На початку заходу Максим Іонов торкнувся питання необхідності запровадження референтного ціноутворення на ліки для підвищення їх доступності для населення.
Прим. ред. Нагадаємо, що 26 травня 2016 р. на громадське обговорення винесено проект постанови КМУ «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби», який передбачає запровадження механізму референтного ціноутворення на ліки, включені до Переліку лікарських засобів вітчизняного та зарубіжного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також ліки, вартість яких підлягає відшкодуванню за кошти державного та місцевих бюджетів. Нещодавно редакція «Щотижневика АПТЕКА» аналізувала цей проект (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 22 (1043) від 03.06.2016 р.) Він мав багато недоліків, тому робоча група з референтного ціноутворення, затверджена наказом МОЗ України від 03.06.2016 р. № 513, працює над його удосконаленням. Аналіз останньої редакції доопрацьованого проекту представлений у «Щотижневику АПТЕКА» № 32 (1053) від 22.08.2016 р.
М. Іонов зауважив, що державна політика в цьому напрямку «буксує», бо немає голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та міністра охорони здоров’я. До того ж деякі фармацевтичні компанії намагаються впливати на цей процес, щоб захистити свої інтереси.
Віктор Сердюк повідомив, що сьогодні багато пацієнтів відмовляються від лікування, бо не можуть дозволити собі придбати необхідні препарати, а в багатьох випадках хвороба одного з членів родини призводить до зубожіння всієї родини. Таким чином, невелика частка пацієнтів можуть дозволити собі лікування. Для того щоб терапія стала доступною для українців, держава, на думку В. Сердюка, повинна компенсувати пацієнтам частину її вартості, як в інших країнах Європи.
«Пацієнта турбує вартість лікування тієї чи іншої хвороби в цілому, а не вартість самих ліків. Адже для лікування захворювань часто призначаються декілька препаратів, в тому числі допоміжних. За даними дослідження доступності лікарських засобів у 61 країні світу (в основному в країнах, що розвиваються) іспанської неурядової організації, зокрема для Європейського регіону, в Україні — найнижчі ціни практично на всі лікарські засоби, навіть порівняно з Молдовою і Росією, не кажучи вже про Німеччину, Бельгію й Італію, — відмітив В. Сердюк, — проте рівень життя в нашій країні та в країнах Європи різний. Тому ситуація з доступністю ліків в Україні виглядає гірше, якщо порівнювати доступність ліків не за абсолютними цінами, а за час, який необхідно витратити громадянину, щоб заробити на ліки. Так, наприклад, щоб заробити собі на лікування гіпертензії середньостатистична особа у Франції має працювати 1 день, а в Україні — близько 2 тиж. У цьому і полягає різниця. Тому, говорячи про ціни на ліки, слід враховувати також аспект зубожіння населення в нашій країні». За словами В. Сердюка, сьогодні лікарі часто призначають пацієнтам не тільки основні препарати для лікування тієї чи іншої хвороби, а й допоміжні лікарські засоби. «Допоміжні ліки часто обходяться пацієнту у кругленьку суму. Їх також нав’язують людям і в аптеках».
Спікер також розглянув питання дефіциту препаратів у лікарнях, а також матеріально-технічного обладнання у поліклініках, зауваживши, що пацієнти, йдучи на операцію, змушені сьогодні купувати ліки та медичні вироби за величезним списком, в тому числі те, що має бути в наявності в лікарні.
Владислав Онищенко зазначив, що сьогодні 95% лікування пацієнти оплачують з власної кишені, та надав деякі статистичні дані щодо ринку лікарських засобів. У 2015 р. обсяг фармацевтичного ринку України становив 50,2 млрд грн. З них майже 42,6 млрд грн. припадає на роздрібний, а 7,6 млрд грн. – на госпітальний сегмент. У І півріччі 2016 р. обсяги аптечного продажу на контрольованих Україною територіях в грошовому вираженні становили 23,4 млрд грн., що на 17% вище, ніж за аналогічний період 2015 р. У роздрібному сегменті частка вітчизняної фармацевтичної продукції у грошовому вираженні в І півріччі 2016 р. становила 57,3%, а імпортної — 42,7%, а в натуральному вираженні вітчизняна та імпортна продукція займає відповідно 76,7 та 23,3%. Тобто середньозважена вартість 1 упаковки лікарського засобу вітчизняного виробництва у 4,4 раза дешевше зарубіжного.
У цьому контексті В. Онищенко звернув увагу на те, до держава наразі не підтримує вітчизняних виробників ліків, які випускають якісні та доступні препарати для українських пацієнтів. Спрощення процедури реєстрації на лікарські засоби зарубіжного виробництва, на його думку, створює нерівні умови для українських та зарубіжних виробників на користь останніх. До того ж така модель спрощеної реєстрації позбавляє народ України впевненості в ефективності, якості та безпеці ліків.
Прим. ред. Нагадаємо, що 31 травня 2016 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів». Про те, які існують ризики для пацієнтів у зв’язку з прийняттям закону щодо спрощеної реєстрації, на шпальтах нашого видання розповідав відомий український експерт, який стояв біля витоків сучасної системи державної реєстрації лікарських засобів в Україні, Віктор Чумак.
В. Онищенко також наголосив на необхідності якнайшвидшої розробки Національної політики забезпечення лікарськими засобами, яка б визначала 3 основних складових: ефективність, безпеку та якість лікарських засобів; їх раціональне застосування; фізичну та економічну доступність.
Наостанок В. Онищенко розглянув питання щодо можливості реалізації лікарських засобів через інтернет-аптеки. Спікер вважає, що торгівля ліками через інтернет можлива за умови наявності в аптеки приміщення і здійснення нею реалізації лікарських засобів для населення не тільки через інтернет. До того ж доставка можлива тільки для безрецептурних препаратів, що ж стосується доставки рецептурних ліків, повинен бути розроблений механізм перевірки рецепта, наявного у пацієнта.
фото Сергія Бека
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим