Об’єднання професійних зусиль допоможе розвитку фармації в Україні

22–23 вересня 2016 р. поряд з одним із семи природних чудес України — озером «Синевир» відбулася наукова конференція з міжнародною участю «Українська фармація — вчора, сьогодні, завтра», організатором якої виступила кафедра фармакології та фармації Донецького національного медичного університету ім. Максима Горького, а спонсором — група компаній «Кусум». Як і минулорічної зустрічі, у заході взяли участь представники фармації майже з усіх регіонів України.

На початку зустрічі Віктор Хоменко, доктор фармацевтичних наук, професор, завідуючий кафедрою фармакології та фармації Донецького національного медичного університету ім. Максима Горького, розповів про діяльність університету під час переїзду з Донецька до м. Лиман Донецької обл.

Він підкреслив, що Донецький національний медичний університет багато років був одним із провідних вищих навчальних закладів України і нерідко очолював рейтинг вищих медичних навчальних закладів держави. Кількісний, а тим більше якісний склад співробітників університету та учнів, матеріально-технічна база, науковий потенціал, міжнародні зв’язки університету заслужено були предметом гордості. «Але початок бойових дій на території Донецької та Луганської областей внесли свої корективи в усі аспекти життя університету. Разом з тим, незважаючи на численні труднощі, пов’язані з переїздом та функціонуванням за новою юридичною адресою, університет не тільки продовжив навчально-педагогічний процес на рівні державних стандартів і підготовку висококваліфікованих кадрів, але й зміг у 2015/2016 навчальному році зробити перші впевнені кроки вперед», — підкреслив В. Хоменко.

За його словами, протягом 2015–2016 рр. у максимально стислі терміни проведена колосальна робота, яка дозволила вже в цьому навчальному році відкрити новий факультет і прийняти на нього перших студентів, які отримають дипломи магістрів фізичної та психологічної реабілітації. Крім того, відкрито медичний факультет № 2 у Кропивницькому, там же планується створення медичних факультетів з очікуваною чисельністю іноземних студентів близько 200 осіб вже восени цього року.

«На початок 2014/2015 навчального року університет не мав жодного підручника, але вже наприкінці 2015 р. бібліотечний фонд навчального закладу налічував 2231 екземпляр. Поповнен­ня бібліотечного фонду відбулося за рахунок допомоги медичних навчальних закладів України», — зауважив В. Хоменко.

Лікувально-консультативна діяльність співробітників університету здійснюється на 18 клінічних кафедрах, розташованих в 32 лікувально-профілактичних закладах області, в тому числі в Краматорську, Слов’янську, Дружківці та Маріуполі.

Юрій Тюх, кандидат біологічних наук, заступник директора з науково‑дослідницької роботи Національного природного парку (НПП) «Синевир», розповів про особливості природнього парку, на території якого проходила конференція. НПП «Синевир» — це провідна природоохоронна науково-дослідна установа, що займається охороною, збереженням і вивченням унікального куточка Карпат — верхів’я Тереблянської долини Закарпаття.

Парк створено у 1989 р. заради збереження, відтворення й ощадливого використання природних ресурсів, комплексів та об’єктів, які мають особливу наукову та естетичну цінність у межах різних висотних поясів південно-західних макросхилів Горган. Площа НПП «Синевир» становить понад 40 тис. га.

«Унікальність природи цього куточка Карпат полягає в її неповторності й естетичній цінності ряду об’єктів, зокрема озер Синевир і Озірце, болотних угідь Глуханя і Замшатка, гір Стримба і Негровець. А ще тут мальовничі краєвиди, дзюркотливі потічки, бурхливі водоспади, вічнозелені ліси — усе, що наче магнетичною силою притягує мандрівників не лише з України, але й з усього світу», — підкреслив Ю. Тюх.

На території парку на висоті 989 м знаходиться озеро Синевир — найбільша водойма в Українських Карпатах. Є ще одне невелике озеро — Озірце (Дике озеро). Болота займають площу 36,4 га. Цікавим є оліготрофне болото Глуханя — найбільше сфагнове болото в Горганах площею 17 га, яке знаходиться на висоті 620 м. Флора НПП «Синевир» представлена великою кількістю різних видів. Зокрема, полонини і трав’яні болота вирізняються рослинним багатством. Найбільшу площу займають хвойні ліси, збереглися також ділянки ялинових і букових лісів. У цілому тут росте майже 2 тис. видів рослин, з яких 53 занесені до Червоної книги України.

Сергій Сур, доктор фармацевтичних наук, доцент, директор із взаємодії з регуляторними органами корпорації «Артеріум», виступаючи з доповіддю на тему «Фармацевтична промисловість — локомотив української фармації», звернув увагу на те, що останнім часом фармацевтичний ринок перебуває у постійному стресі через спроби підвищення ПДВ на лікарські засоби з 7 до 20%, постійні зміни керівництва МОЗ України, Державного експертного центру та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, зміни в реєстраційних вимогах, спрощення процедури реєстрації окремих лікарських засобів із деяких країн.

Доповідач зазначив, що слід звернути увагу на позитивні аспекти українського фармацевтичного ринку, зокрема на те, що середня вартість 1 упаковки препаратів вітчизняного виробництва в 4–6 разів нижча, ніж імпортного, за останні роки значно підвищилася якість лікарського засобу через впровадження міжнародних стандартів, ведеться активна промоція та реклама.

«На жаль, можна відмітити дискримінаційні реєстраційні вимоги, існування додаткової процедури реєстрації активних фармацевтичних інгредієнтів та продукції in bulk, спрощеної або прискореної реєстрації імпортних лікарських засобів, впровадження централізованих закупівель через міжнародні організації та складності з поверненням ПДВ для українських фармацевтичних компаній», — повідомив С. Сур.

Олег Добранчук, керівник аналітичної служби компанії «МОРІОН», розповів про перспективи розвитку фармацевтичного ринку. Так, за його словами, до 2020 р. обсяги світового продажу може досягти 1,4 трлн дол. США із середньорічним приростом CAGR — 5,8%.

Стосовно ситуації в Україні О. Добранчук зазначив, що ринок споживання лікарських засобів в нашій країні на 88% фінансується за рахунок коштів пацієнта. Втрата територій зробила істотний внесок у зменшення загального ринку України. За словами доповідача, фармацевтичний ринок України з 2013 р. недоотримав близько 15% товарообігу через наявність окупантів в регіонах України.

Але, незважаючи на все це, сьогодні фармацевтичний ринок знаходиться у стадії відновлення. Так, О. Добранчук зауважив, що зростання цін сповільнилося, споживач повертається до природного тренду перерозподілу в бік дорогих лікарських засобів, відновлюється споживання упаковок тощо. За підсумками 7 міс 2016 р. споживання лікарських засобів в Україні вже демонструє невелике зростання в натуральному вираженні, але до показників 2013 р. в доларах і упаковках нам ще потрібно працювати.

Загальна кількість аптечних закладів в Україні останнім часом істотно не змінюється і становить 20 107 точок. Аптечна націнка також не підвищується. Маржинальний дохід аптечних підприємств більшою мірою залежить від зростання ринку і взаємодії з виробником. При цьому категорійний менеджмент є основним інструментом управління в аптечній мережі.

Завершуючи доповідь, О. Добранчук повідомив, що, за прогнозом на 2017 р., зростання роздрібного фармацевтичного ринку України становитиме 14% в національній валюті і 2,9% — у натуральному вираженні.

Доповідь на тему «Оцінка діяльності професійних громадських організацій у фармації» представила Алла Немченко, доктор фармацевтичних наук, професор, завідуюча кафедрою організації та економіки фармації Національного фармацевтичного університету. Вона зазначила, що до проекту рішення VIII Національного з’їзду фармацевтів України окремим пунктом внесена пропозиція щодо розвитку професійного самоврядування як одного з важливих аспектів діяльності фармацевтичної галузі, а саме з метою посилення професійного впливу на якість змісту законодавчих та нормативно-правових актів України, запровадження Закону України «Про фармацевтичне самоврядування».

Доповідач підкреслила, що досвід зарубіжних країн свідчить, що саме професійним об’єднанням делеговані повноваження з акредитації аптечних закладів, передбачають більш високі стандарти, ніж закладено в умовах ліцензування, а також атестацію фахівців в рамках кваліфікації, встановленої державою. Але в Україні будь-які професійні об’єднання мають право здійснювати діяльність в рамках Закону України «Про громадські об’єднання». Однак цього для створення на фармацевтичному ринку організацій, що мають делеговані державою повноваження, недостатньо.

Проаналізувавши результати діяльності найбільш впливових професійних організацій за останні 3 роки (2013–2015 рр.), а саме: Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ООРММПУ) та Аптечної професійної асоціації України, А. Немченко повідомила, що показник отриманих відповідей органів державної влади свідчить про недостатню результативність: сумарний відсоток частково позитивних, формальних і відсутніх відповідей становить відповідно 41; 45,6 і 36% за 2013–2015 рр., при цьому негативні відповіді — 5% (2015 р.). Також виявлено досить високу сумарну частку звернень, на які не було отримано відповіді — 18,2; 17,4 і 15,4% й отримано невчасно — 4,6; 13,0 і 15,4% за період дослідження. Як результат, ефективність взаємодії ООРММПУ й органів державної влади перебувала на низькому рівні, що вимагає подальшого аналізу причин і вжиття заходів щодо поліпшення ситуації.

Андрій Соломенний, доцент кафедри військової фармації, кандидат фармацевтичних наук, підполковник медичної служби, розповів про військову фармацію як складову частину фармацевтичної галузі України. Він підкреслив, що сфера інтересів військової фармації всебічно охоплює наукові, освітні, методичні, організаційні, технологічні та інші питання забезпечення медичною технікою і майном Збройних сил у різні періоди та в різних умовах їх діяльності. Загалом військова фармація — наукова основа управління, економіки та організації медичного постачання у Збройних силах України.

Медичне постачання частин та закладів — це комплекс заходів своєчасного й повного забезпечення потреб військових частин та закладів охорони здоров’я Міністерства оборони України медичним майном та технікою.

Для функціонування системи медичного постачання в умовах ведення бойових дій важливо забезпечити безперервність виконання циклу завдань, а саме: оперативне управління матеріальними ресурсами, утримання запасів медичного майна, що відповідають реальним потребам медичної служби, забезпечення діяльності підрозділів медичного постачання у правовому полі держави, оперативне управління підрозділами медичного постачання та фінансовими ресурсами.

У рамках доповіді учасники конференції ознайомилися зі схемами лікувально-евакуаційних заходів в Збройних силах України та медичного постачання військ у зоні проведення антитерористичної операції (АТО). Зокрема, детально висвітлено розгортання етапів медичної евакуації та варіанти розміщення медичного майна у військових частинах, в тому числі тих, які наразі перебувають у зоні АТО. Крім цього, протягом 2015–2016 рр. Центральним медичним складом сформовано та видано військовим частинам в зоні проведення АТО понад 100 тис. аптечок медичних індивідуальних, опрацьований та затверджений склад аптечки індивідуальної відповідно до стандартів НАТО та введені в дію нові норми комплектно-табельного медичного майна для військових частин та з’єднань.

За словами доповідача, пріоритетними напрямками наукової діяльності військової фармації є удосконалення системи забезпечення медичним майном і технікою з використанням бойового досвіду та надання медичної допомоги за стандартами країн — членів НАТО; нормування медичної техніки й майна для військових частин і лікувальних закладів; оптимізація матеріальних потоків та моделювання логістичних процесів в управлінні запасами медичного майна; фармакоекономічне обґрунтування медикаментозного забезпечення військовослужбовців; удосконалення системи контролю якості лікарських засобів в Збройних силах та наукове обґрунтування та удосконалення технології виготовлення, аналізу й дослідження стабільності лікарських засобів у стаціонарних і польових умовах.

Завершуючи виступ, А. Соломенний зазначив, що військова фармація є невід’ємною частиною загальнодержавної фармації, яка має свою специфіку. Він підкреслив, що належний рівень забезпечення медичної служби медичною технікою і майном є вирішальним для своєчасного та якісного надання медичної допомоги військово­службовцям, а також цивільному населенню під час надзвичайних ситуацій, терористичних актів та збройних конфліктів. «В Україні сформована якісна система підготовки військових провізорів та науково-педагогічних кадрів для вирішення завдань оптимізації військово-медичного постачання. Адже саме військові провізори забезпечують вагомий внесок у державну фармацевтичну систему шляхом практичної діяльності із забезпечення військових формувань медичною технікою та майном в період надзвичайного стану або в умовах бойових дій», — підсумував доповідач.

Олександр Гризодуб, доктор хімічних наук, професор, директор ДП «Український науковий Фармакопейний центр якості лікарських засобів», розповів про фармакопейні аспекти якості гомеопатичних препаратів в Україні. Він зазначив, що завдання стандартизації лікарського засобу — це встановлення критеріїв його якості та контроль. Встановлення критеріїв вимагає обов’язкового формулювання моделі якості.

Фармакопейні вимоги до якості алопатичних лікарських засобів ґрунтуються на концентраційній моделі. Адже ефективність і безпека лікарських засобів безпосередньо пов’язані з концентрацією діючих речовин і домішок, які й треба регламентувати.

На концентраційній моделі ґрунтується переважна більшість фармакопейних тестів стандартизації якості алопатичних лікарських засобів (ідентифікація, кількісне визначення, однорідність вмісту, контроль домішок і т.д.). Однак для гомеопатичних готових лікарських засобів концентраційна модель абсолютно непридатна через невизначеність для них поняття «концентрація діючої речовини».

За словами доповідача, для гомеопатичних лікарських засобів така концепція не може бути застосована з таких причин: відсутність моделі якості для гомеопатичних лікарських засобів, невизначеність поняття «концентрація» для гомеопатичних лікарських засобів, невизначеність критеріїв вибору упаковки, невизначеність понять «стабільність» і «термін придатності» для гомеопатичних лікарських засобів та невизначеність вимог до технології виробництва гомеопатичних лікарських засобів і її валідації.

Крім того, О. Гризодуб зазначив, що для гомеопатичних лікарських засобів високих потенцій ідентифікація конкретних діючих речовин зазвичай є некоректною через вплив фонових домішок, неоднорідність вмісту, розкладання й адсорбції.

Через невизначеність концентрації для гомео­патичних лікарських засобів неможливо провести дослідження їх стабільності, ґрунтуючись на даних хімічних досліджень. Поняття «термін придатності» для гомеопатичних лікарських засобів є невизначеним, і неможливо вказати, протягом якого терміну такий засіб зберігає своє фармакологічну дію і скільки його може застосовувати хворий.

За словами доповідача, оскільки Україна — член Європейської Фармакопеї, то це відкриває можливість широкого запровадження в Державній Фармакопеї України текстів інших фармакопей і власних національних вимог, оскільки в документі вказано: «…допускається використання інших методів, описаних в офіційних національних фармакопеях країн — членів Європейської Фармакопеї». Однак це вимагає формування національної фармакопейної моделі забезпечення якості гомеопатичних лікарських засобів.

106155

Вікторія Кисличенко, доктор фармацевтичних наук, професор, завідуюча кафедрою хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету, виступила з доповіддю на тему «Сучасний стан фітохімічних досліджень та розробка фітозасобів у Національному фармацевтичному університеті».

Останнім часом зростає популярність лікарських препаратів рослинного походження. Це зумовлено декількома факторами. По-перше, рослинні препарати відновлюють еволюційний зв’язок людина-природа, збагачують внутрішні резерви людського організму, підвищуючи його стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища. По-друге, фітопрепарати необхідні для усунення широкого спектра недуг, починаючи з безсоння, екземи, гінгівітів, варикозного розширення вен та закінчуючи бронхіальною астмою. Зростаюча тенденція використання рослинних препаратів прискорилася через виникнення нових захворювань з тяжкими ускладненнями. По-третє, забруднення навколишнього середовища стало однією з причин виникнення патологічних змін у людському організмі, які ускладнюються через застосування синтетичних препаратів.

Тому створення та використання фітопрепаратів з комплексним позитивним впливом на людський організм є перспективним напрямком фармацевтичної науки.

Основними напрямками наукової роботи на кафедрах фармакогнозії, хімії природних сполук, ботаніки та фармацевтичної технології Націо­нального фармацевтичного університету є дослідження біологічно активних речовин лікарських і сільськогосподарських рослин, а також продуктів їх переробки; створення та стандартизація препаратів рослинного походження; хемотаксономічне вивчення рослин флори України; синтез і модифікація аналогів природних сполук та вивчення активаторів та інгібіторів природних ферментів.

В. Кисличенко навела численні результати досліджень та впроваджень університету. Зокрема, про розробку Глюкорибіну (таблетки 0,1; гранули; мазь 3%), сировиною для виготовлення якого стало листя смородини чорної (Ribes nigrum), — протиалергічного засобу при полінозах і дерматитах. Наразі лікарський засіб знаходиться на етапі ІІ фази клінічних випробувань.

Вже завершені доклінічні випробовування Флавітину (сухий екстракт), який виготовлений з листя культурного винограду (Vitis vinifera) та має протизапальну, противиразкову, антиоксидантну фармакологічну дію.

Крім того, доповідач навела приклади лікарських засобів, які вже випускалися вітчизняними фармацевтичними виробниками. Так, Кратал, лікарською рослинною сировиною для якого стали квітки та плоди глоду (Crataegi fructus), має антиангінальну, кардіотонічну, антиоксидантну, антиаритмічну, антиагрегантну, антигіпоксичну фармакологічну дію, випускається ПАТ «НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

АЛЬТАН (2% мазь, таблетки), виготовляється із супліддя вільхи клейкої (Alnus glutinosa), має протизапальну, антиоксидантну, антимікробну, репаративну та анальгезивну фармакологічну дію, виробляється ПАТ «НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Олія розторопші та клітковина плодів розторопші плямистої (Silybum marianum) — на виробництві ТОВ «ФК «Здоров’я».

Лікарські рослинні збори, в тому числі шлунковий, грудний, бронхолітичний, протиалергічний, протидіабетичний, сечогінний та серцево-судинний, виробляються ПАТ «Лубнифарм».

Завершуючи виступ, В. Кисличенко зазначила, що на сьогодні науковими співробітниками кафедр університету продовжується активна робота над перспективними об’єктами для створення нових фітозасобів.

Другий робочий день конференції розпочала Наталія Долейко, кандидат фармацевтичних наук, начальник відділу реєстрації, група компаній «Кусум», доповіддю на тему «Чверть сторіччя українсько-індійського співробітництва у галузі фармації». Вона зазначила, що Індія — один із провідних світових гравців фармацевтичного ринку. «В Україні група компаній «Кусум» входить в топ-15 фармацевтичних компаній за обсягами продажу», — підкреслила доповідач.

Серед преференцій в Індії було відмічено створення вільних економічних зон, дозвільну систему «єдиного вікна», сприятливі кредитні умови від державного регіонального бюджету, спрощену систему відведення землі протягом одного дня, можливість розпочати будівництво фармацевтичного заводу на підставі гарантійного листа (навіть до офіційного затвердження проектної документації), у вільних економічних зонах все промислове та аналітичне обладнання звільнено від мита і ПДВ, діє проста система сертифікації обладнання та приміщень, уряд мотивує компанії вкладати гроші в науково-дослідні роботи, надаючи додаткові податкові пільги.

Доповідач зазначила, що група компаній «Кусум» у 2007 р. здійснила запуск заводу в м. Бхіваді (Індія), у 2009 р. — в Сумах (Україна), у 2016 р. — нового виробничого майданчика в м. Бхіваді (Індія), а в І кв. 2017 р. запланований пуск нового заводу у вільній економічній зоні в м. Індор (Індія).

Завершуючи виступ, Н. Долейко поділилася майбутніми планами компанії відносно інвестицій та локалізації виробництва в Україні. Так, до кінця поточного року планується розширення складських приміщень ТОВ «Кусум Фарм» в Сумах, протягом 2017 р. — локалізація виробництва 10 препаратів (переміщення виробництва з Індії в Україну), а в планах 2018 р. — двократне збільшення виробничих потужностей в Сумах. «Плідна співпраця в фармацевтичній сфері й надалі буде відігравати одну з ключових ролей у взаємовідносинах між Україною і Індією», — підкреслила доповідач.

Олександр Пімінов, доктор фармацевтичних наук, професор, директор Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, розповів про сучасні проблеми й перспективи післядипломної освіти провізорів в Україні. Він зазначив, що навчання протягом всього життя є істотним елементом європейської вищої освіти. «В країнах Європи стратегія навчання протягом усього життя повинна стати віч-на-віч із проблемами конкурентоспроможності та використання нових технологій, поліпшення соціальної єдності, рівних можливостей і якості життя тощо».

Безперервне навчання — це система взаємопов’язаних різних видів і форм навчання, які проводяться упродовж усієї трудової діяльності фармацевтичних кадрів для забезпечення постійної підтримки і підвищення кваліфікації.

О. Пімінов підкреслив, що створення відповідної системи безперервного професійного розвитку (БПР) та підтвердження професійної компетенції фахівців є гострою потребою й одним із головних завдань сьогодення. Освіта через усе життя, а саме реалізація принципу БПР в Україні, здійснюється дуже повільно. На думку доповідача, цьому заважають відсутність регламентуючого положення і законодавчого поля БПР, недостатнє впровадження сучасних технологій навчання, відсутність електронних навчальних курсів, недооцінення значення дистанційного навчання як одного з пріоритетних напрямів розвитку післядипломної освіти тощо.

За словами доповідача, за рахунок дистанційного етапу навчання може збільшитися загальна тривалість підвищення кваліфікації, однак при цьому відрив слухачів від виконання професійних обов’язків значно зменшиться (не перевищуватиме 0,25–0,5 місяця), що відповідає терміну традиційного навчання на курсах. Збільшення тривалості підвищення кваліфікації за рахунок введення дистанційної складової дасть змогу поліпшити зміст навчання і, що суттєво, підвищити рівень самостійної роботи, активність і творчий потенціал слухача.

Тіна Прокопенко, кандидат фармацевтичних наук, доцент, директор коледжу Національного фармацевтичного університету, повідомила про актуальні проблеми підготовки фармацевтів.

Вона зазначила, що частка фармацевтичних фахівців середньої ланки в країнах Європи, за даними Міжнародної фармацевтичної федерації (FIP), в середньому становить 43%, в тому числі у Польщі — 48%, у Франції та Литві — 39%, в Німеччині — 17,5%, а в Україні — 50%.

До переліку функцій таких працівників належать: відпуск безрецептурних лікарських засобів та медичних виробів, виготовлення екстемпоральної рецептури, облік та зберігання, управління ІТ-системами, логістика тощо.

Крім того, доповідач зазначила, що, за оцінками недавніх випускників європейських вищих навчальних закладів, в яких взяли участь близько 20 тис. респондентів, встановлені фактори, які підвищують шанси на працевлаштування. Так, важливість наявності досвіду та контактів із професійним середовищем становить 25%, інтелектуальний капітал — 16%, рівень оцінок (за умови середнього показника понад 4,0) — 13%, рівень культурного розвитку — 13%, наявність вищої освіти — 11%, наявність водійських прав — 11%, досвід професійної праці — 9%.

При цьому, за результатами опитування європейських роботодавців, пріоритети чинників для отримання місця роботи помітно відрізняються. Так, найважливішими (відмітили 78% опитаних) є навички, що характеризують придатність до працевлаштування, позитивне ставлення до роботи — 72%, відповідний практичний досвід (виробнича практика) — 54%, напрям здобутої освіти та кваліфікації — 41%, рівень успішності у вищому навчальному закладі — 28%, назва (престижність) закінченого навчального закладу — 8%.

Тарас Грошовий, доктор фармацевтичних наук, професор, завідуючий кафедрою управління та економіки фармації з технологією ліків Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, виступив із доповіддю на тему «Аналіз стану і тенденції виготовлення ліків в Україні».

Він зазначив, що частка лікарських засобів українського виробництва становить 17% і представлена 211 найменуваннями. «За рахунок субстанцій вітчизняного виробництва неможливо організувати виробництво готових лікарських засобів, яке забезпечило б мінімальний асортимент препаратів, необхідний для надання ефективної медикаментозної допомоги», — підкреслив доповідач.

В Україні станом на початок 2016 р. ліцензію на виробництво лікарських засобів в умовах аптеки мали орієнтовно269 суб’єктів діяльності. Основними дистриб’юторами, що забезпечують потребу аптек в субстанціях, є компанії «ISTOK-PLUS», «Ексімед», «Vitex LLC» та «WITEK».

За словами Т. Грошового, на жаль, доступними для задоволення потреб екстемпорального виробництва ліків є лише 3% лікарських субстанцій, зареєстрованих в Україні. Так, існує проблема із придбанням такої лікарської сировини, як сахароза, розчин цитралю олійний, нафталан, дикаїн, олія кропу, кальцію гліцерофосфат, еуфілін, скипидар, кислота нікотинова, цинку сульфат, левоміцетин, кофеїн-бензоат натрію, фурацилін тощо.

Доповідач зазначив, що останнім часом у багатьох країнах світу зростає інтерес до лікарських засобів рослинного походження. Така зацікавленість науковців і практичних фахівців зумовлена не лише особливостями хімічного складу препаратів природного походження, компоненти яких за структурою близькі до метаболітів людського організму, а й відносною безпекою їх застосування. На думку доповідача, Україна володіє достатньою кількістю підприємств, які виробляють фітопрепарати, і достатньою базою лікарських рослин.

Т. Грошовий поділився результатами проведеного нещодавно дослідження ринку субстанцій на основі лікарської рослинної сировини. Так, у ході дослідження встановлено, що більшість субстанцій (56%) — вітчизняного виробництва, за формою випуску лідирує лікарська рослинна сировина (40%). При цьому найбільшу частку субстанцій імпортують з таких країн, як Китай та Індія (відповідно 20 та 14%). За складом діючих речовин безперечне лідерство мають монопрепарати, частка яких становить 89%. Серед зарубіжних країн — виробників лікарських засобів in bulk провідне місце займає Індія (44%), а серед компаній-виробників — АТ «Софарма», Болгарія (19%). Вітчизняна продукція представлена найбільшою мірою — ПАТ «Галичфарм», Львів (20%). Слід відзначити, що більшість лікарських засобів in bulk представлені у формі таблеток (26%).

Завершуючи виступ, Т. Грошовий зазначив, що серед зарубіжних країн-виробників на вітчизняному фармацевтичному ринку значну частку займає Німеччина. «Основна частина асортименту готових лікарських засобів сформована ОТС-препаратами», — підсумував доповідач.

Слід зазначити, що після проведення офіційних заходів конференції її учасники мали змогу насолодитися природною красою закарпатського краю, зокрема відвідати озеро Синевир, музеї НПП «Синевир» та Центр реабілітації бурого ведмедя.

Найбільше враження на учасників заходу справило відвідування візит-центру НПП «Синевир» та Центру реабілітації бурого ведмедя. Так, у візит-центрі, який знаходиться в оригінальній дерев’яній будівлі, учасники конференції дізналися про мету, історію становлення та діяльність НПП «Синевир».

За допомогою макет-карти території парку здійснили віртуальну подорож екологічними, науково-пізнавальними стежками, туристичними маршрутами. У візит-центрі всі отримали чимало інформації про територію парку, її корінних жителів, визначні місця, діючі музеї і пам’ятки архітектури. Фотогалереї, виставки, стенди дозволили ознайомитися з тваринним і рослинним світом краю, в тому числі з видами, що занесені до Червоної книги. Також гості переглянули науково-популярний фільм, який презентує НПП «Синевир» у різних аспектах його діяльності.

У Центрі реабілітації бурого ведмедя, метою якого є реабілітація особин бурого ведмедя, що зазнали жорстокого поводження, потерпілих від стихійного лиха, утримують конфіскованих тварин, подальша доля яких вирішується в судовому порядку у зв’язку з порушенням законів України, займаються відтворенням їх природної популяції, тимчасово утримують тварин, яких затримано на кордоні через порушення природо­охоронного законодавства, тощо. Учасники конференції на власні очі змогли побачити результати відданої роботи працівників — тварин, які успішно пройшли реабілітацію і вільно пересуваються на відведеній території у чудовому стані.

Побудувати такий реабілітаційний центр для бурих ведмедів було вирішено в НПП «Синевир» не випадково, адже ця територія за ландшафтними та кліматичними умовами відповідає природному середовищу їх існування.

Вольєр реабілітаційного центру бурих ведмедів розташовано на ділянці лісу 12 га. У верхній його частині споруджено 6 кліток та 2 секції для утримання груп та одиночних тварин різного віку та стану здоров’я, в яких знаходяться басейни і барлоги. Вся територія огороджена електромережею. У Центрі споруджено «ігрові конструкції» для прискорення адаптації тварин до умов їх утримання. Також проводяться тренінги для того, щоб ведмеді швидше звикали до нових умов життя.

Повертаючись до конференції, слід зазначити, що учасники конференції брали активну участь в обговоренні доповідей. Зокрема, найбільшу увагу було приділено проблемам післядипломної підготовки провізорів в Україні, перс­пективам розвитку промислової фармації України та професійному наставництву.

Усі учасники заходу відмітили не тільки красу Закарпатського краю, неповторну кухню та дружню атмосферу, а й необхідність регулярно проводити такі наукові конференції, де фармацевтична спільнота мала б змогу обговорювати проблеми сьогодення на фармацевтичному ринку та знаходити можливості для подальшого розвитку фармації в Україні.

Євгенія Бочерикова,
фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті