Небезпечне вторгнення або Як позбутися глистів та їх наслідків?

Гельмінтози — найбільш поширені захворювання людини. За даними ВООЗ, у світі тільки аскаридозом щорічно уражується 1,2 млрд осіб. В Європі гельмінтозами уражений кожен третій житель (Крамарев С.А., 2006). Територія України має сприятливі умови навколишнього середовища для широкого поширення захворювань цієї групи, свідченням чого є 2 млн захворювань гельмінтозами, що реєструються щорічно (Ершова И.Б. и соавт., 2007). І ці цифри не остаточні, оскільки симптоми ураження глистами часто не є очевидними і маскуються під інші захворювання або тимчасове погіршення стану здоров’я. Швидка втомлюваність, блідість шкіри або алергічні висипання, темні кола під очима і розлад шлунка… Хто запідозрить, що ці симптоми можуть вказувати на наявність глистів? Між цим, сьогодні в світі відомо 342 види гельмінтів, які можуть викликати захворювання у людини. В Україні з них виявлено близько 30 видів (Крамарев С.А., 2006). Про те, як позбутися цих неприємних сусідів у дорослих та дітей та усунути наслідки їх перебування в організмі, і піде мова далі.

Гельмінти оточують!

На відміну від поширеної думки про те, що гельмінтози — це захворювання, характерні в першу чергу для дітей, а також тих, хто нех­тує елементарними правилами гігієни, насправді ж багато з нас схильні до зараження глистами.

Дійсно, загроза підхопити непроханих гостей висока в дитячому віці, коли малюки активно контактують зі своїми однолітками на дитячих майданчиках чи у школі, тягнуть до рота брудні руки та іграшки, які побували на землі, бавляться з тваринами.

Проте і дорослі можуть легко підхопити гельмінтів та співіснувати з ними роками. Для того щоб заразитися паразитами, не обов’язково навіть відвідувати екзотичні країни або не мити руки. Переносниками глистів можуть бути, наприклад, домашні тварини. Улюблені овочі та фрукти, які радують нас в влітку, також можуть бути джерелом зараження. До того ж в розпал літа під час відпочинку біля моря або на природі також легко заразитися непроханими гостями. Тому в літній сезон слід бути готовим до такої небезпечної зустрічі, оскільки потрапляння гельмінтів в організм людини викликає цілий ряд серйозних наслідків та може призвести до розвитку захворювань, особливо з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), які навіть після виведення гельмінтів з організму можуть нагадувати про себе неприємними симптомами з боку шлунка, печінки, кишечнику тривалий час.

Вплив гельмінтів на шлунково-кишковий тракт людини

Слизова оболонка ШКТ, як і шкіра, є бар’єрною тканиною організму людини. Площа її величезна. Наприклад, площа слизової оболонки кишечнику становить 200–300 м², шкіри — 1,5–2 м². Бар’єрні тканини відчувають вплив (в тому числі й шкідливий) як з боку навколишнього середовища, так і внутрішніх середовищ організму, і виконують, крім захисної, функцію виділення, очищення організму (Бодня Е.И., 2006). Тому важливо вчасно розпізнати і допомогти організму позбавитися від небезпечних «квартирантів».

Симптоми гельмінтозів настільки неспецифічні й різноманітні, що інвазія часто маскується під іншими захворюваннями. У 75,3% випадків паразитози супроводжуються порушеннями з боку гепатобіліарної системи (болем у ділянці правого підребер’я, нудотою, відмовою від їжі, диспептичними симптомами у вигляді чергування діареї із закрепами). Описані порушення кислотопродукції шлунка — зниження кислотності шлункового соку (50%), підвищення кислотності шлункового соку (20%). При ентеробіозі, поряд із нейровегетативними розладами (свербіж, дратівливість, порушення сну, скрегіт зубами уві сні, головний біль, запаморочення) наявні виражені розлади з боку ШКТ. Вивчена роль гельмінтозів в ураженні підшлункової залози. Алергени аскарид як найбільш сильний паразитарний алерген викликають загальні та місцеві реакції гіперчутливості не лише в легенях, а й у печінці та підшлунковій залозі. При міграції аскарид в протоки підшлункової залози виникає порушення відтоку панкреатичного секрету з розвитком гострого панкреатиту (Шадрін О.Г. та співавт., 2015).

Клінічні симптоми дискінезії жовчовивідних шляхів, холециститу, холангіту іноді є провідними при паразитуванні опісторхозу, клонорхозу, фасциол, стронгілід, лямблій. Тяжкі порушення з боку печінки викликають ехінокок та альвеокок (Кушнир И.Э., 2010).

Загалом паразити в організмі людини викликають механічне пошкодження слизової оболонки ШКТ та її запалення, порушення процесів травлення та всмоктування, розвиток дисбіозу кишечнику, гіповітамінозу тощо (Бодня Е.И., 2006).

Глисти? На вихід!

До сучасних антигельмінтних засобів висуваються наступні вимоги: висока активність, широкий спектр дії, низький ризик розвитку побічних ефектів, швидке виведення з організму, відсутність кумуляції тощо. Також слід враховувати такі аспекти, як зручність дозування та прийому, вартість засобу. Сьогодні у світі одним з найбільш використовуваних антигельмінтних діючих речовин є синтетичний альбендазол, який відповідає всім цим вимогам, призначається як при моно-,
так і поліінвазіях. Це дає можливість широкого застосування альбендазолу при проведенні не тільки лікування, але й профілактичних заходів (Шадрін О.Г. та спів­авт., 2015).

Проте слід зауважити, що при гельмінтозах протягом багатьох століть як у народній, так і в офіційній медицині широко використовують засоби рослинного походження, які, на відміну від хімічних препаратів, характеризуються більш м’якими властивостями та меншою токсичністю, здатністю не лише впливати безпосередньо на збудника, але й забезпечувати відновлення функціонального стану органів та систем, уражених в результаті глистної інвазії (Шадрін О.Г. та співавт., 2015). Особливо актуальним є застосування засобів рослинного походження у дітей.

Сьогодні на ринку України з’явився новий рослинний комплекс, розроблений з метою зниження інтоксикації, спричиненої глистною інвазією, підтримки нормальної функції органів травлення, зокрема жовчного міхура, жовчовивідних шляхів і кишечнику та загального зміцнення організму — ВОРМІЛ ФІТО, який містить 13 рослинних компонентів, які володіють відновлювальними властивостями на функцію травного тракту, а також майже всі виявляють антигельмінтну активність (Шадрін О.Г. та спів­авт., 2015).

Серед лікарських трав, що входять до складу фітозасобу ВОРМІЛ ФІТО, для нормалізації функції гепатобіліарної системи застосовуються куркума довга, маллотус філіппінський, бутея однонасіннева тощо. Ембелія смородинова, касія трубчаста та селера нормалізують секрецію шлунка за рахунок обволікаючих, слизоутворювальних та антибактеріальних властивостей їх активних компонентів. Біологічно активні речовини ситі округлої та псоралеї ліщинолистної сприяють відновленню апетиту, ембелії смородинової, касії трубчастої, селери та гарденії гумміфера — вітрогонними властивостями. Активні компоненти селери і кмину звичайного зменшують вираженість спазму, ембліка лікарська за рахунок високого вмісту вітаміну С стимулює процеси репарації в організмі (Шадрін О.Г. та співавт., 2015).

Фітокомплекс ВОРМІЛ ФІТО, розроблений на засадах аюрвердичної медицини, спрямований не тільки на знищення та виведення з організму різних видів гельмінтів, але й на відновлення пошкоджень слизової оболонки кишечнику, підтримку імунної системи. Фітозасіб випускає­ться у формі сиропу для дітей від 3 років та капсул для дітей від 6 років і дорослих.

Отже, наявність гельмінтів в організмі людини вкрай негативно впливає на стан її травного тракту, насамперед за рахунок порушення функції гепатобіліарної системи та слизового бар’єру кишечнику. Своєчасна профілактика та корекція виявлених змін може зменшити негативний вплив та попередити розвиток уражень органів травлення.

ВОРМІЛ ФІТО — комплексне вирішення проблеми гельмінтозів та їх наслідків!

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!