Ціни на ліки: народні депутати шукатимуть шляхи впливу

30 березня 2016 р. відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) під головуванням народного депутата Ольги Богомолець за участі представників органів виконавчої влади та представників громадськості. Порядок денний містив низку документів, серед яких — законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо зниження цін на лікарські засоби)» (реєстраційний № 1376, доопрацьований, ініціатори — народні депутати Антон Яценко та Віктор Бондар).

1017Увазі присутніх законопроект представив народний депутат Олег Мусій, заступник голови Комітету. За його словами, поданим законопроектом пропонується встановити постачальницько-збутові надбавки на рівні 3% та торговельні надбавки — 5% на всі ліки та вироби медичного призначення. Для цього необхідно внести зміни до законів України «Про лікарські засоби» та «Про ціни і ціноутворення». «Ідея гарна, але шлях, який обрали народні депутати, не узгоджується з вимогами ст. 116 Конституції України, за якими забезпечення проведення цінової політики віднесено до компетенції Уряду. Так само ст. 13 закону «Про ціни та ціноутворення» визначено, що саме Кабінет Міністрів України здійснює державне регулювання цін шляхом установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання надбавок», — наголосив О. Мусій. Це зазначено й у висновках Головного науково-експертного управління Верховної Ради, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Крім того, запровадження таких націнок зменшить надходження до Державного бюджету України. На думку народного депутата, у зв’язку з вищенаведеними зауваженнями законопроект варто відхилити.

Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету, наголосила, що таку важливу ініціативу, спрямовану на зниження вартості ліків, має бути врегульовано в дещо інший спосіб, ніж запропонували автори документа: «У запропонованому вигляді законопроект є популістським та містить невідповідності. Сьогодні важливим є запровадження реімбурсації лікарських засобів — державного механізму компенсації їх вартості. Тоді держава буде зацікавлена робити все можливе, щоб взяти під контроль ціноутворення на ліки, розпочинаючи від їх виробництва до споживача».

Народний депутат Тетяна Бахтеєва запропонувала направити проект на доопрацювання, оскільки його прийняття призведе до неминучого скорочення фармацевтичного ринку України та дефіциту препаратів, особливо імпортних.

Ольга Богомолець додала, що питання ціни на ліки є сьогодні життєво важливим для багатьох українців, тому народним депутатам потрібно шукати шляхи впливу на Уряд щодо питання регулювання їх вартості, особливо в умовах нинішньої економічної кризи: « В економічно розвинених країнах можна лібералізувати ціноутворення. Але за відсутності реімбурсації та збідніння населення в Україні цього робити не треба». За її ініціативою можливі механізми буде обговорено на наступному засідання Комітету. Більшістю голосів народні депутати прийняли рішення рекомендувати Парламенту відхилити законопроект № 1376.

Також було розглянуто ряд законопроектів, зокрема «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення встановлених законом строків визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою» (реєстраційний № 3673, ініціатор — народний депутат Максим Бурбак).

Метою законопроекту є унеможливлення затягування строків визнання товарів гуманітарною допомогою під час ввезення їх на митну територію України та проведення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю посадовими особами відповідних органів шляхом запровадження санкцій за адміністративне правопорушення — штрафів від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Члени Комітету підтримали законопроект, рекомендувавши Парламенту прийняти його в цілому.

Віктор Шафранський, заступник міністра охорони здоров’я, поінформував присутніх щодо продовження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 р. З метою опрацювання нової програми, гармонізації якості медичної допомоги, забезпечення нових можливостей для всіх хворих наприкінці 2015 р. створено робочу групу, яка працювала на базі Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та до якої ввійшли провідні науковці та керівники в галузі онкології. Робоча група провела ряд засідань, у тому числі й виїзних. 28 березня під час робочої наради в МОЗ із обговорення проблемних питань онкології та підготовки до з’їзду онкологів було прийнято рішення:

  • розширити склад робочої групи, залучивши до неї головних лікарів онкодиспансерів та вітчизняних науковців;
  • проводити її засідання раз на 2 тиж;
  • інформувати профільний департамент МОЗ щодо етапів підготовки проекту програми;
  • провести наприкінці квітня розширене зібрання, де буде визначено основні складові Національної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на 2017–2021 рр.;
  • наприкінці травня представити проект програми під час проведення XIII З’їзду онкологів України.

В. Шафранський повідомив: відповідно до постанови КМУ від 1 березня 2014 р. № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» МОЗ заборонено підготовку проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансування з державного бюджету.

О. Мусій зазначив, що в такому випадку програму має бути затверджено постановою Верховної Ради України. Тому профільний комітет повинен взяти це питання під контроль та долучитися до діяльності робочої групи.

Народні депутати вирішили через 2 міс заслухати результати діяльності робочої групи та розглянути підготовлений нею проект Національної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на 2017–2021 рр.

Якщо говорити про те, на якому етапі знаходяться передбачені у 2015 р. національні закупівлі ліків через Тендерний комітет МОЗ, то їх практично завершено і станом на 31 березня 100% ліків буде в регіонах. Що стосується програм, закупівлі за якими віддано міжнародним організаціям, продукцію буде поставлено в липні–вересні.

Пенсія за віком на пільгових умовах для медиків

З ініціативи народного депутата Костянтина Яриніча члени Комітету розглянули питання щодо порушень прав медичних працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, які виникнуть у разі прийняття проекту Постанови КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

На сьогодні право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, відповідно до затверджених постановою КМУ від 16 січня 2003 р. № 36 Списків професій та посад. У той же час у розробленому проекті урядової постанови з вказаних списків № 1 та № 2 без належного обґрунтування вилучено значний перелік професій і посад у сфері охорони здоров’я, зайнятість у яких за результатами атестації робочих місць щодо умов праці сьогодні гарантує право медичним працівникам на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Зокрема, відповідно до проекту постанови право на пенсію за віком на пільгових умовах забирається у лікарів-рентгенологів, рентгенлаборантів, працівників закладів охорони здоров’я, які безпосередньо працюють з радіоактивними речовинами, майже всіх категорій працівників охорони здоров’я, які працюють в патологоанатомічних бюро, моргах, з радіоактивними речовинами, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних відділеннях, у онкологічних, психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах та відділеннях.

Натомість у проекті пропонується, що пенсію за віком на пільгових умовах можуть отримати медичні і фармацевтичні працівники, які заразилися під час виконання службових обов’язків вірусом імунодефіциту людини.Прийняття такої постанови знизить престижність роботи медичних працівників та призведе до зростання дефіциту кадрів, який уже зараз є суттєвим, що, у свою чергу, вплине не тільки на медичний персонал, але й на інші категорії населення, які в подальшому не зможуть отримати кваліфіковану медичну допомогу у повному обсязі.

Підводячи підсумки, К. Яриніч наголосив — виключення працівників охорони здоров’я зі списків є безпідставним, необґрунтованим та таким, що грубо порушує ст. 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Народні депутати прийняли рішення звернутися до Прем’єр-міністра України, міністра соціальної політики України щодо необґрунтованості та неприпустимості прийняття проекту постанови КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». У зверненні також буде рекомендовано створити міжвідомчу комісію за участю всіх зацікавлених сторін (органів виконавчої влади, парламентських комітетів, галузевих асоціацій та профспілок) для розгляду та узгодження пропозицій до списків № 1 та №2. До остаточного опрацювання проект постанови не має бути прийнято.

Законопроект «Про лікарські засоби»

Останнім народні депутати розглянути питання внесення до Верховної Ради України узгодженого законопроекту «Про лікарські засоби».

О. Мусій нагадав, що цей документ розроблено на заміну законопроектів № 2162 та № 2162-1. Його було розіслано всім народним депутатам і протягом 10 днів отримано зауваження тільки від народних депутатів О. Богомолець, Оксани Корчинської, Олексія Кириченка та Сергія Березенка. До п’ятниці документ буде готовий остаточно, і О. Мусій запросив колег підписатися під ним.

На думку Т. Бахтеєвої, документ, який пропонують О. Мусій та А. Шипко, не знайде підтримку залу, адже він не заснований на нормах європейського законодавства, у ньому не передбачено підтримку вітчизняного фармвиробництва, не захищено інтереси споживачів, немає норм щодо контролю якості ввезених ліків.

Олена Пруднікова, представник Громадської ради при МОЗ, повідомила присутніх, що 28 березня законопроект було опрацьовано експертною групою з питань дерегуляції фармацевтичного ринку, за результатами цього підготовлено 312 сторінок зауважень, які надано в Комітет.

У свою чергу, І. Сисоєнко також наголосила, що членам Комітету нею було надіслано законопроект «Про особливості імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу щодо обігу лікарських засобів», на який не отримано жодного зауваження. На цей документ отримано висновок ВООЗ, у якому зазначено, що вимоги європейських директив у сфері обігу ліків враховано. Найближчим часом його буде зареєстровано в Верховній Раді.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті