Прогнози та реформи на українському фармацевтичному ринку

Як ми вже повідомляли нашим читачам, 7 вересня 2016 р. у конференц-залі готелю «Русь» (Київ) відбулася ювілейна 10-та Спеціалізована конференція-практикум «Фармбюджет–2017». Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН», «Proxima Research», «Тімсофт», «УкрКом­Експо». Партнерську підтримку надали Асоціація міжнародних фармацевтичних виробників «AIPM Ukraine», Європейська Бізнес Асоціація (Еuropean Business Association — EBA), Асоціація «Оператори ринку медичних виробів», юридичний спонсор — компанія «ОМП», генеральний інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА». Перший розділ конференції традиційно було присвячено огляду макроекономічних показників та прогнозів щодо розвитку різних сегментів українського фармацевтичного ринку, а також зустрічі з регуляторами.

Перший розділ «And again about reforms…» відкрили модератори конференції Ігор Крячок та Сергій Орлик. Вже 10-й раз провідні представники фармацевтичної галузі України зібралися разом для того, щоб побудувати плани на майбутній рік. Країна розвивається за італійським сценарієм. Абсолютно очевидно, що, як і в минулі 10 років, в майбутньому ми будемо переживати постійну зміну курсів — політичних, валютних, ротації в кабінетах міністрів та інших структурах, будуть змінюватися партії та обличчя. Приємно, що фармацевтичний ринок попри все це розвивається, живе своїм життям як в умовах жорсткої регуляції, так і в умовах абсолютної дерегуляції. Тільки замисліться, ми прожили рік за відсутності Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) і Державної служби України з лікарських засобів. І, може, це був не найгірший рік. «Все буде добре готуйтеся!» — у цій фразі кожен за підсумками конференції розставить розділові знаки на власний розсуд.

Леонід ГуляницькийПро макроекономічний ландшафт світу і місце в ньому України у своїй доповіді «Фармринок України: подорожі в сейсмічній зоні» розповів Леонід Гуляницький, доктор технічних наук, професор, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, в ході якої докладно зупинився на загальній ситуа­ції на світовому ринку, в Україні та спробував перекинути місток до фармринку. Прогнози провідних міжнародних організацій щодо зростання світового ВВП у 2016 р. знаходяться в межах 3,1–3,6%, що відповідає або трохи вище аналогічного показника минулого року (3,1%). Досить комфортно в цьому сенсі почувають себе США з прогнозованим зростанням ВВП у 2016 р. на рівні 1,9–2,2%; ситуація в зоні євро трохи гірша — 1,6–1,7%, дещо здає позиції Китай — 6,4–6,9%. Слід зазначити, що на 2017 р. МВФ прогнозує прискорення зростання світової економіки на рівні 3,4%. При цьому основними драйверами такого зростання стануть США, Китай та підвищення ціни на нафту. А тепер трохи детальніше про основних гравців глобальної економіки. Так, у США з 2018 р. після зростання в 2017 р. на 2,5% прогнозується деяке зниження темпів приросту ВВП аж до 2020 р. включно. Поряд з цим у США відмічають досить низький показник інфляції, який у 2015 р. становив 0,1%.

Таким чином, серед основних економічних викликів для США доповідач виділив низьку інфляцію, близьку до дефляції, особливості міграційної політики, що призводять до збільшення кількості низькокваліфікованих працівників, а також старіння населення. Що стосується зони євро, то хоча з середини 2015 р. тут зафіксовано помірне зростання та стабілізацію показників зростання ВВП, частка ЄС у світовому ВВП продовжує зменшуватися і, як прогнозується, цей тренд продовжиться до 2020 р. У цьому контексті доцільно звернути увагу на економічний стан окремих країн — членів ЄС, а саме на частку державного боргу до ВВП. Так, за підсумками IV кв. 2015 р. лідером за даним показником є Греція, чий державний борг становить майже 168% ВВП, 2-гу позицію утримує Італія, 3-тю — Португалія. Найменший розмір державного боргу як частки ВВП є в Естонії — лише 9,7%. Загалом державний борг країн — членів ЄС становить 85,2% ВВП ЄС.

Слід відмітити, що Рада ЄС 9 серпня 2016 р. ухвалила рішення звільнити Іспанію і Португалію від штрафу за невиконання цілей щодо бюджетної консолідації — усунення перевищення бюджетного дефіциту. Ці країни зобов’язані до 15 жовтня 2016 р. надати план скорочення дефіциту бюджету, а терміни усунення надмірного дефіциту були перенесені на 2 роки — до 2016 р. для Португалії (межа для дефіциту — 2,5% ВВП) і 2018 р. для Іспанії (цільовий показник дефіциту — 2,2% ВВП). У разі невиконання зобов’язань обсяг санкцій може становити 0,7% ВВП. Доповідач звернув увагу присутніх на те, що ЄС наразі вимушений боротися з міграційною кризою, а також стоїть перед значними викликами, пов’язаними з Брексітом.

Впродовж багатьох років одним із основних драйверів світової економіки є Китай, та, на жаль, останнім часом і в Піднебесній справи стали дещо погіршуватися. Так, з 2013 р. намітився чіткий тренд на уповільнення зростання ВВП Китаю. Цей показник за підсумками І півріччя 2016 р. становить 6,7%. Очікується, що даний показник продовжить зменшуватися і в 2018 р. становитиме 6%; прикметно, що згідно з прогнозами у 2018–2021 рр. зростання ВВП Китаю стабілізується саме на рівні 6% на рік. Таким чином, Китай перестав бути країною швидкого зростання і низьких зарплат та увійшов у нову фазу, яка стане нормою. Ця фаза передбачає набагато більш повільне зростання і все жорсткішу диктатуру, що стримує різноспрямовані сили, породжувані повільним зростанням. Очікується, що Китай продовжить бути великою економічною силою, але перестане бути двигуном глобального зростання. Ця роль перейде до групи розрізнених країн, які відома компанія «Stratfor» визначила терміном «16 пост-китайських країн»: велика частина Південно-Східної Азії, Східна Африка і частина Латинської Америки.

Не оминув Л. Гуляницький увагою і ключові ринки, що розвиваються. Говорячи про економічний стан нашої країни, доповідач представив ряд прогнозів на 2017 р., які передбачають помірне зростання ВВП. На жаль, за показником ВВП на душу населення наша країна займає одне з останніх місць у Європейському регіоні, до того ж із тенденцією до зниження. Якщо говорити про позитивні моменти, то в 2016 р. намітилося зростання реального ВВП, рівень інфляції стабілізувався в межах однозначних показників, припинилося падіння обсягів роздрібної торгівлі (у порівнянних цінах) та відмічається помірне їх зростання.

Основ­ними драйверами розвитку економіки України є металургія та агропромисловий комплекс. На жаль, світові ціни на продукцію останнього знижуються. Цікавим є той факт, що ІТ-сфера вийшла на 3-тю позицію за своїм внеском у ВВП країни, сягнувши 3%. Поряд із цим доповідач відмітив, що згідно із прогнозами, починаючи з 2017 р., розмір державного боргу як частки від ВВП почне знижуватися. Очікується, що в 2016 р. приріст ВВП України становитиме 1–2% за даними різних організацій, у свою чергу, інфляцію прогнозують в межах 12–15,1%. У 2017 р., за прогнозами, зростання ВВП України становитиме 2,9–3%, а інфляція — 8–9%, що загалом виглядає досить оптимістично. Якщо ж говорити про фармацевтичний ринок України, то прогнозується, що у 2016 р. його зростання становитиме 19,7% у грошовому вираженні, а в 2017 р. — 17,3%. На завершення доповідач нагадав, що прогноз — це не те, що буде, а те, що може бути, оскільки він відображає тренд, що проявився.

Сергій ІщенкоТему економічних прогнозів продов­жив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research». Він зокрема зупинився на тендеціях глобальної Фарми, адже український фармацевтичний ринок є її частиною. Очікується, що до 2020 р. обсяг світових продажів досягне 1,4 трлн дол. США при середньорічному прирості 5,8%. При цьому найбільший внесок у зростання світової Фарми буде припадати на частку розвинутих ринків. Стосовно ринків, що розвиваються, доповідач нагадав про критерії віднесення ринку до цієї групи, а саме збільшення обсягів продажу на 1 млрд дол. за 5 років. Наразі український фармацевтичний ринок не належить до ринків, що розвиваються, але приєднатися до цієї перспективної когорти не так вже нереально, для цього необхідно досягти обсягів продажу на рівні 3,25 млрд дол., а такий прецедент вже мав місце в нашій історії.

Далі С. Іщенко перейшов безпосередньо до аналізу стану справ на українському фармацевтичному ринку, підкресливши, що наразі він увійшов у фазу відновлення. Про це свідчить сповільнення зростання цін, споживач повертається до природного тренду перерозподілу споживання у бік більш дорогих лікарських засобів, відновлюється рівень споживання у натуральному вираженні, у свою чергу, низьковартісні продукти «пожинають плоди» отриманого пріоритету. Тож наразі потенціал розвитку українського фармацевтичного ринку є величезним.

За підсумками 7 міс 2016 р. обсяг споживання лікарських засобів в Україні вже демонструє невелике зростання в натуральному вираженні — на рівні 2% порівняно з аналогічним періо­дом 2015 р. При цьому зростання у гривневому вираженні становить 16% за той самий період. Таким чином, поточні показники розвитку роздрібного ринку лікарських засобів показують, що «дно» вже пройдено, але до показників 2013 р. у доларовому та натуральному вираженні ще далеко. Тим не менш, результати останніх місяців додають оптимізму — український фармацевтичний ринок набирає обертів. Так, приріст роздрібної реалізації лікарських засобів за серпень 2016 р. становить 22% у гривневому та 7% у натуральному вираженні порівняно з аналогічним періодом 2015 р. У порівнянні із загальним роздрібним товарообігом країни роздрібний фармацевтичний ринок демонструє більшу стійкість. Поступове збільшення доходів споживачів також дозволяє давати оптимістичні прогнози. Так, у І кв. 2016 р. відмічено приріст номінальних доходів населення на відміну від реальних доходів — зниження яких становить 15%. Натомість за підсумками липня 2016 р. зростання середньої заробітної плати відбулося як у номінальних, так і в реальних показниках — на 22 та 15% відповідно. Також слід зазначити, що з 2016 р. відновився нормальний тренд перерозподілу споживання в бік більш дорогих препаратів. Цікаво, що для вітчизняних лікарських засобів характерний вдвічі нижчий інфляційний індекс порівняно з імпортними, проте в посткризовий період низьковартісні препарати продовжують дорожчати.

105753

Виробники вітчизняних препаратів зуміли конвертувати конкурентні переваги, отримані завдяки зниженню курсу національної валюти та здорожчанню імпортних лікарських засобів у збільшення частки на українському фармацевтичному ринку як у гривневому, так і в натуральному вираженні. Так, частка вітчизняних препаратів у гривні станом на липень 2016 р. збільшилася на 8% порівняно з січнем 2013 р. і сягнула 38%. Цей показник у натуральному вираженні також збільшився — на 12% і становив 76%. Отже, максимальний пріоритет в продажах отримують вітчизняні препарати. Поряд з цим слід відмітити, що останнім часом падіння частки сегмента «імпорт за валюту» призупинилося. Визначальною для збільшення частки вітчизняних лікарських засобів на українському фармацевтичному ринку, на думку С. Іщенка, стала зміна «розриву» між середньозваженою вартістю 1 упаковки вітчизняного та імпортного препарату, який до початку кризи становив 4 рази, на піку кризи — 6 разів і наразі відкотився до 5 разів. Необхідно відзначити, що попри значне підвищення ціни високовартісних препаратів їх частка в грошовому вираженні не зменшилася.

Як показав досвід двох останніх криз (2008–2009 рр. та 2013–2014 рр.), динаміка обсягів продажу тих чи інших препаратів значною мірою залежить від цінової стратегії фармацевтичної компанії. Виникає питання, що робити з ціною в умовах кризи? Безумовно, з ціною необхідно працювати. С. Іщенко навів приклад аналізу різних цінових стратегій за умови кризи, згідно з результатами якого в довгостроковій перспективі виграють препарати, ціна на які змінилася (зросла) менше ніж на 20% та на 20–40%. При цьому підвищення ціни на 40–70% та більше ніж на 70% призвело до скорочення частки ринку у грошовому та натуральному вираженні у довгостроковій перспективі. С. Іщенко представив декілька кейсів, за допомогою яких на практиці продемонстрував різні стратегії управління ціною та їх результати.

Далі доповідач детально зупинився на сегменті дистрибуції. Топ-5 дистриб’юторів за підсумками 2015 р. наразі залишаються практично без змін (за даними за 7 міс 2016 р.). Вони, як і раніше, акумулюють 89% обсягів поставок лікарських засобів у аптечні заклади на українському фармацевтичному ринку. Протягом 2016 р. спостерігалася напружена конкурентна боротьба за частку ринку поставок лікарських засобів в аптечні мережі. С. Іщенко підкреслив, що на ринку дистрибуції лікарських засобів результатом кризи стало, крім іншого, ще й зростання частки дистриб’юторських компаній, що знаходяться за межами топ-5, яка станом на липень 2016 р. сягнула 10% порівняно із 5% у липні 2013 р.

Що ж стосується аптечної мережі, то загальна кількість аптечних точок в Україні останнім часом істотно не змінюється. Так, протягом 2016 р. кількість аптек збільшилася приблизно на 300. На території України, що контролюється, функціонує 20 107 аптечних точок, серед них 15 757 аптек і 4350 аптечних пунктів. Аптечна націнка також не зростає і станом на липень 2016 р. становить 21%. При цьому маржинальний дохід аптечних підприємств більшою мірою залежить від зростання ринку і взаємодії з виробниками ліків. Також слід відмітити підвищення цінової конкуренції в цьому сегменті. Ринок аптечних закладів залишається деконсолідованим, хоча лідеру рейтингу аптечних мереж на території України, що контролюється, за підсумками І півріччя 2016 р. належить вже 11,4% ринку. Також лідеру цього рейтингу вдалося більше ніж вдвічі збільшити свою частку на ринку за останній рік. При цьому зростання відбулося як екстенсивним методом — збільшення кількості торгових точок мережі, так і інтенсивним — збільшення виторгу із розрахунку на одну точку.

Внаслідок кризи в країні консолідація топ-100 аптечних мереж прискорилася.Так, за підсумками ІІ кв. 2016 р. топ-100 аптечних мереж акумулювали 69% ринку порівняно із 57% станом на І кв. 2012 р. У цьому контексті С. Іщенко зазначив, що інвестором в успішність аптечних мереж сьогодні головним чином виступає виробник. При цьому він прагне забезпечити гарантовану наявність своєї продукції на полицях аптек, пріоритетну рекомендацію фармацевта/провізора, витіснити конкурентів з конкурентної групи та отримати рекламну підтримку. Але на практиці більшість маркетингових договорів спрямована на збільшення обсягів закупівель. При цьому екстенсивне зростання аптечних мереж ніяк не враховується, а пріоритетну рекомендацію важко перевірити. Гарантована наявність не перевіряється або відповідальність за це перекладається на медичних представників. Тому доповідач підкреслив важливу роль категорійного менеджменту у вирішенні наведених проблем. Категорійний менеджмент стає основним інструментом управління в аптечній мережі, і тільки виробник, на думку С. Іщенко, знає точно свою категорію товару (конкурентну групу). Крім того, виробнику слід забрати частину відповідальності за виконання маркетингового договору на себе. Наприклад, шляхом впровадження онлайн-контролю за залишками в кожній точці продажу та онлайн-звітності руху товару в категорії з урахуванням конкурентних позицій, забезпечення можливості впливати на щоденну закупівлю товару тощо. Це дозволить усунути протиріччя маркетингового договору «виробник — аптечна мережа» та забезпечити відповідальність виробника за проведення промоційних заходів по виходу товару з аптек.

Далі С. Іщенко представив рейтинг маркетуючих організацій за підсумками 7 міс 2016 р. та побіжно зупинився на промоційній діяльності фармацевтичних компаній. Так, вітчизняні виробники продовжують нарощувати промоційні зусилля і частку на рекламному ринку. Незважаючи на кризу, рекламна активність не знижує тиску на споживача. При цьому зменшився штат регіональних служб, зазнала помітних змін структура їх промоактивності — збільшилася кількість візитів медичних представників до фармацевтів, і зменшилася — до лікарів. Таким чином, пріоритет промоційної роботи змістився в бік забезпечення своєї частки на полиці аптеки.

Павло КовтонюкЗгідно з прогнозами С. Іщенка вже в цьому році на український фармацевтичний ринок очікують двозначні показники зростання у грошовому вираженні та навіть помірне зростання у натуральному вираженні — на рівні 3%. Очікується, що така динаміка збережеться і в наступному році.

Про плани МОЗ на найближче майбутнє розповів Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України. Нова команда МОЗ планує вже у 2017 р. розпочати впровадження страхової медицини. Наразі розроблено план розгортання системи медичного страхування в Україні, який передбачає швидке введення страхування спочатку в невеликому обсязі поряд з його поступовим розширенням. При цьому основ­ні акценти на початку процесу будуть зроблені на первинній ланці надання медичної допомоги (сімейні лікарі) та відшкодуванні вартості ліків. Головним принципом впровадження такого підходу буде те, що гроші мають іти за пацієнтом.

Ця тема викликала жваве обговорення серед експертів фармринку. Більш детально про виступ П. Ковтонюка та думки експертів з цього приводу читайте незабаром.

Дискусія

У рамках дискусії «І знову про правила гри на фармринку» провідні експерти фармринку поділилися своїми враженнями з приводу реформ у сфері охорони здоров’я та розповіли, як ці зміни вплинули на інвестиційну привабливість галузі, правила гри та конкуренцію на фармринку.

Розпочинаючи дискусію з експертами українського фармацевтичного ринку, Ігор Крячок нагадав, що недавно Україна втратила членство в PIC/S, яке було результатом великої роботи, у тому числі Європейської Бізнес Асоціації. Як відомо, втрата членства в цій поважній організації стала результатом розформування Державної служби України з лікарських засобів, яка, власне, і представляла Україну в PIC/S, і створення нового органу — Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Це є лише одним з прикладів зміни правил гри на українському фармацевтичному ринку, що відбулися впродовж останнього року. Яким чином ці зміни вплинули на ключових гравців, як оператори ринку працюють в таких умовах і чого чекають в найближчому майбутньому — про це і йшла мова в ході дискусії.

Павло БеспаловПавло Беспалов, керівник юридичного відділу та відділу корпоративної етики СНГ та Румунії компанії «Д-р Редді’с Лабораторіз», представив позицію Асоціації індійських фармацевтичних виробників (IPMA) з приводу реформ. Як відомо, в Індії фармгалузь є одним із напрямків пріоритетного розвитку. Результатом цього стали досить впевнені позиції індійської Фарми на світовому фармринку. Так, наразі серед топ-20 найбільших світових генеричних компаній 6 — індійські. Препарати індійського виробництва широко представлені у країнах із розвиненими регуляторними правилами — США та ЄС. Наприклад, у США представлені 53 індійські фармацевтичні компанії, які подали майже 3,5 тис. досьє на генеричні препарати. В Україні позиції індійських виробників ліків також дуже впевнені. Вони є роботодавцями для більше ніж 3 тис. українців.

Коментуючи реформи в Україні, П. Беспалов відмітив ряд позитивних моментів: з боку МОЗ з’являються нові ініціативи, які асоціація підтримує. Зокрема, це спрощення реєстрації лікарських засобів для орфанних препаратів та препаратів, що схвалені у країнах із розвиненою регуляторною системою. Ці нововведення можуть сприяти підвищенню конкуренції на українському фармацевтичному ринку та в перспективі вплинути на вартість лікарських засобів. П. Беспалов підкреслив, що головною метою членів асоціації є створення якісних та доступних лікарських засобів.

Георгій ВікторовВідповідаючи на питання І. Крячка щодо інвестиційної привабливості українського фармацевтичного ринку, П. Беспалов відмітив покращення позицій України в рейтингу Світового банку щодо простоти ведення бізнесу. У той же час, наприклад, відсутність значущих реформ державної служби та правоохоронних органів (крім реформи поліції) створюють певне негативне тло для роботи бізнесу. На думку П. Беспалова, реформувати цю сферу неможливо без політичної волі.

Георгій Вікторов, глава комітету з питань охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації, глава представництва компанії «Abbott Laboratories» в Україні, коментуючи ситуацію з PIC/S, відмітив, що поки що документи приймаються на тих самих засадах, ніби Україна залишається її членом.

Наразі основним правилом гри на українському фармацевтичному ринку є «виживає пристосований». Що ж до роботи в умовах дерегуляції, то протягом останнього року, мабуть, найпомітнішим регуляторним органом був Антимонопольний комітет України. Г. Вікторов скептично висловився щодо прогнозу зростання українського фармацевтичного ринку як в грошовому, так і в натуральному вираженні, підкресливши, що знач­ний вплив на цей показник матиме курс національної валюти, його коливання можуть негативно вплинути на розвиток ринку.

Кшиштоф СедлецькиКшиштоф Седлецьки, глава Європейської Бізнес Асоціації, продовжуючи тему прогнозів, відмітив, що попри очікуване зростання українського фармацевтичного ринку, абсолютні цифри не дають приводу для радощів. При цьому К. Седлецьки зазначив, що серед представників інших галузей, що входять до Європейської Бізнес Асоціації, відчувається помірний оптимізм стосовно розвитку українського ринку. Нині відносна стабільність курсу національної валюти дала нам час на перепочинок.

Коментуючи доповідь С. Іщенка, К. Седлецьки наголосив, що не згоден із окресленою доповідачем ключовою роллю виробника у розвитку аптечних мереж, адже для його компанії головною метою роботи з ними є наявність продукції на полицях аптек. Також К. Седлецьки висловив думку з приводу призначення ліків за міжнародною непатентованою назвою, підкресливши, що в цьому випадку прийняття рішення щодо вибору конкретного бренду переходить від лікаря до фармацевта або пацієнта, а останній, в свою чергу, не має достатніх знань для прийняття такого рішення. Тому призначення ліків за міжнародною непатентованою назвою може нести певні ризики для здоров’я пацієнта.

Павло ХарчикПавло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів», директор компанії «Калина медична виробнича компанія», висловив занепокоєння з приводу відсутності розуміння з боку контролюючих органів загального вектору регуляторної політики та актуальних проблем правового характеру, а також розумних шляхів їх вирішення на ринку медичних виробів, що часто супроводжуються правовим вакуумом. Система охорони здоров’я України, на жаль, не приділяє достатньо уваги медичним виробам як вагомому сектору фармацевтичної галузі.

П. Харчик висловив сумніви щодо покращення роботи МОЗ в цьому напрямку з приходом нової команди. Разом з тим, він звернув увагу на такий позитивний момент, як збереження деяких напрацювань попереднього керівництва. Проте таких кейсів недостатньо, і Асоціація буде з прискіпливішою увагою та зусиллями продовжувати раніше заданий вектор розвитку правового поля на ринку медичних виробів. Серед раніше розпочатих ініціатив є напрацювання з розробки та подальшого затвердження методичних рекомендацій щодо застосування технічних регламентів стосовно медичних виробів, сприяння укладенню угод із взаємного визнання результатів оцінки відповідності між європейськими та вітчизняними регуляторними органами, а також спільна з Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками робота з розробки проекту Порядку ведення Державного реєстру медичної техніки та медичних виробів, легалізованих за процедурою оцінки відповідності.

У наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА» ми продовжимо огляд тем і доповідей, що прозвучали під час конференції-практикуму. З презентаціями учасників конференції можна ознайомитися на сайтах www.morion.ua, www.apteka.ua .

Євгенія Лук’янчук,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті