Волинь фармацевтична: знайомимося з регіональною аптечною справою

У Волинській обл. близько 100 суб’єктів господарювання мають ліцензію на оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Редакція «Щотижневика АПТЕКА» мала змогу особисто ознайомитися з діяльністю одного з таких суб’єктів. На запрошення директора ТОВ «Волиньфарм» Станіслава Шайка 29 березня цього року ми мали змогу взяти участь у відкритті нової аптеки в с. Боратин Луцького району Волинської обл., відвідати новий аптечний склад, побувати на засіданні правління ГО «Західноукраїнська фармацевтична палата», ознайомитися з роботою діагностичного центру «Українсько-німецькі лабораторії», а також аптек Луцька.

Відкриття сільської аптеки

Наше знайомство з регіональним фармацевтичним бізнесом почалося з с. Боратин, що знаходиться приблизно в 10 км від Луцька. Саме тут побудовано Аптеку № 65, відкриття якої відбулося 29 березня. З метою підвищення рівня економічної доступності лікарських засобів для населення с. Боратин (тут мешкає близько 1 тис. осіб) аптека бере участь у соціальній програмі, запровадженій ТОВ «Волиньфарм», яка полягає у встановленні на весь асортимент ліків середньої роздрібної націнки 5–7%.

На відкритті аптеки також було присутнє керівництво Волинської обл. Серед запрошених — заступник голови Волинської обласної державної адміністрації Світлана Мишковець, яка відзначила активну позицію С. Шайка в законодавчих, соціальних та інших питаннях. Так, компанія «Волиньфарм» у тому числі періодично безкоштовно передає ліки для учасників АТО, чим здобула великий кредит довіри з боку місцевої влади. Окремо С. Мишковець подякувала місцевій владі, яка зробила свій внесок і підтримала відкриття аптеки в сільській місцевості.

Перш ніж надати слово начальнику Управління охорони здоров’я обласної Волинської державної адміністрації Ігорю Ващенюку С. Шайко подякував регіональному управлінню за активну співпрацю, підтримку, розуміння і бажання йти назустріч у питаннях забезпечення населення лікарськими засобами. І. Ващенюк, у свою чергу, відзначив плідну роботу Боратинської сільської ради, завдяки якій у селі створено розвинуту соціальну інфраструктуру. «У нас немає жодного питання, яке б ми не вирішили. Ми функціонуємо в одній системі. Я бажаю подальшого процвітання і розвитку. Бізнес — це добре, це робочі місця і податки», — наголосив він.

До участі в заході запрошено також начальника Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба України) у Рівненській обл. Сергія Лебедя. До речі, у даній області ТОВ «Волиньфарм» має більше 60 структурних підрозділів. С. Лебедь висловив зацікавленість в ознайомленні з роботою аптечного складу, який знаходиться у с. Боратин, адже значна частина аптек Рівненської обл. також користується його послугами. «Відкриття аптек у сільській місцевості — це дуже похвально, адже це, на жаль, поки що збитковий бізнес», — зазначив С. Лебедь.

Відкриття аптечного складу і аптеки відбулося за активної співпраці з депутатами Боратинської сільської ради. Її голова Сергій Яручик подякував С. Шайку за врахування побажань жителів села, завдяки чому в аптеці запроваджено соціальну програму. Від імені депутатів Боратинської сільської ради та мешканців села С. Яручик подякував ТОВ «Волиньфарм». «Нехай наші люди не хворіють, але в разі потреби вони можуть знайти необхідні ліки в аптеці с. Боратин», — побажав він.

Слово взяв головний лікар амбулаторії загальної практики — сімейної медицини у с. Боратин Сергій Лемчук. До речі, ця амбулаторія, відкриття якої відбулося у 2011 р., мабуть, є одним з прикладів позитивних досягнень місцевої влади, але про це трохи далі. С. Лемчук повідомив присутніх, що в амбулаторії функціонує Аптечний пункт № 69 ТОВ «Волиньфарм», у зв’язку з чим доповідач виступив з побажанням, аби ціни на ліки в новій аптеці не відрізнялися від таких у аптечному пункті. Це пов’язано з тим, аби зберегти зручність для пацієнтів, які в одному місці можуть отримати медичну і фармацевтичну допомогу.

Валерій Бондарук, комерційний директор ТОВ «Волиньфарм», ознайомив присутніх з суттю соціальної програми — проекту, який стартував декілька років тому. Розуміючи рівень платоспроможності населення, компанія продовжує розвивати цю ініціативу, яка реалізується в ряді аптек ТОВ «Волиньфарм». У рамках соціальної програми ціни на ліки встановлюються на рівні, який дозволяє покрити витрати відповідних аптек.

Виконавчий директор ТОВ «Волиньфарм» Лариса Кухнюк повідомила, що в компанії працює більше 1 тис. фахівців. За даними синдикативної бази даних «Axioma», за підсумками 2015 р. «Волиньфарм» увійшла в ТОП-10 аптечних мереж за кількістю торговельних точок і обсягом аптечних продажів у грошовому вираженні (9-е місце). Незважаючи на те що нормативна база у напрямку функціонування аптечних закладів у сільській місцевості є недосконалою, підприємство продовжує відкривати нові аптеки в різних районах Волинській обл.

Директор Аптечного складу № 2 ТОВ «Волиньфарм» Анатолій Лобарчук коротко ознайомив присутніх з роботою цього аптечного закладу, який забезпечив робочими місцями 30 жителів с. Боратин, при цьому загальний штат аптечного складу сягає близько 70 працівників. Для співробітників аптечного складу, які проживають у м. Луцьк, організовано службову розвозку.

Завершуючи офіційну частину, Станіслав Шайко подякував місцевій владі за плідну співпрацю і сприяння у веденні бізнесу, який забезпечує новими робочими місцями. «Волиньфарм» несе відповідальність за своїх співробітників і забезпечує їх гарантованою заробітною платою і певним рівнем добробуту. На його переконання, влада і бізнес мають працювати пліч-о-пліч. «Я не можу відділити себе від держави. Тому звертаюся до представників влади. Ми дійсно повинні бути комусь підпорядковані. Має бути зрозуміла законодавча політика. Влада повинна чітко знати, що бізнес — це теж держава», — наголосив він.

Автоматизований аптечний склад

Тут же, у с. Боратин, розміщено новий 4-поверховий Аптечний склад № 2 ТОВ «Волиньфарм», який займає площу 4 тис. м2. У планах — добудувати приміщення загальною площею ще 2 тис. м2. Послугами аптечного складу користуються аптеки Волинської, Рівненської, Хмельницької, Тернопільської та Львівської обл. Тут зберігаються і лікарські засоби, і медична техніка, і товари для дітей. На складі впроваджено систему адресного зберігання. З метою автоматизації складського обліку встановлено комп’ютерне обладнання й програмне забезпечення. Складські операції здійснюються за допомогою сучасних пристроїв для зчитування штрих-кодів, якими попередньо маркуються товари та місця зберігання. Інформація зі штрих-кодів надходить до встановленого на аптечному складі терміналу збору даних, який у тому числі використовується для підбору замовленого товару і складання відповідного маршруту аптечним складом. Під час формування замовлення працівник за допомогою спеціального пристрою сканує штрих-коди на упаковках. Після цього підібраний товар передається в зону контролю й пакування. На комп’ютері звіряється перелік замовленого товару і звіт на терміналі збору даних. У випадку, коли виникають розбіжності, автоматично виводиться їх перелік. Впровадження такої системи, за словами С. Шайка, допомагає зекономити час на виконання замовлень і полегшити роботу працівників аптечного складу.

Окремо зупинимося на інфраструктурі с. Боратин, яку відзначив І. Ващенюк. У селі створено всі умови для комфортного проживання. Тут є і школа, і дитячий садок, і сучасний спортивний комплекс, і амбулаторія загальної практики — сімейної медицини. Велика заслуга у цьому Боратинської сільської ради, яка підтримує бізнес, спорт і медицину, а також територіальної громади.

В амбулаторії загальної практики — сімейної медицини створено всі умови для надання первинної медичної допомоги. Є кардіограф, апарат УЗД, ультразвукові апарати, інгалятори. Амбулаторія має 2 поверхи. На 1-му поверсі розміщено реєстратуру, Аптечний пункт № 69 ТОВ «Волиньфарм» та кабінети сімейного лікаря, фельдшера, маніпуляційний, функціональної діагностики, фізіотерапевтичний, кабінет щеплень, акушерський та перев’язувально-операційний блок; функціонує денний стаціонар на 3 ліжка, є соляна кімната. Приміщення 2-го поверху орендують приватні лікарі — гінеколог, стоматолог, масажист.

Засідання Правління ГО «Західноукраїнська фармацевтична палата»

Програма нашої поїздки включала й участь у засіданні правління ГО «Західноукраїнська фармацевтична палата», під час якого було обговорено нагальні питання регіональної фармацевтичної справи і шляхи їх вирішення. Участь у зустрічі взяли С. Лебедь, керівництво ТОВ «Волиньфарм» — С. Шайко, В. Бондарук і Л. Кухнюк, а також керівники регіональних аптечних мереж, а саме: Валентина Бучинська (ПП «Беладонна»), Зінаїда Гнатюк (приватна фірма «Астрон», м. Луцьк), Анатолій Гаврилюк (Державна аптека № 50, м. Луцьк), Олексій Гольчук (ТОВ «Аптека-Жовтневе» ЛТД, м. Нововолинськ Волинської обл.), Тамара Мельникова (ТОВ «Волиньфармсервіс-2», м. Луцьк), Лариса Нагірна — ТОВ «Фармаком» (м. Ковель Волинської обл.).

Кваліфікаційні вимоги до персоналу аптек

У світлі широкого обговорення проекту Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — проект Ліцензійних умов) одним з дискусійних питань є встановлення кваліфікаційних вимог до персоналу аптек.

Загалом присутні виступили проти ініціативи окремих громадських об’єднань щодо підвищення до 5 років стажу роботи для можливості займати посаду завідувача аптеки. За словами О. Гольчука, професійний рівень знань окремих співробітників аптек є достатнім для того, щоб обіймати відповідну посаду за відсутності необхідного стажу роботи. На думку учасників засідання, власник має самостійно на свій розсуд визначати, яким критеріям повинен відповідати спеціаліст для того, щоб займати посаду завідувача аптеки. На думку С. Лебедя, на рівні нормативно-правового акта все одно має бути визначено мінімальний рівень вимог до завідувача аптеки.

Необхідно вдосконалювати й систему підвищення кваліфікації спеціалістів. Наприклад, ТОВ «Волиньфарм» на постійній основі самостійно проводить заняття, навчальні тренінги і тестування працівників своїх аптек.

Окремо обговорено проблеми сучасної фармацевтичної освіти в Україні. Відзначаючи низький рівень ефективності заочної форми навчання, члени правління вважають, що її необхідно скасувати.

Доступність ліків у сільській місцевості

Болючою темою є забезпечення населення сільської місцевості лікарськими засобами. В умовах чинного законодавства реалізувати такі ліки в селі за відсутності аптеки складно, незважаючи на те, що як проект Ліцензійних умов, так і чинні Ліцензійні умови передбачають можливість реалізувати ліки через фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП) медичними працівниками без ліцензії на роздрібну реалізацію лікарських засобів. Складність полягає в тому, що це положення суперечить Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», який встановлює, що роздрібна реалізація ліків підлягає ліцензуванню. При цьому виключень для реалізації ліків через ФАП законом не встановлено. До того ж необхідно встановлювати реєстратори розрахункових операцій, що в даному випадку є економічно невигідним. Не визначено й те, на підставі яких договорів з ліцензіатом здійснюється продаж медичним працівником лікарських засобів. На цьому наголосили С. Шайко і О. Гольчук, які займаються забезпеченням сільського населення ліками і для них, як і для інших, це питання стоїть особливо гостро.

Для врегулювання окреслених питань С. Шайко спільно з партнером юридичної компанії Jurimex Мариною Слободніченко було підготовлено пропозиції з внесення змін до чинного законодавства у цій сфері. Юридичну підготовку документів для оформлення законопроекту вже здійснено кваліфікованими юристами. З цим питанням С. Шайко вже звертався до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, заступника міністра охорони здоров’я Віктора Шафранського. Для його вирішення перш за все необхідна політична воля. Сказати про короткострокову перспективу розв’язання окресленої проблеми складно, однак зважаючи на її соціальну значущість, оператори ринку звертатимуться до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке наразі готує зміни до закону «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Роль фармацевтичного самоврядування в управлінні галуззю

Перш ніж визначити роль фармацевтичного самоврядування, необхідно його сформувати — таку думку висловили учасники засідання. За словами С. Шайка, саморегулівні організації неспроможні ефективно виконувати регуляцію галузі так, як це робить держава. За своєю суттю вони не є юридичними особами публічного права, тому, відповідно, не володіють правом застосовувати імперативні норми (норми, що визначають правила поведінки, обов’язкові для учасників цих правовідносин), які є найважливішим інструментом регуляторної функції.

На сьогодні перш за все необхідно посилювати роль держави, у тому числі контролюючу, і для цього є 2 центри керування галуззю — Державна служба України з лікарських засобів, яка знаходиться на стадії реорганізації, і МОЗ України. На думку учасників обговорення, починати необхідно зі знаття мораторію на перевірки контро­люючими органами суб’єктів господарювання. Пролунала думка і щодо визначення відповідального управлінця, який би керував єдиним центром управління, до сфери діяльності якого входили б обіг лікарських засобів, підготовка кад­рів, контроль за якістю, процес реєстрації тощо.

Передача функцій ліцензування оптової та роздрібної реалізації ліків територіальним органам Держлікслужби України

Обговорюючи цю ініціативу, учасники засідання дійшли висновку, що наразі це недоцільно. Проблем з отриманням ліцензії в Держлікслужбі України наразі у суб’єктів господарювання не виникає, а сам механізм є зрозумілим. С. Лебедь зауважив, що для запровадження такої ініціативи необхідним є перехідний період, забезпечення територіальних органів достатнім матеріально-технічним і кадровим ресурсами тощо. Це питання потребує детального опрацювання і поки залишається дискусійним.

Встановлення обмежень до змісту вивісок та назв аптек

Ще одне питання, яке турбує добросовісних операторів роздрібного ринку лікарських засобів, — реєстрація знака для товарів і послуг, який може вводити в оману споживача. Мова йде про назви аптек, у яких вказуються відомості, що містять твердження щодо рівня або іншої ознаки цін та соціальної спрямованості аптечного закладу, які можуть вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів у ньому. На думку присутніх, необхідно створити судовий прецедент, який визначить, що реєстрація таких знаків для товарів і послуг є неправомірною, і заборонити таку практику.

Встановлення предметно-кількісного обліку комбінованих кодеїновмісних препаратів

У даному випадку думки розділилися. Зважаючи на те, що наразі комбіновані кодеїновмісні препарати відпускаються за рецептами, встановлення їх предметно-кількісного обліку не спричинить незручностей для аптек, а навпаки, убезпечить від недобросовісного працівника. Опоненти вважають, що такий захід не сприятиме зниженню показника використання цих препаратів не за медичним призначенням, однак обмежить доступ до таких ліків пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень, оскільки аптечні заклади не придбавають їх через небажання зайвий раз зв’язуватися з правоохоронними органами.

Учасники обговорення також звернули увагу на необхідність наявності у суб’єкта господарювання під час передліцензійної перевірки документів про спеціальну освіту та підвищення кваліфікації завідуючого аптечним закладом. Питання в тому, як може бути прийнято на роботу завідуючого аптекою, якщо аптеки де-юре ще не існує і не отримано ліцензії на провадження відповідної господарської діяльності? Такі документи доцільно подавати вже тоді, коли видано ліцензію, на основі якої аптечний заклад почав свою діяльність.

Наприкінці засідання члени правління ухвалили рішення делегувати від ГО «Західноукраїнська фармацевтична палата» заступника голови правління Скорбатюка Володимира для участі в роботі експертної групи з дерегуляції фармацевтичного ринку при МОЗ України.

34

Аптеки ТОВ «Волиньфарм»

Наше знайомство з діяльністю регіональної аптечної справи продовжилося в аптеках та аптечних пунктах ТОВ «Волиньфарм», розміщених у м. Луцьк. «Аптека № 3 має кілька залів, де можна придбати як лікарські засоби, так і медичну техніку. У залі, де розміщено медичну техніку, організовано так званий салонний спосіб обслуговування. Також тут розміщено сервісний центр з обслуговування (у тому числі постгарантійного) медичної техніки», — розповідає С. Шайко.

Наступна наша зупинка — Луцький клінічний пологовий будинок, де розташовано Аптека № 55. Це двоповерхова добудова, на першому поверсі якої, зважаючи на специфіку медичного закладу, основний асортимент становлять товари для новонароджених та мам. На другому поверсі аптеки реалізуються ліки та медичні вироби.

Завітали ми і до Аптеки № 60, яку розміщено в одноповерховій добудові Луцької дитячої поліклініки.

Як ми вже зазначали, з метою економічної доступності лікарських засобів для населення ТОВ «Волиньфарм» запровадило соціальну програму, яка реалізується в ряді аптечних закладів. Її суть полягає у встановленні в аптеках середньої роздрібної націнки 15% на весь асортимент ліків для всіх категорій населення. В окремих аптеках середня націнка не перевищує 5–7%.

Діагностичний центр «Українсько-німецька лабораторія»

Більше 5 років тому за ініціативою німецької сторони у співпраці з ТОВ «Волиньфарм» стартував спільний німецько-український проект — сучасний автоматизований діагностичний центр «Українсько-німецька лабораторія».

«Спроможність лабораторії — близько 2,5 тис. різних аналізів. Частину аналізів, у тому числі скринінг гепатитів, ми робимо тут на місці. Робимо також великий діапазон онкомаркерів. Реагенти для аналізів ми отримуємо з Німеччини. Аналізи, які потребують більш високовартісного обладнання, ми направляємо до Німеччини 2 рази на тиждень», — розповіла директор лабораторії Наталія Кощева.

За час роботи лабораторії її послугами скористалося більше 1,5 тис. пацієнтів. Матеріали для аналізів надходять з різних куточків України, починаючи з Києва і закінчуючи Львовом. Для зручності лучан у Луцьку організовано пункти забору крові та інших біоматеріалів.

Результати аналізів доступні декількома мовами, включаючи українську. Якщо, наприклад, пацієнту необхідне лікування за кордоном, аналізи надаються російською та німецькою мовами.

Автоматизація лабораторії полягає у застосуванні комп’ютерної програми, яка дозволяє вносити всі дані пацієнта, які передаються на центральний сервер. Усі пробірки з аналізами штрихкодуються, що прискорює процес їх реєстрації і обробки. При цьому вплив людського фактору на процеси мінімізовано. Результати аналізів і медичних висновків з Німеччини передаються в електронному вигляді.

За словами Н. Кощевої, вартість аналізів у лабораторії нижча порівняно з іншими приватними лабораторіями. Так, наприклад, загальний аналіз крові на 11 показників коштує близько 80 грн., загальний аналіз сечі — близько 50 грн.

Лабораторія також співпрацює з Волинською обласною лікарняною касою, яка за необхідності направляє пацієнтів до діагностичного центру.

Діагностичний центр гарантує достовірність результатів аналізів завдяки кваліфікованому персоналу і застосуванню сучасного обладнання.

Слід визнати, що на сьогодні ТОВ «Волиньфарм» є однією з провідних компаній західного регіону України, яка має розгалужену мережу аптечних закладів (близько 200 точок). Завдяки завзятості та наполегливості керівництва компанії будуються нові амбіційні плани. ТОВ «Волиньфарм» планує і надалі розвивати мережу, організовувати екстемпоральне виготовлення лікарських засобів, створювати діагностичний центр з новітнім обладнанням для проведення ультразвукових досліджень, комп’ютерної томографії тощо.

Катерина Горбунова,
фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті