Чи є в України гроші на реформу охорони здоров’я?

Сергій Марченко повідомив, що коштів, передбачених в проекті бюджету на 2017 р. на сферу охорони здоров’я, достатньо за тих умов, що склалися.

«Тобто отримуємо неефективну мережу закладів охорони здоров’я, виплачуємо заробітну плату лікарям. Таким чином консервуємо ситуацію, яка складалася десятиріччями», — зазначив він.

С. Марченко зауважив, що на 2017 р. Міні­стерством фінансів України на закупівлю ліків закладено 5,9 млрд грн., що на 2 млрд грн. більше порівняно з минулим роком. Також Міністерство фінансів України частково задовольнило пропозицію МОЗ України щодо збільшення видатків на медичну субвенцію, яка становила 46,8 млрд грн. Дане збільшення було частковим, оскільки Міністерство фінансів України очікує перших кроків з реформування охорони здоров’я, після чого воно готове виділити додаткові кошти для територій громад, які почнуть впроваджувати ці кроки, щоб стимулювати їх на подальші перетворення.

Павло Ковтонюк зазначив, що метою цього бюджету, як і всіх попередніх, є підтримка існуючої системи, так як додаткових коштів на проведення реформ у бюджеті на 2017 р. немає. І так буде кожного року до того часу, поки радикально не реформується система охорони здоров’я. У зв’язку з тим, що наразі 60% з бюджету на охорону здоров’я йде на виплату заробітних плат, які становлять 1,5-2 тис. грн. Тобто якщо навіть в 2 рази завищити бюджет, то збільшаться лише зарплати, які стануть 3–4 тис. грн. Таким чином, без структурної зміни підходу бюджет виконуватиме лише функцію підтримки системи охорони здоров’я. Суть же реформи полягає в тому, аби цей бюджет інакше використовувати, коли кошти витрачатимуться на конкретні послуги для конкретного пацієнта. Необхідно створити такі правила в системі, щоб в умовах децентралізації були мотиватори для регіонів, які впроваджуватимуть реформи швидше за інших, отримувати більше фінансування. Тобто щоб кошти державного бюджету підганяли реформу, а не консервували її.

«Наразі є рідкісний шанс, коли МОЗ має гарні конструктивні стосунки з Міністерством фінансів України та підтримку Прем’єр-міністра щодо того, аби вже з 2017 р. розпочати впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом», починаючи з первинної ланки медицини, а в 2018 р. дійти до стаціонарної допомоги і за 3 роки повністю перейти на цей принцип», — додав заступник міністра.

Також П. Ковтонюк зауважив, що реформа охорони здоров’я має встановити чітке розме­жування ролей центральних органів влади і місцевих громад у сфері охорони здоров’я. Центральний орган повинен відповідати за забезпечення громадянам гарантованого обсягу медичних послуг, які він оплатить закладам охорони здоров’я. При цьому він наголосив на важливій ролі місцевих органів влади під час переходу до принципу «гроші ходять за пацієнтом».

«Місцеві органи влади повинні зробити свої заклади охорони здоров’я привабливими, перш за все для пацієнтів, а це можна здійснити, тільки зробивши їх привабливим для лікарів», — зазначив заступник міністра.

Віктор Таран погодився з висловлюванням, що бюджетні кошти використовуються неефективно. На його думку, необхідно взагалі змінити галузевий підхід до формування державного бюджету і виходити на функціо­нальне фінансування. Він зазначив, що Міністерство фінансів України планувало провести такі зміни ще цього року, але не встигло, тому, можливо, бюджет 2018 р. формуватиметься за новим підходом. На думку доповідача, якщо це зробити, то можуть вивільнитися додаткові кошти, які підуть­ на необхідні реформи.

«Нас цікавить лише одне: наскільки ефективно використовуватимуться ці кошти. Тому що чи 46 млрд, чи більше — це нічого не говорить. Треба розуміти, яким чином кожна гривня, яка йде з бюджету, потім конвертується в конкретну надану послугу. Тому задача МОЗ наразі — запропонувати формулу оплати медичних послуг, а завдання Міністерства фінансів України — оцінити, наскільки ця формула буде ефективною. І в умовах країни, що воює, зрозуміти, скільки коштів буде виділено на сферу охорони здоров’я», — додав В. Таран.

У свою чергу, Олександр Ябчанка зауважив, що для успішного проведення реформи на центральному рівні мають бути визначені правила, за якими лікують громадян (протоколи діагностики, лікування і маршрутизації пацієнта), та принцип, за яким працюватиме дана система. На локальному ж рівні місцева влада має забезпечити виконання цих правил і розробити локальні протоколи для контролю за тим, як виконується протокол лікування.

Крім цього, він наголосив на тому, що принцип «гроші ходять за пацієнтом» стимулюватиме місцеву владу інвестувати в заклади охорони здоров’я, щоб пацієнти зверталися саме до їхнього закладу, інакше бюджетні кошти за надання медичних послуг отримає інша громада. Таким чином, створюватиметься і конкуренція на ринку надання медичних послуг. Однак для того, щоб запустити цей механізм, має бути чітке розуміння на місцях, що мають зробити органи місцевого самоврядування. Наприклад, автономізувати заклад охорони здоров’я, розробити локальний маршрут пацієнта та ін. Тобто це мають бути чіткі кроки, які в разі виконання місцевою владою стимулюватимуться додатковим фінансуванням від Міністерства фінансів України.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!