Програма цього авторитетного з’їзду в галузі світової економіки охорони здоров’я включала 3 пленарні засідання, панельні дискусії, спеціалізовані семінари, форуми, подіумні та стендові доповіді, яких загалом було представлено більше 1800 завдяки участі майже 3800 представників з усього світу.
На запрошення Організаційного комітету ISPOR від Українського центру фармакоекономічних досліджень UCPOR участь у заході взяли викладачі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, консалтингової ІТ-компанії «Digital Health Outcomes®» (Київ).
Слід підкреслити, що вже вдруге в офіційну програму 21-ї Cвітової зустрічі у Вашингтоні було включено Український форум Українського центру ISPOR — UCPOR. Від України в ньому брали участь 7 фахівців, які представляли здобутки Українського центру фармакоекономічних досліджень. Було обговорено актуальні питання фармацевтичного сектору України, напрями реалізації нових стратегій спільно з іноземними колегами та партнерами. В Українському форумі також взяли участь почесні гості: Даніель Малон (Daniel Malone), президент ISPOR, професор фармації з Університету Аризони (University of Arizona), США, та Влад Зак (Vlad Zah), керівник Східної Європейської мережі ISPOR CEENET. Серед інших учасників — Надія Мальдонадо (Nadia Maldonado), виконавчий менеджер із міжнародного розвитку в країнах Європи та Азії, іноземні партнери Єлена Нікод (Elena Nicod) із Лондонської школи економіки та політичних наук (London School of Economics and Political Science — LSE), Тамаш Аг (Tamas Agh), науковий співробітник із Дослідницького інституту Syreon, Будапешт, Угорщина, професор Джоанна Ліс (Joanna Lis), президент Польського відділу ISPOR, професор Натія Квішинадзе (Natia Kvizhinadze), президент Грузинського відділу ISPOR.
Український форум було проведено англійською мовою, і це єдиний форум європейських відділів ISPOR, який було включено до програми 21-ї Світової зустрічі. Доповідачем та модератором форуму була професор Ольга Заліська, президент Українського центру фармакоекономічних досліджень UCPOR, завідувач кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Вона презентувала результати діяльності Українського центру фармакоекономічних досліджень за звітний період, основні ключові напрямки роботи та актуальні науково-дослідні проекти, стратегії впровадження технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment — НТА) в Україні за підсумками круглого столу з запровадження НТА в Україні, проведеного в Комітеті Верховної ради України з питань охорони здоров’я 25 лютого 2016 р.
Під час Українського форуму Ореста Піняжко, асистент кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, керівник Українського студентського відділу ISPOR, представила нові проекти для студентів та молодих спеціалістів у сфері фармакоекономіки та НТА в Україні, висвітлила питання міжнародного співробітництва UCPOR, практику впровадження інноваційного підходу мультикритеріального аналізу рішень (Multi-criteria decision analysis — MCDA) в контексті НТА в Україні. Олександр Топачевський, засновник та керівник компанії Digital Health Outcomes®, доповів про сучасні можливості візуалізації даних результатів наукових досліджень з використанням ІТ-технологій, що є особливо актуальним в умовах пілотного проекту реімбурсації препаратів інсуліну. Марія Лелека, доцент кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, представила результати фармакоекономічних оцінок вакцинації від грипу в Україні; доцент кафедри Оксана Блавацька — аналіз споживання протиепілептичних лікарських засобів; Юлія Вадзюк, асистент кафедри клініко-лабораторної діагностики Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського,— аналіз лікування захворювань щитовидної залози та експертної оцінки призначень ліків. Напрями діяльності Українського центру UCPOR було високо оцінено керівництвом ISPOR — професором Д. Малоном та В. Заком.
У рамках програми 21-ї Світової зустрічі 25 травня 2016 р. було проведено засідання Комітету Центральних та Східноєвропейських країн, під час якого було визначено стратегічні напрями науково-дослідних та освітніх проектів, які буде реалізовано в партнерстві 26 європейських відділів ISPOR. На представницькому спеціалізованому форумі щодо мультикритеріального аналізу рішень у НТА-дослідженнях О. Піняжко представила подіумну презентацію на тему «Розробка та застосування мультикритеріального аналізу рішень в країнах Центральної та Східної Європи у співпраці з країнами Заходу» (MCDA in ISPOR Central & Eastern Europe Network Forum: Development and application of MCDA in CEE in cooperation with Western countries) та доповідь на тему «Розробка та впровадження MCDA в Україні: сучасні та майбутні виклики і можливості» (MCDA implementation and development in Ukraine: current and future challenges and opportunities).
У програму 21-ї Світової зустрічі було включено 14 постерних презентацій українських науковців, які викликали жвавий інтерес та обговорення на такі ключові теми:
- модель впровадження HTA в Україні (автори — О. Заліська, О. Піняжко, В. Толубаєв, К. Косяченко);
- результати міжнародної наукової співпраці щодо аналізу критеріїв для проведення MCDA у партнерстві із дослідницьким інститутом Syreon, Будапешт (автори — О. Піняжко, Б. Немет);
- освітні програми з НТА та фармакоекономіки в країнах Центрально-Східноєвропейського регіону (автори — О. Заліська, Н. Максимович, О. Піняжко, В. Толубаєв);
- фармакоекономічний аналіз витрат на лікування гінекологічних захворювань з використанням методології аналізу реальних даних відповідно до ISPOR Task Force (автори — О. Піняжко, О. Заліська, В. Пирогова, М. Малачинська, Н. Вереснюк, Н. Ван Доеверен, І. Верніковський);
- оцінка витрат на репродуктивні технології в Україні (автори — О. Піняжко О. Заліська, Х. Горбачевська, М. Ференц);
- фармакоекономічні дослідження паліативної допомоги в Україні (автор — С. Шунькіна);
- аналіз медичних виробів у стоматології (автори — С. Готь, А. Бариляк, М. Угрин, О. Заліський, О. Заліська, О. Піняжко);
- оцінка витрат на вакцинацію від грипу в Україні (автори — М. Лелека, О. Заліська, С. Кіт);
- оцінка практики призначень лікарських засобів для лікування захворювань щитовидної залози (автор — Ю. Вадзюк).
- фармакоекономічна оцінка схем терапії виразкової хвороби в Україні (автори — Л. Яковлєва, О. Герасимова, О. Міщенко, Н. Бездітко, О. Ткачова, О. Кириченко, Н. Матяшова);
- оцінка прихильності до лікування артеріальної гіпертензії в Україні (автор — О. Корж).
Цікавими були пленарні сесії у Вашингтоні. 1-ше пленарне засідання було присвячене темі «Прискорення доступу до інновацій лікування: акцент на незадоволені потреби пацієнтів чи ризик для пацієнтів?». Життєвий цикл лікарського засобу від синтезу в лабораторії до пацієнта є тривалим та складним. Оцінкою ефективності та безпеки препаратів у США займається багато відомих і авторитетних урядових структур та організацій. Однак у світі існують захворювання, які потребують якщо не негайного, то хоча б пришвидшеного вирішення проблеми та забезпечення пацієнтів інноваційними лікарськими засобами. Цю проблему було розглянуто на прикладі хвороби Дюшена (м’язова дистрофія), яка має високий показник летальності і на сьогодні важко піддається лікуванню. Це спонукає до прискорення розробки та впровадження в практику нових препаратів. Проте, як зазначали доповідачі, необхідно відслідковувати й побічні реакції, пам’ятаючи про талідомідову трагедію та багато інших. Враховуючи критерії безпеки, Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) сьогодні пропонує 2 механізми затвердження інноваційних ліків: умовні регуляторні вимоги до прискореного затвердження препарату та повні регуляторні вимоги, які базуються на даних клінічних випробувань. Доповідачами також розглянуто прикладні напрями сучасних інструментів фармакоекономічного аналізу, які орієнтовані на пацієнта, — це користь/ризик (Benefit–Risk), показники звітності пацієнтів про наслідки (результати) лікування (Patient Reported Outcomes), рекомендації та вимоги для виробників (Guidance for Industry) та ін. Модератором засідання виступила Елеанор Перфетто (Eleanor M. Perfetto), віце-президент Національної ради охорони здоров’я, Університет Меріленду (University of Maryland), Балтимор, США, а доповідачами — Патриція Фурлонг (Patricia Furlong), президент та виконавчий директор із стратегічних ініціатив Національної ради охорони здоров’я (National Health Council), США, Джері Еворн (Jerry Avorn), професор медицини медичної школи Гарвардського університету (Harvard Universitу), керівник відділу з фармакоепідеміології та фармакоекономіки медичного факультету, Бостон, США, Скотт Готтлейб (Scott Gottleib), представник Американського інституту підприємництва (American Enterprise Institute for Public Policy Research), Вашингтон. Вони підвели підсумки щодо тенденції прискорення реєстрації ліків та обговорили проблемні аспекти таких підходів.
Друге пленарне засідання було присвячено темі «Прийняття рішень для медичної допомоги в ірраціональному світі». Модератором засідання був Бредлі Мартін (Bredley C. Martin), професор та керівник відділу фармацевтичної оцінки та політики з Університету Арканзас (Arkansas State University), США. Серед доповідачів засідання — Дуглас Хоуг (Douglas E. Hough), директор департаменту з політики охорони здоров’я Університету Джона Хопкінса (Johns Hopkins University), Балтимор, США, Кевін Волп (Kevin Volpp), професор медицини Університету Пенсильванії (University of Pennsylvania), США, Девід Мелтзер (David O.Meltzer) з Університету Чикаго (University of Chicago), США. Вони розглянули критерії прийняття рішень на основі аналізу «витрати–ефективність» для розподілу ресурсів суспільства, які базуються на неокласичній економічній теорії, заснованій на раціональному виборі в разі певної невизначеності результатів. Ця сесія презентувала появу нової економічної моделі поведінки та її результатів, які можуть впливати на прийняття рішень у плануванні системи охорони здоров’я та фармацевтичного забезпечення.
Модератором 3-го пленарного засідання, яке пройшло під гаслом «Сучасне регулювання та законотворчі процеси для показників економіки охорони здоров’я», виступив Даніель Мелон (Daniel C. Malone), президент ISPOR. Свої доповіді представили Марк Боутін (Marc M.Boutin), виконавчий директор Національної ради з охорони здоров’я, Вашингтон; Грегорі Даніел (Gregory W. Daniel), заступник директора центру політики охорони здоров’я Університету Дюка (Duke University), Вашингтон; Кай Голкоумб (Kay Holcombe) віце-президент з наукової роботи Організації біотехнологічної промисловості (Biotechnology Industry Organization — BIO), Вашингтон, Тереза Маллін (Teresa M.Mullin), директор офісу стратегічних програм Центру розробки та оцінки лікарських засобів FDA. Доповідачі обговорили сучасний стан та проблемні аспекти регулювання та законодавчих актів у галузі дослідження показників охорони здоров’я. Доповідачі з FDA, фармацевтичної індустрії, агенцій із захисту прав пацієнтів привернули увагу учасників зустрічі до вивчення показників здоров’я з акцентом на думку пацієнта, зокрема пацієнторієнтовані дослідження з подальшою розробкою й просуванням вимог з охорони здоров’я.
Вашингтон подарував незабутні враження від наукових дискусій, нових проектів, а також доріжок, які щоранку заповнені американцями, які бігають і тренуються задля свого здоров’я, неперевершеним Капітолієм, Вашингтонською катедрою, квітучими парками, архітектурними пам’ятками, місцями, що бережуть пам’ять про президентів цієї країни, якою пишаються і прапори якої майорять на кожній вулиці.
Хочеться також відзначити, що 11–14 травня 2016 р. в Токіо відбулася щорічна конференція Міжнародної організації з HTA (Health Technology Assessment international — HTAi) на тему «Інформаційна підтримка рішень в охороні здоров’я за допомогою цінностей та доказових даних», у програму якої також було включено у формі стендових доповідей публікації О. Заліської та О. Піняжко (Piniazhko O., Zalis’ka O. Acceptablity and usability of HTA CoreModel in Ukraine on the example of gynecological diseases. Abstracts of HTAi 2016 Annual Meeting, Tokyo, Japan. May 10-14, 2016). Приємно констатувати, що постер 103B було номіновано як кращий серед наукових робіт молодих спеціалістів (Piniazhko O., Zalis’ka O. Implementation and development of multicriteria decision analysis in the context of HTA in Ukraine. Poster 103B. Abstracts of HTAi 2016 Annual Meeting, Tokyo, Japan. May 10-14, 2016.).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим