’їзді фармацевтів України Етичний кодекс фармацевтичних працівників, який декларує фундаментальні принципи професії, засновані на моральних зобов’язаннях і цінностях.

Кодекс визначає етичні норми професійної поведінки та відповідальності, які мають стати взірцевим керівництвом для провізорів та фармацевтів у їх взаємовідносинах із суспільством в умовах формування ринкових відносин, коли зростають роль та вагомість фармацевтичної професії.

Етичний кодекс для нас, провізорів, фармацевтів, має бути настільною книгою, своєрідною фармацевтичною Біблією.

Хочеться згадати відомий вислів: «Не місце прикрашає людину, а людина — місце». Саме людина, закохана в свою професію, віддана своїй справі, може стати окрасою сучасної аптеки. Крім того, настав час відродити роль та значимість етичних норм фармацевтичної діяльності і пояснити суспільству, що ліки — не товар, а аптекарі — не продавці.

Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део (З Богом)» робить багато для того, щоб об’єднати патріотів фармації, згуртувати їх, підвищити престиж, значення професії, кваліфікацію.

Надзвичайно важливим є те, що ефективне виконання професійних, функціональних завдань і обов’язків роботодавці сьогодні пов’язують не тільки з наявністю диплома фармацевтичного ВНЗ, але й з наявністю висококваліфікованого персоналу (особисті якості фахівця, риси характеру, вміння спілкування, працювати в колективі, мотивація в поведінці) і т.п.

І звичайно, неприпустимо, коли до фармації залучаються кадри, що не мають фармацевтичної освіти, ділки, аферисти від фармації, які через прибуток не бачать людину, яка приносить їм цей прибуток.

Фармацевтична наука і практика постійно рухаються вперед, тому фармацевт також повинен постійно вчитися, удосконалювати свої навички і знання, підвищувати кваліфікацію, мати професійну мотивацію й особисте бажання йти в ногу з часом.

Наша громадська організація «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део (З Богом)» одним із основних завдань своєї діяльності бачить постійне навчання, підвищення кваліфікації фармацевтів, провізорів.

Протягом останніх 2 років ми разом з НФаУ організовуємо і проводимо курси підвищення кваліфікації для фармацевтів.

Регулярно у Вінниці організовуємо безкош­товні семінари для фармацевтів та провізорів.

Так, був проведений семінар на тему «Сучасна фармакотерапія. Роль працівника аптеки» за участю провідних вчених, професорів Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, також був організований семінар за участю «Української фармацевтичної школи». Такі семінари плануємо проводити регулярно.

Виявилося, що досить ефективною і корисною є практика проведення перед початком курсів і семінарів практичних занять для фармацевтів, провізорів на тему «Надання першої медичної допомоги», які проводять інструктори обласного Товариства Червоного Хреста, з якими ми плідно співпрацюємо.

Особливо актуальним це стало в період проведення АТО, агресії на сході країни. Велика кількість слухачів курсів і семінарів були вдячні за проведений інструктаж.

У нас на Вінниччині є чимало аптечних мереж, аптек, які є лідерами фармацевтичної галузі, зразком для інших, а своїми конкретними справами роблять вагомий внесок в якісне і сучасне надання фармацевтичних послуг населенню, турбуються про підготовку персоналу, дбають про підвищення їх кваліфікації, умови праці і відпочинку, культуру обслуговування, додаткові послуги споживачам.

У нашій області зареєстровано і працює 391 суб’єкт фармацевтичної діяльності, із них 385 — роздрібної торгівлі, 10 — аптек оптової торгівлі, 3 — здійснюють виробництво лікарських засобів в умовах аптек.

Незважаючи на динамічний науково-технічний прогрес, розвиток IT-технологій, нанотехнологій, ми не повинні забувати про ветеранів — «регіональних стовпів» фармації, які створювали професійне обличчя, своєрідну школу місцевої фармації.

Саме вони заклали базу і фундамент віт­чизняної, регіональної і місцевої фармації. Їх професіоналізм, морально-етичні, людські, системні якості для молодих колег є прикладом відданості справі, їх досвід має стати своєрідним практичним університетом настанов і досвіду.

Добрими словами хочу згадати, мудрих фармацевтичних місцевих авторитетів. Це колишні керівники центральних районних аптек, досвідчені фармацевти, провізори, справжні наставники, які виховали велику плеяду фармацевтичних кадрів.

Фармацевтичний працівник повинен постійно вчитися, удосконалювати свої навички і знання, підвищувати кваліфікацію, мати професійну мотивацію й особисте бажання йти в ногу з часом

Зберегти і використати їх професійний потенціал — наш обов’язок і завдання. Безперечно, кузнею кадрів, лідером та аlma mater для багатьох поколінь випускників став НФаУ.

Сьогодні фармація України, фармацевтична галузь, ми, фармацевти з регіонів, звіряємо свій фармацевтичний компас із флагманом науки, ідей, новацій — Національним фармацевтичним університетом.

Беззмінно, впевнено, прогресивно цей флагман 35 років веде його «фармацевтичний капітан» В.П. Черних. Можна довго і багато перераховувати заслуги, нагороди і регалії Валентина Петровича, але хочеться сказати про найголовнішу нагороду його життя — Людина з великої літери, людина, яка потрібна людям, двигун віт­чизняної фармації.

Українська армія фармацевтів сьогодні має об’єднатися у фармацевтичну спільноту, щоб стояти на сторожі охорони здоров’я і стати її потужним другим крилом, підсилити перше крило — медицину, для символічного птаха — здоров’я людини.

Ми потрібні людям. Саме з таким гаслом ми повинні працювати, йдучи назустріч VIII Національному з’їзду фармацевтів України.

Лариса Просяник,
провізор вищої категорії, голова правління ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део», делегат V, VI, VII з’їздів фармацевтів, випускниця НФаУ, член громадської ради при Вінницькій обласній раді
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті